Ухвала

від 16.12.2024 по справі 202/13403/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/13403/24

Провадження № 1-кс/202/8566/2024

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого повну базову середню освіту, одруженого, раніше не судимого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби під час мобілізації з 2022 році, на посаді водія-заправника 2 автомобільного взводу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024040000001421 від 08.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

13.12.2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 13.12.2024 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації і проходячи її на посаді водія-заправника 2 автомобільного взводу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти підвозу пального та мастильних матеріалів батальйону логістики військової частини військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, 08 листопада 2024 року близько 17 години 47 хвилин, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_9 , в темний час доби без наявного електроосвітлення проїзної частини, здійснював рух з увімкненим ближнім світлом фар по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини автодороги «Р-80», що проходить по території Солонянського району, Дніпропетровської області, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, які розділені дорожньою розміткою 1.5 Правил дорожнього руху, з боку с-ща Солоне у напрямку автодороги «Н-08», перевозячи на передньому пасажирському сидінні дружину ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та на задньому пасажирському сидінні малолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість та не виконуючи покладені на нього як на водія обов`язки, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного руху, за відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші Правила дорожнього руху, порушив їх вимоги, рухаючись з приблизною швидкістю 70 км/год.

В цей же час по проїзній частині автодороги «Р-80», що проходить по території Солонянського району, Дніпропетровської області, з боку автодороги «Н-08» у напрямку с-ща Солоне Дніпропетровської області, у зустрічному напрямку, з меншою швидкістю, з увімкненим ближнім світлом фар рухався технічно справний автомобіль «CHEVROLETAVEO» реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Під час руху водій ОСОБА_5 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам,проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, 08 листопада 2024 року близько 17 години 47 хвилин, поблизу с-ща Солоне, Дніпропетровської області, рухаючись зі швидкістю 90 км/год., виконуючи обгін попутного не встановленого вантажного автомобіля, під керуванням не встановленого водія, виїхав на зустрічну смугу для руху, внаслідок чого допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля із передньою частиною вказаного автомобіля «CHEVROLETAVEO» реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП, пасажир автомобіля «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді:сумісної тупої травма тіла: рани та садна на лицевій частині голови, відрив хрящової частини носа від носових кісток, переломи правої виличної кістки, крововиливи у м?які покривні тканини голови та під м?яку мозкову оболонку головного мозку; численні садна у поперековій ділянці тулуба та сідниці праворуч, кистях, стегнах та гомілках, синці на лівій нижній кінцівці, рани на пальці правої кисті та лівій гомілці, перелом фаланги пальця правої кисті, переломи кісток лівого передпліччя, нижньої голівки правої великогомілкової кістки та правої малогомілкової кістки у нижній третині; розриви лівого крижово-клубового з?єднання тазу та лобкового зрощення, переломи гілок лобкових кісток тазу ліворуч та правої клубової кістки у ділянці вертлюжної западини, перелом 5 ребра ліворуч по середньо-пахвовій лінії з крововиливом у пристінкову плевру та м`язи; крововиливи у м?які покривні тканини кінцівок та поперекової ділянки тулуба, тазової ділянки та клітковині органокомплексу; блідість внутрішніх органів.

Вказані тілесні ушкодження причинені в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Усі ушкодження у своїй сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як приведші до настання смерті (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу N? 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2. 1), перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням смерті потерпілої.

Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_7 19 годині 35 хвилин в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечнікова» ДОР, що за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, буд.14, внаслідок сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу та грудної клітини, тазу та кінцівок, розривів, з`єднання та зрощення тазу, крововиливів у м?які покривні та внутрішні тканини тіла, котра, у своєму перебігу, ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується вищевказаними даними проведеної судово-медичної експертизи трупу.

Також, внаслідок ДТП, водій автомобіля «CHEVROLETAVEO» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: вивиху правого кульшового суглобу. Закритого перелому дна та заднього краю даху вертлюгової западини праворуч, рана передньо-медіальної поверхні н/3 правого стегна, садна правої кисті та обличчя.

Вказані тілесні ушкодження причинені в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров?я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

Таким чином, своїми необережними діями, що виразились в порушенні вимог п. 14.2 г) Правил дорожнього руху, старший солдат ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

29.11.2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_5 є зібрані у кримінальному провадженні докази у їх сукупності.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні(п.3ч.1ст.177КПК України),що підтверджується тим, що підозрюваний має мотив та можливість вплинути на свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

- вчиняти іншікримінальні правопорушення(п.5ч.1ст.177КПК України)підтверджується тим, що підозрюваний не позбавлений права керування транспортними засобами та він може знову вчинити кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Неможливість застосуваннязапобіжних заходіву виглядіособистого зобов`язання,домашнього арештута особистоїпоруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисникв судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, наголошуючи на недоведеності ризиків.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Встановлено, що провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024040000001421 від 08.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

ОСОБА_12 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

29.11.2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України.

Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод,ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Клопотання прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою, слідчий суддявраховує тяжкістькримінального правопорушення,у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суспільну небезпекуінкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має повну базову середню освіту, постійне місце проживання, є військовослужбовцем, має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 повинні бути покладені обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов`язків підозрюваним ОСОБА_5 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_8 строком до 27.01.2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 27.01.2025 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована військова частина, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;

- утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні;

- повернутись до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 27.01.2025 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1