Рішення

від 25.11.2024 по справі 639/1537/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/1537/24

Провадження №2/639/819/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кобзар І.І.,

представника позивача за первісним позовом - адвоката Козуб О.І.,

представника відповідача за первісним позовом - адвоката Сисоєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з первісним позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьою особою зазначивши Салтівський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: визнати припиненим обов`язок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22, тобто з 13.01.2023 року; звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилася при примусовому виконанні виконавчого листа №643/12454/18, виданого 12.09.2019 р. Московським районним судом м. Харкова, у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке перебуває на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, починаючи з дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22, тобто з 13.01.2023 року.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що позивач з відповідачем перебували у шлюбі з 18.02.2011 року, який було розірвано відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2018 року. Під час перебування сторін у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3 , про що було вчинено актовий запис № 4091 та видано Свідоцтво про народження НОМЕР_1 . За рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року у справі № 643/12454/18, яке набрало законної сили 31.05.2019 року, з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі заяви (04.09.2018 року) до досягнення повноліття дитини. Виконавчий лист по справі №643/12454/18, виданий 12.09.2019 року, перебуває на виконанні Московського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області, про що 25.09.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5. Згідно із заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2021 року у справі №643/1433/21, яке набрало законної сили 21.05.2021 року, ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Саме з вищезазначеного судового рішення позивачу стало відомо, що колишня дружина ОСОБА_4 12.10.2019 року уклала шлюб з іншим чоловіком і змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». У січні 2024 року від спільних знайомих позивач дізнався, що сина було усиновлено іншою особою, у зв`язку з чим позивач звернувся до органу ДРАЦС про отримання відомостей щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом №222/32.26/24/24 від 09.02.2024 р. повідомив, що перевіркою даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відображаються у Реєстрі, як чинні, а також у Реєстрі не відображаються відомості про позивача в якості батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .За таких обставин, маючи відомості щодо актового запису про народження сина ОСОБА_3 , позивачем у Єдиному державному реєстрі судових рішень було здійснено контекстний пошук за словосполученням «актовий запис № 4091». Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22, яке набрало законної сили 13.01.2023 року, його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було усиновлено іншим чоловіком, змінено прізвище та по батькові дитини, а також внесено відповідні зміни до актового запису про народження дитини №4091 від28.10.2011 року, складеного відділом ДРАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції. 16.02.2024 року було подано до ВДВС заяву з проханням надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження та довідку про розмір заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 60111890. Згідно з розрахунком Салтівського ВДВС позивач, станом на 29.02.2024 року, має заборгованість по аліментам в сумі 115 401,00 грн. Однак, аліменти в сумі 42 574,85 грн. нараховані були вже після того, як рішення суду щодо всиновлення ОСОБА_3 набрало законної сили, тобто у період з 13.01.2023 року по 29.02.2024 року.

Враховуючи те, що дитину усиновив інший чоловік, то припинився правовий зв`язок між позивачем, як батьком, та особою, яка усиновлена, у зв`язку з чим позивач вважає, що з моменту набрання рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 р. у справі № 639/3649/22 законної сили, він не повинен сплачувати аліменти, оскільки в розумінні ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а відтак позивач з цього моменту звільняється від обов`язку подальшої сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також від сплати заборгованості, яка виникла з 13.01.2023 року, тобто з моменту набрання законної сили рішенням суду про усиновлення іншою особою.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст..ст. 207 ч.1, 225 ч.1, 232, 197 СК України, а також судову практику, яка міститься в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року (№522/5039/21, провадження №61-4147св22), в постанові від 15.05.2019 р. (справа №511/219/18 ) та від 21.07.2021 р. (справа №477/1165/20), вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.03.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду від 18.03.2024 року позивачем вказані недоліки позовної заяви були усунуті та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.03.2024 року прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Призначено судове засідання.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позов, в якому адвокат Сисоєва К.М зазначає, що з ч.1 ст. 232 СК України вбачається альтернативність підходу щодо збереження батьківських прав та обов`язків у залежності від особливостей усиновлення, при чому за ситуації усиновлення однією особою закон вказує на можливість збереження майнових обов`язків (права на аліменти). Загальною умовою реалізації права на аліменти є виявлення бажання другим із батьків за походженням на отримання аліментів.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з позицією представника відповідача, вважає, що така позиція суперечить чинній практиці Верховного суду, і крім того звертає увагу на те, що у разі якщо б відповідач мала бажання щодо збереження правового зв`язку між дитиною та його батьком за походженням, вона повинна була заявити про це під час провадження у справі №639/3649/22 про усиновлення.

Крім того до початку судового засідання відповідач ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, в якому ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 119 718,34 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.04.2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Замінено судове засідання підготовчим засіданням.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що з 18.02.2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі, зареєстрованому Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис № 58. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. 21.11.2018 року рішенням Московського районного суду м. Харкова шлюб було розірвано. В подальшому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку/доходів/ щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі заяви (з 04.09.2018 року до досягнення повноліття дитини). На підставі виконавчого листа по справі № 643/12454/18, виданого 12.09.2019 року, відкрито виконавче провадження, що перебуває на виконанні в Салтівському відділі державної виконавчої служби. Дитина проживає та зареєстрована разом із ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах, виконаного державним виконавцем, станом на 01 березня 2024 року, борг ОСОБА_1 складає 115 401,00 тис. грн. Отже, враховуючи наявність заборгованості по аліментам, яка виникла з вини ОСОБА_1 , позивач наводить відповідні розрахунки та визначає суму пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 119 718,34 грн., яку просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 вимушена звернутися до суду з даним зустрічним позовом.

Первісним позивачем подано відзив на зустрічний позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити первісний позов у повному обсязі. Між тим, з тексту відзиву на зустрічний позов вбачається, що ОСОБА_1 частково визнає наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 72 826,15 грн., яка виникла до набрання чинності рішенням про усиновлення. Однак позивач зазначає, що його щомісячний дохід на цей час становить лише 2250,00 грн. і він не має можливості отримувати інші доходи, оскільки цілодобово здійснює догляд за невиліковним хворим ОСОБА_7 і тому вважає, що згідно з ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, зазначає, що покладення на нього обов`язку зі сплати пені за прострочення сплати аліментів є для нього надмірним тягарем, неспівмірним з його матеріальним становищем.

15.07.2024 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Козуб Олега Іванович про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №639/1537/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задоволено. Забезпечено проведення подальших підготовчих і судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокату Козуб О.І., який зареєстрований у системі «EasyCon» за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_4

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.07.2024 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Козуб О.І. надав вступне слово, в якому позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в заявах по суті справи обставини, також просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвокат Сисоєва К.М., надала вступне слово, в якому заперечувала проти первісного позову, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Представник третьої особи Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.11.2018 року позов ОСОБА_4 - задоволено. Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 18.02.2011 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №58 - розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.73-74).

В подальшому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходів/ щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі заяви (04.09.2018 року) до досягнення повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 870 (вісімсот сімдесят грн.) 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 10-11, 76-77).

Постановою Харківського апеляційного суду від 31.05.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року в частині часткового задоволення позову про стягнення додаткових витрат на дитину залишено без змін. В іншій частині рішення суду не переглядалося (а.с. 12-15, 78-81).

На підставі вищевказаного рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року, в частині стягнення аліментів 12.09.2019 року видано виконавчий лист №64312454/18 (а.с.82-83), який пред`явлено до примусового виконання та постановою державного виконавця Московського ВДВС ГТУЮ у Харківській області від 25.09.2019 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 (а.с.23,84-85). Вказані відомості також підтверджуються Інформацією про виконавче провадження, яке триває (а.с. 24-25).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 12.10.2019 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №4869. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 » (а.с. 88).

21.04.2021 року заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_6 - задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (а.с. 16-19).

13.12.2022 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_9 задоволено. Оголошено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесено зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 4091 від 28.10.2011 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, а саме: в графі батько записати « ОСОБА_9 », ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України; по батькові дитини змінити з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 »; прізвище дитини змінити з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 ». Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднесені на рахунок заявника ОСОБА_9 (а.с.21-22, 44-46).

Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції своїм листом №222/32.26/24/24 від 09.02.2024 року на запит ОСОБА_1 повідомив, що перевіркою даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відображаються у реєстрі в якості батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відображаються у Реєстрі, як чинні (а.с.20).

Згідно з розрахунком Салтівського ВДВС ОСОБА_1 , станом на 29.02.2024 року, має заборгованість по аліментам в сумі 115 401,00 грн. Вказаний розрахунок здійснено за період з вересня 2018 року по лютий 2024 року включно (а.с. 27, 86-87).

Відповідно до копії довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 21.06.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відділі соціальних допомог УСЗН адміністрації Салтівського району ХМР та отримує допомогу по догляду за невиліковним хворим - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 01.05.2023 року по 30.04.2024 року (а.с. 127). Як вбачається з довідки про надходження на картку Приватбанку за період з 01.01.2023 року по 01.05.2024 року на картку надійшло 24352,00 грн. (а.с.124). Згідно з відомостями про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.04.2024 року за період 2023 року ОСОБА_1 отримувались лише соціальні виплати, а в 1 та 2 кварталі 2024 року взагалі доходи відсутні, що підтверджується даними довідки від 14.05.2024 року (а.с.125,126).

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_6 розрахована пеня за несплату та несвоєчасну сплату аліментів за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.12.2018 року, загальна сума пені за період з вересня 2018 року по січень 2024 року становить 119 718,34 грн., що вбачається з розрахунку (а.с. 66-69).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Аналогічний обов`язок закріплений у ч. 1 ст. 180 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

За змістом ч. 2 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні дитини однією особою ці права та обов`язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.

З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням (частина третя статті 232 СК України).

Частинами четвертою, п`ятою ст. 232 СК України визначено, що усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Аналіз вищенаведених положень сімейного законодавства свідчить про те, що обов`язок утримувати дитину до її повноліття заснований на факті батьківства, натомість усиновлення змінює суб`єктний склад правовідносин матері, батька та дитини. Щодо тлумачення положень абзацу другого частини ч. 1 ст. 232 СК України в контексті збереження прав та обов`язків з дитиною одним із батьків за походженням, то їх треба розуміти таким чином, що законодавець передбачив можливість дитині, яка усиновлена однією особою, зберегти правовий зв`язок із батьком або матір`ю за походженням, які не позбавлені батьківських прав та надали згоду на усиновлення. При цьому таке збереження правового зв`язку можливо лише у спосіб, який виключає ситуацію в якій у дитини, з юридичної точки зору, будуть одночасно наявні дві матері або два батька. Тобто у разі, якщо дитина усиновлена чоловіком, збереження прав та обов`язків між дитиною та її батьком за походженням (біологічним батьком) виключене, однак можливе збереження прав та обов`язків між матір`ю та дитиною. Відповідно, якщо усиновлювачем є жінка, збереження прав та обов`язків між дитиною та її матір`ю за походженням (біологічною матір`ю) виключається, але можуть бути збережені права та обов`язки між батьком та дитиною. Сімейне законодавство України не передбачає обов`язку батька за походженням, чия дитина усиновлена іншим чоловіком, утримувати таку дитину до досягнення нею повноліття. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 року у справі №522/5039/21, провадження (№61-4147св22).

Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з моменту набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року про усиновлення дитини - ОСОБА_3 усиновлювачем ОСОБА_9 у справі № 639/3649/22, позивач у даній справі ОСОБА_1 не повинен сплачувати аліменти, оскільки в розумінні ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а відтак позивач з цього моменту звільняється від обов`язку подальшої сплати аліментів на утримання дитини. Крім того, враховуючи, що ця обставина має істотне значення, суд вважає за необхідне звільнити позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка виникла за період після набрання рішенням про усиновлення законної сили. Отже за таких умов первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами підлягає задоволенню, шляхом визнання припиненим обов`язку ОСОБА_1 щодо утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 13.01.2023 року - з дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22 та звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилася при примусовому виконанні виконавчого листа №643/12454/18, виданого 12.09.2019 року Московським районним судом м. Харкова, у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке перебуває на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, починаючи з 13.01.2023 року - дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з ч. 1 ст.196 СК України уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Згідно з ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

На підставі досліджених письмових доказів і у зв`язку із обставинами, на яких ґрунтується висновок про задоволення первісного позову, суд вважає зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню в частині розрахунку пені за період, за який позивач звільнений від сплати заборгованості за аліментами, тобто, починаючи з 13.01.2023 року - дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22.

Між тим, як вбачається з довідки про наявність заборгованості за аліментами ОСОБА_1 , яка утворилася при примусовому виконанні виконавчого листа №643/12454/18, виданого 12.09.2019 року Московським районним судом м. Харкова, у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке перебуває на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, така заборгованості за період до 13.01.2023 року становить 72 826, 68 грн., що визнано і самим ОСОБА_1 в заявах по суті справи. При цьому позивачем за первісним позовом позовні вимоги про звільнення від вказаної заборгованості з будь-яких підстав не заявлялись. Отже суд, з огляду на положення ст. 196 СК України про те, що розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, вважає за необхідне зустрічний позов про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі заборгованості - 72 826, 68 грн. При цьому суд не знаходить передбачених ч.2 ст. 196 СК Українипідстав для ще більшого зменшення розміру неустойки через недоведеність належними доказами відповідного складного матеріального та сімейного стану платника аліментів за період до 13.01.2023 року, оскільки всі надані позивачем докази стосуються періоду після вказаної дати.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 56, 76-81, 128, 133, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 184, 207, 194-197, 231, 232, 282 СК України, 16, 549 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - задовольнити.

Визнати припиненим обов`язок ОСОБА_1 щодо утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 13.01.2023 року - з дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилася при примусовому виконанні виконавчого листа №643/12454/18, виданого 12.09.2019 року Московським районним судом м. Харкова, у виконавчому провадженні НОМЕР_5, яке перебуває на виконанні у Салтівському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, починаючи з 13.01.2023 року - дня набрання законної сили рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у справі №639/3649/22.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 72 826 (сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 68 копійок.

В іншій частині у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3

Третя особа за первісним та зустрічним позовом: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ:34952461, адреса: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд.5/6.

Повне рішення складено 20.12.2024 року.

Суддя Н.В. Баркова