Рішення

від 18.12.2024 по справі 952/1010/23

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/1010/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2024 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Оданець С.В.,

за участю сторін:

представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Зачепилівська селищна рада Берестинського району Харківської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд: стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь завдану матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 32 017,00 грн., відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 100,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3 757,60 грн..

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що вона є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 . 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 у квартирі відповідачів, яка знаходиться на поверх вище, відбулась аварійна ситуація, в результаті якої квартиру позивачки було затоплено водою, а саме: стелю та стіни кімнати санвузлу, стелю і стіни кухні. Також внаслідок затоплення ушкоджені двері санвузлу та частково меблі на кухні. Факт залиття квартири АДРЕСА_3 водою з квартири АДРЕСА_4 підтверджується відповідним актом №1 від 08.02.2023 ОСББ «Ранкова зірка». Згідно Звіту ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» № У104/23 від 01.05.2023 вартість матеріального збитку заподіяного внаслідок залиття квартири становить 32 017,00 грн. 12.11.2022 позивачка поштою направляла до відповідачів претензію про добровільне відшкодування завданих збитків, однак остання повернулася без вручення. Крім того, неправомірними діями відповідачів їй було завдано моральної шкоди, яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях, яку вона оцінює в 30 000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.

22.01.2024 до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову. Посилався на те, що дійсно він є співвласником частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Однак у вказаній квартирі він не проживає з листопада 2018 року, тому не міг вчиняти дій, які були б у причинно-наслідковому зв`язку із залиттям квартири позивачки, що знаходиться поверхом нижче. Долучені позивачкою докази не доводять його винної поведінки щодо експлуатації житла та його комунікаційних систем. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження залиття квартири саме 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022, а сам Акт №1 складений комісією у складі ОСББ «Ранкова зірка» лише 08.02.2023. У зазначеному акті на день обстеження комісією встановлено, що під час залиття в квартирі АДРЕСА_3 постраждала ОСОБА_2 в результаті вищерозташованої квартири виявлено дійсне залиття санвузлової кімнати, стелі кухні, коридору та встановлено, що в порушення норм технічної експлуатації будівель в квартирі АДРЕСА_3 дійсно з стелі текла вода. Зі змісту вказаного акту не можливо встановити пошкодження в квартирі АДРЕСА_3 , оскільки в ньому засвідчені пошкодження квартири, що є вищерозташованою. Крім того, за наслідками обстеження 08.02.2023, не встановлено причину з якої сталося залиття квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 та з чиєї вини відбулося затоплення. При цьому позивачкою не було повідомлено його про залиття квартири та не запрошено під час огляду квартири комісією ОСББ «Ранкова зірка», претензію щодо відшкодування матеріальної шкоди він не отримував. Тому відповідач вважає, що вищевказаний акт було складено з істотними порушеннями, тому він не може бути допустимим доказом під час розрахунку оцінки вартості матеріального збитку у вигляді відновлювального ремонту. Також відповідач зазначив, що оскільки завдання позивачці матеріальної шкоди неправомірними діями відповідачів не підтверджено належними та допустимими доказами, підстави для відшкодування моральної шкоди та судових витрат також відсутні.

Представником відповідачки ОСОБА_3 адвокатом Коваленком М.В. 22.04.2024 до суду надано відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з наступним. Відповідачці ОСОБА_3 дійсно належить на праві власності частина квартири АДРЕСА_5 , проте вона не має жодного відношення до подій, які ніби-то сталися 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022, а долучені позивачкою докази не доводять вину саме відповідачки ОСОБА_3 у завданні їй матеріальної та моральної шкоди залиттям квартири. Так, у акті №1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 08.02.2023, який було складено комісією у складі голови ОСББ «Ранкова зірка», архітектора Зачепилівської селищної ради та свідків, зазначено, що в квартирі АДРЕСА_3 було виявлено, що дійсно з стелі текла вода. При цьому ніхто не повідомляв відповідачку ОСОБА_3 про саме підтоплення та не запрошував на огляд квартири позивачки, а також не проводився огляд квартири АДРЕСА_4 , яка належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , для встановлення причин залиття квартири АДРЕСА_3 . Отже не зрозуміло, коли саме було здійснене підтоплення, які причини залиття квартири та з чиєї вини це сталося. Тому представник ОСОБА_5 вважає, що позивачка не надала суду жодних доказів, які б підтвердили, що саме з вини відповідачки ОСОБА_3 відбулося залиття квартири позивачки, а також відсутність можливості встановити причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідачки. Крім того позивачкою не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення їй душевних страждань, порушення її звичайного ритму життя, тому вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню також не підлягають.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Коваленко М.В. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Орєхової Н.В. надійшла заява про розгляд справи за її та відповідача відсутності, проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник Зачепилівської селищної ради Харківської області не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № б/н від 13.06.1995, виданим Зачепилівським виконкомом селищної ради народних депутатів на підставі розпорядження № 303 від 13.06.1995. Вказана квартира складається з 1 кімнати, житловою площею 19,4 кв.м., загальною площею 37,4 кв.м., знаходиться на 3 поверсі 4 поверхового будинку.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири (частка по кожному) за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 332154798 від 12.05.2023.

З матеріалів справи вбачається та не оспорювалось сторонами, що багатоквартирний будинок, в якому знаходяться квартири сторін, перебуває на балансі ОСББ «Ранкова зірка». При цьому квартира позивачки розташована на 3 поверсі, зверху якої знаходиться квартира відповідачів на 4 поверсі, а сам будинок є 4 поверховим.

Згідно довідки № 09 від 22.05.2024 виданої ОСББ «Ранкова зірка» будинок АДРЕСА_6 , з 01.06.2023 перебуває на балансі ОСББ «Ранкова зірка».

Позивачкою стверджується, що залиття її квартири відбулося 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022, при цьому матеріали справи не містіть жодних доказів на підтвердження залиття квартири саме в цей період. В результаті залиття відбулось затоплення стелі та стін кімнати санвузлу (сміжної ванної і туалетної кімнати), стелі і стіни кухні, а також пошкоджено двері санвузлу та частково мебель на кухні.

27.01.2023 представник позивачки ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Зачепилівської селищної ради Харківської області щодо створення комісії для встановлення винуватців залиття належної ОСОБА_2 квартири та складення акту про затоплення і дефектного акту.

01.03.2023 за вих. № 348/03.01-25 Зачепилівською селищною радою Харківської області було повідомлено представника позивачки ОСОБА_1 про те, що за його зверненням щодо залиття квартири ОСОБА_2 була створена комісія та проведено обстеження, за результатом якого складено відповідний акт.

В результаті обстеження комісією в складі: голови правління ОСББ «Ранкова зірка» ОСОБА_6 , архітектора Зачепилівської селищної ради Швецова В.В., свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , було складено акт №1 від 08.02.2023, згідно якого при огляді квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що залита санвузлова кімната, стеля кухні, коридор, а також встановлено, що з стелі текла вода. При цьому обстеження квартири ОСОБА_2 проводилося без присутності власників квартири АДРЕСА_4 відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також не була оглянута їхня квартира з метою встановлення причин затоплення та виявлення винної в цьому особи (осіб). Крім того при обстеженні квартири позивачки факти несправності санітарно-технічного обладнання, течі теплових мереж, водопостачання не встановлені. Висновки комісії щодо причин та винуватців затоплення в даному акті не викладені.

ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» з метою встановлення матеріального збитку, завданого внаслідок затоплення квартири. Обстеження квартири кваліфікованим експертом відбулось 28.04.2023.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику майна № У104/23 від 01.05.2023, за результатом проведення технічного обстеження квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , експертом ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» визначено вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту), завданого власнику майна в результаті залиття квартири, яка на дату оцінки 31.10.2022 складає 32 017,00 грн.

Згідно акту депутата Зачепилівської селищної ради Харківської області від 22.01.2024 ОСОБА_4 з 28.11.2018 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 . Зі слів сусідів за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 не проживає з листопада 2018 року.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/000689734 від 22.01.2024 ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 . Довідкою Зачепилівської селищної ради Харківської області № 77/03.01-28 від 22.01.2024 підтверджено, що ОСОБА_4 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2018 року.

В силу ч.2 ст. 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За змістом положень ч.3 ст. 386 ЦК Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент рогляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи.

Факт наявності шкоди майну позивача повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами, позивачем доведено та обґрунтовано розмір спричиненої майнової шкоди.

У ч.1 ст. 81 ЦПК України закріплене загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді.

Відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Матеріалами справи встановлено, що 08.02.2023 було складено акт житлової організації ОСББ «Ранкова зірка», згідно якого при огляді квартири ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що залита санвузлова кімната, стеля кухні, коридор, а також встановлено, що з стелі текла вода.

Таким чином, судом вбачається, що при складенні акту 08.02.2023 факт залиття квартири позивачки внаслідок течі саме з квартири відповідачів не встановлено, як і не виявлено причину залиття, та наявність взагалі залиття квартири саме в період 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 не виявлено. При цьому відповідачі не були присутні під час огляду квартири позивачки, так само і не була оглянута їхня квартира з метою встановлення причини затоплення.

Акт про залиттяце обов`язковий документ, який складається комісією з метою фіксування події та з`ясування причин залиття приміщення.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

Акт про наслідки залиття житлового приміщення повинен обов`язково містити /шаблон Акту/:

1)Комісію у складі: 1.1. Представника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 1.2. Представника організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання; 1.3. Представника власника будинку, будинкового комітету; 1.4. Начальника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (для затвердження); 1.5. Зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної (обов`язково).

2)Наступні відомості: 2.1. Дата складання акта (число, місяць, рік); 2.2. Прізвища, ініціали та посади членів комісії; 2.3. Прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 2.4. Адреса квартири, поверх, форма власності; 2.5. Характер залиття та його причини; 2.6. Завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); 2.7. Висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Складання акту про наслідки залиття житлового приміщення з порушенням вищевказаних вимог (діючого законодавства) є однією з підстав для відмови в задоволенні позовної заяви оскільки акт, в розумінні закону, є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття квартири.

Вказане твердження підтверджується актуальним висновком Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №2-1974/11, в якому зазначено наступне: «виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 12 грудня 2007 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди».

Таким чином, в даному спорі доказів того, що саме з вини відповідачів у справі сталося залиття квартири позивачки в період 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 суду не надано. При цьому суд звертає увагу на те, що акт обстеження було складено комісією у складі голови правління ОСББ «Ранкова зірка» Кащеєвою Н.В. 08.02.2023, а сам багатоквартирний будинок, в якому розташовані квартири сторін по справі, перейшов на баланс ОСББ «Ранкова зірка» лише з 01.06.2023, тобто значно пізніше від можливого залиття квартири та проведення її обстеження.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №465/2120/14-ц зроблено наступні висновки: «виходячи з викладеного суди не звернули увагу на невідповідність акта обстеження від 06 лютого 2014 року зазначеним Правилам, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, а також інші необхідні відомості, які слід зазначити при складанні такого виду документа. При цьому, він був складений більше, ніж через п`ять місяців з моменту можливого залиття приміщення, належного ПП « ОСОБА_13».

Майже аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, відповідно до якої суд дійшов висновку, що «Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 07 липня 2014 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Отже, доводи відповідача щодо відсутності її вини у залитті квартири позивача правомірно взято судами до уваги».

В постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №242/4773/17 міститься наступний висновок: «цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду».

В постанові Верховного суду від 25.11.2020 у справі №344/11147/17 визначено, що «акт від 08 липня 2017 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок про встановлення вини особи, яка вчинила залиття та інші необхідні для такого документа реквізити, а тому обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належної позивачу квартири матеріали справи не містять. Клопотань про проведення судової експертизи з метою з`ясування причин залиття квартири позивач не заявляв».

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах про те, що у разі невідповідності складеного акту вимогам Правил щодо його складання, він не може бути належним та допустимим доказом у справі, за відсутності інших доказів, що свідчать про винуватість відповідача у заподіянні шкоди, а тому залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду, зібрані у справі докази, невідповідність акту №1 від 08.02.2023 вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №927/11207, відсутність доказів, які б свідчили про факт завдання шкоди саме відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на яких законом покладено обов`язок відшкодувати шкоду (за наявності вини), суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що не підлягають задоволенню.

Зроблені експертом ТОВ «ПРОЕКСПЕРТ» фотознімки з пошкодженням не є належними та допустимими доказами у справі, так як вони не підтверджують саме факту залиття 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 з провини відповідачів, а також створені набагато пізніше від вказаних дат.

Також суд вважає, що посилання в акті №1 від 08.02.2023 про наявність слідів підтікання на стіні, залиття санвузла, стелі кухні та коридору, не можуть бути належними доказами залиття саме 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 і саме відповідачами.

Будь-яких клопотань щодо призначення судом експертизи для встановлення причини залиття або для визначення розміру завданої шкоди під час розгляду справи заявлено не було.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 не встановлений факт залиття квартири позивачки, не встановлено винність дій відповідачів внаслідок залиття 31.10.2022, 05.11.2022 та 07.11.2022 та не встановлений причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідачів.

За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна. Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що оскільки завдання позивачці матеріальної шкоди неправомірними діями відповідачів не встановлено, підстави для відшкодування моральної шкоди також відсутні. Інших підстав для визначення моральної шкоди позивачкою не зазанчено в позові та судом не встановлено.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову понесені позивачкою судові витрати по оплаті правової допомоги та судового збору не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,12,13,80,81,141,263,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа:Зачепилівська селищнарада Берестинськогорайону Харківськоїобласті,про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди,заподіяної внаслідокзалиття квартири відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення складено 20.12.2024.

Суддя Є.І. Яценко