Справа № 598/2585/24
провадження № 1-в/598/359/2024
УХВАЛА
іменем України
"20" грудня 2024 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання і пом`якшення покарання щодо засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Тур Ратнівського району Волинської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, з неповною середньою освітою, розлученої, до засудження непрацюючої, раніше судимої:
- 18 листопада 2022 року вироком Ратнівського районного суду Волинської області за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання і пом`якшення покарання щодо засудженої ОСОБА_4 , у зв`язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Засуджена ОСОБА_4 та представник адміністрації Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» надали суду заяви про розгляд даного клопотаняня без їх участі, клопотання підтримують.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про звільнення від призначеного покарання підтримала.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженої, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
За даною справою ОСОБА_4 засуджена вироком Любешіського районного суду Волинської області за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 18.11.2022 та остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 19.02.2024.
Кінець строку відбування покарання: 19.08.2029.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX(далі - Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2481 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,50 грн (2481 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 року х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,5 грн х 2= 2481 грн.
Відповідно до вироку Ратнівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2022 року ОСОБА_4 викрала 23.07.2022 грошові кошти на загальну суму 2400 грн, що станом на день крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2481 гривень).
Отже, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п.13 ч.1 ст 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 Кримінального кодексу України.
За наведених обставин, суд вважає, що засуджену ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного покарання за вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2022 року за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Разом з тим, суд вважає, що вирок Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року, за яким ОСОБА_4 засуджена за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, слід виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 необхідно обчислювати з моменту її затримання з 19 лютого 2024 року за вироком Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року, зарахувавши вказаний строк до відбуття покарання.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, ст.ст.4, 5, 72, 74 КК України, ст.ст.369, 372, 537, 539 КПК України, суд,
постановив :
Клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» задовольнити.
Засуджену ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2022 року за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
ОСОБА_4 вважати засудженою за вироком Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року від 04 січня 2024 року за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
В решті вирок Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року залишити без змін.
Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року, яким ОСОБА_4 засуджена за ст.126-1 КК України до покарання у виді 1 року в позбавлення волі виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 19 лютого 2024 року.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк відбутий нею за вироком Любешівського районного суду Волинської області від 04 січня 2024 року від 04 січня 2024 року.
На дануухвалу можебути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення її копії ухвали.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 20 грудня 2024 року.
Суддя ОСОБА_5
Суд | Збаразький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123936229 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його |
Кримінальне
Збаразький районний суд Тернопільської області
Олещук Б. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні