ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/467/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.;
за участю представників:
скаржника - Підгайного О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 02.10.2024
у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючого), Поліщука В.Ю., Пантелієнка В.О.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 04.03.2024
у складі судді: Чеберяка П.П.
у справі № 910/467/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/467/22 за про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (далі - ТОВ "ГІППО") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2022.
2. Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/467/22 про банкрутство ТОВ "ГІППО" опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 01.08.2022 за № 69070.
3. 22.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області), як відокремленого підрозділу ДПС з кредиторськими вимогами до боржника на суму 37 603, 98 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024, визнано кредитором у справі № 910/467/22 по відношенню до боржника, зокрема: ГУ ДПС у Львівській області, як відокремлений підрозділ ДПС на суму 7 578, 26 грн, з яких: 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 2 210, 26 грн. - вимоги шостої черги; відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС на суму 30 025, 72 грн; зобов`язано розпорядника майна ТОВ "ГІППО" арбітражного керуючого Сибаля А. М. включити кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС до боржника на суму 7 578, 26 грн, до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ГІППО".
5. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині невизнання кредиторських вимог в сумі 30 025, 72 грн, ГУ ДПС у Львівській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області залишено без задоволення; залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі №910/467/22 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області до боржника на суму 30 025, 72 грн.
Рух касаційної скарги
7. 18.10.2024 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 18.10.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/467/22 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області у справі № 910/467/22 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В.(головуючого), Жукова С.В., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/467/22, в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн, залишено без руху.
10. Головне управління ДПС у Львівській області усунуло недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/467/22 за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області від 18.10.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн; призначено розгляд касаційної скарги на 03.12.2024 о 10:45 год.
12. Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2024 задоволено клопотання представника ГУ ДПС у Львівській області - Підгайного О.І. про участь в судовому засіданні, призначеному на 03.12.2024 о 10:45 год. у справі № 910/467/22, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
13. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій останнє просить постанову апеляційного суду від 02.10.2024 та ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2024 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн до боржника скасувати та винести рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «ГІППО» у повному обсязі.
14. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
14.1. Підставою касаційного оскарження спірних рішень є п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано ч. 4 ст. 90 КУзПБ. Пунктом 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. З огляду на це, норми Податкового кодексу України, якими встановлені строки погашення податкового боргу, не регулюють строки звернення до суду із заявою контролюючого органу про заявлення кредиторських вимог відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. З огляду на це, неправильним є висновок судів, що такі вимоги визнаються погашеними, оскільки не були заявлені в установленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку. Наразі відсутній висновок Beрховного Суду щодо правильного застосування вищевказаної скаржником норми права.
14.2. ГУ ДПС у Львівській області не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції та вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.03.2024 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 року у справі №910/467/22 в оскаржуваній частині прийняті з порушенням статей 192, 243, 269 ГПК України.
14.3. Несплата та ненадходження коштів до бюджету України узгодженої суми податкового боргу у розмірі 30 025, 72 грн може призвести до дефіциту бюджету України. Скаржник вказує, що сплата пені є конституційним обов`язком боржника.
15. У судовому засіданні 03.10.2024 представник скаржника в режимі відеоконференцзв`язку підтримав касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. Предметом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвала Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн - пеня за несвоєчасну сплату боржником податкових зобов`язань зі сплати акцизного податку.
20. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
21. Податковий кодексу України (далі - ПК України) дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме: грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
22. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.162 та 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України:
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
23. У пункті 129.3 статті 129 ПК України визначено обставини, з настанням яких закінчується нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті), зокрема, у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
24. Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70) положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.
25. Верховний Суд у постановах від 27.08.2024 у справі № 908/88/22, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 зазначив, що якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені кредитором вимоги складають пеню, нараховану за несвоєчасну сплату боржником податкових зобов`язань зі сплати акцизного податку згідно декларацій:
- від 19.08.2020 № 9206010148, від 19.08.2020 № 9206063308, від 19.08.2020 № 9206099178 (терміном сплати до 31.08.2020), починаючи з 01.09.2020,
- від 21.09.2020 № 9238395328, від 21.09.2020 № 9238408035, від 21.09.2020 № 9238416193 (терміном сплати до 30.09.2020), починаючи з 01.10.2020.
27. Судами попередніх інстанцій відхилено кредиторські вимоги на суму 30 025,72 грн, оскільки пеня, нарахована в період з 19.08.2020 по 01.10.2020 за несвоєчасну сплату боржником акцизного податку, не нараховується з 01.03.2020 та протягом дії карантину.
28. Що стосується пені, яка застосовується та нараховується за порушення податкового законодавства, зокрема і за порушення порядку/строків виконання (сплати) зобов`язань зі сплати податків і зборів, то відповідно до пункту 20.1.19. ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
29. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
30. Положення статті 129 ПК України встановлюють порядок як початку нарахування пені, так і порядок закінчення нарахування пені.
31. Згідно з пунктом 129.1 цієї статті ПК України нарахування пені розпочинається:
- при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки,
- починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (підпункт 129.1.1);
- при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2);
- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (129.1.3);
- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (129.1.4);
- у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (129.1.5);
32. Відповідно до підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується, зокрема, у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядником майна боржника вимоги ГУ ДПС у Львівській області, які складають пеню в розмірі 37 603,98 грн визнано частково, з посиланням на пункт 1 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби від 17.03.2020 № 533-IX. Підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 13-17, ст. 112) доповнено пунктом 52 (1) із змінами внесеними згідно із законом від 13.05.2020 № 591-ІХ) протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширеннюю на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
34. Висновки судів попередніх інстанцій в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн є обгрунтованими.
35. Так, у зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
36. Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
37. Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020.
38. Постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
39. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
40. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
41. Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
42. Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
43. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
44. Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
45. В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
46. У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
47. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
48. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
49. Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
50. Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
51. Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
52. Отже, судами вірно встановлено, що для ТОВ "ГІППО" відновлено нарахування пені з 27.05.2022.
53. У справі, що розглядається, ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/467/22 про банкрутство ТОВ "ГІППО" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
54. Отже, за результатами розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС судом першої інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024:
- визнано обґрунтованими вимоги на суму 7 578, 26 грн, з яких: 5 368,00 грн - вимоги першої черги, 2 210, 26 грн. - вимоги шостої черги;
- відмовлено у визнанні кредиторських вимог до боржника ГУ ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС на суму 30 025, 72 грн.
55. Суд апеляційної інстанції здійснював перегляд вказаної ухвали місцевого господарського суду від 04.03.2024 лише в частині, якою відмовлено Головному управлінню ДПС у Львівській області у визнанні грошових вимог до боржника на суму 30 025, 72 грн.
56. Отже, встановивши, що скаржник нарахував пеню у зв`язку з несвоєчасною сплатою ТОВ "ГІППО" податкових зобов`язань за період з 19.08.2020 по 01.10.2020, що виникли згідно податкових декларацій з акцизного податку, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не визнали вимоги у розмірі 30 025, 72 грн, що складають суму пені, нараховану за заборгованість зі сплати акцизного податку, оскільки вказані нарахування ТОВ "ГІППО" пені можливі лише з 27.05.2022 (припинення "ковідного" мораторію на нарахування пені) по 17.07.2022 (дата, що передує відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "ГІППО" та введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів).
57. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відхилення кредиторських вимог на суму 30 025,72 грн. Водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.
58. Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для формулювання правового висновку щодо застосування норми права, зазначеної скаржником (п.14.1. постанови), оскільки у цій справі судами попередніх інстанцій вирішувалось питання наявності правових підстав для визнання чи відхилення грошових вимог скаржника що складають суму пені, нараховану за заборгованість зі сплати акцизного податку. Крім того, судами не застосовувалась ч. 4 ст 90 КУзПБ, відтак безпідставним є аргументи про неправильне застосування цієї норми судами попередніх інстанцій.
59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
60. Статтею 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвала Господарського суду міста Києва від 04.03.2024, в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн у справі № 910/467/22 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, водночас аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування правомірних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанції.
62. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 18.10.2024 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024, в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн у справі № 910/467/22 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024, в частині невизнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області в сумі 30 025,72 грн у справі № 910/467/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
К. М. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні