Рішення

від 10.12.2024 по справі 753/1008/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1008/24

провадження № 2/753/4072/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецька О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, в якому просив суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з лютого 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з лютого 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік та дружинабез реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет,розпоряджалися спільними коштами, мали сімейні стосунки, фактично виконували права та обов`язки подружжя. 17.10.2020 р. ОСОБА_3 звільнилася з роботи та, у зв`язку із хворобою нижніх кінцівок більше не працювала, перебувала на повному утриманні позивача. З 09.05.2022 р. ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності довічно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті спадкова справа не заводилась.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менш як 5 років до відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно, на підставі ст. 1264 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 справу передано на розгляд судді Гусак О.С.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2024 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено провести розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.03.2024 р. залучено до участі у справі, в якості співвідповідачів - Київську міську раду та ОСОБА_2 .

17.06.2024 р. від представника відповідача Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та розглядати справу без участі представника відповідача.

Розпорядженням керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва від 09.09.2024 року № 83, у зв`язку з перебуванням судді Гусак О.С. з 17.06.2024 р., у відпустці по вагітності та пологам, призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 року справу передано у провадження судді Лужецької О.Р.

Ухвалою суду (суддя Лужецька О.Р.) від 10.09.2024 р. справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 12.11.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.12.2024 р. від представника відповідача Київської міської ради надійшли пояснення, в який представник просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні, позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просив про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.08.2023 року (а.с. 38).

Заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 23.06.2022 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В., зареєстрованої в реєстрі за №240, 241, засвідчено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджують, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2011 року проживала в квартирі АДРЕСА_2 без реєстрації місця проживання (а.с.37).

В судовому засіданні, призначеному на 10.12.2024 р. були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона була подругою ОСОБА_3 , знає ОСОБА_7 давно з 1996 року, потім як ОСОБА_7 переїхала на вул. Ревуцького до ОСОБА_8 , вони продовжували дружити до її смерті. ОСОБА_7 проживала разом з ОСОБА_8 як сім`я, вели спільне господарство, разом відпочивали. З 2011 року вони разом, більше 10 років ОСОБА_8 був її чоловіком.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , знає його з моменту заселення, з 1990 року. Він проживав з ОСОБА_7 , з нею вона була знайома. Повідомила, що з 2011 року вони проживали разом як сім`я, мали сімейні стосунки, разом проводили вільний час.

Крім того, на підтвердження факту проживання однією сім`єю стороною позивача, надано до суду копії фотографій, з яких вбачається спільне дозвілля ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , їх спільний відпочинок, спільні сімейні події в домашній обстановці.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Доказів того, що ОСОБА_3 , за життя, на випадок своєї смерті склала заповіт, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість спадкоємців за законом встановлено статтями 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21 березня 2019 року в цивільній справі № 461/4689/15-ц та у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 521/16365/15, який відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї; спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої та третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, а також кожному доказу окремо, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу зі спадкодавцем ОСОБА_3 у період з лютого 2011 року до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить реальність сімейних відносин між ними, підтверджена дослідженими судом письмовими доказами та показаннями свідків, а саме, пов`язаність спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю.

ОСОБА_1 наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави його звернення до суду із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, свідчать про наявність обмеження його права на подання нотаріусу документів щодо підтвердження права спадкування у встановленому законом порядку після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з лютого 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА