Ухвала

від 20.12.2024 по справі 922/1076/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/1076/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі

за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області

до: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи - підприємця Макєєвої Олени Анатоліївни, 4) ОСОБА_1

про часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна у комунальну власність,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 (повний текст складено 11.11.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 у справі № 922/1076/22. Вказана касаційна скарга була надіслана 29.11.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно із частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Подана касаційна скарга підписана Олександрою Буряковською як заступником директора юридичного департаменту Харківської міської ради, однак доказів на підтвердження повноважень для здійснення нею самопредставництва Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не додано.

Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, а матеріали справи № 922/1076/22 у Верховному Суді відсутні, можливості перевірити наявність чи відсутність документів на підтвердження повноважень у Олександри Буряковської для підписання касаційної скарги від імені Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у Суду немає.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установив Верховний Суд, керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області подав позовну заяву у липні 2022 року, її предметом є вимоги про:

- визнання незаконним та скасування пункту 61 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.01.2017 № 5440-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Макєєвою Оленою Анатоліївною, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. і зареєстрованого в реєстрі за № 115;

- припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 582327763101, яке зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017 № 755 (рішення про державну реєстрацію права власності: 34993632 від 28.04.2017);

- витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень підвальної частини № 82-7, 82-7а, 82-8, 82-9, 82-9а загальною площею 36,7 м2 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 582327763101).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, у розумінні змісту зазначених статей керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, звертаючись із позовною заявою, заявив 3 вимоги немайнового характеру та 1 майнову вимогу про витребування нежитлових приміщень, за яку судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи із ціни позову.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2481,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 у справі № 922/1076/22 у задоволенні позовних вимог керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 у справі № 922/1076/22 заяву адвоката Ємельяненко Наталії Борисівни про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/1076/22 рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 у цій справі скасовано; ухвалено нове рішення, яким задоволено позовну вимогу керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень підвальної частини № 82-7, 82-7а, 82-8, 82-9, 82-9а загальною площею 36,7 м2 у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 582327763101); у задоволенні інших позовних вимог відмовлено; додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 у справі № 922/1076/22 скасовано; вирішено питання розподілу судових витрат.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/1076/22, а рішення Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 у цій справі залишити в силі. Таким чином, скаржник оскаржує постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення позову, а саме в частині задоволення 1 вимоги майнового характеру про витребування нежитлових приміщень.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

При цьому 13.11.2024 до Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/1076/22. Верховний Суд ухвалою від 02.12.2024 залишив без руху вказану касаційну скаргу, зокрема, у зв`язку з відсутністю доказів вартості спірного нерухомого майна. 04.12.2024 ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої був долучений, зокрема, договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 28.04.2017 за змістом якого вартість спірного нерухомого майна становить 375 000,00 грн.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 11 250,00 грн, а саме 375 000,00 грн х 1,5 % х 200 %, де 375 000,00 грн - вартість спірного нерухомого майна; 1,5 % - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- документ, що підтверджує наявність у Олександри Буряковської повноважень на підписання касаційної скарги від імені Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у порядку самопредставництва;

- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (11 250,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 922/1076/22 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).