Рішення

від 20.12.2024 по справі 759/18361/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18361/24

пр. № 2/759/5615/24

20 грудня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» звернулось до суду із позовною заявою, уточненою у подальшому, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.01.2024 року, яка сталася з вини відповідача, автомобіль «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, чим його власнику, яким є ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» завдано матеріальний збиток. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 81 453,70 грн. Однак, отриманого від страхової компанії страхового відшкодування не достатньо, відновлювальний ремонт автомобіля склав 136 786,34 грн., а тому позивач вказує, що з відповідача на корить позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром завданого матеріального збитку, що складає 55 332,64 грн. Крім того, позивач вказує, що відповідачем було отримано претензію з проханням сплатити протягом 30 днів майнову шкоду у розмірі 55 332,64 грн., проте остання проігнорована.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позовну заяву та стягнути із відповідача на свою користь відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 55 332,64 грн. та вирішити питання щодо судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Дарницької РДА - АДРЕСА_1 .

Згідно наявної у матеріалах справи довідки про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».

Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі на зареєстроване місце проживання відповідача. Поштовий конверт повторно повернувся до суду, в довідці про причини повернення / досилання стоять відмітки «повертається» та «за закінченням встановленого строку зберігання».

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подав, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі отримала в свій електронний кабінет, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи з повідомленням учасників справи або у загальному позовному провадженні не подавалися.

З підстав наведених вище, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 19.01.2024 року приблизно о 00 год. 08 хв. в м. Києві по проспекту Берестейському, 139, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 не був уважний, не дотримався безпечної швидкості та безпечної дистанції, та здійснив зіткнення з автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КпАП України.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Власником транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , є ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу міжнародного зразку.

Цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія ОСОБА_1 на дату ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» полісом № ЕР.218975558, розмір франшизи 0,00 грн.

Згідно звіту №89_24 UTC про оцінку вартості відновлювального ремонта КТЗ від 12.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу КТЗ «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 93 122,94 грн.

Відповідно до Страхового Акту № 37183/1 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , складає 146 608,46 грн., а вартість ремонту з урахуванням зносу - 93 122,94 грн.

За фактом вчиненої ДТП страховиком ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», в рамках страхової справи № 37183 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 81 453,70 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно з Рахунком ФОП ОСОБА_2 №00000007417 від 01.03.24 року та Акту виконаних робіт № П-К-000025 від 12.03.2024 року ФОП ОСОБА_2 , вартість робіт та запасних частин та матеріалів щодо відновлювального ремонту транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 75 200,00 грн.

Вказані кошти перераховані позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_2 згідно рахунку №00000007 від 01.03.2024 року відповідно до платіжної інструкції № 997 від 12.03.2024 року.

Згідно Рахунку №2400321 від 30.01.2024 року ТОВ «Юме Авто Центр», вартість запасних частин, які були використані під час відновлювального ремонту транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 61 586,34 грн.

Вказані кошти були перераховані ТОВ «Юме Авто Центр» відповідно до платіжної інструкції № 971 від 30.01.2024 року.

Відповідно до наданих позивачем доказів, відновлювальний ремонт належного Товариству на праві власності автомобіля«HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 136 786,34 грн. (75 200,00 грн. + 61 586,34 грн.)

Листом № 5 від 21.03.2024 року позивач звернувся до страхової компанії з проханням здійснити перерахувати (доплатити) на користь ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» страхове відшкодування в рамках справи № 37183.

Листом № 837-31 від 29.04.2024 року страховою компанією було повідомлено, що згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Виходячи з вищевикладеного, повідомили, що у ПрАТ СК «ПЗУ України» відсутні підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування по даній страховій справі.

Різниця між вартістю фактичного відновлювального ремонту автомобіля «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 та страховим відшкодуванням складає 136 786,34 грн. - 81 453,70 грн. = 55 332,64 грн.

Враховуючи те, що сума сплаченого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», страхового відшкодування у розмірі 81 453,70 грн. не покриває завданої позивачу шкоди, сума збитку, яку має відшкодувати відповідач з урахуванням вже виплаченого позивачу відшкодування складає 55 332,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У ст.ст. 28, 29 зазначеного Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 755/18006/15-ц викладений правовий висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди».

Отже, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, коефіцієнт фізичного зносу, страховий ліміт).

Таким чином, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виконало свій обов`язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі, однак, страхове відшкодування не покриває у повному обсязі завданої позивачу шкоди, а тому різниця між вартість відновлюваного ремонту та виплаченим відшкодуванням підлягає стягненню з винної у ДТП Особи, - ОСОБА_1 .

Отже, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Із матеріалів справи вбачається, що пошкоджений з вини відповідача належний позивачу автомобіль на даний час відремонтований.

На підтвердження фактично понесених позивачем витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , у розмірі 136 786,34 грн. до позовної заяви додано: рахунок ФОП ОСОБА_2 №00000007417 від 01.03.2024 року; Акт виконаних робіт № П-К-000025 від 12.03.2024 року ФОП ОСОБА_2 , згідно яких вартість робіт та запасних частин та матеріалів щодо відновлювального ремонту транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 75 200,00 грн.; Платіжну інструкцію № 997 від 12.03.2024 року про перерахування коштів ФОП ОСОБА_2 згідно рахунку №00000007417 від 01.03.2024 року; Рахунок № НОМЕР_3 від 30.01.2024 року ТОВ «Юме Авто Центр», згідно якого вартість запасних частин, які були використані під час відновлювального ремонту транспортного засобу «HONDA ACCORD», р.н. НОМЕР_1 , становить 61 586,34 грн.; Видаткову накладна № 2400357 від 01.03.2024 року, яка була підписана між ТОВ «Юме Авто Центр» та ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ»; Платіжну інструкцію № 971 від 30.01.2024 року, про перерахування коштів ТОВ «Юме Авто Центр».

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача різниці між відновлювальним ремонтом та страховим відшкодуванням в розмірі 55 332,64 грн.

При цьому судом ураховано, що відповідно до Звіту № 89_24_UTC про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 12.02.2024 року, вартість відновлювального ремонту становить 146 608,50 грн., натомість, позивачем було здійснено відновлювальний ремонт за меншу суму, що становить 136 786,34 грн.

10.05.2024 року відповідачу була направлена претензія з проханням сплатити протягом 30 днів з дня отримання даної претензії, на користь ТОВ «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля «HONDA ACCORD», д.н.з. НОМЕР_1 та страховим відшкодуванням, яка становить 55 332,64 грн. (136 786,34 грн. - 81 453,70 грн.).

Дана претензія була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення. Однак, до цього часу, жодних дій щодо відшкодування майнової шкоди, відповідачем не вчинено.

Відповідно до частин першої-другої ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відтак, у даному випадку, відшкодування шкоди власнику транспортного засобу винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, ґрунтується на вимогах закону. При цьому, позивачем доведено належним доказом розмір завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження належного йому автомобіля з вини відповідача.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2 442,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ 40067338, адреса: 03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2-Б, кв. 47) майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 55 332 (п`ятдесят п`ять тисяч триста тридцять дві) гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНХ-КОНСАЛТИНГ» (ЄДРПОУ 40067338, адреса: 03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2-Б, кв. 47) сплачений судовий збір у розмірі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко