Постанова

від 05.12.2024 по справі 369/15692/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 369/15692/20

Провадження №22-ц/824/15581/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Ферлей Н.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним та стягнення заохочувальних виплат,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво- Святошинського районного суду Київської області знаходилася цивільна справа № 369/15692/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним та стягнення заохочувальних виплат.

19 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Столяра Олега Анатолійовича надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі ст. 257 ЦПК України, у якій представник позивача зазначив, що на час розгляду справи підстава визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності неправомірним в судовому порядку відпала.Вказав, що наслідки залишення позову без розгляду, передбачені ст.257 ЦПК України, зрозумілі. Просив суд залишити позов без розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року вищевказану заяву задоволено, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 05.08.2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, яка ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що про подання його представником - адвокатом Столяром О.А. заяви йому не було відомо та з ним не узгоджено, судових повісток про розгляд заяви він не отримував. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

29.10.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.11.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання, призначене на 05.12.2024 року, заявилися позивач та представник відповідача.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Позивач в своїй скарзі зазначав, що не давав розпорядження своєму адвокатові подавати заяву про залишення позову без розгляду.

Колегія суддів не може погодитися з наведеними аргументами апелянта. Процесуальні дії, вчинені належно уповноваженим представником сторони, вважаються діями, вчиненими самою стороною.

Повноваження адвоката Столяра О.А належним чином підтверджені (т.2 а.с.27-33). Як убачається з матеріалів справи, адвокат брав участь у розгляді справи, зокрема і шляхом подання інших процесуальних заяв. Апелянт у судовому засіданні підтвердив, що не припиняв і не розривав відносини з таким адвокатом, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути прийняті судом.

В той же час, незважаючи на вищевикладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана належною з огляду на наступне:

Відповідно до ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18).

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» N2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.

Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги», згідно зі статтею 1 якого автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію фізичної особи, але електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.

Аналогічні правові висновки зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22.

Як убачається з матеріалів справи, у якості підстави для залишення без розгляду позову, суд зазначив відповідну заяву представника позивача - адвоката Столяра О.А.

У матеріалах справи ( Т.2, а.с.52-53) міститься копія заяви на адресу суду від імені Столяра О.А. про залишення позову без розгляду, в той же час вказана заява надійшла на електрону адресу суду та не підписана електронним підписом від імені заявника.

За таких умов суд не мав можливості ідентифікувати особу, яка подала вказану заяву.

При цьому апелянт не підтвердив факт подання заяви.

Більше того, відповідно до ст.14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18).

Враховуючи той факт, що вищевказана заява в електронній формі не тільки не була подана до суду через систему «Електронний суд , але й взагалі фактично не була підписана, суд не мав можливості приймати її в якості підстави для залишення позову без розгляду.

Ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько