Рішення

від 11.12.2024 по справі 922/2092/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024м. ХарківСправа № 922/2092/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль", м.Харків про стягнення коштів 1 019 880,00 грн за участю предстаників:

позивача: Сергій Дубчак (адвокат);

відповідача: Тарас Бородін (адвокат).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" про стягнення 1 019 880,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що поставка Товару за договором №09/03/1329-МТР від 21.10.2022 була здійснена Відповідачем з простроченням строків, обумовлених цим договором, у зв`язку із чим останньому, у відповідності до п.6.9 Договору був нарахований штраф 1 019 880,00 грн. у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2024 відкрито провадження у справі № 922/2092/24; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.07.2024 о 10:00.

Протокольною ухвалою від 24.07.2024 відкладено підготовче засідання на 21.08.2024 о 11:20.

20.08.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№20940).

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 відмовлено відповідачу у клопотанні про відкладення підготовчого засідання; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.09.24 о 10 год. 30 хв.

Після судового засідання 21.08.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21026), в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, зменшити розмір штрафних санкцій, що застосовуються до відповідача на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 101988,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2024 справу №922/2092/24 повернено на стадію підготовчого провадження; продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" строк на подання відзиву на позовну заяву (вх.№21026 від 21.08.2024) та прийнято його до розгляду ; призначено підготовче засідання на 09.10.2024 о 12:00.

03.10.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх.№ 24911).

09.10.2024 від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№ 25377).

Протокольною ухвалою від 09.10.2024 на підставі п.3 ч.12 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 30.10.24 о 09:45.

Внаслідок ворожого обстрілу о 21:00 28 жовтня 2024 року було пошкоджено будівлю Держпрому та приміщення, в яких знаходиться Господарський суд Харківської області. У зв`язку з вказаними подіями, судове засідання призначене на 30.10.2024 о 09:45 не відбулось.

Ухвалою від 05.11.2024 сторони в порядку ст. 120-121 ГПК України були повідомлені про призначення судового засідання у справі на 20.11.2024 об 11:50.

Протокольною ухвалою від 20.11.2024 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024 об 11 : 30.

Присутній у судовому засіданні 11.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті 11.12.2024 проти позову заперечував частоко, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

21.10.2022 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта (надалі-позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (надалі- відповідач, продавець) було укладено Договір 09/03/1329-МТР з Додатками до нього №1,2 за умовами якого Продавець зобов`язався передати продукцію (далі-Товар) у власність Покупця, а Покупець прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Асортимент кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.2 Договору).

У Додатку №1 до Договору сторони визначили поставку наступного товару: Перетворювач частоти АТ27-1М6-6/6-ED100 в комплекті: Перетворювач частоти 1 шт., блочно-модульна будівля 1 шт, пульт дистанційного управління RC27-TW-013-1 1 шт., шафа вихідного реактора CB27-6/2M0/4P0-43 1 шт., шафа комутації - CB27- 10/630/110-43 3 шт, Силова комірка (ЗІП) РС27-195-074-1 1 шт.

Загальна вартість товару відповідно до Додатку 1 до Договору становить 10 198 800,00 грн.

Згідно з п. 5 Додатку № 1 до Договору поставка має бути здійснена протягом 180 календарних днів з моменту отримання передоплати.

У Додатку №1 до Договору визначені умови поставки (ІНКОТЕРМС-2020р): DDP склад вантажоотримувача. (ОНГВУ НГВУ «Охтирканафтогаз» ПА «Укрнафта»: 42700, Україна, Сумська обл., м.Охтирка, вул. Київська, 119).

Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар у строк на умовах, визначених цим Договором та відповідними Додатками до цього Договору (п.5.1 Договору).

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору умови оплати: 50% передоплати, 50% по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки всього товару та підписання актів шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, але не більше 90 днів від дати поставки.

Згідно п.5.3 Договору датою постачання Товару вважається дата передачі його Покупцю у місці призначення без зауважень по кількості комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або Додатковими угодами.

Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Товару.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару.

Відповідно до п. 5.5. Договору, відвантаження товару здійснюється лише після отримання Продавцем письмового повідомлення Покупця про готовність товару до відвантаження.

Позивачем на виконання умов договору була здійснена передоплата Товару у розмірі 50% на суму 5099400,00 грн. за платіжною інструкцією від 02.03.2023 №9591-УГБ23.

У подальшому, за наслідком приймання поставленого відповідачем Товару за Договором №09/03/1329-МТР від 21.10.2022позивачем були складені акти від 01.11.2023 №5014, від 11.03.2024 №5014 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) в яких зазначені наступні недоліки Товару, які полягали в усуненні:

- Не завершені шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по обладнанню АТ-27;

- Відсутні автоматичні модулі порошкового пожежогасіння;

- Механічні пошкодження листів обшивки стін блочно-модульної будівлі;

- Механічні пошкодження листів покриття блочно-модульної будівлі;

- Недостатній звис листів покриття по периметру будівлі;

- Не завершено вертикальну обшивку металоконструкції покриття;

- Нещільне прилягання м/к покриття до рами будівлі (хлопуни);

- Відсутнє утеплення та внутрішня обшивка вертикальних поверхонь фронтонів покрівлі;

-Відсутнє водовідведення з бічних поверхонь профлиста стінок фронтонів покрівлі (не встановлено J профіль) в місцях опирання покрівлі на раму БМБ та в місцях примикання до м/к вхідних козирків;

- Вхідні групи виконати згідно вимог НПАОП 11.1.-1.16-23.розд. IV п.2.40, 2.41, 2.43. та ДСТУ Б В 2.6-52:2008 «Сходи маршеві, площадки та огорожі сталеві».

Відповідно до п. 6.9. Договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 7%, а вразі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.

Позивач зазначає, що остаточна передача Товару за Договором відбулася тільки 17.04.2024, що підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною №29 від 25.10.2023, тобто з порушенням строку поставки Товару більш ніж на 30 календарних днів (кінцева дата поставки -29.08.2023), що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду про стягнення штрафу 1 019 880,00 грн. у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно згідно п.6.9 Договору.

Позивач звертався до Відповідача з листом від 24.04.2024 №01/01/13/10/20/02-02/01/3581 в якому вказував на необхідність здійснення оплати штрафних санкцій,які передбачені п.6.9 Договору у сумі 1019880,00 грн.

На вказаний лист Відповідач надав відповідь від 02.05.2024 (вх..№09.05.2024 №5605/1), в якій заперечував проти того, що порушення строків поставки Товару відбулося з його вини.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1ст. 693 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно дост. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 663 ЦК Українипродавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530 цього Кодексу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтями 530, 610-612 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем передоплати за Договором на суму 5099400,00 грн. за платіжною інструкцією від 02.03.2023 №9591-УГБ23.

Умовами Договору, а саме п.5 Додатку № 1 до Договору встановлено, що поставка має бути здійснена протягом 180 календарних днів з моменту отримання передоплати.

Матеріали справи не містять доказів зміни сторонами строків поставки товару та умов Договору.

Таким чином, з урахуванням здійсненої позивачем передоплати Товару 02.03.2023 кінцевий строк поставки товару згідно п.5 Додатку № 1 до Договору є 29.08.2023.

В свою чергу, видаткова накладна №29 від 25.10.2023 на поставку Товару за Договором №09/03/1329-МТР від 21.10.2022 підписана сторонами без зауважень 17.02.2024.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідності до п.5.3 Договору поставка товару за спірним договором відбулась з моменту підписання видаткової накладної 17.02.2024 та з порушенням встановленого умовами договору строку.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що листом з вих. № 26/05-2023 від 08.09.2023 повідомив позивача про готовність товару до відвантаження, проте з огляду на те, що з боку позивача, як це передбачено п.5.5 Договору не надходило повідомлення про його готовність прийняти товар до відвантаження ,вказана обставина унеможливила своєчасне відвантаження товару відповідачем.

Суд вважає дані твердження відповідача необгрунтованими, оскільки у листі від 08.09.2024 №26/05-2023 відповідчем було повідомлено позивача про перебування Товару на території Польщі та орієнтовну дату поставки обладнання по закінченню монтажних робіт вантажеотримувачу з 25 по 29.09.2023. Тобто зміст вказаного листа не містить обставин готовності Товару для відвантаження та його монтажу. Суд наголошує, що про можливість відвантаження Товару на адресу позивача зазначено відповідачем вже у листах № 24/05-2023 від 24.10.2023 та від 25.10.2023 №25/05-2023 за наслідком розгляду яких листом від 26.10.2023 №10/10/23/11-02/01/582 відповідач був повідомлений про готовність позивача прийняти Товар.

Суд відхиляє посилання відповідача, як на підставу затримки поставки товару невиконання позивачем зобов`язань з підготовки фундаменту, для встановлення блочно-модульної будівлі, яка є частиною товару за Договором, а також не проведення останнім на момент отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження силового живлення потужністю 6 КВт, оскільки умовами договору не передбачено покладання вказаних обов`язків на позивача, та їх обов`язковість для поставки Товару за Договором.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов`язання з поставки товару виконав з порушенням встановленого Договором строку. Замість кінцевого строку 29.08.2023 товар був поставлений позивачеві 17.02.2024, що підтверджується підписаною з боку позивача 17.02.2024 видатковою накладною від №29 від 25.10.2023.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Встановлення судом факту прострочення відповідачем виконання зобов`язання в частині поставу товару в обумовлений строк, є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, визначених Договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Відповідно положеньстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штраф в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару встановлений пунктом 6.9. Договору.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем поставки товару, свідчать про правомірність та обгрунтованість нарахування відповідачеві штрафу у розмірі 1 019 880,00 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

Як вбачається, в обґрунтування зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації до території України, протягом 2022-2023 будівлі за місцезнаходженням відповідача багаторазово потрапляли під ракетні обстріли та зазнали руйнувань, що підтверджується Звітом № 14/2-24-2 від 27.02.2024 оцінки технічного стану і експлуатаційної придатності нежитлової будівлі, пошкодженої внаслідок воєнних дій, за адресою: м. Харків, просп. Індустріальний, 10к. Зазначені факти у значній мірі ускладнили господарську діяльність відповідача зокрема і з виконання зобов`язань з поставки товарів за Договором, примусили його змінити своє місцезнаходження на адресу: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 20, передислокувати виробничі потужності, призвели до значних додаткових витрат, поставили відповідача у вкрай вразливе матеріальне становище. Відповідач протягом усього часу дії договору прикладав максимальних зусиль для виконання своїх зобов`язань. Наголошує, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків зі сторони відповідача у зв`язку з простроченням поставки товару.

відповідно достатті 233 ГК Україниу разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3ст. 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зістаттею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, реалізуючі свої дискреційні повноваження, передбаченіст. 551 ЦК України,ст. 233 ГК Українищодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (пункт 8.28).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання Відповідачем, відсутність доказів понесення Позивачем збитків у результаті порушення Відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 50 % відсотків і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 509940,00 грн.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4ст.238 Господарського процесуального кодексу Україниу мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положеньст. 2 Господарського процесуального кодексу Українизавданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положеньст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зіст. 79 Господарського процесуального кодексу Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зіст. 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК Україниу спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно дост. 129 ГПК України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на Відповідача.

Керуючись статтями2,4,12,13,73,74,86,129,232,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання «Вертікаль» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 30750980) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 509940 грн. 00 коп. штрафу та 15298 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "19" грудня 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне