Ухвала

від 19.12.2024 по справі 490/10533/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/10533/23

н/п2/490/885/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районнийсуд м.Миколаєва ускладі:головуючого суддіГуденко О.А.,при секретаріВознюк Д.І.,без участісторін,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Садівниче товариство«Зорі надБугом» про визнання права на членство в кооперативі, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з подальшим уточненням позовних вимог про визнання права на членство в кооперативі , в якій ОСОБА_1 просить зобов`язати загальні збори СТ "ЗОРІ над Бугом" включити її в члени садівничого товариства замість її покійного чоловіка ОСОБА_2 у визначений статутом СТ "Зорі над Бугом" спосіб.

Ухвалою Центрального районного суду від 22.11.2023 року відкрито провадження у справі і прийнято справу до розгляду.

Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року клопотання представника позивача адвокатки Щербан Г.А, задволено, витребувано у Садівничого Товариства "Зорі над Бугом" ( код ЄДРПОУ : 30081548) належним чином засвідчені копії документів : Статут Товариства та Рішення Загальних зборів Товариства про зміну учасників Садівничого Товариства "Зоря над Бугом", що пов`язане зі смертю члена товариства, ОСОБА_2 та прийняття інших осіб в члени товариства замість ОСОБА_2

01.05.2024 року надаресу суду надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18вересня 2024року року.

Предствником позивача направлялися на адресу суду заяви про проведення підготовчого провадження за їх відсутності. Заяв про розгляд справи по суті за відсутності позивача не надходило.

Судове засідання, призначене на 18.09.2024 року, відкладено на 07.10.2024 року в зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті в іншій кримінальній справі.

07.10.2024 року судове засідання було відкладено до 15.11.2024 року за клопотанням представника відповідача для ознайомлення з матеріалами справи.позивач та предстанвик в судове засідання не з`явилися, жодних заяв про причини неявки суду не надали.

15.11.2024 року представником відповідача ОСОБА_3 , надано відзив на позов , в якому просили відмовити в задволенні позову в повному обсязі .в обгрунтування своїх заперечень посилаються на те, що відповідно до висог статут СТ 20.02.2022 року до Товариства звернулася мати померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з заявою про переоформлення на неї боксів , які до цього мав у косритуванні померлий як член Товариства.В подальшому ОСОБА_4 , корситуючись своїм правом відповідно до Статут Товариства 08.10.2023 року подала заяву про виключення її з челенів Товарситва та переформлення боксів № 2 та 6 по дорозі № 8 на ОСОБА_5 , яку того ж дня було прийнято до складу товарситва.

Позивачка ж ніколи не зверталася до Товариства з відповідними заявами про прийняття її до членів Товариства у встановленому Статутом порядку , до того ж ще до подачі вказаного позову до суду сіпрні бокси вже перебували у клрситуванні іншого члена Товариства ОСОБА_5 .

В судові засідання призначені на 15.11.2024року та19.12.2024року позивач та його представник, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином.

Судова повістка , направлена на адресу позивача, вказану у позовній заяві , повернулася з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" .

Також судомпредставник позивачаадвокат ЩербанГ.А,повідомлено в тому числі і на офіційну електронну адресу адвоката, яку повідомлено стороною позивача суду.

Крім того, суд враховує, що представник позивача є адвокатом, отже має зареєстрований кабінет в підсистемі Електронний Суд.

За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободтапрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов`язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з`явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі № 522/22303/14-ц від 27.03.2020 та у справі№ 658/1141/18 від 21.09.2020 .

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Крім того, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22) та у Постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник не з`явивися тричі поспіль рази у судове засідання з розгляду справи по суті, не подали заяви про розгляд справи по суті у їх відсутність чи про відкладення судового засідання з посиланням на поважні причини, повідомлялися судом завчасно та належним чином. Неявка позивача позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Відповідно до положеньст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, оскільки позивач втретє не з`явивися для розгляду справи по суті.

Таким чином, відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач вдруге не з`явився до суду без поважних причин.

За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання для розгляду справи по суті, позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв`язку, даних про те, що перебуває за межами міста суду не надав - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Садівниче товариство«Зорі надБугом» про визнанняправа начленство вкооперативі - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Гуденко О.А.