РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 р. Справа № 120/7804/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
14.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" (далі ДП "Барський спиртовий комбінат"), в інтересах якого діє керуючий припиненням (ліквідатор) Грущенко К.О., до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (далі ГУ ПФ України у Вінницькій області).
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю прийнятих відповідачем рішень від 29.05.2024 за № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позивач зазначає, що 12.11.2008 Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство № 10/174-08 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ДП "Барський спиртовий комбінат". Надалі, ухвалою суду від 15.12.2008, визнані безспірні вимоги заявника Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (правонаступником якого є відповідач) на суму 512816,51 грн. Також ухвалою суду від 19.07.2012 затверджено реєстр кредиторів та визнано вимоги зазначеного Управління в сумі 614071,57 грн.
При цьому позивач наголошує, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов`язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).
Позивач вказує про те, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.06.2021, яка набрала законної сили, провадження у справі № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" було закрите у зв`язку з прийняттям Фондом держмайна рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу (ЄМК) цього підприємства. За результатами процедури приватизації новим власником ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат" стало ТОВ "Джанні", яке взяло на себе зобов`язання погасити заборгованість підприємства станом на 10.10.2023, у тому числі перед ГУ ПФ України у Вінницькій області в сумі 1738202,56 грн. Відповідні кошти були перераховані згідно з платіжними інструкціями № 53 від 20.02.2024 на суму 16,00 грн, № 182 від 13.03.2024 на суму 72483,30 грн та № 255 від 22.03.2024 на суму 1665703,26 грн. Разом з тим, на підставі оскаржуваних рішень, до ДП "Барський спиртовий комбінат" були застосовані фінансові санкції з нарахуванням пені у загальному розмірі 1234014,85 грн.
Позивач вважає такі рішеннями пенсійного органу неправомірними, а тому звертається до суду з позовом про їх скасування.
Ухвалою суду від 19.06.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 160 КАС України. Так, суд встановив, що в позовній заяві не зазначена поштова або службова адреса представника позивача, яка може бути використана для здійснення листування у зв`язку з розглядом відповідної справи в суді. Крім того, позовну заяву від імені ДП "Барський спиртовий комбінат" підписано та подано керуючим припиненням (ліквідатором) Грущенком К.О., однак на підтвердження його повноважень до позовної заяви не додано відповідного документа.
21.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. До заяви додано наказ Фонду державного майна України від 18.12.2023 № 2250 "Про припинення юридичної особи ДП "Барський спиртовий комбінат" шляхом ліквідації", виписка з ЄДР від 19.12.2023 та детальна інформація про юридичну особу станом на 21.06.2024. Також представник позивача зазначив усі обов`язкові відомості щодо себе. Отже, недоліки позовної заяви згідно з ухвалою від 03.04.2024 було усунуто.
Ухвалою суду від 26.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ДП "Барський спиртовий комбінат" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.07.2024 через підсистему "Електронниу суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що поданий адміністративний позов не відноситься до категорій спорів незначної складності та має істотний вплив на майновий стан підприємства, оскільки загальна сума оспорюваних рішень становить 1234014,85 грн.
Ухвалою суду від 18.07.2024 вказане клопотання залишене без задоволення.
12.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.11.2019 у справі про банкрутство № 10/174-08 було здійснено заміну кредитора (районне управління Пенсійного фонду) на ГУ ПФ України у Вінницькій області. Відповідна справа була закрита на підставі ухвали суду від 10.06.2021 і весь час протягом процедури банкрутства грошові вимоги пенсійного органу залишалися непогашеними. Вперше з моменту порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" почало здійснювати погашення наявної у нього заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування лише 20.02.2024, а остаточна сума боргу в розмірі 1665703,26 грн сплачена 22.03.2024.
Відтак, на думку відповідач, оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відповідають приписам законодавства та винесені не під час дії мораторію, про що стверджує позивач.
26.08.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві, та просить суд позовні вимоги задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
Позивач у справі державне підприємство "Барський спиртовий комбінат", яке було зареєстроване як юридична особа 05.07.1995 (код ЄДРПОУ 00376372) та згідно з наказом Фонду державного майна України від 18.12.2023 № 2250 перебуває у стані припинення шляхом ліквідації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України".
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.11.2008 за заявою Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області порушено справу № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів цього підприємства.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.07.2012 у справі про банкрутство № 10/174-08 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ДП "Барський спиртовий завод", зокрема заявника Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області з вимогами в сумі 614071,57 грн, з яких 580494,86 грн основний борг та 33606,71 грн неустойка (пеня, штраф).
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.11.2019 у справі про банкрутство № 10/174-08 вирішено замінити кредитора Жмеринське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (правонаступника Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області) на його правонаступника ГУ ПФ України у Вінницькій області.
Наказом Фонду державного майна України від 15.01.2021 № 36 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Барський спиртовий комбінат", а згідно з наказом Фонду від 16.03.2021 № 408 "Про прийняття до сфери управління Фонду державного майна України єдиного майнового комплексу ДП "Барський спирткомбінат" (код за ЄДРПОУ 00376372)" єдиний майновий комплекс ДП "Барський спиртовий комбінат" прийнято із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду, крім майна, що не підлягає приватизації.
Також відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях від 12.05.2021 № 632 прийнято рішення "Про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Барський спирткомбінат".
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.06.2021,яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2021, провадження у справі № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" закрито на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатами електронного аукціону з умовами на підставі Договору купівлі-продажу від 14.04.2023 ТОВ "Джанні" (ідентифікаційний код 44511644) придбало об`єкт малої приватизації ЄМУ ДП "Барський спиртовий комбінат", місцезнаходження юридичної особи: Вінницька область, Жмеринський (колишній Барський) район, м. Бар, вул. Б. Хмельницького, 34.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 18.10.2023 № 738 "Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат", код за ЄДРПОУ 00376372", зокрема, затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації ЄМУ ДП "Барський спиртовий комбінат"; покупець вказаного об`єкта ТОВ "Джанні".
Наказом Фонду державного майна України від 18.12.2023 № 2250 "Про припинення юридичної особи Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" шляхом ліквідації", серед іншого, відкрито ліквідаційну процедуру ДП "Барський спиртовий комбінат" та керуючим припиненням (ліквідатором) юридичної особи призначено Грущенка К.О.
Таким чином, новим власником ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат" стало ТОВ "Джанні", а ДП "Барський спиртовий комбінат" вирішено припинити як юридичну особу за рішенням Фонду державного майна України.
Відтак Фондом спільно з ДП "Барський спиртовий комбінат" сформовано довідку про заборгованість підприємства, що підлягала сплаті новим власником ТОВ "Джанні" в рамках виконання зобов`язань щодо приватизації державного підприємства.
Відповідно до довідки ДП "Барський спиртовий комбінат" станом на 10.10.2023 заборгованість із заробітної плати складала 3860064,88 грн, заборгованість перед бюджетом складала 16214490,24 грн, в тому числі заборгованість перед ГУ ПФ України у Вінницькій області 1738202,56 грн.
14.04.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та ТОВ "Джанні" укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат", за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20230224-48066, посвідчений 14.04.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1838.
За умовами вказаного договору ТОВ "Джанні" взяло на себе зобов`язання погасити протягом шести місяців борги ДП "Барський спиртовий комбінат" із заробітної плати та перед бюджетом у розмірі що складеться на дату переходу до покупця права власності на ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат". Дата переходу права власності на ЄМК ДП "Барський спиртовий комбінат" до ТОВ "Джанні" 10.10.2023.
Відтак, на виконання взятих на себе зобов`язань, ТОВ "Джанні" погасило заборгованість із заробітної плати перед працівниками ДП "Барський спирткомбінат", яка існувала станом на 10.10.2023 дату переходу до покупця права власності на ЄМК, з одночасною сплатою до бюджету усіх відповідних зобов`язань, що пов`язані з нарахуванням заробітної плати та борги, в тому числі, заборгованість перед ГУ ПФУ у Вінницькій області в сумі 1738202,56 грн.
Погашення заборгованості підтверджується платіжними інструкціями № 53 від 20.02.2024 на суму 16,00 грн, № 182 від 13.03.2024 на суму 72483,30 грн та № 255 від 22.03.2024 на суму 1665 703,26 грн.
29.05.2024 заступником начальника ГУ ПФ України у Вінницькій області Єрошенко М.Ю. винесено рішення про застосування до ДП "Барський спиртовий комбінат" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме:
- рішення № 10 від 29.05.2024 на суму 20516,74 грн., в т.ч. 363,77 грн штрафу і 20152,97 грн пені;
- рішення № 11 від 29.05.2024 на суму 24054,76 грн, в т.ч. 428,86 грн штрафу і 23625,90 грн пені;
- рішення № 12 від 29.05.2024 на суму 26776,18 грн, в т.ч. 479,77 грн штрафу і 26296,41 грн пені;
- рішення № 13 від 29.05.2024 на суму 17082,65 грн, в т.ч. 307,85 грн штрафу і 16774,80 грн пені;
- рішення № 14 від 29.05.2024 на суму 21222,47 грн, в т.ч. 384,47 грн штрафу і 20838,00 грн пені;
- рішення № 15 від 29.05.2024 на суму 20116,77 грн, в т.ч. 366,63 грн штрафу і 19750,14 грн пені;
- рішення № 16 від 29.05.2024 на суму 12464,92 грн, в т.ч. 228,34 грн штрафу і 12236,58 грн пені;
- рішення № 17 від 29.05.2024 на суму 8424,69 грн, в т.ч. 155,21 грн штрафу і 8269,48 грн пені;
- рішення № 18 від 29.05.2024 на суму 8780,04 грн, в т.ч. 162,71 грн штрафу і 8617,33 грн пені;
- рішення № 19 від 29.05.2024 на суму 12371,85 грн, в т.ч. 230,52 грн штрафу і 12141,33 грн пені;
- рішення № 20 від 29.05.2024 на суму 13886,78 грн, 260,25 грн штрафу і 13626,53 грн пені;
- рішення № 21 від 29.05.2024 на суму 18522,68 грн, в т.ч. 349,16 грн штрафу і 18173,52 грн пені;
- рішення № 22 від 29.05.2024 на суму 17610,79 грн, в т.ч. 333,85 грн штрафу і 17276,94 грн пені;
- рішення № 23 від 29.05.2024 на суму 20440,13 грн, в т.ч. 389,93 грн штрафу і 20050,20 грн пені;
- рішення № 24 від 29.05.2024 на суму 8165,39 грн, в т.ч. 156,61 грн штрафу і 8008,78 грн пені;
- рішення № 25 від 29.05.2024 на суму 61177,76 грн, в т.ч. 144,81 грн штрафу і 7363,74 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 1035,09 грн штрафу і 52634,12 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 26 від 29.05.2024 на суму 117991,30 грн, в т.ч. 140,19 грн штрафу і 7086,76 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 2148,68 грн штрафу і 108615,67 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 27 від 29.05.2024 на суму 137658,85 грн, в т.ч. 163,29 грн штрафу і 8202,16 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 2523,78 грн штрафу і 126769,62 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 28 від 29.05.2024 на суму 109631,44 грн, в т.ч. 133,86 грн штрафу і 6684,92 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 2018,31 грн штрафу і 100794,35 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 29 від 29.05.2024 на суму 105811,13 грн, в т.ч. 130,85 грн штрафу і 6494,23 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 1959,04 грн штрафу і 97227,01 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 30 від 29.05.2024 на суму 97337,44 грн, в т.ч. 117,54 грн штрафу і 5796,92 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 1816,83 грн штрафу і 89606,15 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 31 від 29.05.2024 на суму 98841,77 грн, в т.ч. 119,56 грн штрафу і 5860,98 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 1856,48 грн штрафу і 91004,75 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 32 від 29.05.2024 на суму 137326,78 грн, в т.ч. 164,59 грн штрафу і 8010,45 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 2600,20 грн штрафу і 126551,54 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%;
- рішення № 33 від 29.05.2024 на суму 117801,54 грн, в т.ч. 142,97 грн штрафу і 6921,37 грн пені по особовому рахунку 1-5%, 2241,19 грн штрафу і 108496,01 грн пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42%.
Водночас, як видно зі змісту розрахунків штрафів та пені у вигляді двох таблиць до вказаних рішень, фінансові санкції у розмірі 5855,59 грн та пеня в сумі 308260,44 грн розраховані за період з 20.01.2009 по 22.03.2024, а санкції у розмірі 18199,60 грн та пеня в сумі 901699,22 грн за період з 20.04.2010 по 22.03.2024.
Загальна сума фінансових санкцій та пені за оскаржуваними рішеннями становить 1234014,85 грн.
Позивач з такими рішенням ГУ ПФ України у Вінницькій області не погоджується, вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд при вирішенні справи керується такими мотивами.
Відповідно до пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та відповідних штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства , що діяло до моменту набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який вступив в дію 01 січня 2011 року.
Відтак суд не вбачає підстав дійти висновку, що відповідач не мав повноважень щодо прийняття оскаржуваних рішень чи неправомірно застосував для їх прийняття положення п. 2 ч. 9 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у редакції до набрання чинності Законом № 2464-VI, за приписами якого виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Також суд враховує, що відповідно до підпункту 98.2.5 пункту 98 статті 98 Податкового кодексу України у разі продажу у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства покупець набуває усіх прав та обов`язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним на момент переходу права власності на об`єкт приватизації.
У разі погашення покупцем суми податкового боргу у повному обсязі та у визначений договором купівлі-продажу строк, але не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об`єкт приватизації, штрафні санкції і пеня, передбачені статтями 124 і 129 цього Кодексу, на такі сплачені суми не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.
Крім того, відповідно до пункту 9-24 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI у разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Отже, наведені вище нормативні положення регулюють питання сплати податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України та єдиного внеску відповідно до Закону № 2464-VI, а на спірні правовідносини, які виникли у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, не поширюються.
Перевіряючи доводи позивача в іншій частині, а саме щодо порушення у зв`язку з прийняттям спірних рішень мораторію на задоволення вимог кредиторів суд виходить з наступного.
Правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів регулювався статтею 19 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон № 2343-XII).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна (частина друга статті 19 Закону № 2343-XII).
Абзацами третім і четвертим частини третьої статті 19 Закону № 2343-XII встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
19.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі Закон № 4212-VI), яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.
Пунктом 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4212-VI (цим пунктом розділ Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4212-VI доповнено згідно із Законом України від 02 жовтня 2012 року № 5405-VI) передбачено, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Тобто, питання щодо запровадження мораторію та його правового режиму в Законі № 2343-XII у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, регулювалися нормами статей 1 і 12.
Так, згідно з абзацом 24 статті 1 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 12 цього ж Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).
Після 19 січня 2013 року правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів регулювався статтею 19 Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) й згідно з положеннями частин 1 та 2 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Абзацами 3, 4 частини 3 статті 19 Закону № 2343-XII (у редакції Закону № 4212-VI) встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Окремо в частині 5 цієї статті застережено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на вимоги поточних кредиторів.
Висновок щодо строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-XII (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11.
Зокрема, за позицією Великої Палати Верховного Суду, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що правове регулювання застосування до боржника, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом, штрафних (фінансових) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) під час мораторію на задоволення вимог кредиторів з набранням чинності Законом № 4212-VI не змінилося.
Передбачена частиною четвертою статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) не може застосовуватися безстроково, оскільки це буде суперечити самому визначенню поняття мораторій на задоволення вимог кредиторів, наведеному у статті 1 цього Закону.
Доцільність такого застосування статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, полягає в тому, що саме поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, наведене в загальній частині Закону № 2343-ХІІ (статті 1 цього Закону), становить правову основу для застосування всіх інших норм цього Закону.
У зв`язку із зазначеним при застосуванні статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, обов`язковому врахуванню підлягає і стаття 1 цього Закону.
За такого правового регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах.
Аналогічний правовий висновок сформульовано також Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2019 у справі № 2340/4157/18.
Судом встановлено, що справу про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" порушено ухвалою Господарського суду Вінницької області ухвалою від 12.11.2008 та закрито ухвалою цього ж суду від 10.06.2021, яка набрала законної сили 18.08.2021.
Отже, в період з 12.11.2008 по 18.08.2021 діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів і за цей період позивач звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій, в тому числі від фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Водночас у ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, що спірними рішеннями штраф та пеня були застосовані/нараховані на недоїмку, яка не охоплювалася мораторієм, тобто на поточні зобов`язання із сплати страхових внесків.
Суд враховує, що ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Вінницької області від 15.12.2008 у справі про банкрутство № 10/174-08 визнано безспірні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області на суму 512816,51 грн, а ухвалою від 19.07.2012 визнано вимоги вказаного Управління в загальній сумі 614071,57 грн, в тому числі 580494,86 грн основної суми боргу та 33606,71 грн неустойки.
Натомість з розрахунків фінансових санкцій та пені до оскаржуваних рішень вбачається, що вони розраховані відповідачем за період з 20.01.2009 по 22.03.2023 та з 20.04.2010 по 22.03.2024. При цьому жодних належних й допустимих доказів, які могли б підтвердити, що такі санкції та пеня стосуються зобов`язань ДП "Барський спиртовий комбінат", які не охоплюються затвердженими судом у справі про банкрутство вимогами пенсійного органу, суду не надано.
За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача про неправомірність нарахування пені та застосування штрафних санкцій за період дії мораторію.
Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в тій частині, що прийняттю рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені повинна передувати вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків, яка, однак, не надсилалась.
Зокрема, відповідно до пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п`яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов`язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику.
Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, незважаючи на заперечення позивача, відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту надсилання на адресу (або вручення) ДП "Барський спиртовий комбінат" вимоги про сплату недоїмки за страховими внесками, нарахованими, але не сплаченими підприємством за базові звітні періоди, по яких здійснено розрахунок фінансових санкцій та нарахування пені.
Відсутність таких вимог лише додатково підтверджує попередній висновок суду про те, що відповідна недоїмка включалася до складу зобов`язань позивача, на які поширювалася дія мораторію, що, у свою чергу, виключає можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання чи неналежне виконання боржником своїх зобов`язань зі сплати страхових внесків за такий період.
Крім того, відповідно до пункту 9.1 Інструкції № 21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.
Згідно з пунктом 9.3.2 Інструкції № 21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до пункту 10.1 Інструкції № 21-1 на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Таким чином, підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків є факт погашення недоїмки за відповідний базовий звітній період саме страхувальником.
Однак, як встановлено судом під час розгляду справи, оскаржувані рішення прийняті відповідачем у зв`язку з надходженням коштів не від ДП "Барський спиртовий комбінат" а від ТОВ "Джанні", яке в розумінні вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, не вважається страхувальником, що, відповідно, не давало ГУ ПФ України у Вінницькій області правових і фактичних підстав для винесення таких рішень, а, наприклад, могло бути приводом для проведення документальної перевірки результатів діяльності страхувальника. Тим паче, беручи до уваги, що у платіжних інструкціях № 53 від 20.02.2024, № 182 від 13.03.2024 та № 255 від 22.03.2024 у призначенні платежу зазначено: "Сплата заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за ДП "Барський спиртовий комбінат", погашення згідно договору купівлі-продажу об`єкту малої приватизації від 14.04.2023".
З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФ України у Вінницькій області від 29.05.2024 за № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 не відповідають вимогам законодавства, є поспішними, необґрунтованими і такими, правомірність яких не підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають скасуванню.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування" (серед інших справа "Рисовський проти України", заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, п.п. 70, 71).
Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Окремі аспекти принципу належного врядування також були зазначені ЄСПЛ у справах "Армазова проти Республіки Молдова" (Arzamazova v. The Republic of Moldova, заява №38639, п.52), "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia, заява №32457/05, п. 40), "Графов проти України" (заява № 4809/10), "Чакаревич проти Хорватії" (Сakareviс v. Croatia, заява № 48921/13), з аналізу яких можна дійти висновку, що у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика щодо розуміння принципу належного урядування, до змісту якого можна включити п`ять головних складових елементів: 1) покладення на суб`єктів владних повноважень зобов`язання запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) якщо діяльність суб`єкта владних повноважень впливає на основоположні права людини, такі суб`єкти повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки суб`єкта владних повноважень повинен покладатися на такого суб`єкта, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; 4) застосування принципу належного урядування, як правило, не повинно перешкоджати суб`єкту владних повноважень виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій суб`єкта владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № П/811/1015/16 зазначено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Отже, перевіривши ключові доводи сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 14808,17 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33 від 29 травня 2024 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Стягнути на користь державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір в розмірі 14808,17 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот вісім гривень 17 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: державне підприємство "Барський спиртовий комбінат" (код ЄДРПОУ 00376372, місце знаходження: вул. Хмельницького, буд. 34, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область, 23001), від імені та в інтересах якого діє керуючий припиненням (ліквідатор) Грущенко Костянтин Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 82, оф. 4,2, м. Вінниця, 21036);
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 20.12.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123938959 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сало Павло Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні