Рішення

від 20.12.2024 по справі 120/9349/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 грудня 2024 р. Справа № 120/9349/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ «Паніро-В» про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до ТОВ «Паніро-В» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом. Однак, оскільки відповідачем не сплачено борг та недопущено податкового керуючого до опису майна, відповідач просить суд стягнути кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 299463,27 грн та зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Ухвалою суду від 17.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Вказана ухвала в електронному вигляді надіслана відповідачу на його електронну адресу та доставлена 18.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї справи, але своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, судом встановлено, що ТОВ «Паніро-В» є юридичною особою та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та зборів.

Відповідно до довідки про суму боргу товариства станом на 09.07.2024, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 299463,27 грн.

Податковий борг підтверджується, зокрема, карткою особового рахунку, податковими повідомленнями-рішеннями № 0038740406 від 09.02.2024, № 0123090406 від 10.08.2023, уточнюючими рахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 09.06.2023, 09.06.2023, 09.06.2023, 02.06.2023, 19.05.2023, 20.07.2022.

Водночас вказані податкові повідомлення-рішення направлялись в електронний кабінет ТОВ «Паніро-В», що підтверджується квитанціями про доставку документів в електронний кабінет та листами № 5213/6/02-32-04-06-12 від 12.02.2024, № 24937/6/02-32-04-06-13 від 10.08.2023.

Також відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ю" № 0002613-1302-0232 від 11.04.2023.

Через несплату податкового боргу у визначені законом строки контролюючим органом прийнято рішення № 76 від 11.04.2023 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача та направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу за № 12209/6/02-32 від 11.04.2023.

Податковим керуючим Кушніром Р.С. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 61 від 14.06.2024.

За наведених обставин податковий орган звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, що обслуговуються відповідача, коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 299463,27 грн та зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Судом встановлено, що станом на 09.07.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 299463,27 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних положень закону позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 0002613-1302-0232 від 11.04.2023.

Доказів оскарження або відкликання цієї вимоги матеріали справи не містять.

Втім, з моменту виставлення податкової вимоги і станом на сьогодні податковий борг не погашений, що під час розгляду справи теж не спростовано.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на податкові органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що заявлену до стягнення суму податкового боргу в розмірі 299463,27 грн відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, а наявність такого податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення видаткових операцій та рахунках ТОВ "Паніро-В" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (п. 89.4 ст. 89 ПК України)

Водночас контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу останній наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

На виконання вимог статті 89 ПК України Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про опис майна ТОВ "Паніро-В" в податкову заставу.

Крім того, позивач надіслав відповідачу лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу.

В подальшому податковим керуючим Кушніром Р.С. складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відтак, оскільки відповідач не надав податковому керуючому необхідних документів, контролюючий орган правомірно звертається до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого товариства, що знаходяться у банку.

Перевіривши обґрунтованість доводів суб`єкта владних повноважень та оцінивши надані ним докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують ТОВ "Паніро-В" (код ЄДРПОУ 44365366) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 299463,27 грн.

Зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ "Паніро-В" (код ЄДРПОУ 44365366) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІРО-В" (вул. Стельмаха, 43А, кв. 77, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 44365366)

СуддяВіятик Наталія Володимирівна