Ухвала

від 12.12.2024 по справі 295/17495/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/17495/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/718/24

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

представника власника

майна адвоката: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 21 листопада 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024065400001531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2024 року задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024065400001531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

В апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Вважає, що прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на автомобіль з порушенням строку зазначеного в ч.5 ст.171 КПК України.

Зазначає, що слідчий суддя не повідомив власника майна про розгляд вказаного клопотання та в порушення вимог закону здійснив розгляд без його участі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до змісту статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, з матеріалів провадження слідує, що у кримінальному провадженні №12024065400001531, в якомубуло ініційованоклопотання проарешт майна, ОСОБА_8 не повідомлялось про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, транспортним засобом керувала інша особа - ОСОБА_9 , а кримінальне провадження здійснюється за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Доказів про те, що автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» у кузові синього кольору, р.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 підпадає під критерії визначені уст.98КПК Українита маєвідношення докримінального провадження матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставин, слідчий суддя не дотримався зазначених вимог закону та у відсутність правових підстав наклав арешт на автомобіль марки«TOYOTA»моделі «PRIUS» з метою збереження речових доказів, який відповідно до обставин, які перевіряються у кримінальному провадженні №12024065400001531 жодного відношення не має.

Крім того, доводи апелянта про порушення прокурором вимог ч.5 ст.171 КПК України при зверненні з клопотанням до слідчого судді також є слушними, оскільки автомобіль було вилучено 14.11.2024 року, а лише 18.11.2024 року через поштове відділення прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна до слідчого судді.

Також, заслуговують на увагу доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , що слідчий суддя не повідомив власника майна про розгляд клопотання прокурора про арешт майна, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про розгляд клопотання про арешт автомобіля.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 21 листопада 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024065400001531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024065400001531 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» у кузові синього кольору, р.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: