Рішення

від 20.12.2024 по справі 638/1833/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1833/22

Провадження № 2/638/6757/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Поддубкіної А.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2022 фірма «Т.М.М.» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних та інших послуг, в обґрунтування якого зазначило, що Фірма «Т.М.М.» - ТОВ надає житлово-комунальні та інші послуги в будинку АДРЕСА_1 . 01.02.2017 між Фірмою «Т.М.М.» - TOB та ОСОБА_1 було укладено договір № 20 О.Я.-кв. АДРЕСА_2 про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг. Відповідач взятих на себе за договором умов про оплату наданих їй послуг належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 3580,64 грн, інфляційних втрат у розмірі 617,66 грн та 3 % річних у розмірі 264,88 грн та судовий збір. У зв`язку з чим позивач просив задовольнити позов.

09.02.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2022 позов фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість, що виникла на підставі договору №20 О.Я- кв. АДРЕСА_2 за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 у розмірі 3580,64 грн, три відсотки річних за період з 01.08.2019 по 01.02.2022 264,88 грн, інфляційні витрати за період з 01.08.2019 по 01.02.2022 617,66 грн, сплачену суму судового збору - 2481 грн, а всього 6944 (шість тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 18 коп.

14.10.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.10.2022 скасоване, справу призначено до судового розгляду.

21.10.2014 протоколом передачу судової справи раніше визначеному складу суду вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

В судове засідання позивач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Матеріали справи місять заяву представник позивача фірми «Т.М.М.» - ТОВ Охотського Д.П. про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що з 12.01.2011 на підставі акту приймання передачі житлового комплексу з балансу на баланс Фірми «Т.М.М.»_ТОВ встановила на баланс житловий комплекс з прибудовою офісних приміщень та підземним паркінгом автомашин, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2022 №297215578 підтверджується, що ОСОБА_1 , відповідач у справі, є власником квартири АДРЕСА_3 .

01.02.2017 між Фірмою «Т.М.М.» - TOB, в особі заступника директора управління нерухомості Травкіна Є.В. та ОСОБА_1 , як власником квартири АДРЕСА_3 , укладено договір № 20 О.Я.-кв. АДРЕСА_2 про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг.

Предметом зазначеного договору є надання виконавцем послуг з утримання будинку АДРЕСА_1 , належних до нього прибудинкової території та споруд; послуг балансоутримання; забезпечення надання комунальних послуг централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, опалення (далі-послуги),а Споживачем - своєчасної оплати цих послугу строкита наумовах,передбачених цимдоговором. Виконавець надає житлово-комунальні послуги відповідно до переліків, зазначених у додатках до цього договору, за тарифами, які розраховуються відповідно до встановленого нормативно-правовими актами порядку. Додаткові послуги, які залежать від специфіки утримання будинку, розраховуються виходячи з обсягів наданих послуг за розцінками, затвердженими Виконавцем та погодженими зі споживачем (пункти 1.1, 1.2 договору про надання житлово комунальних послуг).

Згідно п. 2.3 договору виконавець, серед іншого, має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому договором; коригувати тарифи на послуги у випадках, встановлених чинним законодавством або цим договором.

п. 4.1.2 договору передбачає, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зазначений договір підписано заступником директора департаменту нерухомістю ОСОБА_2 та споживачем ОСОБА_1 . Окрім того, суд зауважує, що зазначений договір підписаний споживачем ОСОБА_1 на кожній сторінці договору.

Тобто, договір про надання житлово- комунальних та інших послуг укладено між сторонами, обставини укладення договору не заперечуються позивачем та відповідачем по справі.

Пунктом 6.1 договору № 20 О.Я.-кв. АДРЕСА_2 про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2017 або до зміни власника приміщення.

Окрім того, цим же пунктом договору передбачено, що у разі, коли за місця до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідності його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів того, що нею було заявлено про розірвання договору.

Отже, станом на день розгляду справи договір № 20 О.Я.-кв. АДРЕСА_2 про надання житлово-комунальних послуг та інших послуг, який укладено між Фірмою «Т.М.М.» - TOB, в особі заступника директора управління нерухомості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як власником квартири АДРЕСА_3 , є чинним.

п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зі статей 626, 628 ЦК України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фірма «Т.М.М.» належним чином виконав умови укладеного договору і надав відповідачу ОСОБА_1 передбачені ним послуги.

В свою чергу відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів на спростування належного виконання умов договору фірмою «Т.М.М.».

З наданих позивачем рахунків на оплату послуг за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 вбачається, що позивачем за вказаний період нараховано заборгованість у розмірі 3580,64 грн.

ОСОБА_1 , як споживач за договором № 20 О.Я.-кв. АДРЕСА_2 , який в силу закону є обов`язковим для виконання сторонами, свої обов`язки щодо оплати передбачених договором послуг протягом дії договору належним чином не виконала, у зв`язку з чим має перед Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ заборгованість.

Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних та інших послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №758/1303/15-ц.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із простроченням сплати житлово-комунальних та інших послуг за період з 01.08.2019 по 01.02.2022, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три відсотків річних та інфляційних витрат, які нараховані на суму заборгованості 3580,64 грн у розмірі 267,88 грн та 617,66 грн відповідно.

При цьому суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України 05.03.2022 прийнято постанову №206 «Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг у період воєнного стану», якою Установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимогПравил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Разом з тим, вказані вимоги постанови Кабінету Міністрів України 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг у період воєнного стану» не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин, оскільки відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.07.2019 по 31.08.2019, інфляційні витрати та три відсотки річних стягнуті за період з 01.08.2019 по 01.02.2022, тобто у період коли воєнний стан не було введено, а отже і постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 не підлягала застосування.

Щодо заперечень відповідача, викладених у заяві про перегляд заочного рішення.

Посилання відповідача на створення мешканцями будинку по АДРЕСА_1 в березні 2018 року ОСББ «ЖК Ультра», якому відповідач сплачував внески на утримання будинку та житлово-комунальні послуги, в зв`язку з чим позивач не має права вимагати від позивача оплату за надані послуги, є необгрунтованими, у зв`язку з наступним.

Згідно наданої відповідачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Ультра» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.07.2019.

Разом з тим, відповідача не надано доказів на підтвердження того, що після утворення ОСББ «ЖК Ультра» було повідомлено фірму «Т.М.М.» - ТОВ.

Окрім того, суд зазначає, що укладений між сторонами договір №20 О.Я-кв. 107к.1- від 01.02.2017 підписаний відповідачем, що свідчить про згоду останньої з його умовами. Так, згідно п.п. 7.10, 7.12 договору Сторони визнали, що в договір включені всі істотні умови. Договір сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами сторін та/або уповноважених представників сторін, що діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмету та змісту даного договору.

У п. 6.1 договору зазначено, що договорі набирає чинності з дня його укладання та діє до 31.12.2017 або до заміни власника приміщення. У разі коли за місць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Доказів того, що відповідач зверталася до позивача з заявою про розірвання договору матеріали справи не містять і ОСОБА_1 не надано.

Оскільки зазначений договір сторонами у визначеному умовами договору порядку не розірваний, нікчемним судом не визнаний, посилання відповідача на протиправність указаного договору є необґрунтованим.

Окрім того, до заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 надано платіжні доручення, зокрема платіжне доручення від 23.07.2019, яким ОСОБА_3 (не сторона у вказаній справі) перерахував фірмі «Т.М.М.» 911 грн. У призначені платежу вказано: «послуги оренди паркінгу, АДРЕСА_4 , період 06.2019 по 06.2019, власник ОСОБА_1 ». Разом з тим, суд не приймає вказане платіжне доручення та не враховує при обчисленні заборгованості, оскільки фірмою «Т.М.М.» заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.07.2019по 31.08.2019, тобто не за період який зазначено у платіжному дорученні. Інші платіжне доручення надане відповідачем, а саме на суму 1496 грн не має значення для вказаної справи, оскільки отримувачем у квитанції зазначено «Ультра ОСМД».

Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду позивачем сплачено 2481 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 16, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 319, 526, 527, 530, 629 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість, що виникла на підставі договору №20 О.Я- кв. АДРЕСА_2 за період з 01.07.2019 по 31.08.2019 у розмірі 3580,64 грн, три відсотки річних за період з 01.08.2019 по 01.02.2022 264,88 грн, інфляційні витрати за період з 01.08.2019 по 01.02.2022 617,66 грн, сплачену суму судового збору - 2481 грн, а всього 6944 (шість тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 18 коп.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ: 14073675, юридична адреса м. Київ, вул. Провіантська, 3,03146.

Відповідачі- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_5 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_6 .

Суддя: І.В. Семіряд