Рішення

від 28.02.2024 по справі 758/9471/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9471/19

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 лютого 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Кулак Д. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї, про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Зазначав, що він на підставі договору Купівлі-продажу від 12.10.2018 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Після купівлі квартири йому стало відомо, що за адресою вказаного житлового приміщення зареєстровано місце проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За час перебування квартири у його власності відповідачі ніколи не приходили до квартири та ніяк не проявляли себе, в ній були відсутні їх майно та речі, сусіди повідомили, що ніколи не бачили цих людей і не знають їх, будь-які відомості про них або засоби зв`язку відсутні, невідоме їх фактичне місце проживання та перебування.

Посилаючись на те, що збереження реєстрації відповідачів за адресою квартири порушує його права, як власника на вільне володіння та користування своєю власністю, просив усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що проти розгляду справи за його відсутності та ухвалені заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про дату та час судового засідання на 28.02.2024 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було повідомлено, шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачів, які були повернуті у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, в силу норм ст. 128 ЦПК України відповідачі були належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомилив, відзив не надали.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 12.10.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Відповідно до відповіді Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № 106-4023 від 10.06.2020 в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади м. Києва» наявні відомості про те, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_2 , зареєстрований з 12.02.2008; ОСОБА_4 , зареєстрована з 16.06.2009; ОСОБА_3 , зареєстрована з 04.03.2019; ОСОБА_1 , зареєстрований з 17.10.2019.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також частина перша статті 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім?ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010 року) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв?язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.

Як установлено судом, договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Алькор Інвест» та ОСОБА_1 12.10.2018 (а.с. 14)

Відповідно до п. 1 договору продавець продає (передає у власність) а покупець купує (приймає у власність) квартиру під номером АДРЕСА_2 , і сплачує за неї ціну, визначену цим договором.

Загальна площа квартири становить 38, 9 (тридцять вісім цілих дев`ять десятих) кв.м., житлова площа - 18,6 (вісімнадцять цілих шість десятих) кв.м.

Відповідно до п. 2 договору право приватної власності продавця на квартиру, що продається, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.05.2018 за номером 26346828, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1562774180000, Лебідь Т.П., державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант», м. Київ (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 125472136 від 29.05.2018).

Відповідно до п. 6 договору продавець стверджує та гарантує, що квартира, яка є предметом цього договору, на момент його укладання, нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не передана в іпотеку (не заставлена), в оренду не здана, в спорі у під забороною (арештом) не перебуває, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отриманою та перевіреною Щелковим Д.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу «12 жовтня 2018 року, ніяких прав щодо неї у третіх осіб немає, малолітні або неповнолітні діти у відчужуваній квартирі не зареєстровані та прав користування нею не мають; будь які перепланування (перебудови), які б мали розбіжності з наявною технічною документацією, у відчужуваній квартирі не проводились;

- внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх малолітніх, непрацездатних та інших осіб, яких продавець зобов`язаний утримувати за законом чи договором;

- прихованих недоліків, які відомі продавцю та про які б продавець свідомо не попередив покупця відчужувана квартира не має;

- протягом часу відведеного для повного звільнення квартири, продавець не буде вчиняти будь-яких дій, які б могли погіршувати її технічний стан порівняно з тим, що мав місце на момент посвідчення цього договору;

- продавець гарантує, що комунальні та інші платежі по день звільнення квартири включно будуть сплачені ним повністю, що він зобов`язується підтвердити відповідними квитанціями та довідками, які будуть передані покупцю, разом з повним комплектом ключів.

Сторони гарантують, що вони усі разом і кожен окремо в момент укладання договору ні в якій мірі ні законом чи іншим нормативним документом, ну судовим рішенням, ні іншим способом не обмежені в праві укладати та виконувати цей чи подібні договори та мають для цього всі необхідні повноваження.

Сторони підтверджують, що укладання договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим та відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину, спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому та таким чином не несе характеру удаваної угоди та не є зловмисним.

Відповідно до п. 7 договору відчужувана квартира оглянута покупцем до підписання цього договору, ніяких недоліків чи дефектів, які б перешкоджали її використанню за призначенням не виявлено, будь-яких претензій, щодо якісних характеристик квартири до продавця покупець не має.

Відповідно до п. 9 договору продавець зобов`язується звільнити квартиру та передати ключі покупцю 12.10.2018. Ризик випадкової загибелі чи псування квартири, що відчужується за даним договором, покладається на продавця до фактичної передачі її покупцю.

Зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 12.10.2018 вбачається, що право власності на квартиру, що продається, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.05.2018 за номером 26346828, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1562774180000, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, зі змісту договору вбачається, що попередній власник набув право власності на квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до даних з інформаційної системи «Реєстр територіальної громади м. Києва» за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1

ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 викликалися до суду шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, у судове засідання не з`явилися, письмових пояснень на адресу суду не надсилали.

Таким чином, з доданого до позовної заяви договору вбачається те, що право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 втратили з дати набуття права власності на квартиру - 22.05.2018.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у судові засіданні не з`являлися неодноразово, судові повістки, направлені їм за адресою їх зареєстрованого місця проживання поверталися у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Доказів наявності правомірного права користування ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_2 суду не надано.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зі змісту позовної заяви вбачається те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не є членами його сім`ї, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_2 .

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню по 256 грн. 13 коп. судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10-12, 76-80, 141, 209, 223, 229, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї, про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта - невідомі) по 256 грн. 13 коп. судового збору з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропусу з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо позивачу не було вручено заочне рішення у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. С. Захарчук