Постанова

від 17.12.2024 по справі 916/906/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/906/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)

у справі № 916/906/22

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області і 2) Міністерства економіки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан-Плюс"

про визнання правочину частково недійсним,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Валевач М. М., представник позивача-1 - Мацко В. В., представник відповідача - Горєв В. О.)

ВСТУП

1. Сільська рада уклала з товариством обмеженою відповідальності інвестиційний договір в рамках державно-приватного партнерства за умов якого приватний партнер мав побудувати та передати у власність сільської ради дошкільний навчальний заклад, натомість отримував право побудувати рекреаційно-туристичний об`єкт на землях комунальної власності та набути його одноособово у власність.

2. Прокурор, не погоджуючись з умовами договору в частині побудови та набуття у власність приватним партнером рекреаційно-туристичний об`єкта на землях комунальної власності, звернувся з цим позовом до суду, в якому просив визнати правочин частково недійсним.

3. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, визнавши обґрунтованими доводи прокурора про те, що положення договору не відповідають приписам статей 7 та 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" в частині набуття приватним партнером одноособово у власність об`єкта, побудованого в рамках виконання договору про державно-приватне партнерство на землях комунальної власності.

4. Апеляційний суд навпаки відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши, що спірні умови договору не суперечать наведеним положенням Закону, а також, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.

5. З урахуванням доводів та вимог касаційної скарги прокурора, перед Верховним Судом у цій справі постали питання правомірності умов договору державно-приватного партнерства щодо побудови на землях комунальної власності та набуття у власність приватним партнером одноособово об`єкта на виконання умов договору, а також можливості визнання недійсним договору в частині, що стосується прав приватного партнера на отримання вигоди за договором.

6. За результатом касаційного розгляду справи, Верховний Суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що оспорювані умови договору не відповідають наведеним положенням законодавства, втім, з огляду на істотність цих умов договору державно-приватного партнерства, вважає, що суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні позову, про що детальніше викладено нижче у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

7. У травні 2022 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі позивач-1, Кароліно-Бугазька сільська рада) та Міністерства економіки України (далі також позивач-2, Мінекономіки) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкан-Плюс" (далі відповідач, Товариство), в якій просило суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) визнати недійсними з моменту укладення:

- пункт 1.5 Інвестиційного договору №12/ДПП, укладеного 22.05.2019 між Сільрадою і Товариством (далі - Договір), в рамках здійснення державно-приватного партнерства, який викладено в редакції: Сторони дійшли згоди, що з метою забезпечення можливості виконання Приватним партнером обов`язку перед Державним партнером щодо здійснення інвестиції в туристично-рекреаційну інфраструктуру, передбаченої абз. 2 п. 1.6. Договору, та з метою взаємної вигоди за договором, в якості зустрічного майнового задоволення Приватному партнеру вартості внесених ним інвестицій у будівництво за рахунок Приватного партнера та передачі у комунальну власність Кароліно-Бугазькій територіальній громаді в особі Державного партнера дошкільного навчального закладу на 110 місць, зазначеного у п. 1.4. цього договору, Державний партнер надає Приватному партнеру право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5123781500:02:002:2505 площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 - площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 - площею 9,8491 га);

- частину третю та четверту пункту 1.6 Договору, які викладені у наступній редакції: 3 етап: отримання всіх дозвільних документів на право будівництва туристично-рекреаційного об`єкта; 4 етап: будівництво туристично-рекреаційного об`єкта;

- частину другу пункту 1.7 Договору, яка викладена у наступній редакції: Сума інвестиції в туристично-рекреаційний об`єкт становить не менше 450 млн. грн. та може збільшуватися/зменшуватися в залежності від зміни вартості обладнання, проектних та будівельних робіт в рамках реалізації державно-приватного партнерства;

- пункти 2.1.1, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1 Договору;

- абзац третій підпункту 1 пункту 3.1 Договору, який викладений у наступній редакції: земельні ділянки комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення кадастрові номери: №5123781500:02:002:2505 - площа 0,2601га; №5123781500:02:002:2515 - площа 9,3008га; №5123781500:02:002:2525 - площа 9,8491га, необхідні для виконання умов Договору ДПП;

- підпункт 2 пункту 3.1, пункти 5.3, 5.11 Договору.

8. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний Договір в частині права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на трьох земельних ділянках комунальної власності загальною площею 19,41 га рекреаційного призначення суперечить вимогам статей 7 та 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" та інтересам держави у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним в частині, яка передбачає набуття відповідачем права користування земельними ділянками, проєктування, фінансування будівництва і одноособового отримання відповідачем права власності на всі площі новозбудованого рекреаційно-туристичного об`єкта, оскільки Договір в цій частині передбачає набуття права власності на цей об`єкт тільки приватним партнером без зобов`язання передати це майно в майбутньому державному партнеру після припинення договору.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

9. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

10. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурором доведено позовні вимоги стосовно оспорюваних положень Договору, за якими не врегульоване питання передачі відповідачем створеного (новозбудованого) рекреаційно-туристичного об`єкта у власність Сільради, в порушення вимог Закону України "Про державно-приватне партнерство".

11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2024 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

12. Апеляційний суд вказав на те, що оспорюваний Договір не суперечить положенням статті 7 Закону України "Про державно-приватне партнерство", оскільки за його умов державний партнер набуває право власності на об`єкт державно-приватного партнерства - дошкільний навчальний заклад у повному обсязі.

13. В оскаржуваній прокурором частині Договір містить положення щодо зустрічного майнового задоволення приватному партнеру вартості внесених ним інвестицій у будівництво дошкільного навчального закладу шляхом надання відповідачеві права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на трьох земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення, за користування якими визначена окрема орендна плата на підставі додатково укладених строкових договорів оренди земельних ділянок, що в свою чергу не суперечить положенням статті 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" та частини 10 статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

14. Також, апеляційний суд вказав що всі оскаржувані прокурором положення Договору є реалізацією права, комерційним інтересом та вигодою приватного партнера від здійснення державно-приватного партнерства на умовах Договору в контексті положень статті 3 Закону України "Про державно-приватне партнерство", є істотними умовами цього Договору, а отже цей Договір не може бути визнаний недійсним в цій частині, а лише в цілому. Проте, така позовна вимога, як визнання Договору недійсним в цілому, заявлена не була.

Касаційна скарга

15. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. У касаційній скарзі прокурор вважає помилковим висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувані умови Договору не суперечать положенням статей 7 та 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство". Вказує на те, що оскаржуваними умовами Договору не передбачено набуття державним партнером будь-яких прав на рекреаційно-туристичний об`єкт, який приватний партнер побудує в обмін на побудову дитячого дошкільного закладу.

17. Також, наголошує на тому, що оспорювані умови договору не є вигідними для державного партнера, оскільки фактично спрямовані на позаконкурентне набуття у користування приватним партнером земельних ділянок рекреаційного призначення, які після побудови рекреаційно-туристичного об`єкта перейдуть у власність приватного партнера.

18. Водночас, скаржник наголошує на тому, що інші умови договору, які не оскаржені прокурором в частині здійснення державно-приватного партнерства щодо будівництва дошкільного навчального закладу цілком відповідають приписам Закону України "Про державно- приватне партнерство", що відповідно до вимог статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унеможливлює визнання оспорюваного Договору недійсним в цілому, оскільки відсутні підстави визнавати інші його пункти недійсними. Вказує на те, що визнання недійсними окремих пунктів Договору є ефективним способом захисту порушеного права.

19. Відтак, прокурор зазначає про те, що відсутність відповідних правових позицій Верховного Суду щодо застосування статей 7 та 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство", ст. 217 ЦК України у подібних правовідносинах, є підставою для оскарження постанови апеляційного господарського суду в порядку пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиція інших учасників справи

20. Від Товариства надійшов відзив у якому він не погоджується з доводами касаційної скарги. Вказує на те, що Договір не суперечить положенням Закону України "Про державно-приватне партнерство" ні в частині передання у власність державного партнера об`єкта державно-приватного партнерства, ні в частині надання приватному партнеру в оренду земельних ділянок для побудови рекреаційно-туристичного об`єкта. Зазначає про безпідставність доводів прокурора стосовно позаконкурентного набуття в користування спірних земельних ділянок, а також про неможливість повернення земельних ділянок Сільраді. Посилається на необхідність дотримання доктрини "заборони суперечливої поведінки" та п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України (добросовісність та справедливість). Погоджується з висновком апеляційного суду стосовно істотності оскаржуваних прокурором умов Договору. Просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора в частині такої підстави касаційного оскарження як відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статті 217 ЦК України; залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення в частині такої підстави касаційного оскарження як неправильне застосування апеляційним судом статей 7, 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство"; залишити без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024.

21. Сільрада подала додаткові пояснення у справі, в яких вказує на те, що Договір укладений з додержанням процедури та порядку визначення на конкурсній основі переможця - приватного партнера. Наголошує на тому, що прокурор не довів бездіяльність компетентного органу, оскільки Сільрадою вживалися та вживаються необхідні дії, які є гарантією щодо захисту та забезпечення балансу інтересів територіальної громади в рамках реалізації інвестиційного договору, який є предметом цього позову. Погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про неможливість визнати недійсними оскаржувані пункти Договору, оскільки вони є істотними умовами цього правочину. Вказує на необхідність дотримання принципу "належного урядування". Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Узагальнені обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

22. 12.03.2019 Сільрада прийняла рішення про проведення інвестиційного конкурсу з визначення приватного партнера щодо будівництва дошкільного навчального закладу на 110 місць та право будівництва рекреаційно-туристичного об`єкту в с. Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади.

23. 12.04.2019 строк проведення вказаного конкурсу було продовжено.

24. 03.05.2019 Сільрада прийняла рішення про затвердження результатів інвестиційного конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державного-приватного партнерства, щодо будівництва дошкільного навчального закладу на 110 місць та право будівництва рекреаційно-туристичного об`єкту в с. Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади та затвердила істотні умови вказаного договору.

25. 22.05.2021 між Сільрадою (державний партнер) і Товариством (приватний партнер) укладено інвестиційний договір №12/ДПП в рамках здійснення державного-приватного партнерства (Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом Договору є сумісна діяльність державного і приватного партнерів в порядку та на умовах, визначених Договором, щодо будівництва дошкільного навчального закладу (ДНЗ) на 110 місць та права на будівництво рекреаційно - туристичного об`єкту в селі Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади.

26. Іншими умовами Договору передбачено таке:

- формою партнерства є інвестиційний договір в рамках здійснення державно-приватного партнерства (п. 1.2);

- відповідно до п. 1.4 Договору об`єктами державно-приватного партнерства є:

- будівництво дошкільного навчального закладу (ДНЗ) на 110 місць за адресою: с. Кароліно-Бугаз, вул. Будівельників, 3, на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 0,61га (кадастровий номер 5123781500:02:001:0706);

- право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту на земельних ділянках комунальної власності сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастровий №5123781500:02:002:2505, площа 0,2601 га, кадастровий №5123781500:02:002:2515, площа 9,3008 га, кадастровий №5123781500:02:002:2525 площа 9,8491 га).

- пунктом 1.5 Договору сторони дійшли згоди, що інвестування проходить у кілька етапів:

- 1 етап: будівництво ДНЗ на 110 місць відповідно до проекту будівництва;

- 2 етап: закупівля та встановлення обладнання для функціонування ДНЗ;

- 3 етап: отримання всіх дозвільних документів на право будівництва туристично-рекреаційного об`єкта;

- 4 етап: будівництво туристично-рекреаційного об`єкта.

- сума інвестиційних витрат на будівництво ДНЗ становить 46,3 млн. грн; сума інвестицій в туристично-рекреаційний об`єкт становить не менше 450 млн. грн (п. 1.6);

- до обов`язків державного партнеру відноситься:

- передати приватному партнеру в користування на умовах довгострокової оренди земельні ділянки сумарною площею 19.41 га (кадастровий №5123781500:02:002:2505, площа 0,2601 га, кадастровий №5123781500:02:002:2515, площа 9,3008 га, кадастровий №5123781500:02:002:2525 площа 9,8491 га) для реалізації права на будівництво та обслуговування туристично-рекреаційного об`єкту, терміном на 49 років (п. 2.1.1);

- сприяти приватному партнеру у здійсненні ним діяльності щодо будівництва ДНЗ на 110 місць відповідно до Проєкту (п.2.1.2);

- до основних прав державного партнеру відноситься:

- вимагати від приватного партнера виконання робіт щодо будівництва ДНЗ на 110 місць відповідно Проекту та належної якості робіт (п. 2.2.2).

- до обов`язків приватного партнеру належать, зокрема:

- виготовити за власний рахунок проєктно-кошторисну документацію на будівництво туристично-рекреаційного об`єкту та отримати позитивний висновок екологічної експертизи щодо об`єкту будівництва (п. 2.3.1);

- вказана проєктно-кошторисна документація повинна відповідати рішенню №818-VII від 25.11.2016 «Про внесення змін до Генерального плану села Кароліно-Бугаз, поєднаного з планом зонування території населеного пункту в складі Генерального плану» (п. 2.3.2);

- виконати роботи щодо будівництва ДНЗ на 110 місць (п. 2.3.3);

- гарантувати якість виконаних робіт з будівництва ДНЗ (п. 2.3.4);

- передати ДНЗ на 110 місць в комунальну власність Кароліно-Бугазької сільської ради по завершенню будівництва (п. 2.3.5);

- основне право приватного партнера здійснювати будівництво та обслуговування туристично-рекреаційного об`єкту на орендованій земельній ділянці рекреаційного призначення сумарною загальною площею 19,41 га. (кадастровий №5123781500:02:002:2505, площа 0,2601 га, кадастровий №5123781500:02:002:2515, площа 9,3008 га, кадастровий №5123781500:02:002:2525 площа 9,8491 га), у відповідності до вимог природоохоронного законодавства України (п. 2.4.1);

- розділом 3 Договору визначаються майнові відносини в рамках ДПП (державно-приватного партнерства);

- відповідно п. 3.1 Договору, в рамках ДПП використовується 2 групи активів:

1) перша група активів - майно державного партнера: майно, право власності на яке належить територіальній громаді с. Кароліно - Бугаз, це майно залишається у комунальній власності. До цієї групи належить:

- новозбудований об`єкт ДПП - дошкільний навчальний заклад на 110 місць, який по завершенню будівництва та обслуговування передається безоплатно у комунальну власність, відповідно до умов цього Договору;

- земельні ділянки комунальної власності рекреаційного призначення з кадастровими номерами: 5123781500:02:002:2505 (площа 0,2601 га), 513781500:02:002:2515 (площа 9,3008 га), 5123781500:02:002:2525 (площа 9,8491 га), необхідні для виконання умов Договору ДПП;

2) друга група активів - власне майно приватного партнера: побудований туристично-рекреаційний комплекс з належною інфраструктурою, яке створюється приватним партнером за рахунок власних та/або залучених ним інвестицій (коштів), та використовується виключно приватним партнером в рамках здійснення ДПП. Право власності на таке майно належить приватному партнеру. Після припинення договору таке майно може бути придбане державним партнером на підставі окремого договору у разі відповідної згоди на це з боку приватного партнера;

- після припинення цього Договору Приватний партнер повинен припинити надання послуг, повернути/звільнити майно, визначене пп.1 п. 3.1 Договору, та повернути його Державному партнеру (або особі, визначеної Державним партнером) протягом 20 календарних днів з дня припинення Договору. Оформлення повернення комунально майна здійснюється актом, що складається та підписується представниками Сторін (п. 3.4);

- невиконання приватним партнером істотних умов, визначених цим Договором, є підставою для розірвання договору (договорів) оренди земельних ділянок комунальної власності рекреаційного призначення загальною сумарною площею 19.41 га. (кадастровий №5123781500:02:002:2505, площа 0,2601 га, кадастровий №5123781500:02:002:2515, площа 9,3008 га, кадастровий №5123781500:02:002:2525 площа 9,8491 га), укладеного (укладених) в рамках ДПП (п. 5.3);

- з метою забезпечення виконання державним партнером обов`язків щодо відшкодування приватному партнеру вартості понесених ним інвестицій в порядку та на підставах, визначених п. 5.9 цього Договору, Сторони укладають іпотечний договір земельної ділянки з кадастровим номером 5123781500:02:002:2525 площею 9,8491 га. Іпотечний договір є видом забезпечення виконання державним партнером зобов`язань за Договором ДПП (основного зобов`язання) та укладається відповідно до вимог ст.ст. 546, 575 Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», протягом 1 місяця після укладення договорів оренди земельних ділянок, на виконання п. 2.1.1 цього Договору, на строк дії цього Договору та вказаних договорів оренди земельних ділянок 49 років. Іпотекодавцем за іпотечним договором є державний партнер, іпотекодержателем приватний партнер (п. 5.11);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами; строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання кожною зі Сторін та діє впродовж 49-ти (сорока дев`яти) років (п.п. 7.1, 7.2);

- зміни в Договір вносяться лише за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до Договору і набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди (п.п.7.4, 7.5).

27. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками юридичних осіб.

28. Як зазначалось вище, звертаючись до суду з позовною заявою, прокурор вказав, що Договір укладено з порушенням законодавства України в частині щодо права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення а тому підлягає частковому скасуванню, а саме (з урахуванням заяви про зміну предмета позову): у п. 1.5, частини 2 та 4 п. 1.6, частині 2 п. 1.7, п. 2.1.1, п. 2.3.1, п. 2.3.2, п. 2.4.1, абзаці 3 підпункту 1 п. 3.1, підпункту 2 п. 3.1, п. 5.3, п. 5.11.

29. Також суди вказали, що Товариство надало суду новий доказ - додаткову угоду №3 від 14.12.2022 до Договору. Цією додатковою угодою передбачено таке:

- з п. 1.4. Договору, з об`єктів державно-приватного партнерства виключено право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту на земельних ділянках комунальної власності загальною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5123781500:02:002:2505 - площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 - площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 - площею 9,8491 га) (п. 7);

- Договір доповнено новим пунктом 1.5, який викладено у наступній редакції: 1.5. Сторони дійшли згоди, що з метою забезпечення можливості виконання приватним партнером обов`язку перед державним партнером щодо здійснення інвестиції в туристично-рекреаційну інфраструктуру, передбаченої абз. 2 п. 1.6. Договору, та з метою взаємної вигоди за Договором, в якості зустрічного майнового задоволення приватному партнеру вартості внесених ним інвестицій у будівництво за рахунок приватного партнера та передачі у комунальну власність Кароліно-Бугазькій територіальній громаді в особі державного партнера дошкільного навчального закладу на 110 місць, зазначеного у п. 1.4. цього Договору, державний партнер надає приватному партнеру право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту на земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5123781500:02:002:2505 - площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 - площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 - площею 9,8491га). Приватний партнер реалізує зазначене право відповідно до умов цього Договору, а державний партнер забезпечує реалізацію цього права приватного партнера в порядку, передбаченому п. 2.1.1 цього Договору (п. 8);

- у зв`язку із доповненням Договору новим пунктом 1.5 у вищезазначеній редакції, пункти Договору 1.5, 1.6, 1.7 вважати відповідно пунктами 1.6, 1.7, 1.8 (п. 9).

30. Таким чином, з огляду на зміну порядкових номерів оскаржуваних пунктів Договору та внесення змін в останній додатковою угодою №3 від 14.12.2022, позовні вимоги прокурора розглядаються у вищезазначеній редакції.

31. Також в матеріалах справи наявні наступні документи:

- рішення виконавчого комітету Сільради від 12.03.2019 №9 «Про затвердження висновку про результати проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо будівництва дошкільного навчального закладу на 110 місць та права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту в селі Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади», яким у тому числі, затверджено: відповідний висновок, звіт про результати аналізу ефективності здійснення державного-приватного партнерства, звіт про фінансову ефективність проекту ДПП, звіт про можливі ризики здійснення ДПП (висновок та звіти є додатками до рішення та наявні у матеріалах справи);

- рішення Сільради від 12.03.2019 №1847-VII сорок першої сесії VII скликання «Про здійснення державно-приватного партнерства та проведення інвестиційного конкурсу з визначення приватного партнера» щодо будівництва ДНЗ на 110 місць та права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту в селі Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади. Цим рішенням також затверджено склад конкурсної комісії, конкурсну документацію;

- рішення Сільради від 03.05.2019 №1908-VII, щодо затвердження результатів інвестиційного конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державного-приватного партнерства. Вказаним рішенням також затверджено істотні умови інвестиційного договору в рамках ДПП з переможцем конкурсу Товариством відповідно до конкурсної документації;

- рішення сільради від 23.05.2019 №1913-VII «Про затвердження інвестиційного договору в рамках ДПП щодо будівництва ДНЗ на 110 місць та права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкту в селі Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності громади»;

- супровідні листи щодо надсилання вищевказаних документів та спірного Договору Сільрадою на адресу Мінекономіки (копія листа щодо укладання інвестиційного договору в рамках ДПП, копія листа від 03.05.2019 року №228/02-07, копія листа від 12.04.2019 року №187/02-07 тощо);

- 3 договори оренди землі від 16.07.2019 №б/н, укладені між Сільрадою (орендодавець) і Товариством (орендар) на 49 років відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123781500:02:002:2505 площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 площею 9,8491 га (орендна плата складає 3% від НГО);

- відзив позивача-1, в якому останній наполягає на тому, що станом на дату розгляду спірних правовідносин за час оренди з 2019 року Кароліно-Бугазька територіальна громада отримала від Товариства плату за оренду вищенаведених земельних ділянок у загальному розмірі 2 222 368,59 грн та продовжує отримувати відповідні кошти.

32. Суди також встановили, що в листі від 05.10.2020 за №15/1/1-102вих-20 прокурор повідомив Мінекономіки про виявлені порушення вимог статей 7 та 8 Закону України Про державно-приватне партнерство щодо безпідставного отримання приватним партнером земельних ділянок комунальної власності та відсутність у державного партнера прав на майбутнє отримання у власність майна, яке буде збудоване в марках державно-приватного партнерства на земельних ділянках комунальної власності. Посилаючись на приписи Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, прокурор просив позивача-2 повідомити Одеську обласну прокуратуру про вжити заходи реагування або причин неможливості поновлення інтересів держави у сфері ДПП.

33. Аналогічний лист від 23.04.2021 за №15/1/1-778вих-21 Одеська обласна прокуратура направила на адресу Сільради.

34. На вищевказаний лист прокуратури від 05.10.2020 за №15/1/1-102вих-20 Мінекономіки повідомило (лист від 02.11.2020 за №3903-04/65816-05), що листом від 26.10.2020 №3903-04/64441-06 Сільраду Міністерством було проінформовано щодо можливих ризиків, пов`язаних з реалізацією проєкту в рамках здійснення державно-приватного партнерства та звернуто увагу на дотримання вимог чинного законодавства України.

35. В свою чергу, Сільрада своїм листом від 12.07.2021 за №985/02-07, змістовно обґрунтувавши свою відповідь, наголосила прокуророві, що спірний Договір укладено у відповідності до Закону України «Про державно-приватне партнерство» з додержанням процедури та порядку визначення на конкурсній основі переможця приватного партнера; сільрада діяла в межах, встановлених ст. 19 Конституції України і жодне рішення останньої щодо укладення та реалізації оспорюваного Договору не скасовано; Сільрадою вживається комплекс усіх необхідних дій та заходів, направлених на недопущення порушення прав територіальної громади в частині реалізації та виконання умов Договору.

36. 02.12.2021 прокурор направив до Мінекономіки лист за №15/1/1-2596вих-21 щодо надання інформації про вжиті заходи щодо захисту та усунення порушень інтересів держави з вищевказаних питань, в тому числі шляхом внесення відповідних змін до спірного Договору або звернення до суду з позовною заявою.

37. У той же день листом за №15/1/1-2595вих-21 прокуратура просила у Сільради надати інформацію про аналогічні заходи, що були вжити для захисту та усунення порушень інтересів держави, зокрема, шляхом звернення позивача-1 до суду.

38. Листом від 14.12.2021 за №1768/02-07 Сільрада відповіла прокуророві, що порушень приватним партнером зобов`язань за Договором або прав територіальної громади, які можуть стати підставою для звернення до суду, чи викликати обґрунтовані сумніви в успішній реалізації проекту в рамках здійснення на підставі спірного Договору, не виявлено.

39. Проте, листом від 21.04.2022 за №15/1/1-408вих-22 03151051 Одеська обласна прокуратура знов вимагала від Сільради вжити заходи на усунення порушень Закону України «Про державно-приватне партнерство».

40. Листом від 18.05.2022 №15/1/1-515вих-22 прокурор повідомив Сільраду в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, що Одеською обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Сільради та Мінекономіки до Товариства про визнання частково недійсним з моменту укладення Договору.

41. Аналогічне повідомлення було направлено прокурором на адресу Мінекономіки (лист від 18.05.2022 №15/1/1-514вих-22).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

42. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується прокурором з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

44. Предметом розгляду цієї справи є вимога про визнання частково недійсним Договору, укладеного в рамках здійснення державно-приватного партнерства, предметом якого є сумісна діяльність державного (Сільрада) і приватного (Товариство) партнерів в порядку та на умовах, визначених Договором, щодо будівництва дошкільного навчального закладу (ДНЗ) на 110 місць та права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта в с. Кароліно-Бугаз на землях комунальної власності, з тих підстав, що оспорювані пункти Договору суперечать статтям 7, 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство".

45. Так, організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державно-приватного партнерства на договірній основі визначені положеннями Закону України "Про державно-приватне партнерство".

46. Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про державно-приватне партнерство" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктами державно-приватного партнерства є: - існуючі, зокрема відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об`єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, у тому числі ділянки надр; - створювані або придбані об`єкти в результаті виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

47. Частиною 4 статті 7 Закону України "Про державно-приватне партнерство" встановлено, що об`єкти державно-приватного партнерства, створені або придбані приватним партнером на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть належати йому на праві власності та використовуватися ним або державним партнером чи іншою стороною договору в порядку та на умовах, визначених таким договором, якщо інше не встановлено законом, що регулює відносини, пов`язані з виконанням договорів, визначених у частині першій статті 5 цього Закону. Такі об`єкти підлягають передачі приватним партнером державному партнеру в порядку та строки, визначені договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, але не пізніше дати припинення дії такого договору. Після переходу права власності на створені чи придбані приватним партнером об`єкти державно-приватного партнерства до держави, територіальної громади приватний партнер має переважне право на користування таким майном для виконання своїх зобов`язань у порядку та на умовах, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, до припинення дії такого договору. Договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено, що об`єкти, які створені чи придбані на виконання умов договору та належать на праві власності приватному партнеру, не можуть бути без згоди державного партнера передані в заставу, спільну діяльність, лізинг, оренду та інше користування або володіння. Зазначені обтяження, що встановлюються стосовно об`єктів, які створені чи придбані на виконання умов договору та належать на праві власності приватному партнеру, підлягають обов`язковій реєстрації у визначеному законом порядку.

Договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено виникнення спільної часткової власності державного та приватного партнера на створювані чи придбані об`єкти державно-приватного партнерства. Порядок визначення часток у праві власності створюваних чи придбаних об`єктів, що перебувають у спільній частковій власності державного та приватного партнера, умови і порядок відчуження частки у праві спільної часткової власності визначаються положеннями договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

48. За наведеного, як вірно вказав місцевий господарський суд, вищевказані положення законодавства визначають, що державний партнер у будь-якому разі не пізніше припинення договору про державно-приватне партнерство набуває право власності на створений об`єкт державно-приватного партнерства повністю чи у визначеній договором частині.

49. Як уже було наголошено вище, виходячи з умов Договору (в редакції додаткової угоди №3) об`єктом державно-приватного партнерства сторони визначили створюваний у майбутньому за рахунок інвестицій приватного партнера дошкільний навчальний заклад (ДНЗ) на 110 місць, який після завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію передається приватним партнером безоплатно у комунальну власність Сільраді (п. 1.4 Договору).

50. Як убачається з матеріалів справ, під час розгляду справи сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, якою виключили з об`єктів державно-приватного партнерства право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5123781500:02:002:2505 площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 - площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 - площею 9,8491 га).

51. Натомість включили таке право до пункту 1.5 Договору (в редакції додаткової угоди №3) визначивши його як зустрічне майнове задоволення приватному партнеру вартості внесених ним інвестицій у будівництво дошкільного навчального закладу.

52. Також суди дослідили, що згідно з п. 1.6 Договору (в редакції додаткової угоди №3) сторони дійшли згоди, що інвестування проходить у кілька етапів: 1 етап: будівництво ДНЗ на 110 місць відповідно до проєкта будівництва; 2 етап: закупівля та встановлення обладнання для функціонування ДНЗ; 3 етап: отримання всіх дозвільних документів на право будівництва туристично-рекреаційного об`єкта; 4 етап: будівництво туристично-рекреаційного об`єкта.

53. Відповідно до пп. 2 п. 3.1 договору право власності на побудований туристично-рекреаційний комплекс з належною інфраструктурою належить приватному партнеру.

54. Оспорюваний прокурором пункт 1.5 Договору (в редакції додаткової угоди №3) визначає зустрічне майнове задоволення приватному партнеру вартості внесених ним інвестицій у будівництво за рахунок останнього (у розмірі 46,3 млн. грн) шляхом надання приватному партнеру права на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на земельних ділянках комунальної власності загальною сумарною площею 19,41 га рекреаційного призначення (кадастрові номери: 5123781500:02:002:2505 площею 0,2601 га, 5123781500:02:002:2515 - площею 9,3008 га та 5123781500:02:002:2525 - площею 9,8491 га).

55. Таким чином, як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за умов укладеного між сторонами Договору, державний партнер набуває право власності на об`єкт державно-приватного партнерства - ДНЗ на 110 місць у повному обсязі. Натомість з метою виконання своїх зобов`язань у порядку та на умовах, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер набуває право на будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта на земельних ділянках комунальної власності, який (об`єкт) набуває у власність одноособово.

56. Відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" в разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідне користування земельною ділянкою, державний партнер передає приватному партнеру відповідно до Земельного кодексу України земельну ділянку, на якій розташований об`єкт державно-приватного партнерства, разом з об`єктом державно-приватного партнерства на строк, встановлений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, чи забезпечує не пізніше дати набрання чинності договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, набуття приватним партнером права на користування земельними ділянками, наданими в установленому порядку для будівництва об`єкта державно-приватного партнерства.

У всіх інших випадках державний партнер забезпечує надання на вимогу приватного партнера земельних ділянок, необхідних для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, в порядку, встановленому законом та зазначеному в такому договорі.

У разі припинення (розірвання) договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною ділянкою, наданою йому державним партнером для здійснення державно-приватного партнерства.

57. Частиною 3 статті 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" встановлено, що після припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер зобов`язаний звільнити земельну ділянку, надану йому для здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цієї статті.

58. З урахуванням наведеного, вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що вказані положення Закону передбачають надання приватному партнеру лише тих земельних ділянок, на яких розташований об`єкт державно-приватного партнерства (разом з об`єктом державно-приватного партнерства). А оскільки об`єктом може бути майбутній створюваний об`єкт (в даному випадку - що буде збудовано), то, відповідно, і надання земельних ділянок приватному партнеру можливе лише тих, що стосуються безпосередньо об`єкта державно-приватного партнерства - під об`єктом державно-приватного партнерства.

59. Тобто, приватний партнер має право отримати в користування лише ті земельні ділянки, які необхідні для створення об`єкта державно-приватного партнерства і після припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, повинен їх звільнити.

60. Як вбачається зі змісту Договору, а саме п. 3.4 та п.п. 1 п. 3.1 після припинення Договору приватний партнер повертає Державному партнеру новозбудований дошкільний навчальний заклад та три земельні ділянки (кадастрові номери №5123781500:02:002:2505, №5123781500:02:002:2515, №5123781500:02:002:2525).

61. Разом з цим, як уже було наголошено вище, положеннями Договору не врегульоване питання передачі відповідачем створеного (новозбудованого) в рамках виконання Договору рекреаційно-туристичного об`єкта у власність Сільради. При цьому, умовами Договору передбачено надання в користування приватному партнеру земельних ділянок саме під будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта, який залишиться у власності приватного партнера.

62. У цій частині Суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що формальне зазначення в Договорі обов`язку приватного партнера повернути земельні ділянки, які надані для будівництва рекреаційно-туристичного об`єкта, не свідчить про виконання останнім передбаченого Законом України "Про державно-приватне партнерство" обов`язку звільнити земельну ділянку, надану для здійснення державно-приватного партнерства, після припинення дії договору, оскільки на такій земельній ділянці залишиться об`єкт нерухомого майна стовідсотковим власником якого є приватний партнер.

63. За наведеного, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанцій по суті дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані положення договору не відповідають приписам статей 7, 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство".

64. При цьому, посилання суду апеляційної інстанції на те, що право приватного партнера на побудову рекреаційно-туристичного об`єкта на підставі додаткової угоди №3 є лише зустрічним майновим задоволенням вартості внесених інвестицій на будівництво дошкільного навчального закладу, не змінює правову природу зобов`язань, що склалися між сторонами на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, та не свідчить, що до побудованого в рамках державно-правового партнерства об`єкта не повинні застосовуватися положення частини 4 статті 7 Закону України "Про державно-приватне партнерство".

65. З огляду на викладене необґрунтованим також є висновок апеляційного суду про те, що надання земельних ділянок під будівництво рекреаційно-туристичного об`єкта відповідає положенням статті 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство" та частині 10 статті 123 ЗК України, оскільки таке твердження апеляційного суду не спростовує висновок місцевого господарського суду про те, що звільнення земельної ділянки, переданої в оренду на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, є неможливим за умов наявності на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, власником якого є приватний партнер.

66. Звертаючись до суду з цим позовом, як уже було наголошено вище, прокурор просив визнати недійсними пункти Договору в частині, яка передбачає набуття відповідачем права користування земельними ділянками, проєктування, фінансування будівництва і одноособове отримання відповідачем права власності на новозбудований рекреаційно-туристичний об`єкт.

67. При цьому, прокурор наголошував, що положення Договору щодо будівництва та передачі у власність державного партнера побудованого в рамках договору дошкільного навчального закладу не суперечать положенням законодавства, а тому і не оскаржуються.

68. За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

69. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

70. В свою чергу частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

71. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

72. Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (див. правовий висновок Верховного Суду у постановах від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 та від 18.11.2021 у справі №907/12/19).

73. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державно-приватне партнерство" державно-приватне партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами - підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом.

74. До ознак державно-приватного партнерства належать, зокрема, надання прав управління (користування, експлуатації) об`єктом партнерства або придбання, створення (будівництво, реконструкція, модернізація) об`єкта державно-приватного партнерства з подальшим управлінням (користуванням, експлуатацією), за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов`язань відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

75. Положеннями статті 3 Закону України "Про державно-приватне партнерство" визначено, зокрема, що одними із основних принципів здійснення державно-приватного партнерства є узгодження інтересів державних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди та заборона будь-якої дискримінації прав державних чи приватних партнерів.

76. За встановлених у цій справі обставин, оспорювані прокурором умови Договору були передбачені конкурсною документацією, погоджені обома сторонами правочину, стосуються прав та обов`язків приватного партнера на отримання ним вигоди в результаті виконання взятих на себе інвестиційних зобов`язань за Договором.

77. Звідси, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що вказані пункти договору, які прокурор просив визнати недійсними є істотними умовами договору.

78. Вказане опосередковано підтверджує і сам прокурор, який у касаційній скарзі вказує на те, що в разі визнання недійсними оскаржених ним пунктів Договору, його сторони шляхом укладення додаткових угод зможуть привести спірний правочин у відповідність до вимог діючого законодавства України та належної регламентації використання, розподілу прибутку та визначення часток власності з метою необхідності забезпечення взаємовигідності умов договору для обох партнерів.

79. В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 наведено висновок про те, що приписи статті 217 ЦК України регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

80. Нормами Господарського кодексу України визначено, що господарський договір не може існувати без істотних умов (ч. 8 ст. 181), позаяк недосягнення згоди з усіх істотних умов договору свідчить про його неукладеність. Оскільки пункти Договору, які оспорюються у цій справі є істотними умовами цього Договору, то такий Договір не може бути визнаний недійсним в цій частині, а лише в цілому. Проте, така позовна вимога, як визнання Договору недійсним в цілому, заявлена не була. Таким чином у цьому провадженні прокурору мало бути відмовлено у задоволенні позовних вимог саме з цих підстав.

81. За таких обставин, хоча суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відповідність оскаржуваних пунктів договору положенням статей 7, 8 Закону України "Про державно-приватне партнерство", проте прийняв по суті правильне рішення про відмову в задоволенні позову.

82. З урахуванням викладеного вище, прокурор не довів неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 217 ЦК України, а тому у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновку про який йдеться в пункті 19 цієї постанови.

83. Звідси, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчить про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

84. Інші доводи касаційної скарги прокурора підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

85. У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву Товариства і додаткових пояснень Сільради в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові і з нормами матеріального та процесуального права.

86. Інші доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу і додаткових поясненнях, спростовуються наведеним вище.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити мотиви постанови суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у цій постанові Верховного Суду. Водночас, доводи касаційної скарги в межах підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат

88. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308 - 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 916/906/22 залишити без змін з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил