Рішення

від 02.12.2024 по справі 457/537/24

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/537/24

провадження №2/457/141/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Василюк Т.В.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕКСПРЕС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»,-

в с т а н о в и в:

Товариство зобмеженою відповідальністю«КІТЕКСПРЕС» звернулосядо Трускавецькогоміського судуЛьвівської областіз позовомдо ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,третя особа,без самостійнихвимог настороні відповідачаПриватне акціонернетовариство «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП».Свої вимогимотивують тим,що 26.08.2023року наавтодорозі М-06Київ Чоп умісті Пасіки-Зубрицькісталася дорожньо-транспортнапригода за участіавтомобіля ScaniaR420державний номернийзнак НОМЕР_1 ,який належитьТОВ «КІТЕКСПРЕС»,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіляBMW316державний номернийзнак НОМЕР_3 ,під керуванням ОСОБА_1 .Внаслідок ДТП,яке сталосяз винивідповідача,що підтверджуєтьсяпостановою Трускавецькогоміського судуЛьвівської областівід 12.09.2023року усправі №457/1301/23,автомобіль ScaniaR420державний номернийзнак НОМЕР_1 ,отримав пошкодженнялівої передньоїчастини.Вказані пошкодженняне заважалиавтомобілю позивачарухатися самостійноі йогобуло переміщенона СТОофіційного дилераSCANIA(ТОВ«Сканія Україна»,для здійсненнявідновлювального ремонту.Первинна вартістьремонту автомобіляз урахуваннямнових таоригінальних запаснихчастин,яку буловизначено наСТО офіційногодилера SCANIAскладала 204403,74грн.,до тогож відновлювальнийремонт автомобіляScaniaR420зайняв бидосить тривалийстрок,пов`язаний іззамовленням тадоставкою нових/оригінальнихдеталей.Однак зметою мінімізаціївартості ремонтуза ініціативоюпозивача приздійсненні ремонтубули використанідеякі запаснічастини,які булипридбані ранішедля ремонтуіншого транспортногозасобу,згідно рахунку-фактури000705545/23від 25.08.2023року та деталі,які ранішебули увикористанні,а такожнеоригінальні запаснічастини (аналоги). Таким чином,загальна вартістьвідновлювального ремонтуавтомобіля склала104602,85грн.з ПДВ(вт.ч.ТОВ «СканіяУкраїна» -97849,99грн.,ТОВ «КППЦентр» -6752,86грн.).Автомобіль ScaniaR420д/н НОМЕР_1 використовуєтьсяпозивачем уйого господарськійдіяльності здійснення автомобільнихперевезень вантажів.Перевезення здійснюютьсяна регулярнійоснові майже щоденно.Виключення автомобіляна тривалийстрок ізрегулярних перевезеньпотягло бза собоюзначні збиткидля позивача,зокрема увигляді неотриманихдоходів,а такожштрафних санкційнакладених контрагентамиу зв`язкуіз невиконаннямвзятих насебе позивачемобов`язків заукладеними ранішедоговорами.Враховуючи наведене,позивач,з метоюмінімізації негативнихдля себенаслідків (збиткита штрафнісанкції)та задляможливості подальшоїексплуатації власногопошкодженого автомобіля,вимушений бувякомога швидшезабезпечити йоговідновлювальний ремонт. Як вжезазначалось,дорожньо-транспортнапригода сталасяз винивідповідача,який керувававтомобілем марки«BMW316»державний номернийзнак НОМЕР_3 .Про цесвідчать матеріалисправи проадміністративне правопорушення(справа№ 457/1301/23,провадження №3/457/543/23,Трускавецький міськийсуд Львівськоїобласті),провадження поякій булопорушено пофакту даноїдорожньо-транспортноїпригоди.12.09.2023року постановоюТрускавецького міськогосуду (справа№457/1301/23).Відповідача буловизнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.124КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафу.На данийчас вищевказанапостанова Трускавецькогоміського судупо справі№ 457/1301/23від 12.09.2023року набралачинності.Отже наявністьвини удіях відповідачау настаннідорожньо-транспортноїпригоди уданому випадкувстановлена іне підлягаєдоказуванню.Згідно зданими страховогополісу №ЕР-213443931ПрАТ «Українськастрахова компанія «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП» обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,цивільно-правовавідповідальність ОСОБА_1 була застрахованау ПрАТ«УСК «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП»,строк діїполісу з21.02.2023року до20.02.2024року;страхова сумана одногопотерпілого зашкоду,заподіяну життюі здоров`ю 320000грн,за шкоду,заподіяну майну-160000грн.Забезпеченим транспортнимзасобом завказаним договоромстрахування виступаєтранспортний засіб«BMW316»державний номернийзнак НОМЕР_3 ,VIN(номеркузова,шасі,рами) НОМЕР_4 ,страхувальником зазначений ОСОБА_1 .Враховуючи викладеніобставини 30.08.2023року позивачзвернувся доПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»з письмовимповідомленням пронастання страховоговипадку тавиплату страховоговідшкодування.Однак листомпро прийнятерішення від14.09.2023року завих.№ 2300001458-3ПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»було відмовленопозивачу увиплаті страховоговідшкодування. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» посилалась на п. 37.1.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. 19.01.2024 року позивач звернувся із письмовою вимогою за вих. № 19/01 до відповідача про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. Однак вказана вимога не була отримана відповідачем та повернулась на адресу позивача. В зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдану матеріальну шкоду. А тому просить суд позов задоволити.

23.04.2024року наадресу Трускавецькогоміського судуЛьвівської областінадійшов відзив ОСОБА_1 ,відповідно доякого вінне визнаєзаявлений донього позовз наступнихпідстав. 26.08.2023року наавтодорозі Київ-Чопу м.Пасіки-Зубрицькісталася дорожньо-транспортапригода заучасті вантажногоавтомобіля марки«ScaniaR420»номерний знак НОМЕР_1 ,який належитьпозивачу талегкового автомобіляBMW316державний номернийзнак НОМЕР_3 підйого керуванням.На моментДТП йогоцивільно-правовавідповідальність булазастрахована задоговором обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів уПрАТ «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІСННАІНШУРАНС ГРУП».Згідно електронногополісу №EP-213443931(копіяміститься вматеріалах справи)забезпеченим транспортнимзасобом єавтомобіль BMW316державний номернийзнак НОМЕР_3 .Строк діїдоговору становитьз 21.02.2023року по20.02.2024року.Страхова сумана одногопотерпілого зашкоду завданужиттю іздоров`ю становить320000грн.,за шкодузавдану майну-160000грн.,розмір франшизи3200грн.Враховуючи наведене,відповідач визнаєпозовні вимогитільки урозмірі франшизи,тобто 3200грн.і вказанусуму вінготовий сплатитидобровільно. Позивач визнає,що 30.08.2023року звернувсяіз заявоюдо ПрАТ«Українська страховакомпанія «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП» провиплату страховоговідшкодування. Листом від 14.09.2023 року за вих. №230000831458-3 відмолено позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки на момент звернення автомобіль був відремонтований. Зазначає,що зверненняпотерпілого достраховика іззаявою провиплату страховоговідшкодування єпозасудовою процедуроюздійснення такогострахового відшкодування,яка невиключає правоособи безпосередньозвернутися досуду зпозовом простягнення відповідноговідшкодування.Таким чином,враховуючи наведеневище,належним відповідачемабо співвідповідачемпо справіповинно бутиПрАТ «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»(ЄДРПОУ24175269вул.Глибочицька,44,м.Київ.04050).Отже,у позовіТовариства зобмеженою відповідальністю«КІТЕКСПРЕС» до ОСОБА_1 провідшкодування шкодизавданої внаслідокДІТ стягненнюпідлягає лишесума франшизиу розмірі3200грн.у задоволеннірешти позовнихвимог слідвідмовити.Вважає,що позивачемне доведенорозмір завданоїшкоди належними,допустимими,достатніми ідостовірними доказами. Надана позивачем копія Акту виконаних робіт № SL-2304310 від 01.09.2023 року, рахунку SL-2304015 від 28.08.2023 року копія платіжного доручення № 3063 від 12 вересня 2023 року, копія рахунку-фактури 000705545/23 від 25.08.2023 року (видана за день до ДТП) та копія видаткової накладної FТM00293212/23 від 29.08.2023 року аж ніяк належним чином не підтверджують реальний розмір збитків з урахуванням фізичного зносу. Крім того, жодним документом, наданим позивачем, не підтверджено, які саме ушкодження отримав автомобіль під час ДТП, тому неможливо встановити, які саме роботи з відновлювального ремонту повинні були проводитись, що призводить до неможливості встановлення реального розміру збитків.

21.05.2024року наадресу Трускавецькогоміського судуЛьвівської областінадійшла відповідьна відзиввід представникапозивача Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КІТЕКСПРЕС»,мотивована тим,що у відзивіна позовнузаяву,відповідач зазначаєпро те,що визнаєпозовні вимогивиключно урозмірі 3200,00грн.(розмірфраншизи).Решту позовнихвимог відповідачне визнаєта зазначає,шо начебто,позивачем порушенівимоги ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» вчастині ненадання дляогляду автомобілямарки «ScaniaR420»державний номернийзнак НОМЕР_1 дляогляду страховику,що всвою чергуунеможливило оцінитирозмір завданоїшкоди.З такимитвердженнями відповідачапогодитись неможна виходячиз наступного. Як вжезазначалось впозовній заяві,згідно зданими страховогополісу №ЕР-213443931ПрАТ «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів,цивільно-правовавідповідальність ОСОБА_1 була застрахованау ПрАТ«УСК «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП»,строк діїполісу з21.02.2023року до20.02.2024року;страхова сумана одногопотерпілого зашкоду,заподіяну життюі здоров`ю-320000грн,за шкоду,заподіяну майну-160000грн.Забезпеченим транспортнимзасобом завказаним договоромстрахування виступаєтранспортний засіб«BMW316»державний номернийзнак НОМЕР_3 ,VIN(номеркузова,шасі,рами) НОМЕР_4 ,страхувальником зазначений ОСОБА_1 .Враховуючи викладеніобставини 30.08.2023року позивачзвернувся доПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»з письмовимповідомленням пронастання страховоговипадку тавиплату страховоговідшкодування.Однак листомпро прийнятерішення від14.09.2023року завих.№ 2300001458-3ПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»було відмовленопозивачу увиплаті страховоговідшкодування.Відмовляючи увиплаті страховоговідшкодування ПрАТ«УСК «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП» посилаласьна п.37.1.3.Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,яким передбачено,що підставоюдля відмовиу здійсненністрахового відшкодуванняє невиконанняпотерпілим абоіншою особою,яка маєправо наотримання відшкодування,своїх обов`язків,визначених цимзаконом,якщо цепризвело донеможливості страховика(МТСБУ)встановити фактдорожньо-транспортноїпригоди,причини таобставини їїнастання аборозмір заподіяноїшкоди.Тобто ТОВ«КІТЕКСПРЕС» небули порушенівимоги ЗаконуУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів». Відповідно доп.33.3ст.33Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правової відповідальностівласників наземнихтранспортних засобів»строк прибуттяпредставника страховоїкомпанії дляогляду автомобіляможе сягати10робочих днівз датиповідомлення страховикапро ДТП.Враховуючи,що повідомленнястраховика позивачемвідбулося 30.08.2023року,10робочих днівмали бсплинути 13.09.2023року.Тобто,позивач фактичномав биочікувати прибуттяпредставника страховикапротягом 14календарних днів(з31.08.2023по 13.09.2023)тільки дляогляду пошкодженогоавтомобіля.Після цього,ремонт автомобіляще мігби триватиблизько 7календарних днів.Таким чином,після ДТПавтомобіль позивачавийшов зладу іфактично неміг використовуватисяостаннім щонайменшепротягом 3-хтижнів. Автомобіль ScaniaR420д/н НОМЕР_1 використовуєтьсяпозивачем уйого господарськійдіяльності здійснення автомобільнихперевезень вантажів.Перевезення здійснюютьсяна регулярнійоснові майже щоденно.Виключення автомобіляна тривалийстрок (3тижні)із регулярнихперевезень потяглоб засобою значнізбитки дляпозивача,зокрема увигляді неотриманихдоходів,а такожштрафних санкцій.Так,під часДТП автомобільздійснював черговеперевезення дляодного іззамовників.Отже,внаслідок ДТПпозивач незміг цезамовлення виконатиналежним чином,через щоне отримавоплату тавимушений заплатитиштрафні санкціїза неналежневиконання своїхзобов`язань.Надалі,у позивачабули запланованінаступні перевезенняцим автомобілемвідповідно доукладених іззамовниками договорів,які черезДТП булискасовані.Враховуючи наведене,позивач,з метоюмінімізації негативнихдля себенаслідків (збиткита штрафнісанкції)та задляможливості подальшоїексплуатації власногопошкодженого автомобіля,вимушений бувякомога швидшезабезпечити йогоремонт.Даним фактомспростовуються доводивідповідача про,начебто,недобросовісність поведінкипозивача,оскільки втакому випадку,останній мігби понестивеличезні фінансовізбитки,що всвою чергунегативно бвплинули нафінансово-господарськудіяльність позивачата йогоділову репутацію.Як ранішезазначалось упозовній заявіПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»листом проприйняте рішеннявід 14.09.2023року завих.№ 2300001458-3ПрАТ «УСК«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»було відмовленопозивачу увиплаті страховоговідшкодування.Відмовляючи увиплаті страховоговідшкодування ПрАТ«УСК «КНЯЖАВІЄННА ІНШУРАНСГРУП» посилаласьна п.37.1.3.ст.37ЗУ «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,яким передбачено,що підставоюдля відмовиу здійсненністрахового відшкодуванняє невиконанняпотерпілим абоіншою особою,яка маєправо наотримання відшкодування,своїх обов`язків,визначених цимзаконом,якщо цепризвело донеможливості страховика(МТСБУ)встановити фактдорожньо-транспортноїпригоди,причини таобставини їїнастання аборозмір заподіяноїшкоди. З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив задоволити їх в повному обсязі. Окрім цього суду пояснив, що в Акті виконаних робіт помилково зазначено, що транспортний засіб отримав внаслідок ДТП пошкодження з правого боку, однак відповідно до відповіді Директора Львівської філії ТОВ «Сканія Україна» пошкодження на транспортному засобі були зліва.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вважає позов безпідставним з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково суду пояснив, що наявний в матеріалах справи акт не підтверджує усі наявні пошкодження транспортного засобу та не дає можливість встановити, які саме пошкодження отримав автомобіль внаслідок ДТП з участю відповідача. Окрім цього дана комплектація автомобіля не містить двох бачків омивача та відповідно 2 насосів до них. Відповідач звернувся до страхової та повідомив про ДТП. Позивач не надав транспортний засіб для огляду страховику, а відремонтував самостійно транспортний засіб тільки тоді звернувся до страховика. З огляду на вищезазначене просив задоволити позовні вимоги частково лише в частині стягнення франшизи.

Представник третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з`явився та не повідомив причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 12.09.2024 року у справі № 457/1301/23, яка набрала законної сили 22.09.2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Постановою суду встановлено, що 26.08.2023 року о 19 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Чоп 14-06, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW 316», державний номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, на слизькі ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на смуху зустрічного руху та скоїв зіткненням з автомобілем марки «SCANIA R420», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху. Правопорушник в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав, щиро розкаявся. /арк. справи 17/.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки наведена постанова набрала законної сили, тому доказуванню не підлягають факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з підстав порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Цивільна-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-213443931 /арк. справи 11/.

Таким чином, ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» взяла на себе обов`язок, при настанні страхового випадку, відповідно до встановленого ліміту відповідальності, відшкодувати у встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну та моральну шкоду третім особам.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зі змісту ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Покладання ж обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який добросовісно уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Дана правова позиція підтверджена сталою судовою практикою.

Висловлюючись щодо суті спору у справі № 201/16373/16-ц, ВП ВС наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик. Саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а в окремих випадках (у разі укладення страховиком договору зі страхувальником після виключення із членів МТСБУ) - винна особа.

З огляду на зазначене, у позивача виникло право звернення до ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», як страхової компанії відповідача, а у останніх виник обов`язок відшкодування суми грошових коштів сплачених потерпілому в якості відшкодування в межах ліміту за договором майнового страхування.

Звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к).

У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) Велика Палата Верховного Суду фактично визначила два окремих (відмінних один від одного) випадки, за яких є можливим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності: 1) пропуск строків, передбачених статтею 37 Закону 2) ситуація, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (стаття 1194 ЦК України).

При цьому обмеження, встановлені статтею 1194 ЦК України, не поширюються на зазначені правовідносини, оскільки наведена норма регламентує визначення обсягу відповідальності застрахованої особи у разі недостатності страхової виплати (тобто така виплата мала бути проведена) і не встановлює будь-яких обмежень у разі, якщо у страховика не виникло обов`язку зі сплати страхової виплати.

Вибір страховика належить кожній особі, яка вирішила вступити в договірні відносини з приводу такого виду страхування, відповідно, така особа має нести всі ризики обрання неналежного, недобросовісного або ненадійного контрагента. З іншого боку, нездійснення потерпілою особою всупереч своїм власним інтересам обов`язку звернутися до страховика із заявою про страхове відшкодування впродовж одного року (з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди) жодною нормою чинного законодавства не визнано як підстава припинення права вимоги до завдавача шкоди і обов`язку такої особи відшкодувати завдану нею шкоду.

Відповідно до статті 33 Закону №1961-IV страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.

Відповідно довідомостей,які містятьсяв матеріалахсправи відповідач ОСОБА_1 (страхувальник)після настання ДТП,у встановленийзаконом строк,надав страховику ПАТ «Українськастрахова компанія«КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП»з якимуклав договіробов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності письмовіпояснення щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.08.2023 року /арк. справи 64/.

У свою чергу, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.

У страховика (МТСБУ) обов`язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає у разі навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку (підпункт 37.1.1 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV), або у разі вчинення ним умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (підпункт 37.1.2 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

Крім того, у страховика (МТСБУ) обов`язок здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) не виникає і тоді, коли має місце неналежна поведінка й з боку потерпілого, а саме: невиконання обов`язків, визначених Законом № 1961-IV, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV); неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років з моменту ДТП, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

При цьому, матеріали справи містять відомості про звернення позивача 30. 08. 2023 року, як власника транспортного засобу марки «Scania R420» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування /арк. справи 11/. Відповідно до листа про прийняте рішення ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» ОСОБА_2 було відмовлено, підставою відмови у здійсненні страхового відшкодування стало невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди /арк. справи 12/.

Отже, закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, слід прийти до висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов`язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема в праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов`язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.

Зі змісту ч. 1 ст. 51 ЦПК України вбачається, що суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача лише за клопотанням позивача.

При цьому, позивачем не заявлено клопотання про заміну відповідача у справі, або ж залучення у справі належного відповідача.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки, позивач звертається із позовними вимогами лише до заподіювача шкоди, цивільна відповідальність якого застрахована, позовні вимоги про відшкодування відповідачем шкоди підлягають частковому задоволенню.

Виходячи із наведеного правового регулювання та обставин справи, вимоги позивача про стягнення збитків, заподіяних ДТП, з наданням переконливих доказів є частково підставними, а позов підлягає до часткового задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено поняття франшизи. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (ст.ст. 12, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, на винну в ДТП особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в силу наведених положень закону покладається відшкодування 3 200 грн., що становить суму франшизи, на розмір якою зменшується відшкодування ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно з відповідним полісом. Окрім цього відповідач визнав позов в частині стягнення франшизи, оскільки його визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки за положеннями ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України), а тому стягнення з відповідача на користь позивача 3 200 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), що становить розмір франшизи з наданням переконливих доказів, є підставними та позов в цій частині підлягає до задоволення

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258-259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТЕКСПРЕС» франшизу в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КІТЕКСПРЕС», юридична адреса: вул. 8 березня, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 39670590.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», юридична адреса: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, ЄДРПОУ 24175269.

Суддя: Т. В. Василюк