Постанова

від 18.12.2024 по справі 641/6000/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/41/2024 Справа №641/6000/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Робочої М.Р.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вприміщеннісудув м.Харковіадміністративнийпозов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Комунальне підприємство «Сучасне місто» про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульноїполіції,третяособаКомунальнепідприємство«Сучаснемісто» про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що постановою інспектораУправління патрульноїполіції вХарківській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції Українилейтенанта поліціїПанкратова Є.О.серії БАБ№579409від 23серпня 2024року, ОСОБА_1 притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі340грн.00коп.,за ч.2ст.140КУпАП зате,що нібито23.08.2024року близькоо 11год.00хв.,поблизу будинку№10по провулкуЩедрика (Забайкалський)в містіХаркові позивачдопустила функціонуваннятимчасової спорудидля проведеннягосподарської діяльностіМАФ безпогодження звідповідним підрозділомНаціональної поліціїУкраїни,чим порушилавимоги ст.52-3Закону України«Про дорожнійрух»,п.25-2,п.26Єдиних правилремонту іутримання автомобільнихдоріг,вулиць,залізничних переїздів,правил користуванняними таохорони (постановаКМУ №198від 30.03.1994),п.32.1а правилдорожнього рухуУкраїни (постановаКМУ №1306від 10.10.2001).Крім того,постановою інспектораУправління патрульноїполіції вХарківській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції Українистаршого лейтенантаполіції КруговогоА.М.серії ДПО18№665716від 27серпня 2024року, ОСОБА_1 притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі340грн.00коп.,за ч.2ст.140КУпАП зате,що нібито27.08.2024року близькоо 09год.25хв.,поблизу будинку№10по провулкуЩедрика вмісті Харковіпозивач допустилафункціонування тимчасовоїспоруди дляпроведення господарськоїдіяльності МАФбез погодженняз відповіднимпідрозділом Національноїполіції України,чим порушилавимоги ст.52-3закону України«Про дорожнійрух»,п.25-2,п.26Єдиних правилремонту іутримання автомобільнихдоріг,вулиць,залізничних переїздів,правил користуванняними таохорони (постановаКМУ №198від 30.03.1994),п.32.1а правилдорожнього рухуУкраїни (постановаКМУ №1306від 10.10.2001). Тимчасова споруда зазначена у оскаржувальній постанові не відноситься до рекламоносіїв та технічних засобів організації дорожнього руху, а тому вона не вчинила жодної дії, яка передбачена диспозицією ч. 2 ст. 140 КУпАП. Так до повноважень відповідача відноситься погодження виключно проектів будівництва, реконструкції та ремонту споруд, а розміщення та обслуговування тимчасових споруд - «МАФів» не передбачає проектування будівництва, реконструкції та ремонту таких споруд. Відповідачем не було визначено та до матеріалів справи не долучено документацію в якій визначено «червона лінія» міських вулиць і доріг та смуга відведення, а відтак не доведено, що тимчасова споруда розміщена у межах смуги відведення чи «червоної лінії».

З вказаною постановою позивач не погоджується, у зв`язку з чим була вимушена звернутися до суду із позовом.

Ухвалою суду від 09.09.2024 рокувідкрито провадженняу справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача Горбулін В.О. до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача Департаменту патрульноїполіції до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

В наданому до суду відзиві зазначив, що 23.08.2024 року близько о 11 год. 00 хв., поблизу будинку №10 по провулку Забайкальському в місті Харкові позивач допустила функціонування тимчасової споруди для проведення господарської діяльності МАФ без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції України, чим порушила вимоги ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 25-2 та 26 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, пункту 32.1 а) ПДР України. Вищевказані дії були зафіксовані інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Панкратовим Є.О. Інспектор, розуміючи, що вищевказані дії позивача мають склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 140 КУпАП, розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення. Позивача було ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності (стаття 268 КУпАП) та статтею 63 Конституції України. В подальшому, за результатом розгляду справи було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії БАБ № 579409 (далі - постанова від 23.08) за ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Крім того 27.08.2024 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ДПО18 № 665716 (далі - постанова від 27.08) за частиною другою статті 140 КУпАП. Під час винесення вищевказаних постанов були дотримані всі права та процесуальні гарантії позивача як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, постанови винесені без порушень матеріального та процесуального права, тому підстави для їх оскарження відсутні.

Також зазначив, що відповідно до частини другої статті 140 КУпАП, порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: ,зокрема, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях. В свою чергу, пунктом 1.10 ПДР України встановлено, що автомобільна дорога вулиця (дорога) частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними й підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. В свою чергу, тимчасова споруда, за допомогою якої позивач здійснювала підприємницьку діяльність, була розташована фактично на тротуарі.

Отже, резюмуючи вищевказане та аналізуючи все в поєднанні з положеннями частини другої статті 140 КУпАП, можна обґрунтовано стверджувати, що позивач проводили підприємницьку діяльність за допомогою тимчасової споруди на автомобільні дорозі без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Сучасне місто» до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У наданих до суду письмових поясненнях представник третьої особиКомунального підприємства«Сучасне місто»вказав,що позовнівимоги підтримуюта проситьзадовольнити. Так дії інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Панкратова Є.О., інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Кругового А.М. є протиправними, а постанови серії БАБ № 579409 від 23 серпня 2024 року та серії ДПО № 665716 від 27 серпня 2024 року є незаконними, безпідставними, які винесені з грубим порушенням Конституції України та законів України та підлягають скасуванню виходячи з наступного. Тимчасова споруда зазначена у оскаржуваній постанові не відноситься до рекламоносіїв та технічних засобів організації дорожнього руху, а тому позивач не вчинила дій в розумінні положень ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Крім того до повноважень відповідача відноситься погодження виключно проектів будівництва, реконструкції та ремонту споруд, а розміщення та обслуговування тимчасових споруд - «МАФів» не передбачає проектування будівництва, реконструкції та ремонту таких споруд. На території міста Харкова діє тимчасове положення - «Положення протимчасове користуванняокремими елементамиблагоустрою комунальноївласності длярозміщення малихархітектурних формта тимчасовихспоруд торговельного,побутового,соціально-культурногота іншогопризначення натериторії містаХаркова» затвердженогорішенням ХарківськоїМіської РадиХарківської областівід 21.06.2017№688/17,яке єспеціальними нормами,які встановлюютьпорядок таправила розміщеннятимчасових спорудна територіїміста Харкова.Вказане положенняприйнято ізурахуванням особливостінапрямку розвиткуміста тавідповідно довисновків Верховногосуду Українине суперечитьнормативно-правовимактам.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Панкратова Є.О. серії БАБ № 579409 від 23.08.2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп., за ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Згідно до змісту вищевказаної постанови вбачається, що 23.08.2024 року близько о 11 год. 00 хв., поблизу будинку №10 по провулку Щедрика (Забайкалський) в місті Харкові позивач допустила функціонування тимчасової споруди для проведення господарської діяльності МАФ без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції України, чим порушила вимоги ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух», п. 25-2, п. 26 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (постанова КМУ №198 від 30.03.1994), п. 32.1 а правил дорожнього руху України (постанова КМУ №1306 від 10.10.2001).

Крім тогопостановою інспектораУправління патрульноїполіції вХарківській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції Українистаршого лейтенантаполіції КруговогоА.М.серії ДПО18№ 665716від 27.08.2024року, ОСОБА_1 притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі340грн.00коп.,за ч.2ст.140КУпАП зате,що нібито27.08.2024року близькоо 09год.25хв.,поблизу будинку№ 10по провулкуЩедрика вмісті Харковіпозивач допустилафункціонування тимчасовоїспоруди дляпроведення господарськоїдіяльності МАФбез погодженняз відповіднимпідрозділом Національноїполіції України,чим порушилавимоги ст.52-3закону України«Про дорожнійрух»,п.25-2,п.26Єдиних правилремонту іутримання автомобільнихдоріг,вулиць,залізничних переїздів,правил користуванняними таохорони (постановаКМУ №198від 30.03.1994),п.32.1а правилдорожнього рухуУкраїни (постановаКМУ №1306від 10.10.2001).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Стаття 52-3 Закону України "Про дорожній рух" встановлює повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких, зокрема: погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг.

Згідно з ч. 2 ст. 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.Нормою пункту 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР), встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 32.1 «а» ПДР України з органами Національної поліції узгоджуються: розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону будівництво споруд, об`єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.

Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності на автомобільних дорогах розміщуються відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а у разі їх розміщення у межах смуги відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг - за погодженням з відповідним підрозділом Національної поліції відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 52-3 Закону України «Про дорожній рух» (п. 25-2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою КМУ від 30.03.1994 №198).

Отже, склад правопорушення становить порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, зокрема проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, є громадяни, посадові особи, громадяни - суб`єкти господарської діяльності.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №579409 від 23.08.2024 року та ДПО 18 №665716 від 27.08.2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, тобто постанова винесена відносно фізичної особи.

Жодних доказів про те, що фізична особа громадянка ОСОБА_1 є відповідальною за погодження з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності суду не надано, зокрема про те, що вона перебуває у трудових відносинах з підприємством або громадянином суб`єктом господарської діяльності, що провадить таку діяльність і на неї законодавством або внутрішніми документами суб`єкта господарювання покладено обов`язок отримання відповідного погодження.Разом з тим, суд зазначає, що відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП наступає у випадку відсутності відповідного погодження уповноваженого органу Національної поліції, зокрема на проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах.

В свою чергу, доказів проведення ОСОБА_1 будь-яких робіт на автомобільних дорогах відповідачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження розміщення тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності (торгівельна точка) на проїзній частині автомобільної дороги поблизу будинку АДРЕСА_1 .

Згідно оскаржуваних постанов ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП за функціонування тимчасової споруди для проведення господарської діяльності МАФ без погодження з відповідним підрозділом Національної поліції України.

Проте, диспозиція зазначеної норми не передбачає відповідальність особи за розміщення та функціонування тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності у межах смуги відведення автомобільних доріг або "червоних ліній" міських вулиць і доріг без отримання погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Так, відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП наступає у випадку відсутності відповідного погодження уповноваженого органу Національної поліції на встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Диспозиція зазначеної норми не передбачає відповідальність особи за розміщення та функціонування тимчасової споруди для проведення підприємницької діяльності у межах смуги відведення автомобільних доріг або "червоних ліній" міських вулиць і доріг без отримання погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, за що позивач притягнута до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Отже, розміщення та функціонування тимчасової споруди торгівельної точки на автомобільних дорогах не може розглядатися як виконання робіт, пов`язаних з виробничою діяльністю на автомобільних дорогах.

За змістом статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормою частини 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно статті 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня2011року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня1978року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Фактичні обставини встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та відповідно обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваної постанови відповідачем.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ч.2 ст.140 КУпАП, а тому позовні вимоги про скасування постанов серія ДПО18 № 665716 від 27.08.2024 року та серія БАБ № 579409 від 23.08.2024 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату від 06.09.2024 № 0485-9048-7772-3967, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 1211,20 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Комунальне підприємство «Сучасне місто» про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 579409 від 23.08.2024 року, інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Панкратова Є.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 140 КУпАП - скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.140 КУпАП - закрити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 665716 від 27.08.2024 року, інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Кругового А.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2. ст. 140 КУпАП - скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.140 КУпАП - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа - Комунальне підприємство «Сучасне місто», адреса місця знаходження: м. Харків, м-н. Павлівський, буд. 4, код ЄДРПОУ 01550814.

Суддя - М. Ю. Онупко