Рішення

від 09.09.2024 по справі 160/21743/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуСправа № 160/21743/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

12.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава про накладення штрафу від 01.08.2024 року, винесену в межах виконавчого провадження №74648330.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. Враховуючи зазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

14.08.2024 року ухвалою суду позовну заяву Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.08.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України.

05.09.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року у справі № 160/25728/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України частково задоволено позовні вимоги:

- визнано протиправними дії Третього апеляційного адміністративного суду щодо розрахунку і виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року грошової винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку 22.05.2023 року, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.;

- зобов`язано Третій апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та відхідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.;

- визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не фінансування в належному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди судді Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.;

- визнати протиправною відмову Третього апеляційного адміністративного суду у видачі оновленої довідки про розмір суддівської винагороди станом на 22.05.2023 року за заявою судді у відставці ОСОБА_1 від 29.09.2023 року;

- зобов`язано Третій апеляційний адміністративний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену довідку станом на 22.05.2023 року про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року (2684,00 грн.).

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.01.2024 року видано виконавчий лист № 160/25728/23 щодо зобов`язання Третього апеляційного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.04.2024 року відкрито виконавче провадження № 74648330 за виконавчим листом № 160/25728/23

Згідно з довідкою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 року № 01/10/24 загальна сума донарахованої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги при звільненні у відставку складає 1064219,92 грн. Кошторисом суду на 2024 рік Третьому апеляційному адміністративному суду не передбачене фінансування для виплати ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги при звільненні у відставку, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.

24.04.2024 року Третій апеляційний адміністративний суд звернувся до Державної судової адміністрації України з листом № 10/73/24, в якому просив виділити додаткові кошти по КПК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 2948121,91 грн., зокрема й для виплати за рішенням суду у справі № 160/25728/23.

20.05.2024 року Державна судова адміністрація України листом № 11-11425/24 повідомила, що всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» видатки в розмірі 10,0 млн. грн. розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, Державна судова адміністрація України наразі немає можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені вище цілі.

Третій апеляційний адміністративний суд листом № 01/39/24 від 25.05.2024 року повідомляв відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 на суму 1064219,92 грн. Також повідомлено, що відповідно до Кошторису на 2024 рік Третього апеляційного адміністративного суду бюджетні призначення на виконання рішень судів на користь суддів складають 23800,00 грн. Затверджених бюджетних призначень не достатньо для виконання судового рішення. У зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501150 «виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарату судів та працівників органів і установ системи правосуддя» суму перерахованої суддівської винагороди Третій апеляційний адміністративний суд визнав умовним зобов`язання та відобразив на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення.

01.08.2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 74648330 у розмірі 5100,00 грн.

Третій апеляційний адміністративний суд, не погодившись з оскаржуваною постановою, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями ч. 1-3 ст. 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.01.2024 видано виконавчий лист №160/25728/23 щодо зобов`язання Третього апеляційного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн., у 2022 році 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.04.2024 року відкрито виконавче провадження № 74648330 за виконавчим листом № 160/25728/23.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.08.2024 року у виконавчому провадженні № 74648330 накладено штраф у розмірі 5100 грн., з підстав не виконання рішення суду.

Засади та порядок фінансування судів установлені статтями 148, 149 Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).

Так, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 148 Закону №1402-VIII установлено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

За приписами ч. 1 ст. 149 Закону №1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

За приписами ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону України № 1402-VIII, з урахуванням положень Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №160/25728/23 можливе за умови наявності у Третього апеляційного адміністративного суду відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Судом встановлено, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 160/25728/23 та постанови про відкриття виконавчого провадження, Третій апеляційний адміністративний суд звернуся до Державної судової адміністрації України з листом № 10/73/24 від 10/73/24, в якому просить виділити додаткові кошти по КПК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 2948121,91 грн, зокрема й для виплати за рішенням суду у справі №160/25728/23.

Проте, листом №11-11425/24 від 20.05.2024 Державна судова адміністрація України повідомила, що не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені цілі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач намагався виконати рішення суду у справі №160/25728/23, а саме здійснив перерахунок суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 22.05.2023, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, та звертався до головного розпорядника бюджетних коштів - ДСА України про виділення додаткових коштів для виплати ОСОБА_2 суддівської винагороди.

Крім того, Третій апеляційний адміністративний суд листом №01/39/24 від 25.04.2024 повідомляв відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 на суму 1064219,92 грн. Також повідомлено, що відповідно до Кошторису на 2024 рік Третього апеляційного адміністративного суду бюджетні призначення на виконання рішень судів на користь суддів складають 23800,00 грн. Затверджених бюджетних призначень не достатньо для виконання судового рішення. У зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань за бюджетного програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» суму перерахованої суддівської винагороди Третій апеляційний адміністративний суд визнав умовним зобов`язанням та відобразив на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення.

Однак, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.08.2024 ВП №74648330 на позивача накладено штраф у розмірі 5100 грн. на користь держави, з підстав невиконання рішення суду.

Приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, відповідачем не була надано оцінка вказаним вище обставинам, тоді як поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об`єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов`язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач вчиняв усі передбачені вимогами чинного законодавства дії на виконання рішення суду у справі №160/25728/23, а тому невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів (заборгованості) ОСОБА_2 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, а також, зокрема, у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 826/721/16, від 24 жовтня 2019 року у справі №821/322/17.

Приймаючи спірну постанову від 01.08.2024 ВП №74648330 про накладення штрафу, державний виконавець не здійснив перевірку об`єктивної неможливості позивача виконання рішення суду. Державний виконавець обмежився лише констатуванням факту не виконання рішення суду в частині виплати боргу.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова про накладення штрафу є необґрунтованою, передчасною та прийнятою без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність дій та законність прийнятої постанови від 01.08.2024 ВП №74648330 про накладення штрафу.

За таких обставин, наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат у силу положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Третього апеляційного адміністративного суду (вул. Лук`яненка Левка, будинок 23, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 42268164) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава про накладення штрафу від 01.08.2024 року, винесену в межах виконавчого провадження №74648330.

Згідно з ч.6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на положення ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко