печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38545/24-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,
при секретарі - Ємець Д.О.
за участю:
представника позивача - Нікітчука І.І.
представника відповідача ТОВ «Діджитал Солюшинс» - Руденко В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Нікітчука Ігоря Івановича про витребування доказів у цивільній справі №757/38545/24-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Солюшинс» про визнання інформації недостовірною, захист, честі і гідності, ділової репутації, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Солюшинс» про визнання інформації недостовірною, захист, честі і гідності, ділової репутації.
В рамках розгляду даної справи представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування клопотання представник зазначив, що 28 жовтня 2024 року ТОВ «Діджиталс Солюшнс» було подано відзив, зі змісту якого ОСОБА_4 не є працівником ТОВ «Діджиталс Солюшнс», оскільки це ім`я та прізвище використане в якості псевдоніму групою редакторів служби новин зазначеного товариства.
Отже, авторами статті УНІАН є група редакторів служби новин ТОВ «Діджиталс Солюшнс» під псевдонімом «ОСОБА_4».
Таким чином, у зв`язку із зазначеним, у позивача в цій справі виникла необхідність отримання від ТОВ «Діджиталс Солюшнс» інформації по кожній особі із групи редакторів служби новин Відповідача 3 під псевдонімом «ОСОБА_4» для залучення цих осіб для участі в справі як співвідповідачів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки особи група редакторів не є авторами вони, а лише особами, які виконували завдання. Також, зазначила, що належним відповідачем є ТОВ «Діджитал Солюшинс».
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Так, суд вивчивши заявлене клопотання, заслухавши думку представника відповідача, прийшов до наступного висновку.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Також, статтею 83 Цивільного процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин, суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.
Згідно положень частини восьмої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з цим, суд дослідивши клопотання позивача вважає, що його доводи щодо необхідності витребування інформації про групи редакторів статті, з метою в подальшого залучення осіб для участі їх в якості співвідповідачів, є необґрунтованими.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.
У разі, коли редакція не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник розповсюдження інформації.
У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Таким чином, твердження позивача, що авторами статті є група редакторів служби новин не вказує, що вони можуть бути належними відповідачами, оскільки дана група не є юридичною особою.
Відтак, суд погоджується з доводами представника товариства, що група редакторів є лише особи, які виконували завдання, а належним відповідачем є ТОВ «Діджитал Солюшинс».
Так, редактор - це особа, яка робить редагування (складає, перевіряє та виправляє зміст) видання (книги, журналу, газети тощо).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
З врахуванням зазначеного, оскільки група редакторів готувала матеріали під псевдонімом « ОСОБА_5 », тобто виконувала завдання, то зазначене не свідчить, що вони можуть бути належними відповідачами.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки витребуваня такої інформації в даній категорії справ не впливає на встановлення обставин справи.
Керуючись ст.ст. 1-19, 43, 49, 81-84, 261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Нікітчука Ігоря Івановича про витребування доказів у цивільній справі №757/38545/24-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал Солюшинс» про визнання інформації недостовірною, захист, честі і гідності, ділової репутації - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123931535 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні