Рішення

від 20.12.2024 по справі 922/3640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3640/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального закладу "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Декабристів, 1-б, код ЄДРПОУ 40684163) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 325-А, код ЄДРПОУ 39796845) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект", про стягнення з відповідача на свою користь надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 102347,48 грн за додатковими угодами до договору на постачання природного газу від 29.12.2021 №111, які визнані недійсними згідно рішення Господарського суду Луганської області від 26.10.2022 у справі №913/963/21. Також, позивач просив покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 позовну заяву Комунального закладу "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" залишено без руху.

21.10.2024 позивач надав до канцелярії Господарського суду Харківської області заяву (вх. №26502), до якої додав: письмові пояснення із визначенням вірного місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" та відомостей про наявність або відсутність у позивача та відповідача електронних кабінетів; оригінал опису поштового відправлення про направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача: 61051, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 325-А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати у відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" акти прийому передачі: №1 від 10.02.2021; №2 від 10.02.2021; №3 від 10.02.2021, які оформлені сторонами на виконання договору від 29.12.2020 №111.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2024 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

З метою повідомлення сторін про стан розгляду справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 відповідачу встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідач про відкриття провадження у даній справі був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до його електронного кабінету 23.10.2024 о 19:41, яка міститься в матеріалах справи. Проте, враховуючи отримання вказаної ухвали після 17:00, датою отримання вказаної ухвали є 24.10.2024.

Таким чином, строк на подання до суду відповідачем відзиву на позовну заяву закінчився 08.11.2024.

Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.12.2020 між ТОВ Газенергопроект (постачальник, далі - відповідач) та Комунальним закладом "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" (споживач, далі позивач) укладено договір на постачання природного газу № 111 (далі - Договір) (а.с. 10-13).

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник зобов`язується передавати споживачеві природний газ, а споживач приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 118718 куб.м; постачання газу повинно здійснюватися упродовж 2021 року таким чином: січень 22883 куб.м, лютий 21251 куб.м, березень 17131 куб.м, квітень 8824 куб.м, жовтень 11875 куб.м, листопад 11762 куб.м, грудень 24992 куб.м (п. 3.1 Договору);

Ціна за 1000 куб.м Газу становить 6050,40 грн з ПДВ; загальна вартість Договору відповідає ціновій пропозиції та складає 718291,39 грн з ПДВ (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Відповідно до п. 13.1. Договору сторони погодили, що він вступає в силу з моменту підписання та діє в частині поставок газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У подальшому, між позивачем та відповідачем укладено Додаткові угоди № 2 від 25.01.2021, № 3 від 29.01.2021 та № 4 від 22.02.2021.

Додатковою угодою № 2 від 25.01.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м природного газу з 15.01.2021 до 6655,38 грн з ПДВ, у зв`язку з чим загальний обсяг постачання газу зменшено до 107935,518 куб.м; тобто ціна газу за 1000 куб.м зросла на 604,98 грн (що у відсотках становить 9,9 %), а обсяг постачання газу зменшився на 10782,482 куб.м (що у відсотках становить 9,1 %). (а.с.15)

Додатковою угодою № 3 від 29.01.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м природного газу з 20.01.2021 до 7121,25 грн з ПДВ, у зв`язку з чим плановий обсяг постачання газу зменшено до 101 834,334 куб.м; тобто ціна газу зросла ще на 465,87 грн/1000 м 3 (що у відсотках становить 6,9 %) порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 25.01.2021 та на 1070,85 грн/1000 куб.м порівняно з первинним Договором № 111 від 29.12.2020 (що у відсотках становить 17,7 %), а обсяг постачання газу зменшився на 16883,666 куб.м (що у відсотках становить 14,2 %). (а.с.16)

Додатковою угодою № 4 від 22.02.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м природного газу з 01.02.2021 до 7833,36 грн з ПДВ, у зв`язку з чим плановий обсяг постачання газу зменшився до 93415,844 куб.м; тобто ціна газу зросла на 712,11,00 грн/1000 куб.м порівняно з умовами додаткової угоди № 3 від 29.01.2021 (що у відсотках становить 9,9 %) та на 1782,96 грн порівняно з первинним Договором № 111 від 29.12.2020 (що у відсотках становить 29,5 %), а обсяг постачання газу зменшився на 25302,156 куб.м (що у відсотках становить 21,3 %).( а.с. 17)

На виконання Договору від 29.12.2020 № 111, за цінами, визначеними додатковими угодами № 2, 3, 4 Споживач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 500681,61 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 66 від 19.02.2021, № 67 від 19.02.2021, № 68 від 19.02.2021, № 177 від 18.03.2021, № 348 від 14.04.2021, № 495 від 18.05.2021.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.10.2022 по справі №913/963/21 за позовом Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект», Комунального закладу «Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту» про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення 102347,48 грн позов задоволено частково.

Визнано недійсною додаткову угоду від 25.01.2021 № 2 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту.

Визнано недійсною додаткову угоду від 29.01.2021 № 3 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту.

Визнано недійсною додаткову угоду від 22.02.2021 № 4 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту.

У задоволенні вимоги прокурора про стягнення з 1-го відповідача (ТОВ Газенергопроект) на користь 2-го відповідача (КЗ "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту") грошових коштів в сумі 102347,48 грн на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України за товар (природний газ), який так і не був поставлений продавцем (1-м відповідачем), оскільки стягнення грошових коштів на користь особи, яка визначена прокурором як один з відповідачів у справі, не відповідає положенням ГПК України (за аналогічних підстав є неможливим стягнення коштів на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору).

Вказане рішення набрало законної сили 29.11.2022.

При розгляді справи №913/963/21 судом були досліджені докази та встановлені обставини щодо укладання сторонами договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 (з усіма додатками), обставини: виконання сторонами умов Договору; зобов`язань щодо обсягів постачання послуг та оплати послуг; недійсності Додаткових угод № 2 від 25.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 22.02.2021 до Договору №111 від 29.12.2020.

Як вбачається із тексту рішення у справі №913/963/21 Господарським судом Луганської області при розгляді справи в тому числі встановлено, що :

- обсяг фактично спожитого природного газу за Договором про постачання природного газу від 29.12.2020 № 111, з урахуванням додаткових угод, складає 65826 м 3 на загальну суму 500681,61 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу та платіжними дорученнями 2-го відповідача;

Вказані факти підтверджується поданими прокурором письмовими доказами (завіреними копіями документів): оголошенням про проведення відкритих торгів (т. 1, а.с. 30); тендерною пропозицією 1-го відповідача (т. 1, а.с. 32); поясненнями 1-го відповідача щодо аномально низької ціни (т. 1, а.с. 37-38); протоколом уповноваженої особи від 15.12.2020 № 49 (т. 1, а.с. 39); звітом про результати проведення процедури закупівлі (т. 1, а.с. 42-43); договором на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 з додатковими угодами № 2, № 3, № 4, № 14, листами 1-го відповідача Ліцею-інтернату та листами Енергетичної біржі та ДП «Держзовнішінформ» (т. 1, а.с. 45-598); актами приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2021 р. та платіжними дорученням щодо оплати цього газу (т. 1, а.с. 61-72).

Позивач просить стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 102347,48 грн, що сплачені на виконання додаткових угод до договору на постачання природного газу від 29.12.2021 №111, які визнані судом недійсними за вищевказаним рішенням суду, яке набрало законної сили.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними та об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Також, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 922/643/19, від 16 травня 2023 року у справі № 910/17367/20, від 17 серпня 2023 року у справі № 910/4316/22.

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 26.10.2022 по справі №913/963/21 визнано недійсними додаткові угоди:

- від 25.01.2021 № 2 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту;

- від 29.01.2021 № 3 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту;

- від 22.02.2021 № 4 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту.

Вищевказані обставини мають преюдиційний характер для цієї справи, оскільки вказаними додатковими угодами вносились зміни до ціни на газ, який відповідач мав поставляти позивачу на виконання умов договору від 29.12.2020 № 111.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 927/491/19 (постанова від 18.06.2021) дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч.4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК України, а ст. 1212 ЦК України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Оскільки між сторонами на момент укладення додаткових угод існували договірні відносини, то правовою підставою для стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, нормами ЦК України та ГК України, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Так, під час розгляду справи судом установлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 26.10.2022 по справі №913/963/21 визнано недійсними додаткові угоди № 2 від 25.01.2021, № 3 від 29.01.2021, № 4 від 22.02.2021 до договору на постачання природного газу від 29.12.2020 № 111, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергопроект та Комунальним закладом Луганський обласний ліцей-інтернат фізичної культури і спорту.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором № 111 від 29.12.2020 з урахуванням змін внесених додатковими угодами: №2 від 25.01.2021; № 3 від 29.01.2021; №4 від 22.02.2021 до вказаного договору за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України - і поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного Договору.

За первісними умовами Договору №111 від 29.12.2020 за 65826 куб.м газу позивач повинен був сплатити 398334,13 грн, що дорівнює обсягу поставленого газу 65826 куб.м газу помноженого на 6050,00 грн. з ПДВ (ціна за 1 тис. куб.м. газу).

Натомість, за обсяг фактично спожитого позивачем природного газу за Договором про постачання природного газу від 29.12.2020 № 111 в кількості 65826 куб.м, з урахуванням додаткових угод: №2 від 25.01.2021; № 3 від 29.01.2021; №4 від 22.02.2021 до Договору №111 від 29.12.2020 встановлено вартість 500681,61 грн.

На виконання Договору від 29.12.2020 № 111, за цінами, визначеними додатковими угодами № 2, 3, 4 Споживач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 500681,61 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 66 від 19.02.2021, № 67 від 19.02.2021, № 68 від 19.02.2021, № 177 від 18.03.2021, № 348 від 14.04.2021, № 495 від 18.05.2021".

Отже за період з лютого 2021 року по травень 2021 року позивачем спожито 65826 куб.м газу та сплачено 500681,61 грн.

Таким чином, переплата за спожитий газ за цінами, передбаченими додатковими угодами №2 від 25.01.2021; № 3 від 29.01.2021; №4 від 22.02.2021 до Договору №111 від 29.12.2020 складає: 500681,61 грн - 398334,13 грн = 102347,48 грн.

Отже ці кошти є надмірно і безпідставно сплаченими позивачем на користь відповідача і підлягають стягненню.

Відповідно дост. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене суд висновує, що позовні вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 102347,48 грн є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, та ст. 4, 20, 73-80, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 325-А, код ЄДРПОУ 39796845) на користь Комунального закладу "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Декабристів, 1-б, код ЄДРПОУ 40684163) кошти в сумі 102347,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергопроект" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 325-А, код ЄДРПОУ 39796845) на користь Комунального закладу "Луганський обласний ліцей фізичної культури і спорту" (92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Декабристів, 1-б, код ЄДРПОУ 40684163) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено "20" грудня 2024 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук