Ухвала

від 20.12.2024 по справі 760/31911/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/31911/24 Провадження №2/760/12473/24

УХВАЛА

/про залишення позовної заяви без руху/

«20» грудня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада святої Катерини у Печерському районі м. Києва» до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2024 року позивач Релігійна організація «Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада святої Катерини у Печерському районі м. Києва», в особі представника - адвоката Чвир О.М., звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звільнення майна з-під арешту.

09 грудня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 10 грудня 2024 року.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя зважає на наступне.

Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В позовній заяві зазначено одного відповідача Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві, проте позовних вимог заявляється дві: щодо звільнення майна з-під арешту до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві та визнання права власності, однак щодо цієї вимоги відповідач не зазначається.

Так, позивачу на виконання положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, враховуючи, що ним визначено одного відповідача та заявлено дві позовні вимоги, необхідно викласти зміст позовних вимог та уточнити склад відповідачів.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачу необхідно провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить зняти арешт та визнати право власності, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , та надати суду актуальний звіт про оцінку майна, в якому визначено вартість нерухомого майна на час розгляду справи судом.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на позовні вимоги позивача, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3028 грн. за вимогу немайнового характеру та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, виходячи із ціни позову і надати оригінал документу про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З врахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада святої Катерини у Печерському районі м. Києва» до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звільнення майна з-під арешту, без руху та надати позивачу час на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 - 261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Релігійної організації «Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада святої Катерини у Печерському районі м. Києва» до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві про звільнення майна з-під арешту, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя І. О. Тесленко