Рішення

від 20.12.2024 по справі 140/13239/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13239/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудконцепт» до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Містобудконцепт» (далі ТзОВ «Містобудконцепт», позивач) звернулося з позовом до Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (далі Департамент, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису №1 (вих. №2304/02.1-09/2-24) від 18.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2024 на адресу позивача надійшов припис від 18.10.2024 №1 Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про негайне припинення проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на території щойно виявленої пам`ятки археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, які проводяться без попередніх археологічних розвідок та необхідної дозвільної документації та вжити заходів із приведення діяльності у відповідності до вимог законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.

Листом-відповіддю від 01.11.2024 на вищевказаний припис ТзОВ «Містобудконцепт» було надано пояснення та інформацію про законність проведення робіт та запропоновано скасувати припис від 18.10.2024 №1 своїм рішенням, проте відповіді на вказаний лист надано не було.

Позивач вважає вказаний припис незаконним, протиправним, таким, що підлягає скасуванню, оскільки чинне законодавство в сфері охорони культурної спадщини, не визначає та не оперує таким терміном, як «щойно виявлена пам`ятка археології», який застосовано в оскаржуваному приписі; в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні записи про будь-які об`єкти на земельній ділянці у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 13, кадастровий номер 0710100000:11:116:0004 які, відповідно, набули б статусу пам`ятки в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини»; відсутні відомості про внесення будь-яких об`єктів на земельній ділянці у м. Луцьку по вулиці Кафедральній, 13, кадастровий номер 0710100000:11:116:0004 до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та відсутня будь-яка облікова документація щодо таких об`єктів; будівництво на вказаній земельній ділянці здійснюється на підставі проекту, погодженого центральним органом охорони культурної спадщини - Міністерством культури України, а дозвіл на проведення робіт на «охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України» з 01.01.2023 року - не вимагається; реалізація будівництва здійснюється після здійснення комплексу археологічних досліджень, що передувало проведенню будівельних робіт.

Крім того, позивач вказує, що, зобов`язуючи позивача вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, відповідач не конкретизує, яким саме вимогам законодавства у сфері охорони культурної спадщини не відповідає діяльність позивача. Припис не містить посилань на конкретні норми законодавства у сфері охорони культурної спадщини, які, на думку відповідача, порушені позивачем, що не узгоджується із положеннями частини першої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

На думку позивача, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, визначених пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» і свавільно припинив проведення позивачем будівельних робіт за відсутності будь-яких підстав для такого рішення.

Крім того, в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадовою особою органу державного нагляду (контролю) не було здійснено заходів державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання та не складено акт, у якому зазначено стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відтак позивач вважає припис від 18.10.2024 №1 очевидно незаконним та протиправним, таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України щодо законності та обґрунтованості, виданим поза межами повноважень відповідача, без врахування несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.101-111). В обґрунтування цієї позиції вказав, що земельна ділянка за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, розташована одночасно у кількох зонах, а саме: зоні охорони пам`яток місцевого та національного значення; зоні щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Луцьк-5; зоні історичного ареалу м. Луцька у межах комплексної охоронної зони № 1 «Старий Луцьк», що підтверджується Історико-архітектурним опорним планом міста Луцька з визначенням зон охорони пам`яток культурної спадщини та меж і режимів використання історичних ареалів, затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.04.2021 № 242 та на які поширюються відповідні обмеження та заборони щодо кожної з них.

Також, відповідач вказує, що дозволу, передбаченого Законом, на проведення будь-яких земляних та/або будівельних робіт в межах щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Луцьк-5, (культурний шар ІХ-XVIII ст. на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку), взято на облік відповідно до наказу управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 № 151, в частині земельної ділянки, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, Департамент позивачу не надавав.

У той же час, з відкритих джерел 18.10.2024 Департаменту стало відомо про початок будівництва у м. Луцьку на вул. Кафедральна, 13. З метою визначення стану утримання, використання та збереження щойно виявленого об`єкта культурної спадщини в межах земельної ділянки, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, на підставі наказу Департаменту від 18.10.2024 № 613 «Про проведення періодичного моніторингу об`єкта культурної спадщини», комісією Департаменту 18.10.2024 здійснено виїзд для здійснення візуального обстеження земельної ділянки за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13. Комісією було зафіксовано паркан по всьому периметру земельної ділянки, який не дав можливості здійснити періодичний моніторинг шляхом візуального обстеження земельної ділянки, що підтверджується складеним комісією актом від 18.10.2024 та здійсненою фотофіксацією. У той же час, у доступі до земельної ділянки для здійснення її огляду відмовлено.

На підставі вказаних обставин, а також у межах повноважень, Департаментом 18.10.2024 винесено директору ТзОВ «Містобудконцепт» припис №1 вих. №2304/02.1-09/2-24 від 18.10.2024 про негайне припинення проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на території щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку в межах земельної ділянки, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, які проводяться без попередніх археологічних розвідок та необхідної дозвільної документації та вжиття заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Крім того, відповідач вказує, що під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності положеннями спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому відповідач не проводив заходи державного контролю, а здійснював охоронний захід (заборона проведення незаконних робіт), предметом якого було забезпечення охорони об`єкта культурної спадщини, а не перевірка господарської діяльності позивача.

Відповідач зауважує, що винесенню припису передував ряд управлінських рішень та заходів на їх виконання, які обумовлені результатами розгляду заяви ТзОВ «Містобудконцепт» від 16.09.2024 про погодження ордеру, відмова Департаменту в погодженні такого ордеру, не допуск представників Департаменту, як спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, до проведення періодичного моніторингу шляхом візуального обстеження земельної ділянки. Інформація з відкритих джерел врахована Департаментом, як джерело доказу початку будівельних робіт позивачем без відповідних дозвільно-погоджувальних документів

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає, що ескізна частина проєктної документації «Житлово-офісний комплекс м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13» погоджена заступником Міністра культури України керівником апарату О.О. Губіною у 2012 році, не відповідає паспорту об`єкту «Нове будівництво житлово-офісного комплексу на вулиці Кафедральна, 13 в м. Луцьку», розміщеного на паркані за вказаною адресою, що на думку відповідача є свідченням того, що ТзОВ «Містобудконцепт» розпочато реалізацію іншого проєкту, аніж той, який було погоджено Міністерством культури України у 2012 році.

Щодо висновку наданого ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» за результатами наукового археологічного дослідження від 11.07.2024 № 40-в/02-24, по земельній ділянці площею 185 м. кв. на розі вулиць Драгоманова та Кафедральної у м. Луцьку Волинської області, то Департамент звертає увагу, що такий документ не містить ні адреси, ні кадастрового номеру земельної ділянки, що не дає можливості ідентифікувати, щодо якої саме земельної ділянки він наданий. Окрім цього, висновок наданий на земельну ділянку площею 185 м.кв., тоді як площа забудови згідно паспорту об`єкту «Нове будівництво житлово-офісного комплексу на вулиці Кафедральна, 13 в м. Луцьку», розміщеного на паркані за вказаною адресою, становить 543,8 м. кв.

Крім того, відповідач вказує, що документи, які б підтверджували здійснення повного археологічного дослідження по всьому периметру забудови земельної ділянки за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13 та, які б свідчили про належну консервацію виявлених культурних цінностей ні користувачем ТзОВ «Містобудконцепт», ні власником земельної ділянки Луцькою міською радою, ні спеціалізованою установою у сфері археологічних досліджень Департаменту не надано, що не дає підстави стверджувати про їх проведення.

Щодо наданих позивачем документів, таких як акт огляду земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13, в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, площею 0,0779 га, складеного 01.11.2024 працівниками департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради та акт візуального обстеження цієї ж земельної ділянки, складеного 01.11.2024 працівниками відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, із залученням заступника директора ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, то Департамент вважає такі докази недостовірними, оскільки такі перевірки здійснено зацікавленими суб`єктами органу місцевого самоврядування, які до проведення таких перевірок видали відповідні дозвільно-погоджувальні документи на подальшу реалізацію проєкту.

Також відповідач вказує про відкрите кримінальне провадження за заявою відповідача про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 298 Кримінального кодексу України та накладений ухвалою Волинського апеляційного суду від 18.11.2024 арешт на спірну земельну ділянку.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що оскаржуваний припис є таким, що прийнятий у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.182-187) позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки покликання відповідача на розташування земельної ділянки у кількох зонах охорони не спростовують доводів позивача про протиправність оскаржуваного припису. Зокрема, позивач вказує, що відповідач не наділений повноваженнями на видання приписів стосовно об`єктів, які розташовані на території історичних ареалів, оскільки повноваження відповідача обмежуються виданням приписів виключно щодо пам`яток місцевого значення, а тому покликання відповідача на розміщення земельної ділянки на території історичного ареалу, як на підставу видання припису свідчить про перевищення ним своїх повноважень. Щодо об`єкту «Луцьк-5. Культурний шар IX-XVIII ст.; на території ДІКЗ «Старий Луцьк», то позивач зауважує, що межі вказаних зон на даний час не визначені та не встановлені, а тому дана обставина вже сама по собі виключає наявність правових підстав для видання відповідачем припису щодо припинення робіт на об`єктах, межі яких не визначені.

Крім того, позивач вважає, що оскільки проект будівництва на земельній ділянці по вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку погоджено Міністерством культури України, а з 01.01.2023 дозвіл, передбачений Законом України «Про охорону культурної спадщини» (частина сьома статті 32), не вимагається, то відповідач видав оскаржуваний припис за відсутності на це законних підстав, що не відповідає вимогам статті 19 Конституції України та критерію законності, визначеному пунктом 1 частини другої статті 2 КАС України.

Окремо позивач звертає увагу, що в оспорюваному приписі відповідач не застосував формулювання «зона охорони археологічного культурного шару», як про це стверджується у відзиві. В приписі відповідач вказує про припинення «будівельних та земляних робіт на території щойно виявленої пам`ятки археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку». При цьому, відомостей про те, що безпосередньо такий об`єкт, як «пам`ятка археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку» або конкретна земельна ділянка в м. Луцьку по вул. Кафедральна, 13, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідач суду не надає.

Більше того, з 26.12.2017 і на даний час об`єкти за адресою м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13 не мають статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини і, тим більше «щойно виявленої пам`ятки археології». Відповідач безпідставно ототожнює об`єкт по вул. Кафедральній, 13, який вже втратив охоронюваний статус із «Луцьк-5», адже саме відповідач цей об`єкт відмежував від «Луцьк-5», так як вносив до переліку окремим наказом під окремим номером і скасовував відповідний статус також окремо.

За таких обставин, видавши 18.10.2024 припис щодо фактично відсутніх на земельній ділянці по вул. Кафедральній, 13, в м. Луцьку охоронюваних об`єктів, відповідач діяв непослідовно в порушення принципів «юридичної визначеності» та «належного урядування», як складових принципу «верховенства права». Відповідач вимагає від позивача дозволу на проведення робіт на тій земельній ділянці, яка за його ж рішеннями відмежована за критерієм наявності предмету охорони від об`єкту «Луцьк-5» на території ДІЗК м. Луцьк, межі яких не встановлені, документально не затвердженні і не можуть враховуватись при обмеженні забудови земельних ділянок.

Також позивач вважає безпідставними покликання відповідача на наявність кримінального провадження №12024030580003559 від 21.10.2024 за частиною другою статті 298 КК України та постановлення в межах цього провадження ухвали Волинського апеляційного суду від 18.11.2024 по справі №161/19740/24, якою накладено арешт на земельну ділянку по вул. Кафедральній, 13, в м. Луцьку, оскільки саме по собі здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не має жодного правового значення для розгляду справи адміністративним судом. Крім того, ухвалою Волинського апеляційного суду від 18.11.2024 по справі №161/19740/24 накладено арешт на земельну ділянку по вул. Кафедральній, 13, в м. Луцьку шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування не за цільовим призначенням. Тобто, Волинський апеляційний не заборонив позивачу здійснювати будівельні роботи на вказаній земельній ділянці.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 24.04.2024 Луцькою міською радою прийнято рішення №58/44 «Про надання ТОВ «Містобудконцепт» на умовах оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу (03.15) на вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку» (а.с.20-22).

25.07.2024 між ТзОВ «Містобудконцепт» (орендар) та Луцькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, на вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:11:116:0004 (а.с.24-29).

У ТзОВ «Містобудконцепт» наявні містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу» від 08.10.2009 №721-3, які підтверджені наказом директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради від 16.08.2024 № 93-МУ «Про підтвердження наявності містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво житлово-офісного комплексу на вул. Кафедральна, 13 у м. Луцьку» (а.с.59-68).

При цьому, Міністерство культури України листом від 12.03.2012 №349/22/51-12 погодило проектну документацію щодо будівництва житлово-офісного комплексу по вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку (а.с.37).

Наказом Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації від 18.10.2024 №613 утворено комісію з проведення періодичного моніторингу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини (культурний шар ІХ-ХVІІІ ст. на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку), взятого на облік відповідно до наказу управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 №151, в межах земельної ділянки, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13. Крім того, даним наказом зобов`язано комісію провести 18.10.2024 періодичний моніторинг щойно виявленого об`єкта культурної спадщини (культурний шар ІХ-ХVІІІ ст. на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку), взятого на облік відповідно до наказу управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 №151, в межах земельної ділянки, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13 та за результатами скласти акт візуального обстеження та здійснити фотофіксацію пам`ятки (а.с.128 зворот-129).

18.10.2024 Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», діючи в межах повноважень, визначених пунктом 14 частини першої статті 6 Закону та пунктом 38 Положення про Департамент культури, молоді та спорту обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Волинської обласної військової адміністрації від 29.02.2024 №95, за результатами опрацювання відкритих джерел щодо проведення нового будівництва житлово-офісного комплексу за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:116:004, яка знаходиться на території щойно виявленої пам`ятки археології Луцьк-5 (взято на облік відповідно до наказу управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 №151) щодо ТзОВ «Містобудконцепт» було винесено припис №1 (а.с.10), яким вказано негайно припинити проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на території щойно виявленої пам`ятки археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, які проводяться без попередніх археологічних розвідок та необхідної дозвільної документації. Крім того, вказано вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Крім того, Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації складено акт візуального обстеження від 18.10.2024, у якому вказано про порушення частини першої та другої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», що ймовірно призвело до руйнування, знищення чи пошкодження об`єкта культурної спадщини. Початок будівельних робіт на території щойно виявленого об`єкта археології без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (а.с.130).

Листом-відповіддю від 01.11.2024 на припис №1 від 18.10.2024 ТзОВ «Містобудконцепт» надано пояснення та інформацію про законність проведення робіт та запропоновано скасувати припис №1 від 18.10.2024 своїм рішенням (а.с.12-15).

Позивач, не погоджуючись із приписом відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III), яким встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Згідно з статтею 2 Закону №1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні; історичні; об`єкти монументального мистецтва; об`єкти архітектури; об`єкти містобудування; об`єкти садово-паркового мистецтва; об`єкти науки і техніки.

Частиною першої статті 3 Закону №1805-III передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до підпунктів 1, 6, 14 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.

Статтею 13 Закону №1805-III визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною другою статті 14 Закону №1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до пункту 38 Положення про Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 29.02.2024 №95, основними завданнями Департаменту відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, молоді, фізичної культури та спорту є, зокрема, видання приписів щодо охорони пам`яток культурної спадщини місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках культурної спадщини, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини», дозволів або з відхиленням від них.

Згідно з статтею 30 Закону №1805-III органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Суд зауважує, що припис є способом термінового реагування на загрозу пам`ятці культури і має на меті припинення робіт усіх суб`єктів, що відповідають за ці роботи, незалежно від ролі (замовник, підрядник, архітектор тощо). Таке тлумачення статті 30 Закону України Закону № 1805-III відповідає меті захисту об`єктів культурної спадщини від загрозливої для них діяльності.

Як вбачається з оскаржуваного припису від 18.10.2024 №1, відповідач вимагає від позивача негайно припинити проведення будь-яких будівельних та земляних робіт на території щойно виявленої пам`ятки археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, які проводяться без попередніх археологічних розвідок та необхідної дозвільної документації.

Разом з тим, суд зауважує, що в чинному законодавстві відсутнє таке поняття як щойно виявлена пам`ятка археології. У Законі №1805-III міститься поняття щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, визначення якого уже було наведено судом. У той же час, у Законі України «Про охорону археологічної спадщини» міститься таке поняття як пам`ятка археології, що означає археологічний об`єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Однак, відомостей про те, що такий об`єкт, як пам`ятка археології Луцьк-5 на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку або конкретна земельна ділянка в м. Луцьку по вул. Кафедральна, 13, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідач суду не надав.

У той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що земельна ділянка за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13, розташована одночасно у кількох зонах, а саме: зоні охорони пам`яток місцевого та національного значення, зоні щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Луцьк-5, зоні історичного ареалу м. Луцька у межах комплексної охоронної зони № 1 «Старий Луцьк», що підтверджується Історико-архітектурним опорним планом міста Луцька з визначенням зон охорони пам`яток культурної спадщини та меж і режимів використання історичних ареалів, затвердженого наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.04.2021 № 242 на які поширюються відповідні обмеження та заборони щодо кожної з них.

З даного приводу суд зазначає, що Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради листом від 27.11.2024 №10-8/259/2024 (а.с.190 зворот-192), повідомив, що території історичних ареалів, зони охорони пам`яток національного та місцевого значення, території поширення археологічного культурного шару щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, території щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та зони охорони археологічного культурного шару І та ІІ категорії дійсно визначені Історико-архітектурним опорним планом міста Луцька (далі - План), затвердженим наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.04.2021 №242.

Відповідно до пункту 3.3.4. «Режим використання територій в зонах охорони археологічного культурного шару» розділу 3 пояснювальної записки тому 1 «Межі й режими використання історичних ареалів та зон охорони пам`яток м. Луцька» Плану, за відсутності рішення центрального органу охорони культурної спадщини щодо внесення щойно виявлених пам`яток археології на території м, Луцька до Державного реєстру об`єктів нерухомої культурної спадщини, статус територій цих пам`яток та територій імовірного поширення археологічного культурного шару на території м. Луцька визначається як «зона охорони археологічного культурного шару».

Територія щойно виявленого об`єкта «Луцьк-5. Культурний шар IX-XVIII ст.; на території ДІКЗ «Старий Луцьк»», який внесено до переліку щойно виявлених пам`яток наказом управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 № 151, не визначена та його межі не встановлені. Станом на 25.11.2024 облікова та інша документація, визначена Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, щодо вищезгаданого об`єкта у відділі охорони культурної спадщини Луцької міської ради відсутня.

При цьому, наказ управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 26.12.2012 №160 «Про доповнення переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області» (а.с.147), який надавав правового статусу підвалам житлових будівель-кам`яниць втраченої історичної забудови м. Луцька, XVI-XVII ст. по вул. Кафедральна, 13, втратив чинність на підставі наказу управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 26.12.2017 № 160 «Про скасування наказу» (а.с.151 зворот).

У той же час, розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації від 19.08.2021 № 511 «Про затвердження генерального плану організації території Державного історико- культурного заповідника у м. Луцьку», територія заповідника не була затверджена належним чином, про що свідчить лист Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.12.2021 № 15253/6.11.1 (а.с.200).

Будь-яка науково-проектна документація, яка містить відповідні проектні рішення та передбачає проведення будь-яких робіт на території та в зонах охорони пам`яток національного значення, а також в історичних ареалах населених місць (зокрема, план організації території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, який розташований на території історичного ареалу міста) підлягає обов`язковому погодженню з Міністерством культури України у частині перелічених повноважень центрального органу охорони культурної спадщини, визначених нормами статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради вищевказаним листом також повідомив, що на земельній ділянці проводилися археологічні дослідження Дочірнім підприємством «Волинські старожитності» державного підприємства «НДЦ Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України у 2013 році. Про завершення цих досліджень свідчить лист даного підприємства від 25.06.2013 № 99/1-07 (а.с.36), де вказано, що у зв`язку з завершенням археологічних досліджень на земельній ділянці у м. Луцьку, вул. Кафедральна, 13, враховуючи наявність ґрунтових вод вважається за можливе проведення будівельних робіт згідно проекту, погодженого центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. За подальшим проведенням земляних робіт, в тому числі прокладанням інженерних мереж необхідно забезпечити присутність спеціаліста археолога, залишки старих підвалів підлягають обов`язковій консервації.

У липні 2024 року перед початком проведення будівельних робіт на замовлення ТзОВ «Містобудконцепт» було проведено археологічне дослідження державним підприємством «НДЦ Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України шляхом здійснення археологічного нагляду за засипкою котловану, в результаті чого було надано відповідний висновок від 11.07.2024 № 40-в/02-24 (а.с.41-46).

На виконання рішення Луцької міської ради «Про припинення права користування земельною ділянкою, наданою на умовах оренди ТОВ «МБК» рішенням міської ради від 24.04.2024 № 58/44 для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу (03.15) на вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку» від 30.10.2024 № 64/2, працівниками відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради за участі заступника директора державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»» Інституту археології НАН України Панікерського А. В. 01.11.2024 проведено візуальне обстеження земельної ділянки за вищезгаданою адресою (а.с.69-71).

Враховуючи вищевикладене та відсутність затверджених належним чином меж території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, межі щойно виявленого об`єкта культурної спадщини «Луцьк-5. Культурний шар IX-XVIII ст.; на території ДІКЗ «Старий Луцьк»» не встановлені та документально не затверджені.

При цьому, в листі Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.12.2021 № 15253/6.11.1 повідомило, що науково-проектна документація «Генеральний план організації території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку» центральним органом ОКС наразі не погоджена, станом на сьогодні визначені нею межі та режими використання пам`яток національного значення не можуть вважатися чинними та відображатися у містобудівній документації місцевого рівня, а також враховуватися при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» (а.с.200).

Відтак, територія щойно виявленого об`єкта «Луцьк-5. Культурний шар IX-XVIII ст.; на території ДІКЗ «Старий Луцьк»», який внесено до переліку щойно виявлених пам`яток наказом управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 № 151, не визначена та його межі не встановлені, а тому твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність дозволу на проведення будь-яких земляних та/або будівельних робіт в межах щойно виявленого об`єкта культурної спадщини Луцьк-5 (культурний шар ІХ-ХVІІІ ст. на території Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку), є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про необхідність отримання відповідного дозволу на проведення будівельних, земляних або будь-яких інших робіт на спірній ділянці, то суд зазначає, що Міністерство культури України, погоджуючи листом від 12.03.2012 №349/22/51-12 проектну документацію щодо будівництва житлово-офісного комплексу по вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку та зазначаючи про необхідність отримати дозвіл на проведення земляних робіт у встановленому порядку в центральному органі виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, керувалося чинним на момент погодження законодавством, а саме частиною третьою статті 32 Закону №1805-III, якою передбачалось, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні і архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини».

Однак, в подальшому до Закону №1805-III неодноразово вносились зміни.

Так, внаслідок, чергового внесення змін Законом України від 28.04.2021 № 1423-IX, частина сьома статті 32 Закону №1805-III передбачала, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини».

У той же час, абзацом 2 пункту 1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1805-III передбачено, що частина сьома статті 32 цього Закону втрачає чинність з 1 січня 2023 року.

Відтак, починаючи з 01.01.2023 заборона на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, припинила свою дію.

Також, суд зауважує, що у ТзОВ «Містобудконцепт» наявні містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу» від 08.10.2009 №721-3, які підтверджені наказом директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради від 16.08.2024 №93-МУ «Про підтвердження наявності містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво житлово-офісного комплексу на вул. Кафедральна, 13 у м. Луцьку» (а.с.59-68).

Безпосередньо проект «Будівництво житлово-офісного комплексу у м. Луцьку по вулиці Кафедральній, 13» реалізовується згідно погодження центрального органу охорони культурної спадщини (Міністерство культури України, лист-погодження від 12.03.2012 №349/22/51-12) на підставі висновку Управління культури і туризму Волинської ОДА від 13.10.2011 №869/5/2-11, погодження Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку від 10.01.12 та історико-містобудівного обґрунтування, розробленого та погодженого у встановленому порядку.

Відтак, проведення ТзОВ «Містобудконцепт» будівельних робіт на об`єкті будівництва «Нове будівництво житлово-офісного комплексу на вул. Кафедральна, 13 у м. Луцьку» здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву про відсутність інформації про археологічні дослідження, то суд зауважує, що археологічні дослідження на зазначеній земельній ділянці проводилися Дочірнім підприємством ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України «Волинські Старожитності» у 2013 році з подальшим продовженням та завершенням у 2024 році ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України.

Так, листом від 25.06.2013 №99/1-07 Дочірнє підприємство ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України «Волинські Старожитності» повідомило, що у зв`язку із завершенням археологічних досліджень на земельній ділянці у м. Луцьку, вул. Кафедральна, 13, враховуючи наявність ґрунтових вод, можливе проведення будівельних робіт, згідно проекту (а.с.36).

Відповідно до висновку за результатами наукового археологічного дослідження від 11.07.2024 №40-в/02-24, складеного ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, на замовлення ТзОВ «Містобудконцепт», за результатами дослідження земельної ділянки площею 185 м. кв. на розі вулиць Драгоманова та Кафедральної у м. Луцьку, зроблено висновок, що внаслідок відсутності археологічного культурного шару та об`єктів, які б потребували консервування та реставрації до глибини в 1 м від денної поверхні на вказаній ділянці до цієї технологічної глибини можуть бути реалізовані проекти будівництва без необхідності проведення подальших наукових археологічних досліджень (а.с.41-43).

При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що вказаний висновок наданий на земельну ділянку площею 185 м. кв., тоді як площа забудови складає 543,8 м. кв., оскільки площа земельної ділянки і площа забудови є різними поняттями. Так, площа забудови це площа земельної ділянки, зайнята будинком (спорудою). Визначають як площу горизонтального перерізу будинку за зовнішнім обводом огороджувальних конструкцій на рівні цоколю, включно з усіма виступними частинами. У площу забудови входять площа під будинком або спорудою, розташованими на стовпах, а також проїзди під будинком. Площу забудови території визначають як суму площі забудови усіх будинків і споруд, розміщених на цій території. Відтак, загальна площа забудови являє собою сумарну площу, яку займають споруди на ній з урахуванням їх перегородок і стін. Сюди також відноситься квадратура, яку займає пандус, ґанок та інші виступаючі конструкції. У той же час, площа земельної ділянки - це площа земної поверхні в межах ділянки з урахуванням нерівностей фізичної поверхні землі: схилів, пагорбів, ярів, западин тощо. З урахуванням зазначеного, цілком логічним є те, що площа забудови не відповідає площі земельної ділянки.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, здійснюючи відповідне дослідження, використала метод, який не є видом археологічних досліджень, суд не бере до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є припис відповідача, а не встановлення правильності використання ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України видів археологічного дослідження. Вказаний висновок є чинним, ніким не скасований, а тому підлягає врахуванню при вирішенні даного спору по суті.

При цьому, твердження відповідача у відзиві на позовну про те, що пунктом 2 Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 20.12.2017 №3 вказано користувачеві та власникові забезпечити збереження наявної частини підвалів втраченої історичної забудови після проведення комплексу археологічних та інженерно-проектувальних робіт не відповідає дійсності, оскільки вказаним пунктом не вказано, а лише рекомендовано забезпечити збереження наявної частини підвалів.

Також суд зазначає, що наказом Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 26.11.2012 року № 160 було внесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області «підвали житлових будівель-кам`яниць втраченої історичної забудови міста Луцька XVI-XVII ст. (м. Луцьк, вул. Кафедральна, 13). Однак, у подальшому вказаний наказ було скасовано наказом Управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 26.12.2017 року № 160 «Про скасування наказу» (а.с.151 зворот).

Крім того, суд звертає увагу, що актом огляду земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, площею 0,0779 га., складеного 01.11.2024 працівниками Департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради, при огляді земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, площею 0,0779 га, порушень зі сторони ТзОВ «Містобудконцепт» в частині земельного законодавства не виявлено (а.с.75).

Також актом візуального обстеження земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, складеного 01.11.2024 працівниками відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради, із залученням заступника директора ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, комісійно встановлено, що будівництво житлово-офісного комплексу по вул. Кафедральна, 13 у м, Луцьку здійснюється з дотриманням норм пам`яткоохоронного законодавства України, в тому числі Закону України «Про охорону культурної спадщини» (а.с.69-71).

Твердження відповідача про те, що акт огляду земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, площею 0,0779 га., складений 01.11.2024 та акт візуального обстеження земельної ділянки комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, складений 01.11.2024 є недостовірними доказами, оскільки складені зацікавленими суб`єктами органу місцевого самоврядування суд не бере до уваги, оскільки окрім суб`єктивних припущень відповідача, будь-яких доказів, які б підтверджували вказані твердження, відповідачем не надано.

При цьому посилання відповідача на лист-відповідь ДП «НДЦ» «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України від 12.11.2024 №369-02-1 суд не бере до уваги, оскільки відповідачем до матеріалів справи не було долучено вказаного листа, а тому суд позбавлений можливості оцінити його зміст.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на лист Виконавчого комітету Луцької міської ради від 30.10.2024 №1.1-3/4904/2024, оскільки як встановлено судом територія щойно виявленого об`єкта «Луцьк-5» Культурний шар IX-XVIII ст., на території ДІКЗ «Старий Луцьк» не визначена та його межі не встановлені. Крім того, суд звертає увагу, що норма ч. 7 ст. 32 Закону № 1805/ІІІ, яка передбачала вимогу отримання дозволу на проведення робіт в «зоні охорони археологічного культурного шару», втратила чинність з 01.01.2023 року.

При цьому не заслуговують на увагу, твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що ТзОВ «Містобудконцепт» розпочато реалізацію іншого проекту, аніж той, який було погоджено Міністерством культури України у 2012 році, оскільки вказані твердження є лише припущеннями відповідача не підтвердженими належними доказами.

Щодо посилання відповідача про наявність кримінального провадження №12024030580003559 від 21.10.2024, відкритого за частиною другою статті 298 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, на час розгляду справи у суді першої інстанції, відсутні відомості про наявність вироку у кримінальній справі чи будь-якого іншого кінцевого рішення у кримінальній справі, а тому посилання відповідача на відкрите кримінальне провадження суд не бере до уваги, оскільки такі не підтверджують та не спростовують жодних тверджень як позивача, так і відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що проведення ТзОВ «Містобудконцепт» будівельних робіт на земельній ділянці комунальної власності на вул. Кафедральній, 13 в м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:116:0004, здійснюється з дотриманням норм чинного законодавства. У свою чергу, відповідачем як в оскаржуваному приписі, так і у відзиві на позовну заяву не конкретизовано, які саме норми законодавства у сфері охорони культурної спадщини порушено позивачем. Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні вказується про необхідність позивачу вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Однак, відповідачем знову ж таки не зазначено, які саме заходи повинен вжити позивач для приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Відтак, встановлені судом обставини безальтернативно свідчать про порушення відповідачем принципу обґрунтованості при прийнятті спірного припису. Обґрунтування, як визначальна властивість акту індивідуальної дії, спрямована на формування юридичної визначеності рішень суб`єктів владних повноважень. Відсутність пояснень, що підкріплюються відповідними доказами нівелює правомірність акту індивідуальної дії.

Більше того, суд зазначає, що оскаржуваний припис винесено за результатами візуального обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Кафедральна, 13, м. Луцьк, кадастровий номер 0710100000:11:116:0004. Під час такого обстеження не аналізувались документи, які були видані уповноваженими органами та надавали право позивачу виконувати будівельні роботи на об`єкті за вказаною адресою.

Відтак, перевіривши оскаржуваний припис від 18.10.2024 №1 (вих. №2304/02.1-09/2-24), суд дійшов висновку, що такий прийнято відповідачем без дотримання передбачених статтею 2 КАС України принципів, зокрема не обґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною першоюстатті 139 КАС Україниобумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн., сплачений платіжною інструкцією від 13.11.2024 №21.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації від 18.10.2024 №1 (вих. №2304/02.1-09/2-24).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудконцепт» судовий збір у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Містобудконцепт» (44601, Волинська область, селище міського типу Маневичі, вулиця Хакімова, 15, ідентифікаційний код 45490112).

Відповідач: Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код 02226984).

Суддя О. О. Андрусенко