Ухвала

від 20.12.2024 по справі 948/953/24

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/953/24

Номер провадження 1-в/948/180/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ВК-9 ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка, в режимі відеоконференції заяву засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, засудженого вироком Любашівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 р. за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки,

про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м`яким,

у с т а н о в и в :

у грудні 2024 року до суду надійшла зазначена заява, у якій засуджений повідомив, що наразі відбуває покарання у ДУ «Машівська ВК №9» та просить застосувати до нього заміну покарання більш м`яким у виді обмеження волі згідно ст.82 КК України.

Заслухавши думку прокурора, який проти задоволення заяви заперечував, покликаючись на наявність стягнення у вигляді догани та відсутність доказів того, що засуджений вживав заходів щодо погашення потерпілим завданої шкоди, представника установи виконання покарань та засудженого, які заяву підтримали та вважали що ОСОБА_5 став на шлях виправлення, оскільки засуджений має заохочення, натомість стягнення погашено, дотримується правил відбуття покарання, виконавчі листи на користь потерпілих не надходили та виконавчі провадження у виконавчій службі відсутні, дослідивши документи провадження та особової справи засудженого, останній також пояснив, що в скоєному кається та бажає відбувати покарання у виправному центрі поблизу проживання рідних, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що вироком Любашівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 р. ОСОБА_5 засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Строк відбування покарання вирішено рахувати з моменту затримання 20.10.2021 р. (а.о.с. 101-108 ч.1 т.1).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 р. внесено виправлення до вищевказаного вироку щодо строку дії запобіжного заходу, в якій зокрема зазначено що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 тримання під вартою необхідно без змін (а.о.с.58 ч.1 т.1).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.07.2023 вирок Любашівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 р. стосовно ОСОБА_5 залишений без змін (а.о.с. 66-84 ч.1 т.1).

Вирок Любашівського районного суду Одеської області від 09.09.2022 р. стосовно ОСОБА_5 набрав законної сили 14.07.2023 (а.о.с. 100 ч.1 т.1).

ОСОБА_5 відбуває покарання з 20.10.2021 (а.о.с. 2-5 ч. 1 т.1). Кінець строку покарання 20.10.2029.

28.06.2024 р комісією Машівської ВК №9 ОСОБА_5 було відмовлено в поданні до суду матеріалів на заміну позбавлення волі більш м`яким покаранням, оскільки він особисто відмовився від застосування даної пільги (а.о.с.141 ч.2 т.1).

Так, засуджений ОСОБА_5 за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав одне стягнення 21.01.2023 р. у вигляді догани за порушення режиму, яку погашено 21.07.2023 р., водночас чотири рази був заохочений, останній раз 11.11.2024, за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки та правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, а також характеризується позитивно, робить висновки зі своїх минулих помилок, стикаючись з проблемою здатний знайти шляхи її вирішення, відсутні явні прояви неадекватної поведінки, самооцінка адекватна, відсутня залежність до вживання алкоголю та ПАР, підтримує зв`язки з особами позитивної спрямованості, підтримує соціальні зв`язки з родиною, які позитивно на нього впливають, бере на себе відповідальність за вчинені дії, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, бажає змінити своє життя, має позитивні плани на майбутнє, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, виконує роботи по благоустрою установи, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці, наразі висловлює готовність працювати, але в установі виконання покарань відсутні такі можливості, не працевлаштований, має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та ймовірної небезпеки для суспільства (а.о.с. 53,55,105,124,146 ч.2 т.1, а.о.с. 8 т.2, а.с.9-12).

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 33 від 08.08.2024 р. засудженим ОСОБА_5 було здійснено сплату судових витрат присуджених за вироком суду у розмірі 19135,40 грн. (а.о.с. 143 ч.2 т.1).

Відповідно до довідки, виданої бухгалтерією ДУ «Машівська ВК №9» №351 від 16.12.2024 р., засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в установі з 19.02.2024 р., за весь період перебування в установі та наразі не працевлаштований, заробітна плата не нараховувалася (а.с.15).

Як вбачається з особової справи між засудженим ОСОБА_5 та ТОВ «Стіл Ворк» були укладені цивільно-правові договори №21 від 23.10.2023 р. та №17 від 01.11.2023 р., предметом яких було виконання роботи, зокрема очищення виробничих площ в обсязі і на умовах передбачених цими договорами, які виконав засуджений і отримав відповідну оплату, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт №17,21 до цивільно-правового договору (а.о.с.95,100 102 ч.2 т.1).

Частинами 1 та 4 ст.82КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням.

Виходячи з положень ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

У п.п.1,17 Постанови Пленуму Верховного Суду№2від 26квітня 2002року "Проумовно-достроковезвільнення відвідбуванняпокарання ізаміну невідбутоїчастини покараннябільш м`яким" зазначено, заміна невідбутої частини покарання більшм`яким має сприяти досягненню мети, передбаченої ст.50КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. При вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

За змістом приписів ст.6КВКУкраїни виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Становлення ж особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.

При цьому, відповідно до ст.9КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого.

З матеріалів особової справи вбачається наявність передумови (формалізованої підстави, що пов`язується із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст.82 КК України, що учасниками справи не заперечується.

Водночас для застосування положень ст.82КК України необхідна наявність не лише формально-юридичних підстав, а й оціночних, які виражаються формулюванням «… засуджений став на шлях виправлення».

Так, згідно з даними характеристик у матеріалах особової справи, засуджений 21.01.2023 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення режиму, та дійсно не вживав заходи для відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Із установлених вище обставин убачається, що в поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції, однак поведінка засудженого була нестабільною протягом усього строку відбування покарання та не підтверджує таке систематичне здійснення процесу виправлення, що міг би ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання (в тому числі обмеження волі), а враховуючи значний строк невідбутого покарання у виді позбавлення волі 04 роки 10 місяців, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 про заміну покарання більш м`яким покаранням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про заміну покарання у виді позбавлення волі більш м`яким.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1