Ухвала

від 18.12.2024 по справі 757/39378/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39378/24-ц

пр. № 2-7766/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про роз`єднання позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування, і виділення у самостійне провадження, направлення за підсудністю,

УСТАНОВИВ:

02 вересня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 03 вересня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

04 вересня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження.

25 листопада 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала до суду пояснення у справі, у яких просила роз`єднати позовні вимоги до відповідачів, виділити в самостійне провадження позов у частині вимог до ОСОБА_2 і передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

В обґрунтування клопотання представник вказала, що сумісний розгляд позовних вимог ускладнює вирішення справи, підстави виникнення позовних вимог і докази на їхнє підтвердження різні, що є порушенням правил об`єднання позову і достатньою підставою для роз`єднання позовних вимог. Сумісний розгляд позовних вимог ускладнює вирішення справи і може бути виключною підставою для роз`єднання саме однорідних вимог, в той час як об`єднання неоднорідних вимог не допускається, у силу порушення правил об`єднання, встановлених частиною першою ст. 188 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про роз`єднання позовних вимог, виділення матеріалів і направлення за підсудністю, вважаючи необґрунтованим і посилаючись на доводи, наведені у запереченнях на це клопотання від 29 жовтня 2024 року.

Представники відповідача ОСОБА_2 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали клопотання і просили задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у ньому.

Представник відповідача ТОВ «Спеціальні кореспонденти» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься заява представника про розгляд справи без участі сторони /а. с. 121-123/.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши письмові докази у межах ініційованого питання, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

В обґрунтування пов`язаності позовних вимог позивач вказує на спільність предмета та доказів. Зазначав представник позивача, що предметом цивільної справи є, зокрема, пов`язані між собою вимоги у частині спростування фактичних звинувачень відповідачів у вчиненні позивачкою кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111 та статтею 111-1 КК України. Так, позивач просить визнати недостовірною та спростувати поширену як відповідачем ОСОБА_2 , так і ТОВ «Спеціальні кореспонденти» інформацію про те, що вона нібито розколює суспільство та працює в інтересах рф, тобто здійснює антиукраїнську діяльність в інтересах держави-агресора, є зрадницею та колабораціоністкою: «ІНФОРМАЦІЯ_5» - висловлювання відповідача ОСОБА_2 ; « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; « ОСОБА_7 є проросійською журналісткою, колаборанткою та зрадницею, яка розколює суспільство і працює на рф». - висловлювання відповідача ТОВ «Спеціальні кореспонденти». З огляду на однорідність, як переконаний представник позивача, позовних вимог, позивачкою використовуються спільні докази на доведення неправдивості поширених відповідачами фактичних тверджень (додатки 8, 9 до позовної заяви), що вказує також на безпідставність доводу відповідача ОСОБА_2 про надання різних доказів на підтвердження різних позовних вимог.

Додатки 8 та 9 до позовної заяви: лист Офісу Генерального прокурора № 25/3-1260 Вих24 від 31 липня 2024 року і витяг Департаменту інформатизації МВС станом на 09 серпня 2024 року, що стосуються відсутності у позивача (станом на дату видання) судимості чи притягнення до кримінальної відповідальності.

Для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються вимоги до відповідача ОСОБА_2 позивач надав Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет N 9240/2024-3B від 13 серпня 2024 року, а саме веб-сторінок: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8.

А на підтвердження доказів поширення спірних висловлювань відповідача ТОВ «Спеціальні кореспонденти», позивач надав Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 236/2024-3B від 07 серпня 2024 року, а саме: веб-сайту https://speccor.org.ua: веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_9

Юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб - Звіт 236 та Звіт 240, по певним вимогам відсутні; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача - Звіт 236 та Звіт 240, по певним вимогам відсутні; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності - суд не досліджував характер спірних висловлювань; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право - докази відсутні.

Отже у справі різні докази на підтвердження позовних вимог.

Підстави для позовних вимог до кожного з відповідачів є різними: 31 травня 2022 року та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_2 поширив інформацію в особистому профілі в соціальній мережі Facebook під псевдонімом « ОСОБА_8 »; ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ТОВ «Спеціальні кореспонденти» поширив інформацію через власний веб-сайт https://speccor.org.ua.

Матеріально-правові вимоги позивача до ОСОБА_2 (визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача конкретну інформацію, яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у дописах та коментарях у соціальній мережі на веб-сторінці ОСОБА_2 веб-сайту Facebook; зобов`язання спростувати інформацію шляхом розміщення спростування у соціальній мережі Facebook; визнання такою, що висловлена в брутальній, принизливій та непристойній формі конкретну інформацію, яка опублікована в дописах та коментарях у соціальній мережі Facebook; стягнути моральну шкоду) не залежать від матеріально-правових вимог до ТОВ «Спеціальні кореспонденти» (визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача іншу інформацію, яка опублікована 10 липня 2024 року на веб-сайті «Спеціальні кореспонденти», зобов`язання спростувати цю інформацію шляхом розміщення спростування на веб-сайті ТОВ «Спеціальні кореспонденти»).

А також матеріально-правові вимоги позивача до ОСОБА_2 та матеріально-правові вимоги до ТОВ «Спеціальні кореспонденти» не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, передбачених частиною першою статті 188 ЦПК України, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

В аналогічній ситуації, Касаційний господарський суд у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 915/1429/21 про захист ділової репутації, де інформацію про позивача було поширено: (1) у соціальній мережі Facebook КНП «ІНФОРМАЦІЯ_10» (2) у політичному ток-шоу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зазначив: позовні вимоги є двома окремими предметами спору, оскільки пред`явлені до двох відповідачів, кожним з яких, мали місце окремі випадки поширення інформації в різні дати та у різних соціальних мережах (на різних ресурсах).., зазначені вимоги не пов`язані за принципом однорідності та підставами виникнення, а також не є похідними. При сумісному розгляді указаних вимог вирішення спору буде утрудненим та потребуватиме значного часу для дослідження доказів та надання оцінки всім цим обставинам у сукупності. ... обставини непов`язаності позовних вимог у справі вбачаються безпосередньо з формулювання заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтування їх правових підстав та суб`єктного складу спору, тому процесуальне порушення у вигляді їх об`єднання в одній позовній заяві давало місцевому суду право на повернення її позивачу та не залежало від необхідності дослідження судом поданих на обґрунтування вимог доказів.

Чинним законодавством передбачено можливість об`єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Касаційний господарський суд у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 915/1429/21 зауважив на необхідності враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Спільний розгляд позовних вимог, об`єднаних з порушенням правил, встановлених частиною першою ст. 188 ЦПК України, автоматично призводить до ускладнення вирішення спору, без застосування обставин наведених в абзаці 4 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Касаційний господарський суд в ухвалі від 17 лютого 2022 року у справі № 915/1429/21 зауважив на необхідності враховувати, що об`єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

В ухвалі від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/6924/24 Верховний Суд вказав, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог щодо об`єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку заявлені позовні вимоги є окремими спорами, які становлять самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, а відтак, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та ускладнить вирішення спору.

Касаційний господарський суд у постанові від 14 листопада 2023 року у справі № 910/1052/23 зазначив, що якщо порушення правил об`єднання позовних вимог об`єктивно неможливо виявити та встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що, в свою чергу, може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, яке може бути виявлено та встановлено судом у справі лише в ході її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань та аргументів в позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін та інших учасників провадження у справі тощо, і суддя в ході підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об`єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз`єднання позовних вимог. Отже, позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частини четвертої, п`ятої ст. 173 ГПК України (аналогічна частинам четвертій і п`ятій ст. 188 ЦПК України). В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог.

Тож практика Верховного Суду свідчить про те, у випадку, коли позовні вимоги до одного відповідача мають окреме коло доказів від позовних вимог до іншого відповідача, це є порушенням об`єднання позовних вимог (ухвала Касаційного господарського суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 910/6924/24).

Частина перша ст. 188 ЦПК України свідчить про те, що вимоги у цілому мають бути пов`язані поданими доказами, а не частково певними і щодо окремих фактів. У цілому коло доказів в обґрунтування вимог до відповідачів має бути спільним.

Касаційний господарський суд у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18 наголосив на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем».

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» об`єднання позовних вимог не допускається, коли відсутня спільність предмета позову. Аналогічна позиція міститься у постановах Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 638/6988/23, від 06 грудня 2023 року у справі № 757/35715/19-ц, від 04 жовтня 2023 року у справі № 204/10419/22, від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21, від 18 травня 2022 року у справі № 759/10401/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи сторони позивача, наведені в обґрунтування об`єднання в одному позові різних вимог до відповідачів, оскільки обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються різними доказами, тобто не є однорідними, і не співвідносяться між собою як основна та похідна. Натомість клопотання сторони відповідача є вмотивованим, а отже підлягає задоволенню.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим в м. Ірпінь Київської області, згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 03 вересня 2024 року.

За частиною першою статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вказаної норми закону, позов ОСОБА_6 з вимогою про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування до ОСОБА_2 підлягає розгляду Ірпінським міським судом Київської області - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 27, 30-31, 43, 49, 188, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про роз`єднання позовних вимог і виділення у самостійне провадження, направлення за підсудністю задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальні кореспонденти» про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування, роз`єднати.

Виділити у самостійне провадження позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування.

Направити позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною та її спростування до Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова