Рішення

від 19.11.2024 по справі 160/19336/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Справа № 160/19336/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняВасильченко Є.А. за участі: представник позивача представник відповідача Чорнобривець Є.Є. Шпак В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

17.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", в якій просить:

- стягнути податковий борг з КП «ВУВКГ ММР» (ЄДРПОУ 03340989) до бюджету у розмірі 2 040 446,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що на теперішній час в інтегрованих картках платника податків КП «ВУВКГ ММР» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 2 040 446,00 грн.

Ухвалою від 19.07.2024 року прийнято позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення податкового боргу та відкрити провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.08.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. КП «ВУВКГ» ММР це єдине підприємство, яке проводить діяльність, направлену на забезпечення населення Марганецької, Мирівської та Томаківської ТГ послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та має вагоме стратегічне та соціальне значення. Кількість споживачів КП «ВУВКГ» ММР складає 29 251 абонентів. Окрім цього, підприємство надає послуги різним підприємствам та бюджетним організаціям у зазначених громадах. КП «ВУВКГ» ММР є об`єктом, яке забезпечує санітарно-гігієнічне та екологічне благополуччя жителів вищевказаних ТГ. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на податкові вимоги від 24.10.2001 року № 1/8, 05.12.2001 року №2/74 та 07.06.2018 року №115032-17. При цьому, матеріали інтегрованої картки платника податків інформації щодо вказаних заборгованостей, які виникли в 2001 році та 2018 році і залишились непогашеними станом на 2024 рік не містять. Стверджуючи про заборгованість, заявлену до стягнення, контролюючий орган посилається на ППР 2023 року, проте податкова вимога щодо вказаних ППР не приймалась і на адресу відповідача не направлялась. Відтак, контролюючим органом порушено порядок стягнення податкового боргу. Заявлений позов є передчасним, оскільки податкова вимога по ППР за 2023 рік не приймалась, інформація про наявний податковий борг станом на день звернення до суду з даним позовом не підтверджена. Також позивачем була нарахована пеня на додану вартість на суму 18 034,88 грн. та пеня з податку на прибуток 744 131,87 грн., але яким чином позивачем було проведено розрахунки пені до матеріалів справи як доказ не було надано.

08.08.2024 року представником позивача подано додаткові пояснення по справі, в яких зазначено про таке. Податковим кодексом України не передбачено будь-яких пільг, чи заборони стягнення податкового боргу з об`єктів санітарно-гігієнічного та екологічного благополуччя жителів. Щодо твердження відповідача про порушення контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу, позивач вказав, що з урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою КП «ВУВКГ ММР» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПК України по КП «ВУВКГ ММР» була сформована податкова вимога від 24.10.2001 року №1/8 та від 05.12.2001 року №2/74, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та була вручена боржнику. У додатках до позову надано Довідка-розрахунок пені, з якої вбачаються підстави для нарахування пені. У свою чергу відповідач, не погоджуючись із даними довідками, не надав власного контр-розрахунку.

12.08.2024 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, так як при складанні позовної заяви було допущено помилку, а саме: вірною є ціна позову 1278279,25 грн, а не 2040446,00 грн. Так, позовні вимоги викладені позивачем у наступній редакції:

- стягнути податковий борг з КП «ВУВКГ ММР» (ЄДРПОУ 03340989) до бюджету у розмірі 1278279,25 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

14.08.2024 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

20.08.2024 року до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву від представника відповідача, в якому останній просить відмовити у задоволені уточнених позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з КП «ВУВКГ» ММР податкового боргу в розмірі 1278279,25 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради»(ЄДРПОУ 03340989) (далі КП «ВУВКГ ММР») перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків та має не заявлений до суду податковий борг у розмірі 1278279,25 грн.

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків КП «ВУВКГ ММР» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 1278279,25 грн., а саме:

1. Заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 534 147,38 грн., згідно:

- ППР №0080430413 від 21.04.2023 на суму 6 384,30 грн.;

- ППР №0080420413 від 21.04.2023 на суму 40 004,65 грн.;

- ППР №0103550413 від 15.05.2023 на суму 84 253,82 грн.;

- ППР №0103540413 від 15.05.2023 на суму 85 143,63 грн.;

- ППР №0188690413 від 18.07.2023 на суму 83 360,33 грн.;

- ППР №0188700413 від 18.07.2023 на суму 19 466,93 грн.;

- ППР №0188710413 від 18.07.2023 на суму 17 737,47 грн.;

- ППР №0282580413 від 05.10.2023 на суму 147 989,31 грн.;

- ППР №0282630413 від 05.10.2023 на суму 31 772,06 грн.

Пеня по податку на додану вартість, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 18034,88 грн.

2. Заборгованість з податку на прибуток, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 744131,87 грн., згідно: Пені по податку на прибуток, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 744 131,87 грн.

У матеріалах справи відсутня інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України видно, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та п. 57.1 ст. 57 ПК України, згідно якого платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, підприємством не сплачено суму самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строку, визначеного Податковим кодексом України.

Згідно із вимогами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п. 95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

У зв`язку з тим, що відповідач не відреагував на податкові вимоги від 24.10.2001 року №1/8, 05.12.2001 року №2/74 та 07.06.2018 року №115032-17 та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Згідно із статтями 67, 68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 1278279,25 грн, як і докази оскарження податкових повідомлень-рішень, якими нарахована спірна сума боргу, у встановленому законом порядку, у справі відсутні. Разом з тим, відповідач вказував про відсутність у матеріалах справи інформації про нарахування пені, як встановлено судом, позивачем надано до позовної заяви довідку-розрахунок пені, з якої вбачаються підстави для нарахування пені.

Частиною 1 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що заявлена позивачем сума заборгованості товариства у розмірі 1278279,25 грн є узгодженим податковим зобов`язанням і підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, доказів протилежного до справи не надано, то суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

У даному випадку, такі витрати не мали місце.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, 2а, код ЄДРПОУ 03340989) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (ЄДРПОУ 03340989) до бюджету у розмірі 1278279,25 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко