Рішення

від 20.12.2024 по справі 149/3164/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3164/24

Провадження №2/149/961/24

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М. В.,

при секретарі Поліщук Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 1.00 га у межах згідно плану на території Хмільницької ОТГ Вінницької області, яка також належала померлій ОСОБА_2 .

Мотивував заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_2 , яка постійно проживала в будинку за АДРЕСА_1 , власником якого вона являлась. Після смерті спадкодавиці відкрилася спадщина на нерухоме спадкове майно, до складу якого входить: земельна ділянка площею 1.00 га у межах згідно з планом, що знаходиться на території (бувшої Соколівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області) Хмільницька ОТГ Вінницької області, належної померлій ОСОБА_2 відповідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю виданого Соколівською сільською радою 26 лютого 2002 року на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Соколівської сільської ради. Вартість даної земельної ділянки становить 30000 гривень та житловий будинок літ. А, загальною площею 60,2 кв. м., житловою площею 38, 9 кв. м., ганок з навісом, сарай літ. Б., погріб літ. П/Б, сарай літ. б, убиральня літ. В, сарай літ. Г., огорожа №1, ворота з хвірткою № 2, які розташовані за номером АДРЕСА_1 , загальною вартістю 78663 гривень. Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 прийняв відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має, так як її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Успадкувавши спадщину своєї матері, отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно в позивача по справі не представляється можливим, оскільки відповідно до п. 4. 15 Глави Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Враховуючи наведене, просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 01.10.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Преставник Хмільницької міської ради в судове засідання теж не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом встановлено наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ( копія а.с 4).

Відповідно до довідки сільського голови Соколівської сільської ради № 133 від 15.05.2013 ОСОБА_1 є спадкоємцем житлового будинку по АДРЕСА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_2 (копія на а.с.11).

Відповідно до довідки сільського голови Соколівської сільської ради № 20-07/335 від 04.12.2019 ОСОБА_2 , яа померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була власником будинку АДРЕСА_1 (копія на а.с.12).

Земельна ділянка площею 1.00 га у межах згідно з планом, що знаходиться на території (бувшої Соколівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області) Хмільницька ОТГ Вінницької області, належала померлій ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ВН№ 39, виданого Соколівською сільською радою 26 лютого 2002 року на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Соколівської сільської ради.( копія а.с. 13-14).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 9796326, копією свідоцтвом про право на спадщину за законом BEX №335812 від 28. 08. 2006 року( копія а.с. 15-16).

Згідно з Витягу №12522473 власником земельної ділянки кадастровий номер 0524886000:02:00160256 є ОСОБА_1 ( копія а.с. 17-18).

Оскільки заповіту, на випадок своєї смерті, ОСОБА_2 не залишила, то спадкування відбулося за законом.

Згідно із вимогами ст.ст. 1269,1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право протягом шестимісячного строку подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак юридично своїх спадкових прав не оформив., про що також свідчить лист нотаріуса про незаведення спадкової справи.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування`вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з роз`ясненнями, викладеними Міністерством юстиції України у своєму листі № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна», зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

В судовому засіданні належними доказами доведено належність спадковаго майна у виді земельної ділянки та житлового будинку спадкодавиці ОСОБА_2 та його прийняття в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України позивачем. Отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок позивач позбавлений можливості у зв"язку з відсутністю його реєстрації, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Проте, позивачем не наведено жодних доводів, не надано належних та допустимих доказів існування будь-яких перешкод в оформленні у нотаріальному порядку спадкових прав на земельну ділянку, оскільки оригінал державного акту зберігається у позивача, а його копія надана суду з відміткою "згідно з оригіналом".

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та визнання за позивачем права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями до складу якого входить: житловий будинок літ А., загальною площею 60,2 кв. м., житловою площею 38, 9 кв. м., ганок з навісом, сарай літ. Б., погріб літ. П/Б, сарай літ. б, убиральня літ. В, сарай літ. Г., огорожа №1, ворота з хвірткою № 2, які розташовані за номером АДРЕСА_1 належний померлій ОСОБА_2 . В іншій частині позову слід відмовити.

Керуючись т.1268 ч.3, 1261 ч.,1270 ч.1,1296 ч.3 ЦК України, ст.ст. 258,259,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доХмільницької міськоїради Вінницькоїобласті провизнання прававласності наспадкове майнозадоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власості на житловий будинок літ А., загальною площею 60,2 кв. м., житловою площею 38, 9 кв. м., ганок з навісом, сарай літ. Б., погріб літ. П/Б, сарай літ. б, убиральня літ. В, сарай літ. Г., огорожа №1, ворота з хвірткою № 2, що розташоваий за адресою:

АДРЕСА_1 решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду на протязі 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення набираєзаконної силипісля закінченнястроку дляподання апеляційноїскарги,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Марина РОБАК