ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3980/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Бордея О. Ю.
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/3980/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України
до відповідача: Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг
про стягнення 52343,24 грн
за участю представників:
від позивача: Кемінь В. В. довіреність №30/08-2024 від 30.08.2024;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України боргу за договором за поставлений природний газ у грудні 2021 року у загальній сумі 52 343,24 грн, у тому числі: основного боргу у сумі 32 882,02 грн; трьох процентів річних у сумі - 2 463,23 грн; пені - 4 855,73 грн; інфляційних втрат у сумі 12 142,26 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 21.10.2024 о 12:15, з викликом учасників справи в судове засідання.
18.09.2024 господарським судом постановлено ухвалу, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.№34011/24 від 18.09.2024.
24.09.2024 за вх.№34843/24 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.
26.09.2024 за вх.№35098/24 до суду надійшла відповідь на відзив.
17.10.2024 за вх.№37835/24 господарським судом одержано клопотання відповідача про залучення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 11.11.2024, у зв`язку з тим, що 21.10.2024 судове засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
У судовому засіданні 11.11.2024 за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України за вх.№37835/24 від 17.10.2024 та залучено до розгляду справи №916/3980/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, із встановленням третій особі 7 (денного) строку з дня отримання ухвали на подання до суду письмових пояснень. Позивача зобов`язано надіслати третій особі копію позовної заяви із доданими документами і докази надсилання надати до суду. Також судом оголошено протокольну ухвалу, якою відкладено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 09.12.2024 о 12:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке постановлено провести у режимі відеоконференції за участю представника позивача.
13.11.2024 за вх.№41076/24 господарським судом одержано заяву позивача.
15.11.2024 за вх.№41367/24 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 18.12.2024, у зв`язку з тим, що 09.12.2024 судове засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
У судовому засіданні 18.12.2024, за участю представника позивача, судом на підставі ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача
Між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Інститутом рису Національної академії аграрних наук України, правонаступником якого є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії наук України, укладено типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії.
Оскільки у відповідача у заявлений період був відсутній постачальник природного газу то відповідно до положень п. 2 глави 7 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі Кодекс ГТС) відповідача автоматично включено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
Обсяг природного газу в розмірі 0,71901 тис.куб.м., спожитий Інститутом рису НААН України у період з 02.12.2024 по 10.12.2024, внесений в алокацію позивача як постачальника «останньої надії».
Внесений спожитий Інститутом рису НААН України газ до остаточної алокації позивача підтверджується листом Оператора ГТС.
Що стосується статусу належного відповідача у справі, то позивач зауважив, що у випадку реорганізації шляхом злиття Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України в розумінні закону є належним правонаступником прав та обов`язків Інституту рису НААН України.
За наведених підстав, беручи до уваги, що Інститут рису НААН України не оплатив вартість спожитого газу, позивач звернувся до суду.
Стислий виклад заперечень відповідача
Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України позов не визнав за таких обставин.
На переконання відповідача, через незвернення позивача з вимогами в процесі реорганізації до Інституту рису НААН України, перший не зобов`язаний відповідати за заявленим зобов`язанням.
Окрім того, відповідач указав, що заборгованість за грудень 2021 року вже була предметом розгляду у справі № 916/2594/24 за позовом ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до відповідача.
Щодо стягнення пені, то відповідач вважає, що за заявленими вимогами щодо її стягнення спливла позовна давність.
Стислий виклад позиції третьої особи
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» не заперечило щодо існування укладеного договору про поставку газу від 08.12.2021 № 20-1269/21-БО-Т. Проте вказало, що відповідно до умов договору постачання природного газу здійснюється постачальником за умови включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника. Згідно з відповіддю Оператора ГТС на запит ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», Оператор ГТС надав відомості, що Інститут рису НААН України було зареєстровано в реєстрі ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з 11.12.2021, обсяг спожитого газу за період з 11.12.2021 по 31.12.2021 становить 1677,76 куб.м. Інституту рису НААН України було направлено відповідні акти приймання передачі, однак підписані акти на адресу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» повернуто не було.
Обставини справи встановлені судом
Інституту рису НААН України відповідно до положень законодавства для ідентифікації на ринку природного газу було присвоєно код 56XS00000NUL100Y.
У спірний період грудня 2021 року між ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Інститутом рису НААН України було укладено договір постачання природного газу як між постачальником «останньої надії» і споживачем.
На виконання умов договору ТОВ «ГК «Нафтогаз України» було направлено Інституту рису НААН України рахунок на оплату № 1733 за поставлений природний газ з 02.12.2021 по 10.12.2021, на підтвердження чого надано списки згрупованих відправлень від 14.12.2021, від 18.01.2022. Рахунок оплачений не був.
Окрім того, 08.12.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Інститутом рису НААН України укладено договір № 20-1269/21-БО-Т про постачання природного газу. Згідно умов вказаного договору ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» узяв на себе зобов`язання постачати природний газ Інституту рису НААН України, зокрема, у грудні 2021 року, замовлений обсяг 3,000 тис.куб.м.
Відповідно до акта приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, складеного ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», Інститут рису НААН України спожив у грудні 2021 року 1,67776 грн за тис.куб.м.
У відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо надання інформації від 13.08.2024 № 119/4.2-40444-2024 Оператор ГТС надав відомості з інформаційної платформи, зокрема, щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00000NUL100Y. Згідно таких відомостей споживач з ЕІС-кодом 56XS00000NUL100Y був закріплений на платформі в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» з 02.12.2021 по 10.12.2021, об`єм спожитого природного газу становить 719,01 куб.м.
Окрім того, згідно з відомостями з інформаційної платформи постачальником природного газу Інституту рису НААН України у період з 11.12.2021 по 31.12.2021 було ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Шляхом злиття Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, Інституту рису Національної академії аграрних наук України та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1793-р від 29.12.2021, постанови Національної академії аграрних наук № 01/01 від 26.01.2022 та наказу Національної академії аграрних наук № 9 від 02.02.2022) утворено Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук було утворено 27.07.2022.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Інституту рису Національної академії аграрних наук України є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук.
Окрім того, згідно з п. 3. Статуту Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань, рухомого та нерухомого майна і землі Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук (ідентифікаційний код 00497242), Інституту рису Національної академії аграрних наук (ідентифікаційний код 00858757) та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук (ідентифікаційний код 00497816).
Беручи до уваги, що Інститут рису НААН України не виконав зобов`язання з погашення боргу за спожитий природний газ за грудень 2021 (період з 02.12.2021 по 10.12.2021) за договором, що укладений був з постачальником «останньої надії - ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а правонаступником за таким зобов`язанням є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук, позивач звернувся з позовом до суду.
Висновки суду
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник) відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії», визначений Кабінетом Міністрів України не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Інститут рису НААН України та відповідач є бюджетними установами (в розумінні Бюджетного кодексу України).
Відповідно до положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, (далі - Кодекс ГТС), яким регулюються правові засади технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи України, визначено, що інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код, при цьому кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код, крім операторів газорозподільних систем, яким присвоюються окремі EIC-коди для обліку природного газу на власні потреби, а також покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.
Відповідно до укладеного договору № 20-1269/21-БО-Т від 08.12.2021 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» поставив у грудні 2021 року Інституту рису НААН України природний газ за період з 11.12.2021 по 31.12.2021, об`ємом 1 677,76 куб.м.
Водночас у період з 02.12.2021 по 10.12.2021 в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00000NUL100Y (Інститут рису НААН України) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В).
Обставини, через які Інститут рису НААН України був закріплений за вказаний період за позивачем, зумовлені відсутністю у період з 02.12.2021 по 10.12.2021 укладеного договору постачання природного газу та, відповідно, наявності постачальника природного газу, а тому об`єми природного газу, спожитого Інститутом рису НААН України з 02.12.2021 по 10.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.
Факт включення Інституту рису НААН України з 02.12.2021 по 10.12.2021 до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Інститутом рису НААН України, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:
- листом Оператора ГТС від 13.08.2024 № 119/4.2-40444-2024 з додатком скріншотом з інформаційної платформи, де зазначено, що згідно з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00000NUL100Y природний газ Інституту рису НААН України у період з 02.12.2021 по 10.12.2021 поставлений ТОВ «ГК «Нафтогаз України»;
- скріншотом сторінки щодо даних, які обліковуються в базі позивача (1С:Підприємство) за контрагентом - Інститут рису НААН України.
Для вчинення зазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС.
Відтак, між ТОВ Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником, та Інститутом рису НААН України, як споживачем, було укладено Договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі договір).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
Відповідно до умов договору ціна опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Згідно з положеннями п. 2 гл. 7 розділу XIІ Кодексу ГТС позивач як постачальник «останньої надії» проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови КМУ № 1102.
Згідно з матеріалами справи, постачальник виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання у строк та порядок передбачений договором, та з 02.12.2021 по 10.12.2021 поставив Інституту рису НААН України природний газ в об`ємі 0,71901 тис. куб. м. на загальну суму 32 882,02 грн,
Пунктом 4.3 договору визначено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Згідно п. 4.4. споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
На виконання вказаного пункту позивачем направлявся на адресу Інституту рису НААН України відповідний рахунок № 1733 на оплату поставленого природного газу (копія додана до матеріалів справи). В якості доказів відправки додано реєстр згрупованих відправлень «рекомендований лист» від 14.12.2021 (номер відправлення 0600013921358), фіскальний чек від 14.12.2021, та реєстр згрупованих відправлень «рекомендований лист» від 18.01.2022 (номер відправлення 0600015712934), фіскальний чек від 18.01.2022.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Інститут рису НААН України не виконав зобов`язання з оплати поставленого газу, який зобов`язаний був оплатити відповідно до умов договору до 31.01.2022.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Відповідач доказів оплати за спожитий природний газ, поставлений позивачем, як постачальником «останньої надії», у період з 02.12.2021 по 10.12.2021, об`ємом 0,71901 тис. куб. м. на загальну суму 32 882,02 грн, не надав.
Водночас що стосується заяв відповідача, що заборгованість за грудень 2021 року вже була предметом розгляду у справі № 916/2594/24 за позовом ТОВ «ГК «Нафтогаз України» до відповідача, господарський суд звертає увагу на такі обставини.
Згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 у справі 916/2594/24 з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» стягнуто 126157,01 грн основного боргу за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року, 2494,33 грн пені, 7903,84 грн - 3% річних, 30648,08 грн інфляційних втрат та 2135,66 грн судового збору. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2024 рішення змінено в частині стягнення пені, натомість в частині стягнення основного боргу в розмірі 126 157,01 грн залишено без змін.
У описовій частині рішення суду зазначено, що згідно з актом приймання передачі у грудні 2021 року Інституту рису НААН України поставлено природного газу на суму 27 773,63 грн.
Згідно з матеріалами справи, наданими відомостями з інформаційної платформи щодо попередніх/остаточних відборів з 01.12.2021 по 31.12.2021, відповідно до укладеного договору № 20-1269/21-БО-Т від 08.12.2021 у грудні 2021 року Інституту рису НААН України природний газ за період з 11.12.2021 по 31.12.2021, об`ємом 1 677,76 куб.м., поставив ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Позивач заявив до стягнення з відповідача борг за спожитий природний газ за період з 02.12.2021 по 10.12.2021, тобто, за інший період, який заявлено в межах справи 916/2594/24, а тому аргументи відповідача щодо повторного судового розгляду є такими, що спростовуються матеріалами справи.
Суд установив, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1793-р від 29.12.2021, постанови Національної академії аграрних наук № 01/01 від 26.01.2022 та наказу Національної академії аграрних наук № 9 від 02.02.2022) шляхом злиття, у тому числі Інституту рису Національної академії аграрних наук, утворено Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук 27.07.2022.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, п. 3. Статуту відповідача правонаступником Інституту рису Національної академії аграрних наук України є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук.
Відповідно до частини першої ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Отже, згідно з встановленими обставинами справи та вимогами закону, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук є правонаступником щодо зобов`язань Інституту рису Національної академії аграрних наук України.
Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук боргу за поставлений позивачем природний газ Інституту рису НААН України в об`ємі 0,71901 тис. куб. м., на загальну суму 32 882,02 грн, у період з 02.12.2021 по 10.12.2021, є обґрунтованими, а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 4 855,73 грн пені.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За умовами п. 4.5. договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» встановлена відповідальність відповідача у випадку порушення строків оплати за поставлений природний газ.
Судом встановлено та про що зазначено вище, строк оплати згідно п. 4.4 Типового договору сплив 31.01.2022, таким чином з наступного дня з 01.02.2022 відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4 855,73 грн, нарахованої за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується заяв відповідача щодо спливу позовної давності, то відповідно до відповідними нормами ЦК України на строк дії воєнного стану передбачено зупинення перебігу позовної давності.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 463,23 грн та інфляційних втрат в розмірі 12 142,26 грн. Розрахунок здійснений на суму заборгованості за період з 01.02.2022 по 31.07.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 915/14/17).
Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.
Перевіривши розрахунок 3% річних, а також розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та зробленими відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірах 2 463,23 грн та 12 142,26 грн відповідно.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову повністю та стягнення з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України у загальній сумі 52 343,24 грн, у тому числі: основного боргу у сумі 32 882,02 грн; трьох процентів річних у сумі - 2 463,23 грн; пені - 4 855,73 грн; інфляційних втрат у сумі 12 142,26 грн
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України (67667, Україна, Одеський р-н, Одеська обл., смт. Хлібодарське(з), вул. Маяцька Дорога, буд. 24, ідентифікаційний код 44844104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код 40121452) борг за Договором за поставлений природний газ у грудні 2021 року у загальній сумі 52 343,24 грн, у тому числі: - основний борг у сумі 32 882,02 грн; - три % річних у сумі 2 463,23 грн; - пеня 4 855,73 грн; - інфляційні втрати у сумі 12 142,26 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 19 грудня 2024 р.
Суддя Т.Г. Деркач
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123926728 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Деркач Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні