Ухвала

від 20.12.2024 по справі 635/12904/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.12.24

Справа № 635/12904/24

Провадження № 1-в/635/1058/2024

УХВАЛА

20 грудня 2024 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смтПокотилівка Харківськогорайону Харківськоїобласті заявузасудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

- 14 грудня 2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 2 роки);

- 21 червня 2011 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, 20 листопада 2012 року звільненого від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 28 днів;

- 13 жовтня 2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 3 роки);

- 17 травня 2016 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений 06 вересня 2019 року у зв`язку із відбуттям покарання;

- 31 липня 2020 року Київським районним судом м. Харкова за ст.395 КК України, до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, звільнений 22 грудня 2020 року у зв`язку з відбуттям покарання;

- 07 листопада 2022 року Київським районним судом м. Харкова за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком 3 роки);

-25 липня 2024 року Харківським апеляційним судом за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяця;

-01 серпня 2024 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяця позбавлення волі;

про звільнення від покарання на підставі частини 2 статті 74 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшла заява засудженого ОСОБА_3 , в якій він просить застосувати до нього положення Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

Засуджений подав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)» просив суд розглянути клопотання за його відсутності.

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій проти задоволення клопотання не заперечував.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 25 липня 2024 року Харківським апеляційним судом за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяця.

01 серпня 2024 року ОСОБА_3 засуджений Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком у виді позбавлення волі, більш суворим, призначеним вироком Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 309,ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі.

Зі змісту вироку Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 18 жовтня 2021 року вчинив крадіжку майна на суму 797 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 на теперішній час відбуває покарання у ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)».

Початок строку покарання 01 листопада 2023 року, кінець строку 29 січня 2029 року.

ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Стаття 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність.

частина 1 - законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

частина 6 - зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 4 КК України - чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

частина 2 - кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

частина 3 - часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Стаття 5 КК України зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

частина 1 - закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX в частині викладення нової редакції ст. 51 КУпАП, відповідно до якого кримінальна відповідальність за вчинення викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрат настає в разі, якщо сума викраденого майна перевищує два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, яким введена часткова декриміналізація кримінальних правопорушень.

Частина 2 статті 51 КУпАП, яка визначає граничний розмір вартості викраденого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за що винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України що застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги та визначає, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Частини 2,3 статті 74 КК України - особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Пункт 13 ч. 1 ст. 537 КК України - під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пункт 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК України - особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини на підставі пункту 1 цього розділу продовжують відбувати покарання, призначене вироком суду за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте. Призначене покарання підлягає зменшенню також у випадках, передбачених пунктом 5 цього розділу.

МОТИВИ І ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних розмірів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 НМДГ.

Відповідно до вироку Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2024 року, вартість викраденого засудженим у 2021 році майна склала 797 грн. 00 коп.

Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведені норми закону, суд встановив, що застосовуючи зворотну дію закону у часі на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за яке його засуджено, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо вартість майна, яким вона заволоділа, станом на момент вчинення правопорушення у 2021 році перевищує 2270 грн. 00 коп. Оскільки у даній справі вартість майна за епізодом крадіжки від 18 жовтня 2021 року у сумі 797 грн. 00 коп. є нижчою, це свідчить про відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності за цим епізодом.

Враховуючи, що вартість майна, яким заволодів ОСОБА_3 за епізодами на початку жовтня 2022 року, від 19 жовтня 2022 року, від 27 листопада 2022 року перевищує мінімальний встановлений законом розмір, підстави для звільнення ОСОБА_3 від покарання за вказаним епізодом відсутні, у зв`язку з чим останнього слід уважати засудженим за вироком Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2024 року за ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 536, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

На підставіст. 74 КК України,у зв`язкуз усуненнямкараності діяння, звільнити ОСОБА_3 від покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2024 року, за епізодом крадіжки від 18 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2021 року за ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі.

Ухвала можебути оскарженадо Харківськогоапеляційного судупротягом семиднів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1