Рішення

від 13.12.2024 по справі 185/9457/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/9457/23

Провадження № 2/185/266/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» в якому просила суд : усунути перешкоди в користуванні належними їй земельними ділянками, площею 1,634 га кадастровий номер 1223584000:01:001:0464 та площею 5,1285 га, кадастровий номер 1223584000:01:001:0461 які знаходяться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області шляхом зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 31-12/20 від 15.12.2021 року, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною від 18.12.2020 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56778131 від 24.02.2021, номер запису про інше речове право: 40702193; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 32-12/20 від 15.12.2021 року, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною від 18.12.2020 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56781355 від 24.02.2021, номер запису про інше речове право: 40704301; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що позивачка є власницею земельних ділянок, площею 5,1285 га та 1, 634 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які заходяться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району. 03.02.2009 року між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Старт» був укладений договір оренди землі б/н відповідно до якого позивач передача в оренду ПП «Агрофірма Старт» належну їй земельні ділянку строком на 15 років. У жовтні 2022 року їй стало відомо від місцевих жителів с. Кочережки, що ПП «Агрофірма Старт» визнана банкрутом, у зв`язку з чим позивачка звернулася до іншого фермерського господарства для допомоги у розірванні договору оренди землі та підписання нового договору. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо, що її земельна ділянка кадастровий номер 1223584000:01:001:0461 площею 5,1285 га перебуває в оренді ТОВ «Максимал-Агро» на підставі договору оренди землі № 31-12/20 від 15.02.2021 року. Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо, що її земельна ділянка кадастровий номер 1223584000:01:001:0464 площею 1, 6340 га для ведення товарного селянськогосподарського виробництва перебуває в оренді ТОВ «Максимал-Агро» на підставі договору оренди землі № 32-12/20 від 15.02.2021 року. Однак позивачка не має жодного відношення до укладання даних договорів, не підписувала їх. Відповідач без згоди позивачки зареєстрував договір, безпідставно використовує земельні ділянки чим порушує її права, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року відкрито провадження у справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.03.2024 №643/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку», акт від 06.03.2024 про передачу судових справ, які перебувають у провадженні судді Гаврилова В.А., справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматичного розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 року справа передана на розгляд судді Юдіної С.Г.

Ухвалою від 14.03.2024 року справа була прийнята до провадження суддею Юдіною С.Г.

Ухвалою від 25.04.2024 року за клопотання представника позивачки по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

07.11.2024 року до Павлоградського міськрайонного суду надійшов висновок експерта № 1062-24 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 185/9457/23.

Ухвалою від 11.11.2024 року провадження по справі відновлено, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Парханова О.І. не з`явились, відповідно до поданої заяви просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Євдокимова Ю.В. у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала частково. Просила зменшити розмір витрати на професійну правничу допомогу представника позивача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,1285 га, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223584000:01:001:0461, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 18,19).

Крім того ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,634 га, яка розташована на території Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223584000:01:001:0464, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 15,16)

03.02.2009 року між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма «Старт» були укладені договори оренди землі б/н, згідно якого в оренду були передані належні позивачці земельні ділянки площею 5,1285 га, кадастровий номер: 1223584000:01:001:0461, та площею 1,634 га кадастровий номер: 1223584000:01:001:0464, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 15 років.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 26.09.2022 року ТОВ АФ «Старт-Плюс» знаходиться в стані припинення, підстава: внесення СР про визнання ЮО банкрутом, номер запису: 1002321410008003858.

Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право позивачці стало відомо про те, що 18.12.2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Капліною Ольгою Володимирівною було здійснено запис № 40702193 про реєстрацію речового права, а саме, договору оренди земельної ділянки площею 5, 1285 га, серія та номер: 31-12/20, від 15.02.2021 року, де зазначено, орендар: ТОВ «Максимал-Агро», орендодавець: ОСОБА_1 , зі строком дії оренди на 7 років, а саме, до 15.12.2028 року.

Також 18.12.2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Капліною Ольгою Володимирівною було здійснено запис № 40704301 про реєстрацію речового права, а саме, договору оренди земельної ділянки площею 1,634 га, серія та номер: 32-12/20, від 15.02.2021 року, де зазначено, орендар: ТОВ «Максимал-Агро», орендодавець: ОСОБА_1 , зі строком дії оренди на 7 років, а саме, до 15.12.2028 року.

Як зазначає позивач у позові, вона не укладала та не підписувала з ТОВ «Максимал-Агро» будь-яких договорів оренди належних їй земельних ділянок, з кадастровими номерами: 1223584000:01:001:0461, 1223584000:01:001:0464.

Представником відповідача до суду були надані оригінали договорів оренди та акти-приймання передачі.

За клопотанням представника позивача судом по справі була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 1062-24 :

підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений у розділі «Реквізити та підписи сторін «у графі «Орендодавець» договору оренди земельної ділянки № 31-12/20 від 15.02.2021 року та в акті приймання передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки № 31-20/20 в графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису;

підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений у розділі «Реквізити та підписи сторін « у графі «Орендодавець» договору оренди земельної ділянки № 32-12/20 від 15.02.2021 року та в акті приймання передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки № 32-20/20 в графі «орендодавець» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. (а.с. 99-107)

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, те, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Отже підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо двосторонній правочин (договір) не підписаний однією зі сторін, він не є укладеним і не породжує жодних прав та обов`язків сторін.

Таким чином, договори оренди земельної ділянки № 31-12/20 від 15.02.2021 року, та № 32-12/20 від 15.02.2021 року укладені між ТОВ «Максимал-Агро» та ОСОБА_1 є нікчемним правочином, так як волевиявлення ОСОБА_1 як учасника правочину, на укладання зазначеного правочину було відсутнє, а тому не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач який є власником спірних земельних ділянок має перешкоди в користуванні своїми земельними ділянками, оскільки відповідач користується земельними ділянками позивача.

При цьому суд вважає, що позивачем доведено ту обставину, що відповідач здійснює користування земельною ділянкою позивача без належної правової підстави, оскільки договори оренди земельних ділянок № 31-12/20 від 15.02.2021 року, № 32-12/20 від 15.02.2021 року є не укладеними, враховуючи, що позивач його не підписувала.

16.06.2020 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 145/2047/16-ц, в якій висловлено думку, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено (не підписано)), не підлягає визнанню недійсним. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів, позаяк цей спосіб захисту є неефективним. Натомість ефективним способом захисту права, в контексті фактичних обставин справи № 145/2047/16-ц є усунення перешкод у користуванні належним власнику майном, тобто негаторний позов.

Таким чином, зі змісту вказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що залежно від фактичних обставин справи, належними способами захисту прав власника майна, що є предметом неукладеного (непідписаного) договору, слід розглядати звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, або про повернення такого майна як безпідставно набутого.

Оскільки відповідачем використовуються земельні ділянки, які належать позивачці, без відповідної правової підстави, позивач як власник земельних ділянок має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном згідно статті 391 Цивільного кодексу України.

Тому слід усунути позивачу перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу ці земельні ділянки.

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Зазначеною нормою закону визначено можливість скасування державної реєстрації прав судовим рішенням. Тому у зв`язку із безпідставністю набуття права оренди спірної земельної ділянки необхідно скасувати державну реєстрацію цього права.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано, факт неукладення спірних договорів оренди, відомості про які були внесені до державного реєстру, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Аналогічні висновки зроблені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 та додаткових постановах Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 757/36628/16-ц, від 26 липня 2022 року по справі № 910/1209/21, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20,на які є посилання в касаційній скарзі.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Представництво інтересів позивача здійснювала адвокат Парханова О.І. на підставі договору про надання правничої допомоги від 09.09.2022 року № 0909/2022, ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу від 09.09.2022 року. Згідно з п.3.2 вказаного вище договору, розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до додатку №1 від 06.06.2023 року, сторонами узгоджено, що вартість наданих послуг складатиме 20 000 грн.

Згідно акта №1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 19.06.2023 року, підготовка позовної заяви до суду, сторони підтвердили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у строк, визначений договором, за надані послуги клієнт сплачує адвокату 8000 грн. протягом трьох днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Згідно акта № 2 приймання-передачі наданої правової допомоги від 11.10.2023 року, участь в судовому засіданні 02.10.2023 року, сторони підтвердили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у строк, визначений договором, за надані послуги клієнт сплачує адвокату 2 500 грн протягом трьох днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Згідно акта № 2/1 приймання-передачі наданої правової допомоги від 14.11.2023 року, участь в судовому засіданні 13.11.2023 року та консультація клієнта з приводу призначення експертизи, сторони підтвердили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у строк, визначений договором, за надані послуги клієнт сплачує адвокату 4500 грн протягом трьох днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Згідно акта №3 приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.04.2024 року, участь в судовому засіданні 25.04.2024 року, сторони підтвердили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у строк, визначений договором, за надані послуги клієнт сплачує адвокату 2500 грн. протягом трьох днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Згідно акта №4 приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.04.2024 року, участь в судовому засіданні 20.06.2024 року, сторони підтвердили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у строк, визначений договором, за надані послуги клієнт сплачує адвокату 2500 грн протягом трьох днів з дня винесення рішення судом першої інстанції.

Представник відповідача, ТОВ «Максимал-Агро», заперечувала проти стягнення витрат на правову допомогу, просила зменшити судові витрати, посилаючись на не співмірність суми гонорару із складністю справи.

Суд приходить до висновку про доведеність і обґрунтованість 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, та відповідність їх критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме кошти, сплачені за судовий збір - 4 294, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 20 000,00 грн. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи (згідно квитанції до платіжної інструкції за переказ готівки № 69842257 від 20.06.2024 року) в розмірі 18 174,72 грн.

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 19, 23, 56, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, кадастровий номер 1223584000:01:001:0461 площею 5,1285 га, яка знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1223584000:01:001:0461 площею 5,1285 га.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 31-12/20 від 15.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною від 18.12.2020 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56778131 від 24.02.2021, номер запису про інше речове право: 40702193.

Усунути перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою, кадастровий номер 1223584000:01:001:0464 площею 1,634 га, яка знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 1223584000:01:001:0464 площею 1, 634 га.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 32-12/20 від 15.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною від 18.12.2020 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56781355 від 24.02.2021, номер запису про інше речове право: 40704301.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) гривень 40 копійок; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 18 174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 72 копійки, а всього 42 469 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) гривень 12 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивач :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро», ЄДРПОУ 434110914, адреса: 51200, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 53/10.

Суддя С. Г. Юдіна