Ухвала

від 20.12.2024 по справі 642/7226/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 642/7226/23

Провадження № 2/643/6381/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., перевіривши позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м.Харкова надійшли матеріали цивільної справи №642/7226/23 за позовом ОСББ «Котлова 76-Г корп. 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно ухвали Ленінського районного суду м. Харкова про передачу справи на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.

Суд, перевіривши позовну заяву на її відповідність положенням ЦПК України, встановив таке.

Згідно наявної у матеріалах справи відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» слідує, що вказане об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

З позову слідує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Позивач просить стягнути заборгованість за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Одночасно, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Зобов`язання щодо оплати вартості комунальних послуг випливають з надання цих послуг. І такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Так, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.).

Так, квартира, за якою утворилася заборгованість розташована у Холодногірському районі м.Харкова.

Отже, місце знаходження нерухомого майна відповідача не входить у межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова.

Судом враховуються положення ч. 1 ст. 32 ЦПК України щодо недопустимості спорів між судами про підсудність.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ст.55,124 Конституції Українитаст. 4 ЦПК Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За правилами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одночасно судом приймається, що право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

Отже, під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

З сукупного аналізу вищенаведеного слід дійти висновку, що під порушенням правил підсудності розуміється розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

З урахуванням положень ст. 30 ЦПК України, визначення «суд, встановлений законом» та встановлених вище обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав та доказів підсудності справи № 642/7226/23 Московському районному суду м. Харкова.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд зазначає, що вищевказані обставини щодо питання про підсудність справи слугуватимуть підставою для скасування судового рішення відповідно до положень цивільного процесуального законодавства у разі її розгляду судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Крім цього, позивач, звертаючись з цим позовом саме до Ленінського районного суду м.Харкова зазначив у позові як підставу підсудності положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, суд вважає за необхідне передати справу до Ленінського районного суду м.Харкова, відповідно до визначених процесуальним законом правил підсудності, оскільки місце знаходження нерухомого майна не входить у межі територіальної підсудності Московського районного суду м. Харкова.

Керуючисьст. 30 32, 187, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котлова 76-Г корп. 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передати для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 грудня 2024 року.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО