Рішення

від 17.12.2024 по справі 465/8170/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8170/24

2/465/3387/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третьої особи - Державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Галини Ярославівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона, позивачка, є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. При укладенні шлюбу вона, позивачка, змінила прізвище з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ". Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру померлому ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, згідно державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,0447га, яка розташована на території Солонківської сільської ради. Після смерті батька вона, позивачка, звернулася до державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Галини Ярославівни із заявою про прийняття спадщини. 19 серпня2024року ОСОБА_5 винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законому зв?язку з пропуском строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що пропущення строку для прийняття спадщини пов`язане з тим, що вона, позивачка, часто їздить за кордон у відрядження по роботі, що підтверджується копією закордонного паспорта. Відтак, зважаючи на викладене та враховуючи необізнаність про наслідки несвоєчасного звернення для прийняття спадщини, просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.10.2024р. відкрито провадження та призначено у справі підготовче засідання.

В чергове підготовче засідання учасниким судового процесу не прибули, представниця позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представниця відповідача через систему "Електронний суд " подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог не заперечує. Крім того, в матеріалах цивільної справи міститьс лист завідуючої Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області про розглд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.12.2024р. закрито підготовчепровадження тапризначено досудового розглядупо сутіцивільну справу в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.12.1987р., позивачка ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батьками, згідно свідоцтва, є гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 29.09.2016р., позивачка 29 вересня 2016 року уклала шлюб з гр. ОСОБА_8 та змінила прізвище на " ОСОБА_4 ".

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14 жовтня 2023 року, батько позивачки ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До позовної заяви долучено копію постанови державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Г.Я. від 19.08.2024р., якою відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належить її батькові ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв"язку з пропуском строку, необхідного для подачі заяви про прийняття спадщини.

Зі слів позивачки, вона не змогла вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька у зв"язку з частими відрядженнями по роботі за кордон, та їй не було відомо про наслідки подання такої заяви з порушенням терміну, визначеного законом України.

Устатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ст. 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього моменту виникає право на спадкування, а місцем відкриття спадщини - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускаєтьсяприйняття спадщиниз умовоючи іззастереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовоюзгодою спадкоємців,які прийнялиспадщину,спадкоємець,який пропустивстрок дляприйняття спадщини,може податизаяву проприйняття спадщининотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька.ю

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові Верховного Суду № 565/1145/17 від 26.06.2019 визначено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивачкою доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість заявлених позовних вимог, навпаки відповідачем визнано позовні вимоги.

Причини пропуску строку для прийняття спадщини,на які покликається позивачка у своїй позовній заявій, суд вважає поважними.

Згідно з частинами 1, 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховного судуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00«Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

На підставі наведеного, керуючись статями 3,10,12, 81,89,258-259, 263- 265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третьої особи - Державного нотаріуса Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Галини Ярославівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити строк в два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторониу справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.85, код ЄДРПОУ 04056121;

Третя особа: Державний нотаріус Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Мельник Галина Ярославівна, службова адреса: м. Львів, вул. Зелена, буд.2.

Суддя В. Кузь