Ухвала

від 20.12.2024 по справі 567/1849/24

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/1849/24

Провадження №2-к/567/2/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши клопотання адвоката Шикун О.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -

встановив:

Адвокат Шикун О.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Острозького районного суду Рівненської області з клопотанням про визнання рішення суду міста Удіне (відділ з розгляду цивільних справ № 1) (Італійська Республіка) № 2497/2018 від 20.12.2018 року, про розірвання шлюбу, яке апостильоване 15 жовтня 2024 року заступником прокурора Республіки Андреа Гондоло за № 03362/2024, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник заявниці - адвокат Шикун О.Є. просить визнати в Україні рішення суду міста Удіне (відділ з розгляду цивільних справ № 1) (Італійська Республіка) № 2497/2018 від 20.12.2018 року, про розірвання шлюбу, яке апостильоване 15 жовтня 2024 року заступником прокурора Республіки Андреа Гондоло за № 03362/2024, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтуванняклопотання вказує,що рішенням суду міста Удіне (відділ з розгляду цивільних справ № 1) (Італійська Республіка) № 2497/2018 від 20.12.2018 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дане рішення набрало законної сили 27.02.2020 року, що підтверджується відповідною відміткою на ньому.

Вказує, що визнання вищезазначеного рішення в Україні необхідно для реєстрації в органах реєстрації Міністерства юстиції України після його визнання в Україні в установленому процесуальним законом порядку.

Посилаючись навимоги ч.1,ч.2ст.472ЦПК України,ст.81Закону України"Проміжнародне приватнеправо, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, наведені у постанові від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» просить клопотання задовольнити.

В судове засідання заявниця та її представник - адвокат Шикун О.Є. не з`явилися, в поданому до суду клопотанні представник заявниці підтримала клопотання, просила його задовольнити та судове засідання проводити у її відсутності та відсутності заявниці.

Представник заінтересованої особи - Острозького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, правом надати свої заперечення щодо поданого клопотання не скористалася. В поданій до суду заяві представник заінтересованої особи Острозького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді даної справи покладається нарозсуд суду та просить розглядати справу у відсутності представника відділу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.473 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

За наведених обставин, суд розглядає справу у відсутності заявниці та її представника, а також у відсутності представника заінтересованої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про визнання рішення іноземного суду на території України підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно рішення суду міста Удіне (відділ з розгляду цивільних справ № 1) (Італійська Республіка) № 2497/2018 від 20.12.2018 року, підписане ОСОБА_5 , що діє в якості помічника судді та скріплене печаткою суду м.Удіне, та апостильоване 15 жовтня 2024 року заступником прокурора Республіки Андреа Гондоло за № 03362/2024, відповідно до Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який був зареєстрований 29.01.2009 року в м.Острог, Україна.

Згідно відмітки на рішенні суду воно набрало законної сили 27.02.2020 року. У встановлений законом строк на вищевказане рішення апеляційні скарги не подавалися.

Вказане судове рішення перекладено з італійської мови на українську мову перекладачем Ковтун Т.В., та засвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області області Федосєєвою О.О., зареєстровано в реєстрі за №638.

Згідно ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.471ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, передбачений ст.472 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою. До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; 3) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

В Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили (ч.1 ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Згідно п.17 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 12 рішення про розірвання шлюбу є таким, що не потребує примусового виконання.

Згідно ст.471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Сутність принципу взаємності полягає у наданні особам іноземної держави певних прав чи певного правового режиму за умови, що особи країни, що їх надає, користуватимуться аналогічними правами або правовим режимом у визначеній іноземній державі.

Представником заявника до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додано документи, визначені ч.2 ст.472 ЦПК України.

Згідно ч.6, ч.7 ст.473 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених ст.468 цього Кодексу.

Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, судом встановлено, що вони відповідають вимогам ст.472 ЦПК України.

Судом не встановлено перелічених у ст.468 ЦПК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Оскільки між Україною та Італійською Республікою не укладено договору про правову допомогу, відтак рішення суду Італійської Республіки визнається в Україні за принципом взаємності і відсутності двостороннього договору із Італійською Республікою та не може бути підставою для невизнання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону "Про міжнародне приватне право" якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, вважається, що вона існує, оскільки не доведено інше.

Враховуючи те, що між Україною та Італійською Республікою не укладено договору про правову допомогу, відтак рішення суду Італійської Республіки № 2497/2018 від 20.12.2018 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підлягає визнанню на території України. Підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню не встановлено, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.260, 261, 353, 354, 471-473 ЦПК України, Законом України «Про міжнародне приватне право», -

постановив:

Клопотання адвоката Шикун О.Є., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.

Визнати на території України рішення суду міста Удіне відділ з розгляду цивільних справ № 1 (Італійська Республіка) № 2497/2018, загального реєстру розгляду документів з цивільних справ від 20.12.2018 року у справі про розірвання шлюбу, яке апостильоване 15 жовтня 2024 року заступником прокурора Республіки Андреа Гондоло за № 03362/2024, яким було розірвано шлюб зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Копію ухвали надіслати заінтересованій особі у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.