Рішення

від 20.12.2024 по справі 761/36984/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36984/24

Провадження № 2/761/9867/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київського області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про стягнення безпідставно набутих коштів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2024р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київського області Головкіна Я.В. (далі по тексту - третя особа 1), Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. (далі по тексу - третя особа 2), в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 10417,37 грн., які були безпідставно стягнуті з позивача у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023р. по цивільній справі № 761/24968/23, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021р. Приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за № 86446 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованості в розмірі 12101,6 грн.

Оскільки в межах примусового виконання зазначеного виконавчого напису у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, з позивача було стягнуто на користь відповідача грошові кошти у розмірі 10417,37 грн., які на думку сторони позивача стягнуті без відповідних правових підстав, то зазначені суми коштів відповідач повинен повернути позивачу.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 листопада 2024р. на адресу суду надійшли відомості, від третьої особи 2, про суми коштів, які були стягненні з позивача на користь відповідача, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023р. по цивільній справі № 761/24968/23, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05 квітня 2021р. Приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за № 86446 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» заборгованості в розмірі 12101,6 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа з позивача на користь відповідача було стягнуто 10417,37 грн.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Як вбачається з відповіді третьої особи 2 (приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.) від 06 листопад 2024р. за № 54351, в ході здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_2, було стягнуто з позивача:

- 836,0 грн. - витрати виконавчого провадження;

- 871,04 грн. - основна винагорода приватного виконавця (третьої особи 2);

- 8710,33 грн. - суму боргу за виконавчим документом на користь стягувача (відповідача).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по цивільній справі № 761/24968/23 від 31 серпня 2023р., яке набрало законної сили, визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням правових позицій висловлених Верховним Судом в постанові від 06 березня 2019р. по справі № 910/1531/18, положень ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти в розмірі 8710,33 грн., які були безпідставно стягнуті з позивача у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, на користь саме відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн.

Стосовно вимог позивача, в частині стягнення з відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,0 грн., то в цій частині витрати підлягають зменшенню, виходячи з наступного.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000р. у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Також, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019р. у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019р. у справі № 911/739/15 та від 01 серпня 2019р. у справі № 915/237/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред`явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, розмір суми коштів, які підлягали стягненню з відповідача, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов до висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 2000,0 грн., яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушена була понести сторона позивача у цій справі, при цьому судом враховано, що заявлена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт в інтересах позивача, не відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості розміру стягнутих зі сторони позивача коштів, при цьому судом враховано часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 1212 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a> (код ЄДРПОУ: 40474269, місцезнаходження: м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21), треті особи: Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київського області Головкіна Яна Вікторівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7), про стягнення безпідставно набутих коштів. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс»</a> на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8710 /вісім тисяч сімсот десять/ грн. 33 коп.; судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,0 /дві тисячі/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: