Рішення

від 18.12.2024 по справі 175/572/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/572/24

Провадження № 2/175/121/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"18" грудня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Переплиці В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович вчинено виконавчий напис № 12239, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси» заборгованість в розмірі 22 756, 83 грн.

Вважає, що здійснений виконавчий напис є незаконним та такими, що не підлягає виконанню у зв`язку із наступним.

Вказує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, нотаріусом зазначену обставину не перевірив, тому такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначивши, що проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштове відправлення). Причини неявки суду не повідомив, заяв не надав.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович також в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв не надав.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В заяві від 08.07.2024 р. просив розглядати справу за його відсутності.

Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович вчинено виконавчий напис № 12239, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси» заборгованість в розмірі 22 756, 83 грн.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Встановлено, що ОСОБА_1 не була повідомлена про вчинення виконавчого напису нотаріуса, та був позбавлений можливості вирішення спору у позасудовому порядку та оскаржити суму заборгованості.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Разом з тим, стороною відповідача в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, не було надано приватному нотаріусу Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович відомості про безспірність суми заборгованості позивача.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Отже, відповідне право стягувача, про захист якого він звернувся до нотаріуса, повино існувати на момент звернення.

Разом з тим, судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус, не отримував від сторін первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено вчинення виконавчого напису на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

З`ясовано, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Разом з тим, відсутність в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону № 1255-IV щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог, оскільки в разі розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його скасовано виданим пізніше загальним актом.

При цьому неподання стягувачем на вимогу нотаріуса на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», а невчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів про витребування від обтяжувача зазначеної інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів вказує на незаконність нотаріальної дії, як виконаної без усіх необхідних даних.

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17).

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Вказане свідчитьпро порушеннязаконодавства приватнимнотаріусом привчиненні виконавчогонапису, щопризвели допорушення правта законнихінтересів ОСОБА_1 . Таким чином, суд, оцінивши усі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними та обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2ст. 137 ЦПК).

При цьому суд зобов`язаний врахувати:

-чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

-чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

-поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

-дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141ЦПК).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу представником позивача адвокатом Протопоп Ю.А. суду надані наступні документи:

-договір про надання правової допомоги від 01.12.2023 року;

-ордер на надання правничої (правової) допомоги;

-акт приймання наданих послуг від 11.12.2023 року.

Представником позивача в обгрунтування суми витрат на правову допомогу також було надано копії квитанцій за сплату гонорару адвокату на суму 5 000 грн та за відвідування адвокатом судового засідання 28.08.2024 року у розмірі 1 000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.

Суд вважає, що сплачена адвокату послуга за відвідування судового засідання 28.08.2024 року є необґрунтованою, оскільки 28.08.2024 року судове засідання проводилось в порядку ст. 247 ЦПК без технічної фіксації за відсутності сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача частково суму витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 13.12.2021 за р. № 12239, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси», (Код ЄДРПОУ: 43966380) заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 010/3163/82/798877 від 29.01.2020, у розмірі 22 756,83 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні фінанси», (Код ЄДРПОУ: 43966380), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу позову у розмірі 1073, 60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова