Ухвала
від 06.12.2024 по справі 761/23241/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23241/24

Провадження № 2/752/8615/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних стягнень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», про визнання недійсним договору позики та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва із Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла вищевказана позовна заява, та за результатами проведеного 02 грудня 2024 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана до провадження судді Слободянюк А.В.

У позовній заяві позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким визнати недійсним договір про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-430252, укладений 07.09.2019 ТОВ "Качай гроші" з ОСОБА_1 недійсним; зобов`язати ТОВ "Українське бюро кредитних історій" вилучити з кредитної історії інформацію щодо умов грошового зобов`язання перд ТОВ "Качай гроші" за договором № 00-430252 від 07.09.2019.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В той же час, у відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Так, вбачається, що у своїй позовній заяві позивач посилається на ті обставини, зокрема, що:

- після отримання повідомлення про те, що невідомою особою 06.09.2019 з її карткового рахунку відкритого в АТ КБ "ПриватБанк" були зняті кошти, вона негайно повідомила банк про шахрайські дії і заблокувала картку;

-проведеною банком перевіркою було встановлено, що невідома особа "зламавши" мобільний додаток Приват24 отримала доступ до її персональних даних та скористалася цим в своїх корисних цілях;

- позивач зверталася до відповідачів із письмовими заявами в яких повідомляла що інформація розміщена Бюро кредитних сторій є неправдивою, що вона не укладала з ТОВ "Качай гроші" ніяких кредитних договорів;

- позивач просила відповідача ТОВ "Качай гроші" надати копію ніби то укладеного кредитного договору та всіх пов`язаних із ним документів, а також докази фактичного отриманняф коштів, відповідача ТОВ "Українське бюро кредитних історій" вона просила вилучити інформацію щодо кредиту;

- у відповідь на звернення ТОВ "Українське бюро кредитних історій" повідомив, що ним було зроблено запит до ТОВ "Качай гроші" який в свою чергу надав відповідь та підтвердив інформацію, що позивачка є клієнтом їх організації, а також, що вона надала згоду на передавання даних до Бюро кредитних історій;

- із копії договору №00-430252 від 07.09.2019, якого розміщено в особистому кабінеті, вбачається що ТОВ "Качай Гроші" уклав договір із ОСОБА_1 .

При цьому, позивач не надає жодних доказів, що підтверджують вказані обставини, не вказує дати звернення та не надає відповідні копії згаданих заяв та відповідей на заяви із відміткою про відправлення засобами поштового сполучення або із вхідним номером адресата, кому ці заяви були спрямовані, що підлягає усунення позивачем шляхом надання суду за кількістю учасників процесу доказів, на які позивач посилається в позові.

Крім цього матеріали справи містять клопотання позивача про витребування додаткових доказів у відповідача, однак прохальна частина клопотання не містить інформації про те, у кого з двох відповідачів позивач просить витребувати доказ, та у кого доказ перебуває у володінні.

На усунення зазначеного недоліку позивачу необхідно подати клопотання із зазначенням в прохальній частині володільця доказу який вона просить витребувати.

Щодо клопотання позивачки про відстрочку сплати судового збору суддя зазначає наступне.

В обгрунтування клопотання позивачка наводить ті обставини, що вона є дружиною військового який проходить службу в діючій армії, наразі самостійно виховує двох малолітніх дітей, через ці обставини знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Додає копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтв про народження дітей, яким наразі 6 та 9 років, та військовий квиток чоловіка, де міститься відмітка що ОСОБА_2 14.09.2023 призваний на службу у Збройні Сили України.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік підстав, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі, визначений статтею 8 Закону України «Про судовийзбір», а саме, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав, пов`язаних із майновим станом сторони і за певних умов.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо розстрочки сплати суми судового збору.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (статтею 12 ЦПК України чинною на даний час) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, позивачка, як на підставу відстрочення сплати судового збору, посилається на ч.1 ст.136 ЦПК України, тобто на врахування майнового стану сторони та ті обставини, що її чоловік, який не є учасником процесу, проходить службу у Збройних Силах України, та має на утриманні двох малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, позивачкою на підтвердження свого матеріального стану не наведено конкретних доводів та не надано жодних доказів.

Отже, позивачкою не доведено та не надано належні і допустимі докази того, що їх майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на день подання позову до суду, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні їх клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Частина 4 статті 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи про підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір». У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

З тексту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру, а саме просить суд визнати договір недійсним та зобов`язати відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» вилучити з кредитної історії певну інформацію.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Таким чином, за подання даної позовної заяви до суду ОСОБА_1 необхідно сплатити 2440,80 грн. за дві немайнові вимоги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом


(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних стягнень», Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», про визнання недійсним договору позики та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.12.2024
Оприлюднено24.12.2024
Номер документу123930508
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —761/23241/24

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Слободянюк А. В.

Ухвала від 26.06.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні