Рішення

від 20.12.2024 по справі 160/28141/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року Справа № 160/28141/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №54335000405 від 10.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» №3702-п від 21.08.2024 є таким, що не відповідає нормам діючого законодавства; зі змісту акту вбачається, що період, який перевірявся, складає проміжок часу з 22.08.2024 по 31.08.2024 року, тобто є таким, що не відповідає періоду, зазначеному у наказі; наказ на проведення фактичної перевірки, як й направлення на проведення фактичної перевірки були підписані заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області паном Федіром Терханович, який не має повноважень на їх підписання. Також позивач зазначив, що на підтвердження висновків викладених в акті перевірки, суб`єктом владних повноважень, в акті не зазначено жодних доводів та не наведено жодних доказів, що підтверджують факт порушення, тому контролюючим органом не встановлено об`єктивного складу порушення, зокрема, факт вчинення противоправного діяння.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, контролюючий орган позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову відмовити, зазначив, що у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах наданих повноважень. Зокрема, зазначив, що процедурне порушення під час призначення та проведення перевірки, про яке йдеться у позові, не призвело б до наявності іншого рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. При цьому, відповідач зазначив, що наказ на проведення перевірки містить в собі чітко встановлений темпоральний проміжок часу періоду, який буде перевірятись з 22.08.2024 по дату закінчення перевірки, яка не може тривати більше 10 діб згідно вимог наказу.

До того, відповідач вказав, що у наказі на проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» податковими органами правомірно визначено підставу для її проведення згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ та для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 у задоволенні клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення співвідповідача відмовлено, залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). У задоволенні клопотання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено, зобов`язати позивача надіслати третій особі позов з додатками не пізніше 2-х днів з дня отримання цієї ухвали. Роз`яснено третій особі про необхідність подати до суду пояснення до позову або відзиву.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач зазначив, що не можуть вважатись доказом у вказаній справі акт перевірки, як такий, що отриманий в порушення вимог чинного законодавства. Також вказав, що таке формулювання в наказі на проведення перевірки «тривалість не більше 10 діб» не встановлює фактичну дату закінчення перевірки.

Від третьої особи пояснень не надійшло.

Судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» зареєстроване 10.02.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 41146771; місцезнаходження юридичної особи: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.

21.08.2024 заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим прийнято наказ № №3702-П на проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь», на підставі п.п.19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.15, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1.1 статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яким призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельниково, вул. Космична, 1-В з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 22.08.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 22.08.2024, тривалістю не більше 10 діб.

21.08.2024 начальником управління контролю з підакцизних товарів ГУ ДПС у Дніпропетровській області видані направлення на перевірку №6977, №6978.

Вказані наказ та направлення отримані представником позивача.

22.08.2024 контролюючим органом в ході перевірки до ТОВ «Виналь» сформовано письмову вимогу про надання платником у термін до 31.08.2024 до 17 год. 00 хв. копії наступних документів: договори на закупівлю та реалізацію підакцизних товарів; прибуткові та видаткові накладні на підакцизні товари, ТТН тощо; інформацію щодо отримання/використання спиртів при виробництві алкогольних напоїв; документи, що підтверджують придбання сировини для виробництва алкогольних напоїв та/або її виготовлення на власному виробництві; дані бухгалтерського обліку, документи первинного обліку щодо зберігання та руху спирту етилового, визначених Інструкцією з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009 № 264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 591/16607; дані бухгалтерського обліку щодо залишків алкогольних напоїв, тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; дані бухгалтерського обліку щодо залишків МАП, дотримання вимог стосовно зберігання марок акцизного податку, визначеного Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, зі змінами; документи що підтверджують списання втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом; документи, які підтверджують обсяги виробництва алкогольних напоїв, використаного спирту, тари, матеріалів для укупорки, маркам акцизного податку; показники щодобових витрат енергоносіїв та води, що використовуються для виробництва алкогольних напоїв; інші підтверджуючі документи, які стосуються предмету перевірки.

30.08.2024 позивачем листом за вих.№ 847 «Щодо надання копій документів на письмову вимогу» надано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області наступні документи: наказ № 23/08-1 від 23.08.2024 року «Про проведення інвентаризації»; акт № 30 від 23.08.2024 року інвентаризації водно-спиртової суміші в цеху приготування горілчаних виробів; Акт №8/2 від 23.08.2024 року інвентаризації спирту у спиртосховищі; Акт інвентаризації готової продукції на 23.08.2024 року за адресою: м. Синельникове, вул. Космічна, 1-В; Акт інвентаризації марок акцизного податку на 23.08.2024 року; копії актів про відвантаження та приймання спирту, копії договорів з цими контрагентами; копії вимог на відпуск спирту у виробництво за період перевірки; копії змінних звітів (Звітів виробництва за зміну) та копії накладних на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції за період перевірки; копії ТТН та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції за період перевірки; копії митних декларацій на експорт готової продукції, інвойси, специфікації, контракти з цими контрагентами за період перевірки.

02.09.2024 за результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом складено акт №2486/04-36-09-03/41146771 «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Виналь» код ЄДРПОУ 41146771», яким встановлено порушення п.85.2, 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме, не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, не надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Висновок перевірки: за порушення п.85.2, 85.4 ст.85 ПКУ передбачена відповідальність згідно із п.121.1 ст.121 ПКУ».

Вказаний акт вручено представнику позивача.

Позивачем до контролюючого органу направленні заперечення на акт №17-09 від 17.09.2024.

10.10.2024 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №54335000405, яким на підставі встановленого в акті перевірки №2486/04-36-09-03/41146771 порушення п.85.2 та п. 85.4 ст.85 ПК України, на підставі пп.121.1 ст.121 ПК України застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 копійок)

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.4., 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9, 20.1.14, 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що підставою для призначення фактичної перевірки платника податків відповідач у наказі від 21.08.2024 визначив підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно правового висновку судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованого у постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

В ході судового розгляду встановлено, що контролюючим органом у наказі на проведення фактичної перевірки позивача від 21.08.2024 №3702-п, як підставу для її призначення вказано, зокрема, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

До того ж, згідно висновку Верховного Суду у постанові від 21.07.2022 року у справі №320/1864/21, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.

Відтак у вказаному наказі наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо підстав для проведення перевірки позивача, у зв`язку із чим, судом відхиляються доводи позивача про недотримання контролюючим органом норм чинного законодавства під час призначення перевірки.

Щодо доводів позивача про те, що наказ підписаний неналежною особою заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим, суд зазначає, що Порядком оформлення наказу на проведення перевірки, що затвержений наказом Державної податкової служби України №470 від 04.09.2020, встановлено, що рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС.

Доводи позивача грунтуються на проведеному аналізі інформації, що міститься на сайті ДПС відносно ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо переліку уповноважених осіб та переданих таким особам функцій, згідно якого не вбачається у Федіра Терханова функції щодо підписання наказів на проведення перевірки, проте, позивач не піддає сумніву посаду Федіра Терханова заступник начальника Управління, який в свою чергу згідно наведеного Порядку уповноважений на підписання наказів на проведення, зокрема, фактичної перевірки.

Тому, такі доводи судом також відхиляються.

Щодо доводів позивача про період проведення перевірки.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 10.12.2020 року у справі №814/733/17 визначається, що ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи

- платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

На виконання вимог п. 81.1 ст.81 ПК України посадовими особами контролюючого органу було вручено наказ на проведення перевірки від 21.08.2024 №3702-п та ознайомлено з направленнями на перевірку від 21.08.2024 №6977 та №6978 ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у зазначених направленнях.

При цьому, згідно наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.08.2024 №3702-п, період діяльності, який буде перевірятись: з 22.08.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 22.08.2024, тривалість не більше 10 діб.

Отже, очевидним є те, що періодом, який буде перевірятись контролюючим органом, буде період діяльності позивача з 22.08.2024 по максимально граничні строки проведення перевірки 31.08.2024 (включаючи день початку проведення перевірки 22.08.2024).

Згідно висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 11.09.2018 року по справі № 826/14478/17, зазначення у наказі на перевірку лише ст.102 ПК України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього. До того ж, платник податків має право бути обізнаним й щодо тривалості проведення фактичної перевірки, що передбачає визначення чіткого строку, а не цитування положень п. 82.3. ст.82 ПК України.

Тому, зазначення ГУ ДПС у Дніпропетровській області в наказі від 21.08.2024 №3702-п «період діяльності, який буде перевірятись: з 22.08.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 22.08.2024, тривалість не більше 10 діб» дає суду підстави для висновку про те, що позивач був обізнаний з періодом, який буде перевірятись контролюючим органом.

Тому, суд не вбачає допущення контролюючим органом порушень вимог податкового законодавства при визначенні у наказі періоду, який буде перевірятись.

Щодо не встановлення в акті перевірки факту порушення позивачем норм податкового законодавства.

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПК України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадовими особами податкового органу було вручено представнику позивача Мельникову Андрію Олександровичу вимогу перевіряючіх про надання платником податків документів, (про що свідчить підпис про отримання) у тому числі з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв та надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.

У ході проведення перевірки з 22.08.2024 по 31.08.2024 вищезазначені документи не надано.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 червня 2024 року у справі№580/4890/23, суд погодився з судом апеляційної інстанції та зазначив: «Щодо застосування штрафних санкцій на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначене пунктом 86.7 статті 86 ПК України право платника податку подати додаткові документи і пояснення разом із запереченнями на висновки завершеної податкової перевірки не звільняє його від визначеного пунктом 85.2 статті 85 ПК України обов`язку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки».

Податковим органом було призначено перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, відтак, витребувані перевіряючими та не надані позивачем документи документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, безпосередньо пов`язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.

Натомість позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо не пов`язаності цих документів з предметом перевірки, а також неможливості подання цих документів.

Таким чином, суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «Виналь» вимог п.п. 85.2, 85.4 ст. 85 ПКУ, за яке передбачена відповідальність згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Щодо застосування відповідачем критерію повторності вчиненого порушення при нарахуванні штрафної санкції, суд зазначає таке.

Відповідно до положень абзацу 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Як вбачається з розрахунку штрафної санкції до спірного податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції в сумі 2040,00грн. застосовані відповідачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00грн., ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,00грн.

Застосовуючи штрафну санкцію у подвійному розмірі, відповідач у відзиві зазначає про повторність вчиненого позивачем податкового правопорушення, встановленого актом попередньої фактичної перевірки, за результатами якої притягнуто платника податків до відповідальності.

Суд зазначає, що відповідачем на протязі останнього року проводились численні фактичні перевірки позивача, з аналогічних підстав - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, та позивачем результати таких перевірок оскаржуються в суді.

При цьому, постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справах №160/3236/24, №160/10642/24, відмовлено позивачу у позові, тобто податкові повідомлення рішення від 11.01.2024 № 12135000405 та від 03.04.2024 № 18435000405, які прийняті за результатами таких же перевірок, є чинними, тому, відповідачем правомірно нарахована штрафна санкція у подвійному розмірі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, за результатами встановлених у справі обставин, з урахуванням предмету та підстав даного позову, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення- рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №54335000405 від 10.10.2024, відповідно, підстави для задоволення даного позову відсутні.

Відповідно, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20.12.2024.

Суддя Н.Є. Калугіна