Ухвала

від 20.12.2024 по справі 484/6992/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/6992/24

Провадження № 1-кс/484/1151/24

КП № 42021152040000003

У Х ВА Л А

про повернення для усунення недоліків клопотання прокурора

щодо вирішення питання про долю речових доказів

у кримінальному провадженні, яке закрите

20 грудня 2024 року м. Первомайськ

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42021152040000003 від 23.03.2021 року про конфіскацію в дохід держави, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 року прокурор Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 звернувся до суду з наданим клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розслідується кримінальне провадження № 42021152040000003 від 23.03.2021 року за ч.4 ст. 240, ч.2 ст. 364 КК України за фактом здійснення службовими особами ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» незаконного видобутку та реалізації корисних копалин (граніту) на території Костянтинівського родовища гранітів, розташованого на території Вознсенського (раніше - Арбузинського) району Миколаївської області.

В процесі досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)», вступивши у злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», здійснювали незаконний видобуток та реалізацію корисних копалин на території Костянтинівського родовища гранітів.

Так, згідно наказу від 15.03.2019 року № 708/к виконувача обов`язків Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України на ОСОБА_3 на підставі його заяви покладено виконання обов`язків директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)», яке знаходиться у підпорядкуванні Міністерства Юстиції України по вул. Володимирській, 1 в селищі Костянтинівка Вознесенського (раніше Арбузинського) району та має основний вид діяльності (08.11) «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глиняного сланцю» і здійснює свою діяльність по видобутку граніту у Костянтинівському родовищі гранітів на земельній ділянці площею 85,4556 га згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 196731, виданого на підставі розпорядження Арбузинської райдержадміністрації від 15.09.2004 року № 652 та на підставі спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами від 18.11.2008 року № 4776.

Відповідно до п.7.2 Статуту підприємства, управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний уповноваженому органу управління.

Обов`язки директора визначені його посадовою інструкцією, відповідно до якої ОСОБА_3 , виконуючи обов`язки директора ДП «Підприємство Державної КВС України Арбузинської ВК №83» був зобов`язаний діяти в межах чинного законодавства України, в тому числі у сфері видобування корисних копалин, достовірно знаючи, що надра надаються у користування лише за наявності спеціального дозволу на користування ділянкою надр, знаючи про те, що Наказом Державної служби геодезії та надр України від 19.06.2015 року № 165 дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 року № 4776, наданого ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №83», зупинено, вчинив дії, направлені на організацію процесу видобування корисної копалини загальнодержавного значення - граніту з Костянтинівського родовища гранітів шляхом вибуху за наступних обставин.

Державною службою геології та надр України в серпні 2012 року проведено планову перевірку діяльності ДП «Підприємство Арбузинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83)» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 року № 4776, наданого з метою видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебню та каменю бутового Кастянтинівського родовища Миколаївської області. В ході перевірки виявлені порушення умов користування надрами. У зв`язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення вказаної перевірки, наказом Держгеонадр від 19.06.2015 року №195 дію спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2008 року № 4776 - зупинено.

Строк дії дозволу закінчився 11.12.2015 року.

Наказом Держгеонадр від 04.07.2018 року №228 строк дії вказаного дозволу продовжено до 11.12.2035 року, водночас, у зв`язку з неусуненням порушень дія дозволу залишалася зупиненою.

У період з 18.05.2019 року по 07.08.2019 року ОСОБА_3 в порушення вказаних вимог законодавства, діючи з прямим умислом, виконуючи обов`язки директора ДП «Підприємство Державної КВС України Арбузинської ВК №83», будучи службовою особою, на яку відповідно до посадової інструкції покладено персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства, порушив встановлений законом порядок і правила вилучення (видобування) корисних копалин та у порушення вимог ст.ст. 16, 17, 19 Кодексу України про надра, у вказаний період, усвідомлюючи відсутність у нього спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії) та гірничого відводу на користування надрами, запевнив працівників ТОВ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» в правомірності своїх дій, керуючи діями своїх підлеглих, організував проведення двох вибухів та незаконно, шляхом вибуху, здійснив видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 64552,56 метрів кубічних неподалік селища Костянтинівка Вознесенського (раніше Арбузинського) району Миколаївської області за певними встановленими координатами.

В подальшому, переконавши працівників ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр» у правомірності своїх дій, за допомогою спеціальної гірничої техніки з обробітку гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення та транспортних засобів, здійснив обробіток видобутого граніту об`ємом 6779,07 метрів кубічних та перевіз готову продукцію за допомогою вантажних автомобілів ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр» та ДП «Підприємство Державної КВС України Арбузинської ВК №83» неподалік селища Костянтинівка Вознесенського (тоді - Арбузинського) району Миколаївської області.

Вказаними діями ОСОБА_3 незаконно здійснив видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 6779,07 метрів кубічних, шляхом вибуху, які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», затвердженого постановою КМУ від 12.12.1994 року № 827, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, чим заподіяв шкоду державі у сфері охорони навколишнього природного середовища на суму 24940865 грн., що відповідно до п.4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Прокурор зазначає, що наведені вище обставини підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами.

Так, під час досудового розслідування 27.05.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було проведено обшук на території Костянтинівського родовища гранітів, яке перебуває у власності ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» по вул. Володимирській, 1 смт Костянтинівка Вознесенського (раніше Арбузинського) району Миколаївської області. Під час обшуку було підтверджено факт видобутку та реалізації корисних копалин та зафіксовано наявність на території готової продукції (фракційного щебню) та гірничої маси. Крім іншого було проведено обмір готової продукції: фракційного щебню та гірської маси - граніту з метою встановлення фактичної його кількості. Зокрема, було виявлено і вилучено:

1. щебінь, фракція 20-40 мм об`ємом 2660,03 м.куб.;

2. ЩПС, фракція 0-20 мм об`ємом 1393,40 м.куб.;

3. щебінь, фракцію 20-40 мм об`ємом 339,65 м.куб.;

4. ЩПС, фракцію 0-20 мм об`ємом 235,71 м.куб.;

5. ЩПС, фракцію 0-20 мм об`ємом 1264,44 м.куб.;

6. щебінь, фракцію 20-40 мм об`ємом 147,75 м.куб.;

7. гірську породу загальним об`ємом 57773,49 м.куб.

В подальшому ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27.05.2021 року у справі № 486/827/21 провадження № 1-кс/486/201/21 накладено арешт на вказану гранітну продукцію та породу. Арештоване майно знаходиться на території ДП «Підприємство ДКВС України (№83)».

Крім іншого також було виявлено та вилучено автонавантажувач марки VOLVO, проведено обмір готової продукції: фракційного щебню та гірської маси - граніту з метою встановлення фактичної його кількості.

В подальшому ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30.05.2021 року у справі № 486/827/21 накладено арешт на щебінь вагою 212 т 400 кг та 143 т 800 кг (загальна вага 356,2 т.) та на автонавантажувач марки VOLVO L220G жовтого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , які зберігаються на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» по вул. Вознесенській в сел Костянтинівка вознесенського району Миколаївської області.

Посилаючись на сукупність здобутих під час досудового розслідування доказів, прокурор зазначає, що було достовірно встановлено обсяг незаконно взірваної гірничої маси і готової продукції; їх ринкову вартість, а відповідно, і розмір збитків, завданих незаконними діями ОСОБА_3 державі, які склали 24940865 грн., у зв`язку з чим прокурор дійшов висновку про наявність в діях колишнього виконувача обов`язків директора ДП «Підприємство ДКВСУ (№83)» ОСОБА_3 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 240 КК України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене шляхом вибуху) та ч.2 ст. 364 КК України (використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки).

Однак, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим йому не було повідомлено про підозру, а кримінальне провадження було закрите прокурором 17.10.2024 року на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України - оскільки померла особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Посилаючись на положення ч.9 ст. 100 КПК України, прокурор просить з метоювідшкодування шкоди,завданої кримінальнимиправопорушеннями, конфіскувати в дохід держави:

- щебінь, фракція 20-40 мм об`ємом 2660,03 м.куб.;

- ЩПС, фракція 0-20 мм об`ємом 1393,40 м.куб.;

- щебінь, фракцію 20-40 мм об`ємом 339,65 м.куб.;

- ЩПС, фракцію 0-20 мм об`ємом 235,71 м.куб.;

- ЩПС, фракцію 0-20 мм об`ємом 1264,44 м.куб.;

- щебінь, фракцію 20-40 мм об`ємом 147,75 м.куб.;

- гірську породу загальним об`ємом 57773,49 м.куб.,

які зберігаються на території ДП «Підприємство ДКВС (№83)» по вул. Вознесенській в сел Костянтинівка вознесенського району Миколаївської області а також на автонавантажувач марки VOLVO L220G жовтого кольору із заводським номером VCEL220GA00012835, номер двигуна 411644, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 12.08.2019 року, який перебуває у власності ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», ЄДРПОУ 38963868.

При цьому, обґрунтовуючи клопотання з точки зору правомірності процесуальної дії, прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст. 132 КПК України після закриття кримінального провадження ухвали про накладення арешту на зазначене майно, втратили свою чинність, припинили дію, а тому суд має належні повноваження вирішити надане клопотання відповідно до вимог ст.ст. 171-174 КПК України.

Крім того, прокурор в обґрунтування клопотання про вирішеннядолі речовихдоказів послався на ст.ст. 96-1 та 96-2 КК України, які регламентують застосування такого заходу кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація, що має іншу правову природу і порядок застосування, ніж заходи забезпечення кримінального провадження та вирішення долі речових доказів, які є процесуальними діями і регламентовані КПК України.

При цьому прокурор зазначив, що вказане вище майно отримане внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, а навантажувач є знаряддям вчинення злочину, тому вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, хоча у клопотанні взагалі не ставиться питання про застосування спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру, а ставиться питання про вирішення долі речових доказів шляхом їх конфіскації в дохід держави.

Також прокурор просив розглянути клопотання без повідомлення представників ДП «Підприємство ДКВС (№83)» та ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», оскільки на його думку, існує ризик здійснення перешкод з боку вказаних осіб у забезпеченні конфіскації майна та відшкодуванні завданої державі шкоди.

До клопотання не додано жодного додатку в його обґрунтування, натомість надане саме кримінальне провадження.

Ознайомившись з наданим клопотанням, суд приходить до висновку про те, що воно підлягає поверненню прокурору для дооформлення з таких підстав.

Як зазначено у самому клопотанні, воно стосується вирішення долі речових доказів і подане в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.

Зі змісту ст. 100 КПК України вбачається, що дійсно речові докази можуть бути конфісковані в дохід держави.

Однак, як зазначено вище, спеціальна конфіскація та конфіскація речових доказів в дохід держави є різними за своєю правовою природою заходами, мають різні підстави та порядок застосування.

Тож прокурору слід визначитися, чи просить він вирішити долю речових доказів шляхом їх конфіскації в дохід держави, чи все ж таки просить застосувати спеціальну конфіскацію як захід кримінально-правового характеру, адже суд за принципом диспозитивності може вирішити клопотання лише в межах поставлених у ньому питань і не може самостійно визначати вимоги особи, яка звертається до суду. Вимоги прокурора, як і їх обґрунтування мають бути чіткими і конкретними і не допускати їх неоднозначного тлумачення.

Оскільки відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України дане клопотання слід вирішувати в порядку, передбаченому ст.ст. 171-174 КПК України, слід звернути увагу на зміст таких норм.

Так, відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності конфіскації ( в даному випадку за аналогією до вирішення питання про арешт майна) майна; перелік і види майна, що належить конфіскувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить конфіскувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про конфіскацію майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ст. 172 КПК України клопотання розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача щодо майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення конфіскації майна.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

В даному випадку, як зазначено вище, до клопотання не додано жодного документу в його обґрунтування. Натомість надано матеріали кримінального провадження, які мають зберігатися у відповідному відділі поліції, тобто вони мають бути повернуті судом після розгляду даної справи і не можуть бути приєднані до клопотання, тобто не можуть бути додатком до нього.

Також, як зазначено вище, клопотання містить неоднозначні вимоги, з якими прокурору слід визначитися і навести відповідне обґрунтування, адже навіть порядок розгляду таких питань судом різний: чи то судом в разі застосування спеціальної конфіскації, чи то слідчим суддею в разі вирішення долі речових доказів.

Крім того, у клопотанні не зазначено власників, володільців майна, щодо якого прокурор просить вирішити питання; не зазначено їх реквізитів, адрес, засобів зв`язку, керівництва тощо; не надано документів на підтвердження їх державної реєстрації, а також документів щодо самого майна.

Клопотання про розгляд справи у відсутність власників і володільців майна зовсім не мотивоване. Неповідомлення їх про час та місце розгляду справи є суттєвим порушенням їх прав як власників чи володільців майна, гарантованих Конституцією України. Відсутність інформації про вказаних осіб перешкоджає об`єктивному та справедливому розгляду справи.

Також суду не надано інформації про те, чи обізнані такі особи про завершення кримінального провадження; чи вручено їм належним чином копію постанови про закриття кримінального провадження з метою забезпечення їх права на оскарження такої постанови.

Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо померла особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Суду не надано інформації про те, чи взагалі хто-небудь із заінтересованих осіб обізнаний про закриття кримінального провадження; чи не заперечували такі особи проти закриття кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Постанова про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 5частини першої цієї статті, приймається прокурором з урахуванням особливостей, визначенихчастиною десятоюцієї статті.

Відповідно до ч.10 ст. 284 КПК України за наявності підстави для закриття кримінального провадження, передбаченоїпунктом 5частини першої цієї статті прокурор - до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв`язку із смертю підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, із роз`ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження.

Суду не надано інформації про виконання таких вимог закону.

Відповідно до ч.5 ст. 284 КК України рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення. Однак в даному випадку невідомо, чи закрите кримінальне провадження лише щодо ОСОБА_3 і чи не продовжено воно щодо відповідного кримінального правопорушення. Витягу з ЄРДР суду не надано і наразі невідомо, що взагалі розслідувалося в межах наданого кримінального провадження, чи не було повідомлено про підозру іншим особам, чи прийняте рішення за всіма фактами, внесеними до ЄРДР.

В матеріалах кримінального провадження наявний витяг з ЄРДР про кримінальне провадження № 42021152040000003 від 23.03.2021 року, з якого вбачається, що 22.03.2022 року до ЄРДР була внесена інформація та розпочате кримінальне провадження на підставі матеріалів правоохоронних органів за попередньою кваліфікацією за ч.2 ст. 364 КК України про те, що «службові особи, вступивши в злочинну змову з посадовими особами ТОВ, здійснюють незаконний видобуток та реалізацію корисних копалин».

Також 10.10.2023 року була внесена до ЄРДР інформація та розпочате кримінальне провадження в результаті самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення за ознаками ч.4 ст. 240 КК України про те, що «10.10.2023 року в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42021152040000003 від 23.303.2021 року були отримані документи щодо діяльності у 2019 році ДП «Підприємство ДКВС (№83)» та інші матеріали. При цьому встановлено, що у вказаних матеріалах вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 240 КК України, до вчинення якого може бути причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у 2019 році, будучи директором ДП «Підприємство ДКВС (№83)», вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення обсягом 6779,07 куб.м. шляхом проведення вибухових робіт на території Костянтинівського родовища гранітів за межами дії та у період зупиненого спеціального дозволу № 4776 від 18.11.2008 року на користування надрами».

Із внесеної до ЄРДР інформації неможливо зрозуміти, які саме службові особи, коли, де, за яких обставин вступили у злочинну змову, з якими саме посадовими особами, якого ТОВ і де саме здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин і яких саме.

Крім того, з наявної на офіційному сайті Судової влади інформації встановлено, що в провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальна справа № 467/430/22 з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12019150130000342від 04.09.2019року заобвинуваченням в.о.директора ДП«Підприємство Державноїкримінально-виконавчоїслужби України(№83)» ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.240КК України. Наразі не можна однозначно встановити, чи не є таке провадження тим, що зазначене у наданому клопотанні.

Також у матеріалах кримінального провадження наявний рапорт ст. о/у УСР в Миколаївській області ДСР НП України ОСОБА_4 від 19.03.2021 року на ім`я т.в.о. начальника УСР про виявлення того факту, що службові особи ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)», вступивши у злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», здійснюють незаконний видобуток та реалізацію корисних копалин (граніт) на території Костянтинівського родовища гранітів. У вказаному рапорті зазначено, що директором ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» є ОСОБА_5 , а директором ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр» є ОСОБА_6 .

Однак, у витязі з ЄРДР про таких осіб інформація відсутня і взагалі, зазначена в рапорті інформація не відповідає тій, що внесена до ЄРДР, щодо якої проводиться досудове розслідування. З наданого витягу неможливо встановити, що саме розслідував орган досудового розслідування, а відповідно, не можливо встановити і належність певних доказів до наданого кримінального провадження.

У рапорті також зазначено, що між вказаними юридичними особами укладені певні договори про виконання підрядних робіт: виготовлення щебню від 06.06.2017 року № Г-11/17 з терміном дії до 31.12.2022 року; видобутку гранітних блоків від 06.06.2017 року № Г-9/17 з терміном дії до 31.12.2022 року; договір купівлі-продажу гірничої маси від 06.06.2017 року № Г-12/17 з терміном дії до 31.12.2017 року з правом щорічної пролонгації, а також ряд договорів на зберігання на території ДП видобутої гірничої маси та виготовлених блоків і фракційного щебню.

У рапорті зазначено, що під час перевірки встановлено, що вказані вище посадові особи розробили злочинну схему з метою власного збагачення та отримання надприбутків шляхом внесення недостовірних відомостей до документів первинного бухгалтерського обліку щодо загальної ваги видобутої гірничої маси, виготовленого щебню та блоків (заниження), та здійснення реалізації такої продукції за значно заниженими цінами, внаслідок чого більша частина продукції реалізовується третім особам за готівку, а прибуток розподіляється між учасниками схеми.

Також зазначено, що встановлено, що видобуток корисних копалин (граніту) здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4776, виданого 18.11.2008 року, дійсного до 11.12.2035 року на площі промислового видобутку 40,7 га, однак дію такого дозволу зупинено відповідно до постанови КМУ від 30.05.2011 року № 615, а видобуток корисних копалин, їх продаж і вивіз продовжуються, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 1,2,3 від 17.03.2021 року.

У протоколі обшуку від 27.05.2021 року не зазначено, де саме проведено обшук, адже відповідна графа протоколу не заповнена, у ній проставлений «прочерк». Далі зазначено, що у ході проведення обшуку виявлено у металевому вагончику вагового комплексу кар`єру «було виявлено і вилучено» певні речі, зокрема, товарно-транспортні накладні. В металевому сейфі, який знаходився в кінці вагончика з лівого боку було виявлено і вилучено печатки, незаповнені подорожні листи з печаткою, аркуші паперу з рукописними записами; в шафі вилучені свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, відомості по заробітній платі. Далі обшук проводився на заправній станції, де виявлено дизпаливо. Після цього було проведено обшук в забої кар`єру, де виявлено гірську масу породи граніт в подрібненому стані та автомобіль марки DAF д.н.з. НОМЕР_3 . В місці зберігання готової продукції виявлено щебінь різної фракції, автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом, навантажувач марки VOLVO жовтого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який був опечатаний. На дорозі, що веде до виїзду з кар`єру, виявлено автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_5 зі щебнем, який було зважено, автомобіль марки DAF д.н.з. НОМЕР_6 , завантажений щебнем, який було зважено, автомобіль марки DAF д.н.з. НОМЕР_7 з причепом, завантаженим щебнем, автомобіль марки MAN д.н.з. НОМЕР_8 , завантажений щебнем, автомобіль марки DAF д.н.з. НОМЕР_9 з причепом, завантаженим щебнем, автомобіль марки DAF д.н.з. НОМЕР_10 зі щебнем. Всі автомобілі були зважені. Виявлені в них товарно-транспортні накладні були вилучені, а також вилучені ключі від навантажувача. До протоколу додано фото навантажувача VOLVO.

Постановою слідчого від 28.05.2021 року вилучені під час вказаного обшуку речі, документи, транспортні засоби, в тому числі і навантажувач, а також фракційний щебінь загальною вагою 143 тони 800 кг визнані речовими доказами. Навантажувач переданий на зберігання ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», фракційний щебінь переданий на зберігання ДП «Підприємство ДКВС України №83».

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30.05.2021 року у справі № 486/827/21 провадження № 1-кс/486/129/2021 накладений арешт на вилучені під час обшуку речі і документи, в тому числі на навантажувач марки VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні ДП «Підприємство КВС України №83» шляхом заборонивідчуження тарозпорядження вказанимнавантажувачем. Також вирішено вилучені 27.05.2021 року в ході обшуків печатку ПП «ВКП Агропромкомплект», печатку ТОВ «Росгранткар`єр», печатку ТОВ «Південно-Бузький кар`єр», печатку ТОВ «Костянтинівський гранітний кар`єр», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 12.08.2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 від 12.08.2018 року, ключі від навантажувача та 10 тон дизельного пального повернути.

З ухвали слідчого судді вбачається, що власник навантажувача не позбавлений права користування ним, йому повернуті і сам навантажувач, і ключі від нього, і документи про реєстрацію транспортного засобу. Заборонено лише відчужувати та розпоряджатися таким майном.

Суду не надано документів щодо реєстрації вказаного у клопотанні навантажувача, а також щодо його власника, передачі йому на відповідальне зберігання арештованого майна тощо. Також не надано жодного документу, актуального на час звернення з клопотанням, який підтверджує реєстрацію та склад керівництва власника майна.

За таких обставин очевидно, що наявної у клопотанні та доданих до нього документах інформації недостатньо для об`єктивного і правильного вирішення клопотання, а тому відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України таке клопотання слід повернути прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 100, 171-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути надане клопотання прокурору для усунення наявних в ньому недоліків. Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: