ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 911/414/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" - Василюк Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"
про відшкодування судових витрат
у справі № 911/414/23
за заявою Акціонерного товариства спрощеного типу "РАЖТ Семенс" (RAGT SEMENCES S.A.S., Французька Республіка)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хронологія спору
У лютому 2023 року до Господарського суду Київської області надійшла заява Акціонерного товариства спрощеного типу "РАЖТ Семенс" (RAGT SEMENCES S.A.S. Французька Республіка) (далі - АТСТ "РАЖТ Семенс", кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі - ТОВ "Агрозахист Донбас").
11.09.2023 Господарський суд Київської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 911/414/23 про банкрутство ТОВ "Агрозахист Донбас".
07.11.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2023 скасував та ухвалив нове рішення - про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрозахист Донбас".
05.03.2024 Верховний Суд постановою скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, а справу № 911/414/23 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17.06.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2023 у справі без змін.
ТОВ "Агрозахист Донбас" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, серед іншого, просило здійснити розподіл судових витрат, а за два дні до призначеного судового засідання до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Агрозахист Донбас" про відшкодування витрат, понесених скаржником на професійну правничу допомогу.
14.11.2024 Верховний Суд прийняв постанову, якою задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Агрозахист Донбас", скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2023 у справі № 911/414/23 і ухвалив нове рішення - про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрозахист Донбас".
Короткий зміст заяви про відшкодування судових витрат та заперечень на неї
У заяві про відшкодування витрат, понесених скаржником на професійну правничу допомогу, ТОВ "Агрозахист Донбас" просить стягнути на свою користь з АТСТ "РАЖТ Семенс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
АТСТ "РАЖТ Семенс", зі свого боку, надіслало до Верховного Суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Так, АТСТ "РАЖТ Семенс" просило відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Агрозахист Донбас", оскільки: у касаційній скарзі це товариство не навело попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат; заявлені до стягнення витрати не відповідають критерію співмірності з огляду на те, що правова позиція скаржника була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору (касаційна скарга практично повністю повторює апеляційну скаргу ТОВ "Агрозахист Донбас" та відзив на касаційну скаргу АТСТ "РАЖТ Семенс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023); адвокат Василюк Є. В. надавав правову допомогу скаржнику в усіх інстанціях, а тому був обізнаний з матеріалами справи та усіма фактичними обставинами, що з неї випливають; доказів фактичного понесення означених витрат скаржником суду не надано.
У додаткових письмових поясненнях кредитор також просив врахувати, що на момент його звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрозахист Донбас" не існувало правової норми, яка стала підставою для відмови у відкритті справи про банкрутство. Тож у діях заявника не вбачається ознак зловживання правом.
Крім того, у додаткових письмових поясненнях щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу боржник виклав свої міркування та заперечення щодо клопотання кредитора про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Позиція Верховного Суду
За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Приписами частини другої статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 126 цього ж Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
У заяві про відшкодування судових витрат ТОВ "Агрозахист Донбас" просить стягнути з кредитора 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (фіксований розмір гонорару). До цієї заяви додані копії договору про надання правової допомоги від 15.09.2022 № 15/09, додаткової угоди до цього договору від 22.07.2024, акту приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024 (додаток до додаткової угоди від 22.07.2022), додаткової угоди від 29.12.2023, опис наданих послуг у цій справі у суді касаційної інстанції.
Так, 15.09.2022 адвокат Василюк Є. В. та ТОВ "Агрозахист Донбас" (клієнт) уклали договір про надання правової допомоги № 15/09, згідно з пунктами 1.1, 2.3 якого адвокат зобов`язався надати клієнту юридичні послуги щодо здійснення представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів клієнта в усіх органах державної влади, зокрема, у судах України, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар.
У додатковій угоді від 22.07.2024 сторони погодили, що сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу за подачу касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 911/414/23 та її повний супровід становить 100 000 грн.
11.11.2024 адвокат та клієнт підписали акт приймання-передачі наданих послуг.
Як вбачається із матеріалів справи, у касаційній скарзі ТОВ "Агрозахист Донбас" хоча і просило здійснити розподіл судових витрат, однак не навело їх попереднього розрахунку.
Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Тож що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Схожа позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/9024/21, від 11.01.2024 у справі № 924/423/23.
З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 13.06.2023 у справі № 923/515/21, від 08.02.2024 у справі № 295/3068/20.
Тобто, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.
З огляду на наведене, дослідивши заяву ТОВ "Агрозахист Донбас", враховуючи дискреційні повноваження суду, визначені у статті 124 ГПК України та аргументи клопотання АТСТ "РАЖТ Семенс" про зменшення судових витрат, надаючи правову оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, проаналізувавши обсяг наданих послуг на правничу допомогу, беручи до уваги характер спірних правовідносин сторін, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на АТСТ "РАЖТ Семенс" судових витрат скаржника на професійну правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які є співмірними з наданою правовою допомогою в суді касаційної інстанції.
Окрім цього, ураховуючи, що у постанові за результатами касаційного перегляду справи не здійснено нового розподілу судового збору, ураховуючи приписи частин першої та чотирнадцятої статті 129 ГПК України, з АТСТ "РАЖТ Семенс" на користь ТОВ "Агрозахист Донбас" необхідно стягнути 83 204 грн витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути RAGT SEMENCES S.A.S. (юридична особа, створена за законодавством Республіки Франція та зареєстрована в Реєстрі місцевої торгівлі та компаній під номером Rodez R.C.S. 431899756, юридична адреса: Site de Bourran, rue Emile Singla, RODEZ, 12000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 115; ідентифікаційний код 30048570) 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 83 204 (вісімдесят три тисячі двісті чотири) гривні витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928201 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні