Постанова

від 17.12.2007 по справі 9/407пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/407пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.12.2007  року                                                                      Справа № 9/407пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Баннової Т.М.

                                                  Парамонової Т.Ф.

секретар судового засідання:            Міхальчук О.А.

за участю представників:

від позивача:                              -Ваганова С.Ю., представник за дов. № 5 від 01.10.07;

від відповідача:                              -Поперечна І.Д., начальник юридичного відділу ЛМВ

№7511 ВАТ "Державний ощадний банк України",

дов. № 3234 від 05.12.06;

від третьої особи:                              -Коліуш Г.В., заступник начальника відділу контрольно-

юридичної роботи, дов. № 01-03-30/7017а  від 15.11.07;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний

банк України” в особі філії –Луганського міського

відділення №7511, м. Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  20.09.07

по справі                                        №9/407пн (суддя –Ворожцов А.Г.)

за позовом:                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

„Оригінал”, м. Луганськ

до відповідача:                              Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний

банк України” в особі філії –Луганського міського

відділення №7511, м. Луганськ

третя особа на стороні

відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору                               Виконавчий комітет Луганської міської ради, м. Луганськ

про                                                  стягнення 10193 грн. 48 коп. та звільнення приміщення

В С Т А Н О В И В:

          У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Оригінал”,                  м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ “Оригінал”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №42 від 22.06.07 з вимогами:

-про спонукання Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, м. Луганськ (далі за текстом –ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, відповідач), звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою:              м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”;

-про стягнення з відповідача неустойки у сумі 5852 грн. 00 коп. за користування  орендованим нежитловим приміщенням з моменту припинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.00 б/н, укладеного сторонами у даній справі.

У заяві від 10.08.07 б/н позивач зазначив, що у пункті 2 резолютивної частини позовної заяви була допущена описка і замість неустойки у сумі 5852 грн. 00 коп. треба було зазначити неустойку у сумі 10193 грн. 48 коп.

Заявою про збільшення позовних вимог від 30.08.07 №106 позивач виклав позовні вимоги наступним чином:

-розірвати договір оренди нежитлового приміщення (зі змінами та доповненнями), укладений 01.11.00 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Оригінал” та Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії - Луганського міського відділення №7511 з 24.04.07;

-зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”;

-стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у сумі 10193 грн. 48 коп.

Листом від 06.09.07 №114 позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги у частині розміру неустойки та просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 15995 грн. 46 коп.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.07 по даній справі позов задоволений частково, а саме:

-розірвано договір оренди нежитлового приміщення, укладений 01.11.00 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Оригінал” та Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії - Луганського міського відділення №7511 з дня набрання чинності цим рішенням;

          -зобов”язано відповідача звільнити займане приміщення, яке належить позивачу, розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”;

          -в решті позову відмовлено;

          -з відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 144 грн. 00 коп., з яких 85 грн. 00 коп. –державне мито, 59 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення суду першої інстанції мотивоване наступним:

-01.11.00 між позивачем та банком було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким позивач (орендодавець) передав в користування відповідачу (орендарю) приміщення площею 292,6 км. м., розташоване за адресою: м. Луганськ,         кв. Восточний, 20 “а”, строком на 5 років, а відповідач (орендар) зобов'язався сплачувати орендну плату згідно умов договору;

-суть спірних правовідносин за цим спором зводиться до того, чи правомірно позивач вимагає від відповідача звільнити займане спірне приміщення, яке належить позивачу на праві приватної власності та чи підлягає сплаті неустойка у розмірі 15995 грн. 46 коп. за користування приміщенням за час прострочення його повернення;

-судом, на підставі наявних у матеріалах справи документів, у тому числі  платіжних документів, встановлено, що відповідач належним чином виконував свої обов'язки з оплати орендної плати за користування спірним приміщенням згідно з отриманими від позивача рахунками-фактурами, тому мова не може йти про розірвання договору внаслідок порушень з боку відповідача;

-після спливу строку дії спірного договору він був пролонгованим на невизначений термін;

-позивач скористався своїм правом відмови від договору оренди, виконавши  вимоги п. 3.2 договору та листами від 06.03.07 №32 і від 21.03.07 №38 повідомив відповідача про розірвання спірного договору з 21.04.07 та повернення приміщення;

-щодо права позивача вимагати звільнення відповідачем займаного приміщення, то воно випливає з норм ч. 2 ст. 763 та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, за якими у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана;

-однак вимога позивача щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 01.11.00 між позивачем та відповідачем з 24.04.07 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не можна розірвати договір на минуле;

-щодо вимоги по сплаті неустойки у розмірі 15995 грн. 46 коп. за користування приміщенням за час прострочення його повернення, то позивач не надав суду розрахунку неустойки, що стягується, тобто не довів її розміру, а суд не має права та компетенції встановлювати розмір неустойки самостійно, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 20.09.07 у справі №9/407пн відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.10.07 №79-129, у якій просить згадане рішення скасувати частково у частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення та звільнення приміщення й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, наступне:

-згідно зі ст. 6 Закону України „Про судоустрій” суди в Україні діють задля забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ. На думку відповідача, розгляд даної справи не був повним та всебічним;

-при винесенні оскаржуваного рішення суддя виходив з того, що позивач є власником спірного приміщення, але ця обставина не була ні перевірена, ні доведена в суді;

-на момент укладання спірного договору оренди приміщення було у комунальній власності, це приміщення будувалось цільовим способом - для розміщення установи Ощадбанку для обслуговування великої кількості громадян;

-відповідач неодноразово звертав увагу суду першої інстанції на те, що згідно відповідей посадових осіб виконавчого комітету Луганської міської ради спірне приміщення є комунальною власністю і позивачу було тільки передано право користування цим майном і необхідно перевірити повноваження позивача відносно розпорядження саме цим майном;

-господарський суд Луганської області у рішенні відмітив, що згідно з вимогами ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлені строки, але ці норми суд першої інстанції відносно позивача не використав;

-з початку 2007 року у позивача нібито змінився керівник, юридична адреса, Статут, але про це відповідач повідомлений не був;

-підписи директора позивача Ковтуна В.Г. на листах про розірвання спірного договору значно відрізняються одна від одної, тому розірвати договір в супереч умовам договору на підставі тільки листа, підписаного невідомою особою, повноваження якої нічим не підтверджені, відповідач не тільки не був зобов'язаний, а і не мав права;

-господарський суд Луганської області рішенням у цій частині фактично визнав право позивача на розірвання господарських договорів в односторонньому порядку у випадку не передбаченого законом або договором, що суперечить вимогам ст. 188 Господарського кодексу України;

-позовні вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими; позивач не виконав належним чином умови договору щодо його розірвання, порушивши вимоги      ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України і фактично в односторонньому порядку відмовився від договору. Банк не міг виконати ці вимоги позивача, не порушуючи закон та договір, а тому, на думку відповідача, законних підстав для розірвання договору у відповідача не було;

-при прийнятті оскаржуваного рішення у частині розірвання договору та звільнення приміщення судом першої інстанції  були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не були доведені обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи.

          Позивач та третя особа проти апеляційної скарги відповідача заперечили за доводами, викладеними у відзивах від 19.10.07 №134 та від 13.12.07 б/н, відповідно, та просять відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення господарського суду Луганської області залишити без змін.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.10.07 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, м. Луганськ, від 04.10.07 №79-129 на рішення господарського суду Луганської області від 20.09.07 у справі №9/407пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., суддя –Баннова Т.М., суддя –Парамонова Т.Ф.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Бойченка К.І., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.10.07, відповідно до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Семендяєву І.В. виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №9/407пн та введено до складу колегії головуючого суддю Бойченка К.І.

У судовому засіданні 13.11.07 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін було оголошено перерву до 11 годин 30 хвилин 20.11.07.

Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 20.11.07 в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до справи №9/407пн Виконавчий комітет Луганської міської ради (вул. Коцюбинського, 14, м. Луганськ, 91000) у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено місцевим господарським судом, сторони 01.11.00 уклали договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”, загальною площею 292,6 кв.м (далі за текстом - договір).

Згідно з п. 3.1 договору строк складає п'ять років з моменту прийняття приміщення, яке орендується, за актом здачі-приймання.

Такий акт сторонами не наданий, але ними не спростовано факт користування відповідачем вищевказаним нежитловим приміщенням з моменту укладання договору та здійснення останнім оплати за фактичне користування цим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Оригінал” посилається на те, що:

-сторони 01.11.00 уклали зазначений договір;

-договір укладено терміном на п'ять років і згідно з п. 3.2 договору, якщо жодна із сторін після спливу терміну дії договору не буде вимагати його розірвання, договір вважається пролонгованим на невизначений термін і кожна із сторін вправі в будь-який час розірвати договір, попередивши про це іншу сторону не пізніше ніж за один місяць;                                    -листами від 06.03.07 №32 та від 21.03.07 №38 відповідача було повідомлено про розірвання вказаного договору з 21.04.07 та повернення приміщення по акту приймання –передачі;

-відповідач зазначене нежитлове приміщення не звільнив;

-на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України відповідачу нарахована неустойка.

Судова колегія звертає увагу на нижчевикладене.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Оригінал” було створено рішенням установчих зборів 12.07.94, протокол №1, шляхом об'єднання майна і грошових коштів засновників, у тому числі комунального майна третьої особи по даній справі, включаючи майно, що розташоване за адресою: м. Луганськ,          кв. Восточний, 20 „а”, за станом на 01.12.93.

12.07.94 виконавчий комітет Луганської міської ради і фізичні особи –члени трудових колективів Державного комунального виробничо-торгового підприємства „Луч”, правонаступником якого є позивач у справі, та Малого приватного  підприємства „Наталі” уклали установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю „Оригінал”.

Комунальне майно виконавчого комітету Луганської міської ради, як внесок до установчого фонду ТОВ „Оригінал” передавалось у користування останньому.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що майно, яке передавалося виконавчим комітетом Луганської міської ради до установчого фонду ТОВ „Оригінал” для користування передається з правом надання в оренду третім особам.

Також відсутні в матеріалах справи відомості про те, що комунальне майно, яке передано третьою особою позивачу до установчого фонду в якості внеску для використання останнім змінило форму власності.

Судова колегія вважає, що при укладанні зазначеного договору сторони повинні були керуватись положеннями Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92 №2269-ХІІ (далі за текстом –Закон №2269-ХІІ).

Відповідно до ст. 5 Закону  №2269-ХІІ (в редакції на момент укладання договору) орендодавцями є:          

-Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних  підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло  до  статутних фондів господарських товариств, створених у процесі  приватизації  (корпоратизації), що є державною власністю;

-органи,  уповноважені  Верховною  Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових    комплексів  підприємств,   їх   структурних підрозділів  та  нерухомого   майна,   яке   відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

-підприємства - щодо  окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого),  а з  дозволу  органів,  зазначених  в  абзацах другому   та  третьому  цієї  статті,  -  також  щодо  структурних підрозділів підприємств (філій,  цехів,  дільниць)  та  нерухомого майна.  

Позивачем не надано доказів надання третьою особою дозволу на передачу ним в оренду вказаного у договорі нерухомого майна, а також не надано доказів схвалення третьою особою договору після його укладання.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, що набрав чинності 01.01.04, зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Статтею 48 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), який мав чинність до 01.01.04, визначено, що  угода, яка  не  відповідає  вимогам  закону є недійсною.

Таким чином, при укладенні договору сторони не дотримались вимог ст. 5 Закону №2269-ХІІ в редакції за станом на 01.11.00, а тому за правилами ст. 48 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), що мав чинність до 01.01.04, договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.00, вимоги щодо розірвання якого та на підставі якого заявлені вимоги про стягнення неустойки в сумі 15995 грн. 46 коп., до задоволення не підлягають за безпідставністю та необґрунтованістю.

Решта вимог –зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20 „а”, загальною площею 292,6 кв.м до задоволення не підлягають, враховуючи наступне.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Луганської області 19.07.07.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено, що 09.07.07 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, на якому серед інших питань розглядалось питання про вихід виконавчого комітету Луганської міської ради зі складу учасників ТОВ „Оригінал”.

Як свідчить протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Оригінал” від 09.07.07 присутній на них заступник начальника Управління комунальним майном Луганської міської ради Анікєєв В.О., який представляв інтереси учасника Товариства –виконавчого комітету Луганської міської ради, виступив з питання виходу останнього зі складу учасників ТОВ „Оригінал” та ознайомив учасників зборів з рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 30.08.06 за №221/27 про вихід зі складу ТОВ „Оригінал” та повернення в натурі майна, що було передано в тимчасове користування як вклад виконкому Луганської міської ради до статутного капіталу ТОВ „Оригінал”, це –будівля площею 4920 кв.м, яка розташована за адресою: м. Луганськ,   кв. Ленінського комсомолу, 7”Д”, та будівля площею 4854,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”.

Як вказано в протоколі загальних зборів учасників ТОВ „Оригінал” від 09.07.07., про рішення виконавчого комітету Луганської міської ради щодо втрати статусу учасника ТОВ „Оригінал” повідомлено керівні органи останнього в тижневий термін з моменту прийняття відповідного рішення та за чотири місяці до виходу.

Як слідує далі з цього протоколу, загальні збори учасників ТОВ „Оригінал” вирішили задовольнити рішення виконавчого комітету Луганської міської ради про вихід зі складу учасників ТОВ „Оригінал” та повернути виконавчому комітету Луганської міської ради належну частку статутного капіталу ТОВ „Оригінал”,  це –будівля площею 4920 кв.м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 7”Д”, та будівля площею 4854,8 кв.м, яка розташована за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20 „а”.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими  товариствами  визнаються  підприємства або інші суб'єкти господарювання,  створені юридичними особами  та/або громадянами  шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з  метою  одержання  прибутку.  

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України Товариством з обмеженою  відповідальністю  є  господарське товариство,  що  має статутний фонд,  поділений на частки,  розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону України „Про господарські товариства” вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 79 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України „Про господарські товариства” засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Право на вихід учасника зі складу ТОВ „Оригінал” передбачено ст. ст. 116, 148 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, підпунктом „в” пункту 3 розділу 3 Статуту ТОВ „Оригінал” (в редакції 2003 року), пунктом 1 розділу 5 Статуту ТОВ „Оригінал” (в редакції 2007 року).

Відповідно до порядку, встановленого ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” зміна складу засновників юридичної особи здійснюється на підставі рішення товариства про внесення змін до установчих документів, нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Оскаржуване у даній справі рішення судом першої інстанції прийнято 20.09.07.

Головним управлінням статистики у Луганській області 06.08.07 здійснено реєстрацію нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, який затверджено на загальних зборах учасників, протокол від 09.07.07, зі змінами складу засновників ТОВ „Оригінал”.

Зі Статуту ТОВ „Оригінал” (в редакції 2007 року) вбачається, що до складу учасників ТОВ „Оригінал” виконавчий комітет Луганської міської ради не відноситься, а нежитлове приміщення, яке займає відповідач, не увійшло до статутного капіталу ТОВ „Оригінал”.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач на день прийняття оскаржуваного рішення не мав повноважень вимагати від відповідача звільнення займаного ним нежитлового приміщення площею 292,6 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”.

З урахуванням мотивувальній частині даної постанови, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про:

-визнання недійсним договору нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”, загальною площею 292,6 кв.м, підписаного 01.11.00 сторонами у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України;

-відмову у позові у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 187 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за позовом та витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою покладаються на позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, м. Луганськ.

          Відкритому акціонерному товариству „Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського міського відділення №7511, кв. Гагаріна, буд. 3”а”, м. Луганськ, 91042, ідентифікаційний код №02786499, слід повернути з бюджету з рахунку №31211259700006 помилково сплачені при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп. за меморіальним ордером №9515 від 04.10.07, який знаходиться у матеріалах справи №9/407пн.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін та третьої особи оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, м. Луганськ,  від 04.10.07 №79-129 на рішення  господарського суду Луганської області від 20.09.07 у справі №9/407пн задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 20.09.07 у справі №9/407пн скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 20”а”, загальною площею 292,6 кв.м, підписаний 01.11.00 сторонами у справі: Товариством з обмеженою відповідальністю „Оригінал”,           м. Луганськ, та Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, м. Луганськ.

5.У задоволенні позову відмовити повністю.

6.Судові витрати за позовом покласти на позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Оригінал”, м. Луганськ.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оригінал”, кв. Ленінського Комсомолу, буд. 7”а”, м. Луганськ, 91006 (кв. Ленінського Комсомолу, буд. 7”д”, м. Луганськ, 91006), ідентифікаційний код №03060669, на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, кв. Гагаріна, буд. 3”а”, м. Луганськ, 91042, ідентифікаційний код №02786499, витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою.

Доручити  господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

          8.Повернути Відкритому акціонерному товариству „Державний ощадний банк України” в особі філії –Луганського міського відділення №7511, кв. Гагаріна, буд. 3”а”,         м. Луганськ, 91042, ідентифікаційний код №02786499, з бюджету з рахунку №31211259700006 помилково сплачені при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп. за меморіальним ордером №9515 від 04.10.07, який знаходиться у матеріалах справи №9/407пн.

          Підставою повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова