Рішення

від 13.12.2024 по справі 926/1773/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1773/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю помічника судді Шехтер Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04062216)

до Фізичної особи підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 305506,81 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Філіп М.О. представник (в залі суду)

від відповідача: Байцар І.Б. адвокат (в залі суду)

В С Т А Н О В И В:

Дії та аргументи Позивача.

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04062216) звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до фізичної особи підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 305506,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.12.2005 між сторонами був укладений договір найму (оренди) 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд №34/05 від 22.12.2005 з метою використання під розміщення розважально ресторанного комплексу.

В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод, якими продовжувався строк оренди до 22.07.2019.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2022 по справі № 926/326/21 встановлено, що дія договору від 22.12.2005 продовжена з 23.07.2019 на новий строк (13 років та 7 місяців), тобто до 20.02.2023.

Рішенням Господарського суду чернівецької області від 28.03.2024 по справі №926/5347/22 задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору найму (оренди) та звільнення приміщення.

Актом повернення з найму (оренди) нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської ради від 26.04.2024 було засвідчено факт повернення орендованого майна.

За неналежне виконання умов договору в частині сплати орендної плати відповідачу нараховано 134 635,89 грн основної заборгованості та пеню в сумі 170 870, 92 грн за період з 01.11.2022 по 26.04.2024.

У своїй відповіді на відзив представник позивача вказує наступне.

Щодо розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/5347/22 від 28.03.2024 було задоволено позовні вимоги Виконавчого комітету Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Козьми Юлії Миколаївни щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору найму (оренди) та звільнення приміщення.

Даним рішенням було стягнуто з Відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 300 216, 85 грн.

Преюдиціальність обставин, існування або не існування якої встановлене судовим рішенням, що вступило в законну силу, у цивільній, господарській або адміністративній справі (частина п`ята статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, враховуючи той факт, що рішенням Господарського суду Чернівецької області вже було стягнуто заборгованість з орендної плати по договору найму (оренди) № 34/05 від 22.12.2005, заборгованість по якому є також предметом розгляду в даній справі, розмір та підстави її нарахування є преюдиційним фактом та вже встановлені судом. Саме за період розгляду справи № 926/5347/22 в суді і було нараховано орендну плату (з листопада 2022 року по квітень 2024).

Щодо підстав нарахування пені.

Додатковим договором від 01.07.2009 сторони виклали розділ 4 «Орендна плата і порядок розрахунків» в новій редакції. Сторони додали в розділ пункт 4.7. «Починаючи з першого числа наступного за звітним місяця, на суму недоїм нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Щодо оформлення розрахунків уповноваженою особою.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як про прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до статті 29 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Управління комунальної власності є виконавчим органом Чернівецької міської ради (Положення про Управління комунальної власності міської ради, затверджене рішенням Чернівецької міської ради VIІІ скликання (в новій редакції) від 22.02.2022р. № 692), до повноважень якого належить нарахування орендних платежів, заборгованості по їхній сплаті, а також здійснення правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Саме тому розрахунки заборгованості підписуються і складаються уповноваженою особою працівником управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

З огляду на вищевказане, дані розрахунки є належним та допустимим доказом розрахунку заборгованості.

Враховуючи вищевикладене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дії та аргументи Відповідача.

Представник відповідача у своєму відзиві зазначає, що позовна вимога в частині стягнення заборгованості з орендної плати необґрунтована, оскільки розрахунок заборгованості не відповідає умовам Договору найму (оренди) від 22.12.2005 №34/05, оскільки позивачем при розрахунку заборгованості використано розмір орендної плати, який не передбачений умовами договору, а саме розділу 4 «Орендна плата і порядок розрахунків» в останній чинній редакції Додаткового договору від 01.07.2009.

Також зазначив, що відсутні правові підстави для нарахування пені. Як у позові в цілому, так і у його розділі «Щодо нарахування пені», відсутні будь-які посилання на правові підстави застосування пені.

Вказав, що штрафні санкції, в тому числі пеня, не передбачені умовами Договору найму (оренди) від 22.12.2005р. №34/05 та додатками до нього.

Відтак, відсутні інші підстави для нарахування та стягнення пені.

Позовна вимога в частині розміру пені не обґрунтована жодним розрахунком суми пені. До позову додано цілий ряд документів під назвою «Приклад нарахування пені по орендній платі нежитлових приміщень».

Крім того, щодо форми доказів, вказав, що розрахунок позовних вимог як додаток до позову повинен підписувати позивач.

Разом з тим, додані до позову «приклади» підписані не позивачем, а працівником юридичної особи, яка навіть не є стороною у даній справі.

Враховуючи вищенаведене відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, а всі розрахунки щодо стягнення пені та основної заборгованості є неналежними доказами.

Процесуальні дії та рішення суду

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, справу розподілено судді Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 09.07.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

11.07.2024 за вх. № 1830 на виконання Ухвали від 09.07.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Перше підготовче засідання по справі призначено на 18.09.2024.

01.08.2024 за вх. № 2261 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в змісті якого представник відповідача зазначає, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а всі подані докази та розрахунки є неналежними доказами.

13.09.2024 за вх. № 2752 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.09.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження по Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 01.10.2024.

В судовому засіданні 01.10.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк розгляду справи по Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.11.2024.

28.11.2024 за вх. № 3697 під час судового засідання представник відповідача подав письмові пояснення відповідача, які суд долучив до матеріалів справи.

В змісті поданих письмових пояснень відповідач вказала, що нею добросовісно виконувалися умови договору і за згодою орендодавця вона виконала невід`ємні поліпшення об`єкта оренди на дуже значну суму.

В результаті виконаних робіт площа об`єкта збільшилася до 1200 кв.м. Ремонт проводився з урахуванням усіх необхідних дозволів, експертних висновків, страхування об`єкта та інших юридичних вимог.

Однак, між сторонами були тільки усні домовленості. Отже, виконавчий комітет зарахував в рахунок орендної плати лише частину з вкладених коштів, а відповідач не сплачував орендну плату з метою зарахування понесених нею витрат на поліпшення орендованого майна до орендної плати.

В судовому засіданні 28.11.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву перед судовими дебатами до 13.12.2024.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а у разі задоволення позовних вимог просив суд зменшити розмір пені.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Установлені судом обставини.

Між комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Чернівці», в подальшому наймодавець був змінений на Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (надалі - Наймодавець, Позивач) та фізичною особою- підприємцем Козьмою Юлією Миколаївною (надалі - Наймач, Відповідач) укладено договір найму (оренди) 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд від 22.12.2005 року № 34/05 (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд, загальною площею 604,80 кв.м., що знаходяться на вулиці Чкалова, 30 (теперішня Леоніда Каденюка), з метою використання під розміщення розважально- ресторанного комплексу.

Відповідно до умов договору в користування відповідача перейшла частина в адмінбудівлі літ. А, яка складається з: на другому поверсі: 2-2 комора пл. 3,00 кв.м., 2-3 мийка пл. 17,70 кв.м., 2-4 коридор пл. 29,70 кв.м., 2-5 кабінет пл. 22,50 кв.м, 2-6 кухня пл. 41, 30 кв.м., 2-11 коридор пл. 10,90 кв.м., 2-12 зал пл. 214,10 кв.м., 2-13 ресторан пл. 133,00 кв.м., 2-14 кухня пл. 8,00 кв.м., 2-15 кухня пл. 4,90 кв.м,1/2 І - сходової клітини пл. 8,50 кв.м. на третьому поверсі: І сходова клітина пл. 8,60 кв.м., 3-28 коридор пл. 7,80 кв.м., 3-29 мийка пл. 7,10 кв.м., 3-30 мийка пл. 18,00 кв.м., 3-31 коридор пл. 17,10 кв.м., З 32 комора пл.3,10 кв.м., 3-33 вбиральня пл. 1,00 кв.м., 3-34 вмивальник пл. 1,90 кв.м., 3-35 душова пл. 1, 30 кв.м., 3-36 коридор пл. 2,30 кв.м., 3-37 душова пл.1,30 кв.м., 3- 38 коридор пл. 2,30 кв.м., 3-39 роздягальня пл. 10,40 кв.м., 3-40 цех пл. 13,80 кв.м., З 41 комора пл. 11,00 кв.м., на першому поверсі: 1/2 І сходова клітина пл. 8,50 кв.м, загальною площею 604,80 кв.м., що складають 55/1000 (п`ятдесят п`ять тисячних) ідеальних часток будівель та споруд.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач зобов`язався сплачувати позивачу орендну плату за користування нежилими приміщеннями у розмірі визначеному у відповідності до рішення № 197-23/05 XXIII сесії IV скликання Чернівецької обласної ради м. Чернівці від 25.11.2005 року.

Розмір орендної плати за весь термін складає 677707,20 грн (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот сім гривень двадцять копійок).

Орендна плата сплачується наймачем щомісяця у розмірі 5647,56 грн (п`ять тисяч шістсот сорок сім гривень п`ятдесят шість копійок) в тому числі ПДВ 941, 26 грн (дев`ятсот сорок одну гривню двадцять шість копійок) до 15 числа поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахунку коштів на рахунок наймодавця (п.п. 4.1.- 4.4. договору оренди від 22.12.2005).

Згідно пункту 4.9 договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктами 4.13. та 4.14. договору сторони погодили, що у зв`язку з необхідністю проведення капітального ремонту орендованого майна, наймачу зараховується в рахунок орендної плати вартість невід`ємних капітальних поліпшень орендованого майна за умови попереднього письмового погодження проектно-кошторисної документації наймодавцем з погодженням обласної ради.

У разі, якщо вартість виконаних робіт по проведенню капітального ремонту часток будівель та споруд відповідно до проектно-кошторисної документації перевищує суму орендної плати на термін дії договору, термін дії договору продовжується до повного покриття витрат понесених наймачем за погодженням обласної ради.

Відповідно до пункту 5.2.2. договору наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення орендованого майна, якщо наймач не вносить орендну плату протягом 3 (трьох) місяців підряд.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування нежилими приміщеннями та плату за комунальні послуги.

У подальшому до договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод.

Зокрема, 23.01.2006 сторони уклали додатковий договір, яким було внесено зміни щодо порядку розрахунків; додатковим договором від 01.06.2007 сторони погодили зміну власника вказаного в договорі найму з "КП "Міжнародний аеропорт "Чернівці" на "виконавчий комітет Чернівецької міської ради".

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (надалі - Виконком) від 22.04.2008 №320/8 затверджено Акт державної приймальної комісії від 27.03.2008 про прийняття в експлуатацію об`єкта ресторану загальною площею 1012,00 м2 по вул. В. Чкалова, 30 в м. Чернівці.

Пунктом 1.7. рішенням Виконкому від 18.11.2008 №857/22 було оформлено право комунальної власності на об`єкти нерухомості, що належить територіальній громаді м. Чернівці, а саме будівлі та споруди на вул. Чкалова 30.

Пунктом 2 рішення Виконкому № 939/23 від 16.12.2008 було внесено зміни в пункт 1.7. рішення № 857/22 в частині вилучення зі складу будинковолодіння акумуляторну літ. Ф, у зв`язку із списанням основних засобів з балансу КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці».

Пунктом 1.1 рішення Виконкому від 16.12.2008 № 948/23 вирішено зарахувати підприємцю Козьмі Ю.М. в рахунок орендної плати витрати, понесені на проведення капітального ремонту та реконструкції (невід`ємні поліпшення) орендованих приміщень на вул. В. Чкалова, 30 в розмірі 215684,07 грн (аудиторський висновок від 25.11.2008).

Пунктом 1.2 вищевказаного рішення передбачено розпочати зарахування погоджених та прийнятих витрат (невід`ємні поліпшення), понесених підприємцем Козьмою Ю.М. на ремонт приміщень на вул. В. Чкалова, 30 в рахунок орендної плати з дати затвердження акта державної приймальної комісії з прийняттям об`єкта в експлуатацію (22.04.2008).

Крім того, вищевказаним рішенням вирішено продовжити з підприємцем Козьмою Ю.М. термін дії договору №34/05 найму (оренди) від 22.12.2005 року з урахуванням повного відшкодування витрат, зазначених в пункті 1.1. цього рішення.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.01.2009 за територіальною громадою м. Чернівці на підставі свідоцтва про право власності №САС 009331 від 21.12.2008 та рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради №939/23 від 16.12.2008 та №857/22 від 18.11.2008 зареєстровано право комунальної власності на 1/1 частки будівель та споруд за адресою м. Чернівці, вул. Чкалова, буд. 30.

Додатковим договором від 01.07.2009 до договору сторони внесли зміни щодо проведення наймачем реконструкції з переобладнанням орендованих нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, внаслідок яких загальна орендована площа об`єкта змінилась із 604,80 м2 на 1012,00 м2.

Судом встановлено, що Додатковим договором від 01.07.2009, розділ 4 «Орендна плата і порядок розрахунків» викладено у новій редакції:

"4.1 У випадку продовження дії договору найму (оренди ) на новий строк, нарахування та сплата орендних платежів наймач (орендар) здійснює, починаючи з 23 липня 2019 року, враховуючи висновки постійної комісії з питань приватизації та управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Чернівецької обласної ради від 10 жовтня 2006 року та 21 листопада 2006 року про зарахування наймачу ( орендарю) витрат, пов`язаних з проведенням ремонтних робіт в орендованих приміщеннях, в розмірі 677 706 (шістсот сімдесят сім тисяч сімсот шість ) гривень 93 копійки, в рахунок орендної плати на термін дії договору найму ( оренди) та пункту 1. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 16.12.2008 року № 948/23 " Про зарахування приватному підприємцю Козьмі Юлії Миколаївні витрат, понесених на здійснення ремонтних робіт в орендованих приміщенням на вул. В. Чкалова, 30, та продовження терміну дії договору № 34/05 найму ( оренди) від 22.12.2005 року " Про надання дозволу департаменту економіки міської ради на зарахування орендарю в рахунок орендної плати витрат, понесених на проведення капітального ремонту та реконструкції (невід`ємні поліпшення) орендованих приміщень в розмірі 215684, 07 (двісті п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 07 коп

4.2. Сторони досягли згоди провести зарахування в рахунок орендної плати погоджені та прийняті витрати (невід`ємні поліпшення), понесені Наймачем на ремонт приміщень зазначені в пункті 4.1. цього Договору, з моменту затвердження акта державної приймальної комісії з прийняття об`єкта в експлуатацію, тобто з 22.04.2008 року.

Пунктом 4.4 вищевказаного додаткового договору передбачено, що оплата орендних платежів проводиться наймачем згідно пункту 4.1 цього договору щомісячно в розмірі нарахувань за поточний місяць і сплачується ним до кінця поточного місяця шляхом перерахунку коштів на рахунок наймодавця.

Відповідно до пункту 4.7. додаткового договору від 01.07.2009 починаючи з першого числа наступного за звітним місяця, на суму недоїмки нараховується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Крім того, пунктом 3 додаткового договору від 01.07.2009 продовжено строк дії договору найму від 22.12.2005 №34/05 до 22.07.2019.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області за № 926/326/21 від 19.10.2022 було відмовлено у задоволені позову Виконавчого комітету Чернівецької міської ради до ФОП Козьми Ю.М. щодо стягнення неустойки та звільнення приміщення.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.07.2023 року № 438/14 було скасовано нарахування неустойки та нарахування орендної плати Відповідачу, враховуючи рішення Господарського суду Чернівецької області за № 926/326/21.

В подальшому рішенням Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/5347/22 від 28 березня 2024 року було задоволено позовні вимоги виконавчого комітету Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Козьми Юлії Миколаївни щодо стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору найму (оренди) та звільнення приміщення.

Актом повернення з найму (оренди) нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади від 26.04.2024 року було засвідчено факт повернення орендованого майна.

Додатковим договором від 01.07.2009 сторони виклали розділ 4 «Орендна плата і порядок розрахунків» в новій редакції. Сторони додали в розділ пункт 4.7. «Починаючи з першого числа наступного за звітним місяця, на суму недоїм нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Враховуючи вищевикладене заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.11.2022 по 26.04.2024 складає - 134 635,89 грн та пеня в сумі -170 870, 92 грн відповідно до доданих розрахунків.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди.

Приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно преамбулою Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі Закон), цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ст. 17 Закону, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно ч.2 ст. 26 Закону, контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до розділу 5 «Права і обов`язки сторін», наймач зобов`язався:

п. 5.3.1. Своєчасно вносити плату за користування нежилими приміщеннями та плату за комунальні послуги.

п. 5.3.2. Користуватись нерухомим майном відповідно до його призначення та умов договору, забезпечувати його збереження та підтримувати його у належному стані, забезпечувати належний порядок і чистоту, охорону і захист будівель від пошкодження, виконувати правила експлуатації, санітарні та протипожежні норми, здійснювати за власний рахунок необхідні протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність перед наймодавцем і повною мірою відшкодовувати збитки, нанесені наймодавцю пожежею або іншим лихом, якщо вони виникли з вини наймача.

п. 5.3.3. Своєчасно сплачувати фактичні витрати за користування комунальними послугами ( вода, електроенегрія, каналізація, опалення, тощо).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач не сплатив орендну за період з 01.11.2022 по 26.04.2024, відтак заборгованість складає - 134 635,89 грн та пеня в сумі -170 870, 92 грн.

Щодо нарахування пені.

Щодо усного клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься перелік виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому слід враховувати, що правила ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Враховуючи вищевикладене, притримуючись принципу «справедливого балансу інтересів сторін», суд на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій заявлених до стягнення позивачем до 50%. Таким чином, з відповідача слід стягнути пеню в сумі 85435,46 грн, а у задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 85435,46 грн грн суд відмовляє.

Щодо застосування спеціальної позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, яка відповідно до приписів ч.2 ст. 258 ЦК України становить один рік, суд дійшов до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити представнику відповідача з наступних підстав.

Щодо строків позовної давності відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Господарським судом у справі № 926/5347/22 розглядалась позовна заява Виконавчого комітету Чернівецької міської ради до ФОП Козьма Ю.М. щодо стягнення заборгованості, розірвання договору та звільнення приміщення. Провадження по справі було відкрито 29.12.2022.

Враховуючи зупинення справи, до розгляду спору між сторонами в апеляційній інстанції у справі № 926/5347/22 на ухвали Господарського суду Чернівецької області від 01.03.2023 та 03.03.2023, рішення було винесено 28.03.2024.

Відповідно до положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України» встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу, було неодноразово продовжено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Крім того, у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, також прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на те, що строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжені на строк дії карантину в Україні, враховуючи постанову Кабміну від 27 червня 2023 року № 651, а також у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 пункту 19 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також у зв`язку з розглядом справи № 926/5347/22 строк позовної давності позивачем не пропущено.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що Козьма Юлія Миколаївна допустила порушення умов договору №55/1000 ідеальних часток будівель та споруд від 22.12.2005 № 34/05 в частині сплати орендної плати.

З огляду на зроблені висновки позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі, аналогічне твердження викладено у Постанові Пленуму ВГСУ від 21.03.2013 №7 (п. 4.3).

Відтак, відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на відповідача у розмірі 4583,00 грн.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04062216) заборгованість з орендної плати за договором 55/1000 ідеальних часток будівель та споруд від 22.12.2005 року № 34/05 у сумі 134 635,89 грн, та пеню в сумі 85 435,46 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Козьми Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Якоба Петровича,18, код ЄДРПОУ 44388619) сплачений судовий збір в сумі 4583,00 грн.

4. В решті вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 20.12.2024.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.