Ухвала

від 18.12.2024 по справі 757/58434/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58434/24-к

пр. 1-кс-49512/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадська організація «Центр захисту інвалідів», на бездіяльність прокурора Офіс Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді скарги від 20.11.2024 р. на недотримання розумних строків під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 р, -

В С Т А Н О В И В :

04.12.2024 до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадська організація «Центр захисту інвалідів», яка передана слідчому судді ОСОБА_1 13.12.2024, згідно вимог якої адвокат просить зобов`язати заступника Генерального прокурора ОСОБА_4 розглянути, в порядку ст. 308 КПК України, та вирішити по суті скаргу потерпілого ГО «Центр захисту інвалідів» від 20.11.2024 р. на недотримання розумних строків під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 р., надавши потерпілому протягом 3 (трьох) днів письмову відповідь у встановленій процесуальній формі (письмова інформація про задоволення скарги або рішення про відмову в її задоволенні).

Мотивуючи подану скаргу, адвокат вказує, що він звернувся до Офісу Генерального прокурора зі скаргою в порядку статті 308 КПК України, проте у визначений строк про результати розгляду або вирішення уповноваженою особою поданої скарги заявник не повідомлявся, що і послугувало підставою для звернення до слідчого судді.

Адвокат з`явився до суду та подав заяву, в якій зазначив, що наполягає на задоволенні скарги та просить її задовольнити.

Прокурор з`явився до суду та подав заперечення на скаргу, в яких вказав на безпідставність доводів викладених у скарзі та просив відмовити у задоволенні скарги.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась.

Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 р.

Процесуальний нагляд за дотриманням законності у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Так, до Офісу Генерального прокурора засобами електронного зв`язку надійшла скарга ОСОБА_3 від 20.11.2024 в інтересах ГО «Центр захисту інвалідів».

За результатами розгляду вказаного клопотання на адресу ОСОБА_3 було скеровано відповідь за вих. номером 09/2/1- 96300ВИХ-24.

Відповідно до ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Окрім іншого, слідчим суддею встановлено, що в поданій ОСОБА_3 скарзі відсутні відомості про будь-які конкретні процесуальні дії, які були проведені або не проведені з порушенням розумного строку, як це передбачено ст. 308 КПК України, при цьому лише зазначено про необхідність невідкладно надіслати копію постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання від 08.11.2024.

Однак, лист про прибуття, з метою отримання копії даної постанови, відповідно до ст. 220 КПК України, було скеровано ОСОБА_3 за № 09/2/1-91525ВИХ-24, а відповідно до супровідного № 09/2/1-95790ВИХ-24 було й направлено зазначену вище постанову.

Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання/скаргу, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

Слід зазначити, що особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Аналізуючи викладене, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходжу до переконання, що в силу принципу змагальності сторін, адвокатом не доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відтак скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 22, 107, 36, 40, 303, 306, 308, 307, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадська організація «Центр захисту інвалідів», на бездіяльність прокурора Офіс Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді скарги від 20.11.2024 р. на недотримання розумних строків під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021162510000384 від 31.03.2021 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1