Рішення

від 28.11.2024 по справі 759/8431/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8431/24

пр. № 2/759/3358/24

28 листопада 2024 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.

представника позивача Костіна К.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги за правилами загального позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивач ТОВ «Явір-Житлобуд -2» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період 01.06.2021 року по 31.01.2024 року у розмірі 82 953,49 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 638,19 грн, 3% річних у розмірі 232,33 грн, а всього 83 824,01 грн, всі судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення № 127 у буд. за адресою: АДРЕСА_1 . Експлуатацію та обслуговування будинку здійснює ТОВ «Явір-Житлобуд-2», а з 01.09.2021 року є управителем зазначеного багатоквартирного будинку на підставі рішення співвласників. 21.07.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8127 про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкових територій, виконання інших додаткових робіт. Позивач надає послуги за тарифом, встановленими розпорядженнями виконавчого органу КМР № 1207 від 05.10.2017 року «Про внесення змін до тарифів та стуктури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавця цих послуг, по окремому будинку лкресо для здійснення розрахунків із поживачами залежно від опдати останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за рохзрахунковим. Згідно договору відповідач зобов`язується оплачувати послуги в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, основна заборгованість відповідача за період 01.06.2021 - 31.08.2021 року становить 5 012,13 грн, за період 01.09.2021 - 31.01.2024 року становить 77 941,36 грн.

Зобов`язання позивача по договором виконуються в повному обсязі, проте відповідач не виконує повністю свої зобов`язання по договору, не вносить плату за надані йому послуги.

Крім того, просить стягнути інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення - 638,19 грн, 3% річних у розмірі 232,33 грн.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю. О. (а.с. 48-49).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 51).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2024 року відмовлено у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадженя (а.с. 96-97).

Представник позивач у судовому засіданні просив задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість, судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, будь яких клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення № 127 у буд. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №583 від 30.09.2024 року ТОВ «Явір-Житлобуд-2» визначено балансоутримувачем житлових будинків, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з співвласниками надавалися позивачем у повному обсязі згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №1207 від 05.10.2017 року «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по окремому будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-житлобуд-2» (а.с.17-18).

01.09.2021 року між ТОВ «Явір-Житлобуд-2» тауправителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення співвласників, укладено договір про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку (а.с. 21-30).

21.07.2016 року між ТОВ «Явір-Житлобуд-2»та ОСОБА_2 було укладено договір № 8127 про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкових територій, виконання інших додаткових робіт (а.с. 7-10).

ОСОБА_2 як власник нежитлового приміщення № 127 у буд. за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.06.2021 року по 31.01.2024 року має заборгованість у розмірі 82 953,49 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6).

Крім того, ТОВ «Явір-Житлобуд-2» просить стягнути інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення - 638,19 грн, 3% річних у розмірі 232,33 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6).

Належних та допустимих доказів, які б спростовували б наявність такої заборгованості, відповідачем суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно достатті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другоюстатті 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку »визначено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У статті 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги`встановлено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

За приписами ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги у розмірі 82 953,49 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з ОСОБА_2 користьпозивача підлягає стягненню іфляційне збільшення борг ув за період з 01.06.2021 року у розмірі 638,19 грн та 3% річних за період з 01.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 232,33 грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги, що відповідач відзив на позовні вимоги не подав, доказів, які б спростовали доводи позивача не навів, проаналізувавши вищевикладені обставини та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2" заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період 01.06.2021 року по 31.01.2024 року у розмірі 82 953,49 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 638,19 грн, 3% річних у розмірі 232,33 грн, а всього 83 824,01 грн.

Розподіл судових витрат

Позивачем заявлено вимогу про стягнення (відшкодування) з відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі ст.ст.133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.

Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивачем надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги та витрат, а саме копії: договіру про надання правової допомоги від 01.04.2024 року (а.с. 41-42), акту приймання-передачі наданих послуг від 09.04.2024 року, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263, 265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги за правилами загального позовного провадження задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2" заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період 01 червня 2021 року по 31 січня 2024 року у розмірі 82 953,49 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 638,19 грн, 3% річних у розмірі 232,33 грн, а всього 83 824 (вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 01 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на прафесійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, а всього 7 028 (сім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2", код ЄДРПОУ 33300605, адреса: м.Київ, вул. Героїв Полку "Азов", 6Б.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2024 року.

Суддя Ю.О. Твердохліб