УХВАЛА
19 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 903/1296/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Берестечківського виробничого управління житлово-комунального господарства
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 (у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. (головуючий), Мельник О.В., Гудак А.В.)
та рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 (суддя Шум М.С.)
у справі № 903/1296/23
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації
до Берестечківської міської ради, Комунального підприємства «Берестечківське виробниче управління житлово - комунального господарства»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
02.12.2024 Берестечківське виробниче управління житлово-комунального господарства через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2024 у справі №903/1296/23.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження у справі №903/1296/23 за касаційною скаргою Берестечківського виробничого управління житлово-комунального господарства, Суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 903/1296/23) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
За змістом частини другої статті 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Звертаючись до суду з позовом про витребування з незаконного володіння Берестечківської міської ради у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 17,8316 га кадастровий номер 0720885800:00:001:0109, Заступник керівника Луцької окружної прокуратури зазначив, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилася, утім, зважаючи на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.06.2022 № 376, яким затверджено усереднені показники нормативної грошової оцінки земель, в тому числі для земель лісогосподарського призначення, усереднений показник нормативної грошової оцінки земель цієї категорії становить 6 574,00 грн за 1 ґа.
Таким чином із огляду на площу спірної земельної ділянки у справі №903/1296/23 (17,8316 га) її вартість становить 117 224,93 грн.
При цьому судовий збір, що підлягає сплаті за подання позовної заяви у справі № 903/1296/23, зважаючи на правила, установлені Законом України «Про судовий збір», становить 2 684,00 грн.
Із цієї ж вартості виходив суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення судових витрат у справі № 903/1296/23 (пункти 3, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2024), а також відповідач, обраховуючи ставку судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у справі №903/1296/23.
Отже, предметом позову у справі № 903/1296/23 є витребування з незаконного володіння земельної ділянки вартістю 117 224,93 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК справа № 903/1296/23 є малозначною.
Зазначені обставини і положення ГПК України скаржник не врахував.
Зазначаючи в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник не наводить жодної з підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що судові рішення у справі №903/1296/23 підлягають касаційному оскарженню.
Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень і матеріали поданої касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Суд не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 903/1296/23.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 903/1296/23 за касаційною скаргою Берестечківського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928240 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Берднік І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні