Рішення

від 04.04.2024 по справі 757/43489/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43489/20-ц

пр. 2-1784/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики від 09.12.2016 року у розмірі 10 275 935,77 грн., з яких: 3 826 008,00 грн. - сума основного боргу; 492 438,94 грн. - інфляційне збільшення; 5 957 488,83 грн. - штрафні санкції, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.12.2016 року між нею та відповідачем було укладено договір безпроцентної позики, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за реєстровим № 4685, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 , а останній прийняв у власність грошові кошти у розмірі 3 479 286,15 грн., що еквівалентно 135 000,00 доларів США на момент укладення Договору, та зобов`язався повернути суму грошових коштів до 02.03.2018 року в гривні, еквівалентну 135 000,00 доларів США за офіційним курсом на момент повернення грошових коштів. Проте, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики у повному обсязі та ухиляється від їх повернення, у зв`язку із чим, утворилася заборгованість. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за договором позики від 09.12.2016 року у розмірі 3 826 008,00 грн. - сума основного боргу. Крім того, позивач вважає, що він має право на стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) індексу інфляції у розмірі 492 438,94 грн. та штрафних санкцій у вигляді 60% річних від простроченої суми у розмірі 5 957 488,83 грн., що передбачено п. 5 договору позики від 09.12.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2020 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та підготовче засідання у справі призначено на 16.03.2021 року.

26.01.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2021 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.

16.03.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн навчанні в Національній школі суддів України за місцем роботи, підготовче засідання призначено на 22.06.2021 року.

22.06.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 22.06.2021 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 15.11.2021 року.

15.11.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та підготовче засідання призначено на 19.01.2022 року.

19.01.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 19.01.2022 року, без фіксування технічними засобами, в якій останній просив призначити справу до розгляду по суті.

19.01.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 19.01.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2021 року, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 22.06.2022 року.

22.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про проведення підготовчого засідання, призначеного на 22.06.2022 року, без фіксування технічними засобами, в якій останній просив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 24.10.2022 року.

27.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

24.10.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 24.10.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2022 року, у зв`язку із неявкою відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 28.02.2023 року.

03.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

15.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

22.02.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

28.02.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2023 року, у зв`язку із неявкою відповідача та задоволенням клопотання останнього про відкладення розгляду справи, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 08.06.2023 року.

08.06.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 19.09.2023 року.

30.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

15.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

19.09.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 14.12.2023 року.

14.12.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 04.04.2024 року.

02.01.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Поліщука М.Д. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 04.04.2024 року учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 04.04.2024 року просив розглядати справу за його відсутності.

Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 09.12.2016 року між ОСОБА_1 (далі - Позикодавець) та ОСОБА_2 (далі - Позичальник) було укладено договір безпроцентної позики, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за реєстровим № 4685 (далі - Договір безпроцентної позики від 09.12.2016 року), відповідно до умов якого Позикодавець передала у власність Позичальника, а останній прийняв у власність грошові кошти у розмірі 3 479 286,15 грн., що еквівалентно 135 000,00 доларів США за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на момент укладення Договору, та зобов`язався повернути Позикодавцеві до 02.03.2018 року суму грошових коштів в гривнях, еквівалентну 135 000,00 доларів США за офіційним курсом (обмінним) курсом Національного банку України на момент повернення грошових коштів (а. с. 8).

Згідно п. 2 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року, гроші у розмірі 3 479 286,15 грн., що еквівалентно 135 000,00 доларів США за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, на момент укладення Договору отримані Позичальником до підписання цього Договору.

Повернення грошей повинно бути проведено у м. Києві готівкою. Позичальник вправі повернути повну суму позики, а Позикодавець зобов`язується прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у п. 1 цього Договору кінцевого терміну (п. п. 3, 4 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року).

Відповідно до п. 5 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року, у разі прострочення терміну повернення позики Позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 60% річних від простроченої суми.

Як визначено у ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України, ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На виконання договору позики ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 479 286,15 грн., що зазначено у п. п. 1, 2 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року. Натомість відповідач суму позики у строк до 02.03.2018 року позивачу не повернув.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження повернення боргу відповідачу у визначений договором строк. Доводи ОСОБА_2 , викладені у адресованих суду листах (клопотаннях про відкладення), в яких відповідач зазначає, що претензії ОСОБА_1 є безпідставними, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем в обґрунтування таких доводів не надано належних та допустимих доказів.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором безпроцентної позики від 09.12.2016 року у розмірі 3 826 008,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, суд зазначає, що за даними Національного банку України на день подачі позову (06.10.2020 року) офіційний обмінний курс гривні щодо долару США становив 28,34 грн. за 1 долар США.

Також ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді 60% річних від простроченої суми у розмірі 5 957 488,83 грн., що передбачено п. 5 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року.

Як визначено у ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки у п. 5 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року, сторонами погоджено сплату 60% річних від простроченої суми у разі прострочення терміну повернення позики, то позовні вимоги про стягнення 60% за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 5 957 488,83 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 03.03.2018 року по 05.10.2020 року у розмірі 492 438,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення закріплене у п. 5 Договору безпроцентної позики від 09.12.2016 року, в якому сторони погодили, що у разі прострочення терміну повернення позики Позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних за період з 03.03.2018 року по 05.10.2020 року у розмірі 492 438,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуюче викладене, керуючись ст. ст. 11, 610, 615, 625-629, 1046-1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 354-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 09.12.2016 року у розмірі 3 826 008 (три мільйони вісімсот двадцять шість тисяч вісім) грн.. 00 коп. основного боргу, 492 438 (чотириста дев`яносто дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 94 коп. - індекс інфляції, 5 957 488 (п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 83 коп. - проценти річних.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко