Ухвала

від 20.12.2024 по справі 922/5322/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5322/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.)

на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) (далі - АТ "Єврогласс")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод"</a> (далі - ТОВ "Малинівський склозавод")

про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

1. 18.12.2023 АТ "Єврогласс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом заявою до ТОВ "Малинівський склозавод" про стягнення збитків за контрактом №18/09 купівлі-продажу скляної продукції від 18.09.2017 у загальному розмірі 274 633,29 євро, з яких: основний борг у розмірі 273 428,42 євро, 3% річних у розмірі 1 204,87 євро, а про стягнення судових витрат.

2. Господарський суд Харківської області рішенням від 02.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, у задоволенні позову відмовив.

3. 04.12.2024 АТ "Єврогласс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

5. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

Щодо підстав касаційного оскарження

6. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

9. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

10. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

11. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

12. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

13. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

14. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

15. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

16. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

17. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

18. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та вказує, що суди попередніх інстанцій застосовували, зокрема, статті 13, 79, 86, 210, 236 ГПК та статті 3, 614, 679, 678 Цивільного кодексу України, статті 224 та 225 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у:

- постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21 - певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс;

- постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №04/5026/803/2012 та Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №914/809/18 - щодо необхідності повного, всебічного та безпосереднього дослідження судами обставин і наявних у справі доказів;

- постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №903/394/18 та від 04.09.2020 у справі №311/2145/19-ц - щодо заборони суперечливої поведінки, що спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище;

- постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №914/616/21 та від 25.03.2021 у справі №910/4608/20 - щодо покладення на боржника (відповідача) обов`язку доведення, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків;

- постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №923/875/19 - щодо обов`язкового врахування судами стандарту доказування "вірогідності доказів", а не "достатності доказів";

- постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №916/604/21 - щодо визначення суб`єкта, який має довести обставини невідповідності товару.

19. Крім того, скаржник у тексті касаційної скарги посилається також на п.1 ч.3 ст.310 ГПК (суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів), що в свою чергу може розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, однак він не посилається на відповідну підставу.

20. Отже, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 8-17 цієї ухвали.

Щодо сплати судового збору

21. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

22. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

23. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

24. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

27. За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (ч.1 ст.6 Закону "Про судовий збір").

28. У цій справі скаржник (АТ "Єврогласс") є нерезидентом та оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про відшкодування збитків у загальному розмірі 274 633,29 євро.

29. Враховуючи вимоги касаційної скарги (скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 239,00 євро, розрахований таким чином: 274 633,29 євро х 1,5% х 200% = 8 239,00 євро.

30. Втім, до касаційної скарги АТ "Єврогласс" долучило докази сплати судового збору у розмірі 7 294,00 євро (дата: 28.11.2024, код транзакції F928T04027313545).

31. Отже, скаржник має доплатити 945,00 євро (8 239,00 євро - 7 294,00 євро) судового збору за подання касаційної скарги.

32. Верховний Суд звертає увагу, що у випадку, якщо судовий збір буде сплачуватися у гривнях, то скаржнику відповідно до ч.1 ст.6 Закону "Про судовий збір" необхідно урахувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на день сплати.

33. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

34. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

35. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

36. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на оскарження рішень судів попередніх інстанцій залишається без розгляду до усунення недоліків

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №922/5322/23 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.) строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству з одним членом "Єврогласс" імпорт пакувальних матеріалів" (Euroglass Eisagogiki Syskeyasion single member S.А.), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Cуддя О. Кібенко