Рішення

від 09.12.2024 по справі 307/2493/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2493/24

Провадження № 2/307/590/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Немеш Д.І.,

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки, адвоката - Носа І.М.

представника третьої особи - Попієвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Носа І.М. до ОСОБА_3 , де третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Нересницької сільської ради Тячівського району, Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Носа Інна Михайлівна звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , де третя особа, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру стягуваних аліментів.

В обґрунтування вимог представник позивачки посилається на те, що 26 вересня 2009 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Вказаний шлюб було зареєстровано у виконкомі Ганичівської сільської ради, Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом №35 від 22 січня 2013 року. Рішенням Тячівського районного суду справа ухваленим у справі №711/8855/2012 шлюб між сторонами розірвано. Представник позивачки вказує, що від даного шлюбу сторони мають одну спільну дитину, дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється дитиною інвалідом з дитинства.

Рішенням Тячівського районного суду ухваленим 27.10.2011 у цивільній справі №2-1570/11, з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання їх неповнолітньої дочки у розмірі 600 гривень щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивачки зазначає, що відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти та взв`язку з цим створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Відповідач, покладених законом на батьків обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підгримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки.

Враховуючи наведене, просить позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 600 гривень на 2500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 червня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.

26.06.2024 року представник позивачки, адвокат Носа І.М. подала до суду заяву про усунення недоліків, якою недоліки усунула.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки про залучення третьої особи без самостійних вимог органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та закрито підготовче провадження по цивільній справі, призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачка та її представник, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Позивачка додала, що відповідач взагалі не піклується про дитину, жодної матеріальної допомоги на утримання доньки він не надає та стягнуті з нього згідно рішення суду аліменти не сплачує. Донька його навіть не впізнає, оскільки відповідач не приходить до неї взагалі.

Відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила, відзив не подавав.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Нересницької сільської ради Попієва О.М. в судовому засіданні позовні вимоги викладені в заяві підтримує та просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника третьої особи, думку дитини, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 13, 76, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження виданого виконкомом Ганичівської сільської ради 05.02.2010 р., батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являються сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.8).

З довідки №810 від 08.05.2024 року виданої в.о. старости Ганичівського старостинського округу №5 Нересницької сільської ради В.Лавришинець вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 і її склад сім`ї: дочка ОСОБА_6 , 2010 року народження та ОСОБА_9 , 2013 року народження (а.с.9).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 08.05.2024 року складеним депутатом Нересницької сільської ради Фіцай М. та ствердженим сільським головою Нересницької сільської ради Гасинець В. вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивакою проживають її мати ОСОБА_10 та доньки ОСОБА_6 , 2010 року народження та ОСОБА_9 , 2013 року народження. (а.с.10).

Згідно доданої до матеріалів справи довідки №123 від 08.05.2024 виданої директором Ганичівського ОЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_19 вбачається, що ОСОБА_6 дійсно навчається в 8-А класі Ганичівського ОЗЗСО І-ІІ ступенів ОСОБА_19 (а.с.11).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2013 року ухваленим у цивільній справі № 711/8855/2012 провадження 2/307/128/12, яке набрало законної сили 18 лютого 2013 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , розірвано. (а.с.12).

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року ухваленим у цивільній справі №2-1570/11, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі по 600 гривень, щомісячно, починаючи з 2 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-15).

З виконавчого листа виданого Тячівським районним судом Закарпатської області 17 листопада 2011 року вбачається, що рішення по справі №2-1570/11 звернуто до виконання (а.с.15).

З письмових заяв ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від травня 2024 року, які як встановлено в судовому засіданні є сусідами позивачки вбачається, що ОСОБА_3 не проживає і не провідує дочку ОСОБА_6 , не приймає ніякої участі у її вихованні, не цікавиться станом здоров`я, матеріально не допомагає, не піклується про її фізичний та духовний розвиток (а.с.17,21).

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Носа Інна Михайлівна до ОСОБА_3 , де третя особа, Орган опіки та піклування в Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав повернуто позивачці ОСОБА_1 (а.с.25).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.06.2024 року вбачається, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_1 » (а.с.119).

Згідно (ст. 171 ч.ч.2, 3 СК України) дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав, хоча й не зобов`язаний врахувати думку дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

В забезпечення присутній під час розгляду справи неповнолітній ОСОБА_6 прав, суд відповідно до положень ст. 45 ЦПК України, в присутності представника органу опіки та піклування Нересницької сільської ради в особі виконавчого комітету Нересницької сільської ради Закарпатської області Попієвої О.М., заслухав неповнолітню ОСОБА_6 .

Неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому засіданні зазначила, що вона ніколи рідного батька не бачила. Він жодного разу до неї не приходив і їй не телефонував. ЇЇ вихованням займається мати.

Вказані та встановлені під час розгляду справи обставини, дають суду підстави дійти висновку про неналежність та небажання виконання відповідачем, свого батьківського обов`язку з утримання та виховання дитини.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 22 листопада 2024 року, орган опіки та піклування вбачає про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.115-116 ).

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що комісією встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , знаходиться на повному вихованні та утриманні матері. Проживає дитина з матір`ю, та бабусею, у будинку бабусі. Батько дитини ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в подальшій долі, не цікавиться, успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, органом опіки та піклування розцінено, як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Окрім цього на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Нересницької сільської ради, ОСОБА_3 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчить безвідповідальність та байдужість до долі своєї дитини (а.с.115-116).

Повною мірою вищезгаданий висновок відповідає висновкам суду, є всебічним, об`єктивним щодо суттєвих обставин, які пов`язуються з позбавленням відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_6 .

Наведені у висновку факти та обставини підтверджуючі доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, самі по собі мають місце, та оцінюються судом в контексті дійсних взаємовідносин батька та дитини, яких по суті багато років не існує, на що вказує бездіяльність поведінки батька, що має істотне значення для правильного, законного і обґрунтованого висновку з чутливого сімейного питання.

Таким чином, позивачкою доведено, відсутність можливості зберегти зв`язок між батьком і дитиною та доведено наявність винної поведінки відповідача щодо ухилення його від участі у виконанні покладеного на нього Законом батьківського обов`язку, щодо утримання та виховання сина.

Статтею 150 СК України, передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

В абзаці 2 п. 16 тієї ж Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінки. У своєму рішення (справа "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року) суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Враховуючи встановлені та досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо, без будь-яких поважних на те причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням доньки, не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, а отже позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дитини, є виправданою мірою, спрямованою на захист прав дитини, що має пріоритетне значення при вирішенні справи, а відтак позовні вимоги позивачки про позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про збільшення розміру стягуваних аліментів, суд дійшов наступного висновку.

З свідоцтва про народження дитини, вбачається, що сторони являються батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).

Судом встановлено, що дитина перебуває на утриманні матері, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08.05.2024 року складеним депутатом Нересницької сільської ради Фіцай М. та ствердженим сільським головою Нересницької сільської ради Гасинець В. З вказаного акту також вбачається, що спільна дочка сторін являється дитиною інвалідом з дитинства. ОСОБА_1 постійного місця роботи не має. Періодично працює по найму. (а.с. 10).

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року ухваленим у цивільній справі №2-1570/11, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі по 600 гривень, щомісячно, починаючи з 2 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-15). На виконання вказаного рішення суду 17.11.2011 Тячівського районним судом видано виконавчий лист (а.с.15).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Стаття 182 СК України передбачає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Розмір аліментів має бутин необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.

За приписами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, спільна дитина сторін перебуває на утриманні позивачки та розмір присуджених до стягнення з відповідача аліментів не забезпечує достатній рівень життя дитини.

Відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років - 3196 гривень. Мінімальна заробітна плата з 1 квітня 2024 становить 8000 гривень.

На момент ухвалення рішення суду від 27.10.2011 року про стягнення аліментів на утримання дитини середньомісячна заробітна плата в Тячівському районі відповідно до довідки виданої управлінням статистики в Тячівському районі за січень-червень 2011 року складала 1819 гривень.

Суд вважає, що з часу ухвалення судом вказаного рішення сталася значна зміна цін на основні життєво-необхідні товари та продукти, що є загальновідомою обставиною і не потребує доказування в силу положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України, а тому доводи позивачки обґрунтовані, та наявні підстави для задоволення позову.

При визначенні розміру аліментів на утримання спільної дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка веде догляд за неповнолітньою дитиною, вік дитини, наявність на утриманні позивачки іншої малолітньої дитини, майновий стан відповідача, який є особою молодого та працездатного віку, відсутність відомостей про наявність у нього постійного місця роботи та стабільного джерела доходу, відсутність у нього на утриманні інших утриманців, обставини щодо перебування сім`ї в скрутному матеріальному становищі, наявність у дитини на корсить якої стягуються аліменти інвалідності, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.

Разом із тим, судом береться до уваги та обставина, що з моменту ухвалення рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року, за яким були враховані існуючі на той час обставини, передбачені ст. 182 СК України, істотно зріс рівень споживчих цін та відповідно до цього та з урахуванням вікових особливостей дитини, зросли витрати на її утримання, що вплинуло на матеріальний стан позивачки у сторону його погіршення.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 23 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Зважаючи на рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей та з урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю і збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року в справі №2-1570/11 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Окрім цього, позивачкою були понесені судові витрати за подання до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав в розмірі 1211,20 гривень, які у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, також підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355, 376 ЦПК України на підставі ст.ст. 7, 150, 155, 164, 165, 180-184, 191, 192 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2011 року в справі №2-1570/11 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання, неповнолітньої доньки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень, двадцять копійок) судового збору за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень, двадцять копійок) судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Нересницької сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області адреса місцезнаходження: с. Нересниця, вул. Грушевського, 25, Тячівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 26528477.

Дата складення повного судового рішення - 19 грудня 2024 року.

Головуючий М.М. Бряник