Постанова

від 10.12.2024 по справі 462/5320/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/5320/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/811/1825/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.М.

за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 наухвалу Залізничногорайонного судум.Львова від27травня 2024року усправі за поданням Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро зміну способу виконання рішення суду,

ВСТАНОВИЛА:

Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Залізничний ВДВС у м. Львові) звернувся до суду із із поданням, в якому просив змінити спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц шляхом перерахування аліментів у розмірі 92 457 грн 25 коп. на особистий банківський рахунок ОСОБА_3 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк».

Заява обґрунтована тим, що на виконанні Залізничного ВДВС у м. Львові перебуває виконавче провадження ВП № 63047453 з виконання виконавчого листа № 462/5320/16-ц від 17.03.2017, виданого на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1350,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.10.2016. 16.09.2020 державним виконавцем Залізничного ВДВС у місті Львові винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63047453.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів задоволено повністю, припинено з дня набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц. Як встановлено у постанові Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22: «Згідно довідки, виданої Вороцівським старостинським округом № 1 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області за № 293 від 12.07.2022, в житловому будинку АДРЕСА_1 проживають без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власник будинку, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син,... Матеріалами справи підтверджено, що з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дитини. Натомість наразі спільна дитина сторін проживає з позивачем». На підставі вказаної постанови Львівського апеляційного суду із 15.05.2023 було припинено нарахування ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 . Однак, на депозитному рахунку Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції обліковуються сплачені ОСОБА_1 92457,25 грн аліментів, нарахованих до 15.05.2023 (дати припинення нарахування аліментів). 06.03.2024 до Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся боржник ОСОБА_1 із заявою у порядку ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», у якій просив державного виконавця звернутися до суду із поданням про зміну способу виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц шляхом перерахування аліментів на особистий банківський рахунок неповнолітнього ОСОБА_3 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк». Посилаючись на те, що у відповідності до ч. 1,3 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, неповнолітній ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживає на даний час не з стягувачем, а з боржником (батьком) та на те, що у ОСОБА_3 є відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» особистий банківський рахунок, заявник просив задовольнити подання.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.05.2024 у задоволенні подання Залізничного ВДВС у м. Львові відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що у Залізничному ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 63047453 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1350,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.10.2016, за виконавчим листом Залізничного районного суду м. Львова від 17.03.2017 у справі № 462/5320/16-ц, виданим на виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц. 16.09.2020 державним виконавцем Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63047453 за виконавчим листом Залізничного районного суду м. Львова від 17.03.2017 у справі № 462/5320/16-ц. Постановою Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів задоволено повністю, припинено з дня набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 по справі № 462/5320/16-ц, у розмірі 1350,00 грн щомісяця, починаючи з 05.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Як встановлено у постанові Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22: «Згідно довідки, виданої Вороцівським старостинським округом № 1 Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області за № 293 від 12.07.2022, в житловому будинку АДРЕСА_1 проживають без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власник будинку, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син,... Матеріалами справи підтверджено, що з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дитини. Натомість наразі спільна дитина сторін проживає з позивачем». На підставі вказаної постанови Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22 із 15.05.2023 було припинено нарахування ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 . Однак, на депозитному рахунку Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції обліковуються сплачені ОСОБА_1 92 457 грн 25 коп. аліментів, нарахованих до 15.05.2023 (дати припинення нарахування аліментів). 06.03.2024 до Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся боржник ОСОБА_1 із заявою у порядку ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», у котрій просить державного виконавця звернутися до суду із поданням про зміну способу виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц шляхом перерахування аліментів на особистий банківський рахунок неповнолітнього ОСОБА_3 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, враховуючи що у відповідності до ч. 1,3 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини та що неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, а також те, що неповнолітній ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживає на даний час не з стягувачем, а з боржником (батьком) та що у ОСОБА_3 є відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» особистий банківський рахунок, вважає, що є усі передбачені законом підстави для зміни способу виконання рішення суду шляхом перерахування аліментів у розмірі 92457,25 грн на особистий банківський рахунок неповнолітнього ОСОБА_3 .

Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова, ухвалити нове судове рішення, відповідно до якого змінити спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц шляхом перерахування аліментів у розмірі 92457,25 грн на особистий банківський рахунок ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), відкритий у AT КБ «ПриватБанк».

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1350,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

16.09.2020 державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львові Дзюминською М. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63047453 за виконавчим листом Залізничного районного суду м. Львова від 17.03.2017 у справі № 462/5320/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1350,00 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05.10.2016.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 462/3673/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів та припинено з дня набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 по справі № 462/5320/16-ц у розмірі 1350,00 грн щомісяця, починаючи з 05.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаної постанови апеляційного суду було припинено нарахування ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 .

Встановлено, що депозитному рахунку Залізничного ВДВС у м. Львові обліковуються сплачені ОСОБА_1 92 457,25 грн аліментів, нарахованих до 15.05.2023 (дати припинення нарахування аліментів).

Звертаючись до суду із цим поданням державний виконавець просив змінити спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31.01.2017 у справі № 462/5320/16-ц шляхом перерахування аліментів на особистий банківський рахунок неповнолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), відкритий у АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частинами 1, 3, 4 стаття 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони, суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення належить розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття «спосіб і порядок» виконання суднового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження.

Спосіб означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Спосіб виконання суднового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що посилання державного виконавця на обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення (в т.ч. виїзд стягувача за межі України) не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, відсутні будь-які докази неможливості виконання рішення суду, а зміна способу та порядку виконання рішення суду шляхом зміни стягувача на неповнолітнього, є фактично зміною рішення по суті та зміною способу захисту порушеного права, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції

Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничногорайонного судум.Львова від27травня 2024року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 17.12.2024

Головуючий

Судді