Ухвала

від 19.12.2024 по справі 917/2279/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

19.12.2024

Справа № 917/2279/24

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн", вул. Будіндустрії, 6, м. Київ, 01013

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта оіл груп", вул. Світлицького, 35, прим 77/7-4, м. Київ, 04123

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл груп" про стягнення 464 900,00 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 21-05/2024 від 21.05.2024.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл Груп" (ідентифікаційний код юридичної особи 45068273) в межах суми позову - 464 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем взятого на себе обов`язку за Договором купівлі-продажу природного газу № 21-05/2024 від 21.05.2024 щодо передачі природного газу.

Заявник на виконання умов Договору № 21-05/2024 перерахував відповідачу, в жовтні та листопаді 2024 року грошові кошти в сумі 4 054 700, 00 грн за природний газ, але відповідач не здійснив поставку природного газу в повному обсязі та не повернув грошові кошти в сумі 464 900,00 грн.

Відповідач мав передати природний газ до 30.11.2024. Проте, з 20.11.2024 поставка товару припинилась і Заявнику 25.11.2024 надійшов від відповідача Комерційний акт приймання передачі природного газу за договором купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024 (далі Комерційний Акт). Комерційний Акт датований 20.11.2024. Згідно Комерційного Акту відповідач передав, а заявник прийняв у листопаді 2024 природного газу в обсязі 200 тисяч кубічних метрів на загальну вартість 3 589 800,00 грн, в тому числі ПДВ.

Отже, відповідач відмовився постачати Заявнику 100 тисяч кубічних метрів природного газу на загальну вартість 1 794 900, 00 грн, в тому числі ПДВ.

У відповідача залишились передплачені Заявником кошти в сумі 464 900, 00 грн.

Заявник звертався 21.11.2024, 22.11.2024, 25.11.2024, 27.11.2024, 29.11.2024 листами до відповідача з вимогою повернути передоплату в сумі 464 900, 00 грн, однак останні залишені без задоволення, отримані кошти не повернуто.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, зокрема, наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань статутний капітал відповідача складає 100 000,00 грн.

Згідно даних ЄДР в травні липні 2024 року відбулися реєстраційні зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл Груп": 21.05.2024 зміна керівника, 23.05.2024 зміна юридичної адреси, 12.07.2024 зміна засновника, 04.12.2024 зміна місця знаходження, 05.12.2024 зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників), 06.12.2024 Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

З 04.12.2024 ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 право власності на частки в статутному фонді Відповідача, ОСОБА_2 змінив керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . ОСОБА_2 згідно даних Опендатабот є бенефіциарним власником та учасником більше 270 компаній.

Такі дії, на думку заявника, можуть свідчити про свідомий намір Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл Груп" не виконувати взяті на себе зобов`язання, а отриманими грошовими коштами розпоряджатися на власний розсуд.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у відповідача відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернуто стягнення у випадку задоволення позовних вимог.

У разі невжиття таких заходів може скластися ситуація, за якою заявник (позивач) не зможе захистити чи поновити свої права в межах цього судового провадження через відсутність у відповідача необхідної суми грошових коштів.

При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховується наступне.

В даному випадку оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на кошти відповідача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені при обґрунтуванні поданої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не зазначено достатньо обґрунтованих та підтверджених відповідними доказами фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову.

Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Всупереч вимог статей 74, 136 ГПК України заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована доказами.

Реєстраційні зміни щодо юридичної особи, зокрема, зміна керівника, місця реєстрації, тощо, не можуть свідчити про припинення зобов`язань товариства.

Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях заявника, а відтак не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (статті 235, 255-256 ГПК України). Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 19.12.2024.

Суддя Погрібна С.В.